Сірноводська (або село Сірноводське) (чеч. Эна-Хишка) — станиця, адміністративний центр Сірноводського району Чечні.
| Станиця
Координати 43°19′03″ пн. ш. 45°08′28″ сх. д.H G O
Сірноводська у Вікісховищі |
Сірноводськ — бальнеологічний курорт в Чечні, за 50 км на захід від Грозного, за 12 км від станиці Орджонікідзевська, за 3 км від станиці Сірноводська, поблизу зал. ст. Сірноводськ-Кавказький (сполучення автомобільне). Розташований на південному схилі Сунженского хр., на вис. 310 м.
Географія Редагувати
Станиця розташована на лівому березі річки Сунжа на захід від міста Грозний.
Клімат Редагувати
Клімат помірний континентальний. Зима помірно м'яка, з частими туманами, нестійким сніговим покривом; середня температура січня −4 °C. Літо тепле, іноді з спекотною, сухою погодою; середня температура липня близько 25 °C. Опадів близько 500 мм на рік, головним чином у квітні-жовтні; влітку нерідкі грози. Середня річна відносна вологість близько 70%. Переважають східні і західні вітри.
Історія Редагувати
Раніше тут знаходився чеченський аул Ена-Юрт (Эна-Хишка). В 1819 році на місці аулу було побудовано укріплення Преградний Стан, а в 1846 році на честь християнського свята Архангела Михаїла була закладена церква Михайлівська, що дала назву новій станиці. Після виселення козаків станиця була заселена чеченцями і перейменована в аул Асламбек (село Асламбеківське).
З 1926 по 1929 рр. центр Новочеченського району Чеченська АО.
З 2003 року центр Сунженського району Чечні (від грудня 2019 року перейменованого на Сірноводський).
Населення Редагувати
Населення — 11 492 осіб.
На 2002 рік:
Курорт Редагувати
Основний природний лікувальний фактор — мінеральна вода 9 джерел та свердловин, загальний дебіт яких бл. 800 тис. л/доб. Термальна (73 °C) сульфідна хлоридно-гідрокарбонатна натрієва вода джерела № 1 (Сірчаний) з мінералізацією 3,4 г/л, що містить 60 мг/л сірководню, а також магній, бром, йод, кремнієву к-ту, використовується для ванн, зрошень, промивань. Зовнішньо (гол. чином для ванн) застосовують йодо-бромну воду свердловин № 10 (доб. дебіт бл. 600 тис. л). Вода джерела № 4 (Содовий; доб. дебіт 26 тис. л) — сульфатно-гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 4,6 г/л, містить 0,6 г/л вільної вуглекислоти; застосовується для питного лікування (при захворюваннях органів травлення), розливається в пляшки як лікувально-столова під назвою «Серноводская».
Мінеральні джерела Серноводська відомі з початку XIX століття. Перші каптажні споруди були зведені в 1848 році. Курортне будівництво розпочато в 1893-му.
На курорті здійснюється лікування хворих із захворюваннями серцево-судинної, нервової систем, органів руху і опори, шлунка і кишечника, шкіри, гінекологічними хворобами, а також з порушеннями обміну речовин. Поряд з мінвод застосовують лік. фізкультуру, масаж, у тому числі душ-масаж, грязелікувальні (привізний бруд Тамбуканського озера) і фізіотерапевтичні процедури, кліматотерапію. Функціонують профспілковий санаторій (600 місць), водолікарня, питна галерея, курзал, аеросолярій. Є спортмайданчики, ставок, човнова станція. Основні лікувальні установи розташовані в парку (широколисті породи — клен, ясен, тополя, туя, декоративні чагарники).
Цікаві прогулянки по околицях курорту, автобусні екскурсії в Грозний і Владикавказ.
Економіка Редагувати
В селі працює завод мінеральних вод (випускаються лимонади і мінеральна вода «Серноводская»)
Примітки Редагувати
- http://sunzha-chr.com/strukturnye-podrazdeleniya/pl-ns-rn/3532-ploshchad-i-naselenie-rajona
- toponimija.-akhmad-sulejjmanov.html Сулейманов А. Топонімія Чечні. Грозний: ГУП «Книжкове видавництво», 2006 р.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 26 березня 2015.