www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сім я Флори Сім я Флори це велика група силікатних астероїдів спектрального типу S у внутрішній частині головного поясу

Сім'я Флори

Сім'я́ Флори — це велика група силікатних астероїдів спектрального типу S у внутрішній частині головного поясу.

Розташування та структура сім'ї Флори

Через те, що межі сім'ї дуже розмиті, довгий час вважалося, що розташована на периферії цієї сім'ї група астероїдів Аріадни є самостійною сім'єю, проте, завдяки більш ретельному спектральному аналізу (Zappala 1995), вона була визнана частиною сім'ї Флори.

Як і деякі інші астероїдні сім'ї, що утворилися внаслідок катастрофічного зіткнення батьківського тіла з іншим великим астероїдом, цю сім'ю іноді називають сім'єю Хіраями, на честь японського астронома Хіраями, який став першовідкривачем перших астероїдних сімей цього типу.

Цілком можливо, що саме ця сім'я була джерелом метеорита, що впав на Землю 65 млн років тому і спричинив наймасовіше вимирання, під час якого на планеті зникли майже всі великі тварини, серед них і динозаври.

Характеристики Редагувати

Розташування та структура сім'ї Флори:
- ліворуч: нахил орбіти від великої півосі
- праворуч: нахил орбіти від ексцентриситету
Крапки на малюнку є розподілом щільності астероїдів, а виділена частина - сім'я Флори

Сім'я названа на честь свого найбільшого представника астероїда (8) Флора діаметром 140 км. Сім'я утворилася внаслідок зіткнення з батьківським тілом іншого великого астероїда, який вибив з нього велику кількість фрагментів, що стали самостійними астероїдами і разом з Флорою утворили сім'ю астероїдів. При цьому батьківське тіло, швидше за все, було повністю зруйноване, а сама Флора є лише найбільшим фрагментом цього тіла, яка зосередила в собі 80 % маси всієї астероїдної сім'ї. Другим за розміром членом сім'ї є астероїд (43) Аріадна, яка містить у собі майже половину решти маси сім'ї, приблизно 9 %. Інші астероїди разом становлять 11 %, а кожен з них не перевищує в діаметрі 30 км.

Значна частина фрагментів, утворених під час руйнації батьківського тіла, нині вже входить у склад сім'ї. Зокрема, підраховано, що хоча Флора і містить 80 % маси сім'ї, але це лише 57 % маси всього батьківського тіла (Tanga 1999). Ймовірно, це сталося внаслідок вторинних зіткнень між фрагментами, через що частина з них була викинута за межі орбіт сім'ї.

Межі сім'ї дуже розмиті. Астероїди досягають максимальної концентрації в центрі сім'ї, а на великих відстанях від центру губляться на тлі інших астероїдів головного поясу, концентрація яких у цій частині поясу особливо висока, що ще більше ускладнює завдання визначення меж сім'ї. Є певні неоднорідності у розподілі астероїдів і всередині сім'ї, що може бути результатом вторинних зіткнень. Крім того, дуже цікаво, що найбільші астероїди сім'ї (Флора і Аріадна) знаходяться на межі сім'ї.

Одним з найбільш вивчених астероїдів головного поясу і найвідомішим серед астероїдів сім'ї Флори є астероїд (951) Гаспра (названий на честь українського курортного містечка), поблизу якого, на своєму шляху до Юпітера, пролетів міжпланетний дослідницький апарат Галілео. Результати досліджень щільності кратерів на поверхні астероїда показують, що це за астрономічними мірками дуже молода сім'я, що виникла приблизно 200 млн років тому. Судячи з високої концентрації олівіну в складі поверхні Гаспри, у батьківському тілі, з якого вона утворилася, до його руйнування відбулась часткова диференціація надр (Veverka 1994).

Астероїди сім'ї Флори вважаються дуже ймовірними кандидатами в джерела хондритів типу L (Nesvorny 2002), які дуже поширені і становлять близько 38 % усіх знайдених на Землі метеоритів. Це припущення обґрунтовується розташуванням сім'ї у досить нестійкій зоні , далеко від стабільних резонансних орбіт, а також подібністю спектральних характеристик астероїдів Флори і знайдених метеоритів.

Розташування та розмір Редагувати

За даними чисельного статистичного аналізу (Zappala 1995) для основних членів, розташованих в центральній частині сім'ї, власні орбітальні елементи лежать у наступних діапазонах:

ap ep ip
min 2,17 а.о. 0,109 2,4 °
max 2,33 а.о. 0,168 6,9°

Однак, оскільки межі сім'ї досить розпливчасті, то для теперішньої астрономічної епохи діапазон оскулюючих орбітальних елементів для більшості астероїдів ширший і наведений у наступній таблиці:

a e i
min 2,17 а. е. 0,053 1,6 °
max 2,33 а. е. 0,224 7,7°

Сім'я Флори є однією із найближчих до нас астероїдних сімей і до того ж складається з астероїдів світлого спектрального класу S, що мають високе альбедо і тому виявляються легше, ніж більшість астероїдів того ж розміру. Це дозволило сім'ї Флори стати однією з найчисленніших астероїдних сімей. У 1995 році чисельність астероїдів сім'ї становила 604 астероїди в основній і приблизно 1027 у ширшій групі, а за даними на 2005 рік серед 96 944 вивчених у рамках проєкту AstDys астероїдів виявили вже 7438 об'єктів, що лежать в області, що визначається даною таблицею. Однак ці області також частково захоплюють області, в яких розташовані астероїди сім'ї Вести та сім'ї Ніси. Тому вірогідніша кількість членів становить приблизно 4000–5000 астероїдів, тобто близько 5–6 % усіх відомих астероїдів головного поясу.

Найбільші астероїди сім'ї Флори Редагувати

Ім'я Діаметр Велика піввісь Нахил орбіти Ексцентриситет орбіти Рік відкриття
8 Флора 135,89 км 2,201 а.о. 5,889 ° 0,157 1847
43 Аріадна 95×60×50 км 2,204 а.о. 3,464° 0,168 1857
244 Зіта 10,95 км 2,175 а.о. 2,844° 0,137 1884
281 Лукреція 11,76 км 2,187 а.о. 5,304° 0,132 1888
291 Аліса 14,97 км 2,223 а.о. 1,854° 0,092 1890
315 Констанція 5 - 12 км 2,242 а.о. 2,427° 0,167 1891
341 Каліфорнія 14,67 км 2,199 а.о. 5,669° 0,194 1892
352 Ґізела 20,27 км 2,194 а.о. 3,380° 0,149 1893
364 Ізара 27,99 км 2,220 а.о. 6,005° 0,150 1893
453 Тея 20,93 км 2,183 а.о. 5,557 ° 0,109 1900
951 Гаспра 12,2 км 2,210 а.о. 4,101° 0,173 1916
428 Монахія 17,65 км 2,308 а.о. 6,197 ° 0,178 1897

Винятки Редагувати

Через високу концентрацію астероїдів у цій частині пояса логічно очікувати, що серед астероїдів сім'я існує велика кількість астероїдів, що не входять до нього, але рухаються подібними орбітами. Однак на цей час вдалося виявити лише деякі з них. Це пояснюється тим, що астероїди сім'ї Флори належать до спектрального класу, який домінує серед інших астероїдів цієї частини головного поясу. Ось деякі з таких винятків:

  • (298) Баптистина
  • (422) Беролина
  • (2093) Геническ
  • (2259) Софиевка крупнейший из них (диаметр 21 км)
  • (2952) Лиллипутия
  • (3533) Тойота
  • (3850) Пельтье
  • (3875) Сталь
  • (4278) Гарвей
  • (4396) Грессманн
  • (4750) Мукаи

Примітки Редагувати

  1. Tedesco, E. F. The origin of the Flora family. — Icarus. — Т. 40. — С. 375—382. — DOI:10.1016/0019-1035(79)90030-7.
  2. J.D. Harrington (2 лютого 2010). Suspected Asteroid Collision Leaves Trailing Debris. NASA Release: 10-029. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 3 лютого 2010. 

Література Редагувати

  • M. Florczak та ін. A Visible Spectroscopic Survey of the Flora Clan, Icarus Vol. 133, p. 233 (1998).
  • SJ Bus і RP Binzel, Phase II з Малого Main-Belt Asteroid Spectroccopy Survey, Icarus Vol. 158, p. 106 (2002) .
  • D. Nesvorný та ін. The Flora Family: A Case of the Dynamically Dispersed Collisional Swarm?, Icarus, Vol. 157, p. 155 (2002).
  • P. Tanga та ін. На відстані distribution of asteroid families: The Role of Geometry, Icarus, Vol. 141, p. 65 (1999).
  • J. Veverka та ін. Galileo's Encounter with 951 Gaspra: Overview, Icarus, Vol. 107, p. 2 (1994).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sim ya Flori ce velika grupa silikatnih asteroyidiv spektralnogo tipu S u vnutrishnij chastini golovnogo poyasu Roztashuvannya ta struktura sim yi FloriCherez te sho mezhi sim yi duzhe rozmiti dovgij chas vvazhalosya sho roztashovana na periferiyi ciyeyi sim yi grupa asteroyidiv Ariadni ye samostijnoyu sim yeyu prote zavdyaki bilsh retelnomu spektralnomu analizu Zappala 1995 vona bula viznana chastinoyu sim yi Flori Yak i deyaki inshi asteroyidni sim yi sho utvorilisya vnaslidok katastrofichnogo zitknennya batkivskogo tila z inshim velikim asteroyidom 1 cyu sim yu inodi nazivayut sim yeyu Hirayami na chest yaponskogo astronoma Hirayami yakij stav pershovidkrivachem pershih asteroyidnih simej cogo tipu Cilkom mozhlivo sho same cya sim ya bula dzherelom meteorita sho vpav na Zemlyu 65 mln rokiv tomu i sprichiniv najmasovishe vimirannya pid chas yakogo na planeti znikli majzhe vsi veliki tvarini sered nih i dinozavri 2 Zmist 1 Harakteristiki 2 Roztashuvannya ta rozmir 3 Najbilshi asteroyidi sim yi Flori 4 Vinyatki 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaHarakteristiki Redaguvati nbsp Roztashuvannya ta struktura sim yi Flori livoruch nahil orbiti vid velikoyi pivosi pravoruch nahil orbiti vid ekscentrisitetuKrapki na malyunku ye rozpodilom shilnosti asteroyidiv a vidilena chastina sim ya FloriSim ya nazvana na chest svogo najbilshogo predstavnika asteroyida 8 Flora diametrom 140 km Sim ya utvorilasya vnaslidok zitknennya z batkivskim tilom inshogo velikogo asteroyida yakij vibiv z nogo veliku kilkist fragmentiv sho stali samostijnimi asteroyidami i razom z Floroyu utvorili sim yu asteroyidiv Pri comu batkivske tilo shvidshe za vse bulo povnistyu zrujnovane a sama Flora ye lishe najbilshim fragmentom cogo tila yaka zoseredila v sobi 80 masi vsiyeyi asteroyidnoyi sim yi Drugim za rozmirom chlenom sim yi ye asteroyid 43 Ariadna yaka mistit u sobi majzhe polovinu reshti masi sim yi priblizno 9 Inshi asteroyidi razom stanovlyat 11 a kozhen z nih ne perevishuye v diametri 30 km Znachna chastina fragmentiv utvorenih pid chas rujnaciyi batkivskogo tila nini vzhe vhodit u sklad sim yi Zokrema pidrahovano sho hocha Flora i mistit 80 masi sim yi ale ce lishe 57 masi vsogo batkivskogo tila Tanga 1999 Jmovirno ce stalosya vnaslidok vtorinnih zitknen mizh fragmentami cherez sho chastina z nih bula vikinuta za mezhi orbit sim yi Mezhi sim yi duzhe rozmiti Asteroyidi dosyagayut maksimalnoyi koncentraciyi v centri sim yi a na velikih vidstanyah vid centru gublyatsya na tli inshih asteroyidiv golovnogo poyasu koncentraciya yakih u cij chastini poyasu osoblivo visoka sho she bilshe uskladnyuye zavdannya viznachennya mezh sim yi Ye pevni neodnoridnosti u rozpodili asteroyidiv i vseredini sim yi sho mozhe buti rezultatom vtorinnih zitknen Krim togo duzhe cikavo sho najbilshi asteroyidi sim yi Flora i Ariadna znahodyatsya na mezhi sim yi Odnim z najbilsh vivchenih asteroyidiv golovnogo poyasu i najvidomishim sered asteroyidiv sim yi Flori ye asteroyid 951 Gaspra nazvanij na chest ukrayinskogo kurortnogo mistechka poblizu yakogo na svoyemu shlyahu do Yupitera proletiv mizhplanetnij doslidnickij aparat Galileo Rezultati doslidzhen shilnosti krateriv na poverhni asteroyida pokazuyut sho ce za astronomichnimi mirkami duzhe moloda sim ya sho vinikla priblizno 200 mln rokiv tomu Sudyachi z visokoyi koncentraciyi olivinu v skladi poverhni Gaspri u batkivskomu tili z yakogo vona utvorilasya do jogo rujnuvannya vidbulas chastkova diferenciaciya nadr Veverka 1994 Asteroyidi sim yi Flori vvazhayutsya duzhe jmovirnimi kandidatami v dzherela hondritiv tipu L Nesvorny 2002 yaki duzhe poshireni i stanovlyat blizko 38 usih znajdenih na Zemli meteoritiv Ce pripushennya obgruntovuyetsya roztashuvannyam sim yi u dosit nestijkij zoni n 6 displaystyle nu 6 nbsp daleko vid stabilnih rezonansnih orbit a takozh podibnistyu spektralnih harakteristik asteroyidiv Flori i znajdenih meteoritiv Roztashuvannya ta rozmir RedaguvatiZa danimi chiselnogo statistichnogo analizu Zappala 1995 dlya osnovnih chleniv roztashovanih v centralnij chastini sim yi vlasni orbitalni elementi lezhat u nastupnih diapazonah ap ep ipmin 2 17 a o 0 109 2 4 max 2 33 a o 0 168 6 9 Odnak oskilki mezhi sim yi dosit rozplivchasti to dlya teperishnoyi astronomichnoyi epohi diapazon oskulyuyuchih orbitalnih elementiv dlya bilshosti asteroyidiv shirshij i navedenij u nastupnij tablici a e imin 2 17 a e 0 053 1 6 max 2 33 a e 0 224 7 7 Sim ya Flori ye odniyeyu iz najblizhchih do nas asteroyidnih simej i do togo zh skladayetsya z asteroyidiv svitlogo spektralnogo klasu S sho mayut visoke albedo i tomu viyavlyayutsya legshe nizh bilshist asteroyidiv togo zh rozmiru Ce dozvolilo sim yi Flori stati odniyeyu z najchislennishih asteroyidnih simej U 1995 roci chiselnist asteroyidiv sim yi stanovila 604 asteroyidi v osnovnij i priblizno 1027 u shirshij grupi a za danimi na 2005 rik sered 96 944 vivchenih u ramkah proyektu AstDys asteroyidiv viyavili vzhe 7438 ob yektiv sho lezhat v oblasti sho viznachayetsya danoyu tabliceyu Odnak ci oblasti takozh chastkovo zahoplyuyut oblasti v yakih roztashovani asteroyidi sim yi Vesti ta sim yi Nisi Tomu virogidnisha kilkist chleniv stanovit priblizno 4000 5000 asteroyidiv tobto blizko 5 6 usih vidomih asteroyidiv golovnogo poyasu Najbilshi asteroyidi sim yi Flori RedaguvatiIm ya Diametr Velika pivvis Nahil orbiti Ekscentrisitet orbiti Rik vidkrittya8 Flora 135 89 km 2 201 a o 5 889 0 157 184743 Ariadna 95 60 50 km 2 204 a o 3 464 0 168 1857244 Zita 10 95 km 2 175 a o 2 844 0 137 1884281 Lukreciya 11 76 km 2 187 a o 5 304 0 132 1888291 Alisa 14 97 km 2 223 a o 1 854 0 092 1890315 Konstanciya 5 12 km 2 242 a o 2 427 0 167 1891341 Kaliforniya 14 67 km 2 199 a o 5 669 0 194 1892352 Gizela 20 27 km 2 194 a o 3 380 0 149 1893364 Izara 27 99 km 2 220 a o 6 005 0 150 1893453 Teya 20 93 km 2 183 a o 5 557 0 109 1900951 Gaspra 12 2 km 2 210 a o 4 101 0 173 1916428 Monahiya 17 65 km 2 308 a o 6 197 0 178 1897Vinyatki RedaguvatiCherez visoku koncentraciyu asteroyidiv u cij chastini poyasa logichno ochikuvati sho sered asteroyidiv sim ya isnuye velika kilkist asteroyidiv sho ne vhodyat do nogo ale ruhayutsya podibnimi orbitami Odnak na cej chas vdalosya viyaviti lishe deyaki z nih Ce poyasnyuyetsya tim sho asteroyidi sim yi Flori nalezhat do spektralnogo klasu yakij dominuye sered inshih asteroyidiv ciyeyi chastini golovnogo poyasu Os deyaki z takih vinyatkiv 298 Baptistina 422 Berolina 2093 Genichesk 2259 Sofievka krupnejshij iz nih diametr 21 km 2952 Lilliputiya 3533 Tojota 3850 Pelte 3875 Stal 4278 Garvej 4396 Gressmann 4750 MukaiPrimitki Redaguvati Tedesco E F The origin of the Flora family Icarus T 40 S 375 382 DOI 10 1016 0019 1035 79 90030 7 J D Harrington 2 lyutogo 2010 Suspected Asteroid Collision Leaves Trailing Debris NASA Release 10 029 Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2010 Literatura RedaguvatiM Florczak ta in A Visible Spectroscopic Survey of the Flora Clan Icarus Vol 133 p 233 1998 SJ Bus i RP Binzel Phase II z Malogo Main Belt Asteroid Spectroccopy Survey Icarus Vol 158 p 106 2002 Data set online here D Nesvorny ta in The Flora Family A Case of the Dynamically Dispersed Collisional Swarm Icarus Vol 157 p 155 2002 P Tanga ta in Na vidstani distribution of asteroid families The Role of Geometry Icarus Vol 141 p 65 1999 J Veverka ta in Galileo s Encounter with 951 Gaspra Overview Icarus Vol 107 p 2 1994 Posilannya RedaguvatiAsteroyidi nedostupne posilannya z iyunya 2021 Spilna astronomiya Sonyachna sistema Asteroyidi mali tila Sonyachnoyi sistemi Zitknennya z asteroyidami podaruvali zhittya Zemli Mali tila Sonyachnoyi sistemi Sim yi asteroyidiv Asteroyidi velika chetvirka nedostupne posilannya z Dekabr 2019 PDS asteroid taxonomy data set angl AstDys site Proper elements dlya 96944 numbered minor planets angl Asteroid Families Old and Young angl The Flora Asteroid Clan angl The Flora Family A Case of the Dynamically Dispersed Collisional Swarm angl Asteroid Family Identification origin of the Flora family nedostupne posilannya z Dekabr 2019 angl PHYSICAL INVESTIGATIONS OF THE FLORA FAMILY ASTEROIDS angl The Flora Family A Case of the Dynamically Dispersed Collisional Swarm nedostupne posilannya z Dekabr 2019 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sim 27ya Flori amp oldid 39615306