Талала́ївка — село в Україні, в Ніжинському районі Чернігівської області. Населення становить 2267 осіб. Орган місцевого самоврядування — Талалаївська сільська рада.
| село Талалаївка | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Чернігівська область | |
| Район | Ніжинський район | |
| Рада | Талалаївська сільська рада | |
| Код КАТОТТГ | UA74040330010026881 | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1627 | |
| Населення | 2267 | |
| Площа | 4,794 км² | |
| Густота населення | 472,88 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 16651 | |
| Телефонний код | +380 4631 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 50°57′31″ пн. ш. 31°55′30″ сх. д. / 50.95861° пн. ш. 31.92500° сх. д.Координати: 50°57′31″ пн. ш. 31°55′30″ сх. д. / 50.95861° пн. ш. 31.92500° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 126 м | |
| Водойми | річка В'юниця | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 16651, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Талалаївка, вул. Незалежності, 8 | |
| Карта | ||
Талалаївка | ||
Талалаївка | ||
| Мапа | ||
| Талалаївка у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Історія Редагувати
За народними переказами та легендами це поселення існувало до 13 століття, коли було спалене монголо-татарами. В писемних джерелах село Талалаївка вперше згадується у 1627 році, в грамоті польського короля Сигізмунда III, наданій місту Ніжину. За цією грамотою перераховуються села, які прилягали до міста, у тому числі було названо і село Талалаївка.
Про існування поселення в Талалаївці в часи Київської Русі опосередковано свідчить переказ про Биківську могилу - курган, описаний 1854 р. в "Чернігівських відомостях": "Местное предание говорит, что Талалаевка-поселение до татарское. Старики твердо говорят об огромном быковском кургане, повторяя принятое от дедов, что он насыпан был при первом известии о приближении татар и при нем тогда же вырыт глубокий колодезь; в последнем скрыты были имущества церкви и поселян; татары, говорят они, истребили поселение, а жители частью были перебиты, частью же убежали в северную русь и литву, откуда более не возвращались".
Курган "Биківська могила" був розкопаний і досліджений М.І. Лілеєвим (1849 — 1911), викладачем Ніжинського Історико-філологічного інституту князя Безбородька, членом Київського історичного товариства, Товариства історії і старожитностей російських, а також Історичного товариства Нестора-літописця, одним з фундаторів Ніжинського історико-філологічного товариства, і його секретарем. І хоча курган датували 2-1 тис. до н.е., в ньому було виявлено натільні ікони та складні, що підтверджують переказ про церковний скарб часів монголо-татарської навали.
Населений пункт Tałaiowka позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.
У період Гетьманщини талалаївські козаки входили до 1-ї полкової сотні Ніжинського козацького полку. Посполиті віддавали повинність Ніжинському Ветхоріздвяному монастирю. Нерідко село слугувало збірним пунктом для Ніжинських козацьких сотень, як наприклад 1660-го року, коли Ніжинський полковник Василь Золотаренко "нынѣ вышедъ изъ Нѣжина, стоитъ въ 5 верстахъ, сбираетца въ мѣстечкѣ Талалаевкѣ. Вышедъ изъ Талалаевки, пошлетъ подъѣздъ для Татарскихъ и Ляцкнхъ языковъ, чтобъ о всемъ довѣдатца подлинно".
Після утворення губерній Талалаївка стала центром волості Ніжинського повіту.
У Талалаївці народився один із Героїв Небесної Сотні, Герой України Віктор Орленко.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,5% |
| російська | 1,32% |
Герб села Редагувати
Щит перетятий срібною хвилястою балкою на лазурове і зелене поля. У центрі стоїть Св. Великомучениця Параскева П'ятниця у червоній сукні з золотою обшивкою внизу, золотому плащі з пурпуровою підкладкою, у срібній накидці на голові та золотим німбом, у правій руці тримає золотий православний хрест, а в лівій — срібний сувій. Внизу золотий лапчастий хрест, а обабіч — по золотій 8-променевій зірці. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
Лазуровий колір символізує духовність і вірність, зелений — достаток і надію, родючість землі й прадавні землеробські традиції. Срібна хвиляста балка уособлює р. В'юницю. Дві зірки в нижній частині щита є символами сусідніх сіл, підпорядкованих сільраді — Хвилівки та Лустівки, а хрест — пам'ять про село Мединщину, яке перестало існувати.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Талалаївка (Ніжинський район) |
- Погода в селі Талалаївка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |