www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сікан Культура археологічна культура що існувала в доінкові часи на північному узбережжі Перу в період 800 1300 років н

Сікан

Культура Сікан — археологічна культура, що існувала в доінкові часи на північному узбережжі Перу в період 800—1300 років н. е. Культура відома своєю майстерністю в металургії, зокрема виробами з золота, срібла та миш'яково-мідних сплавів (за властивостями подібних до бронзи), які виготовлялися тут в найбільших в доіспанській Америці кількостях.

Вироби із скла і металу культури Сікан. Музей Ларко, Ліма, Перу
Не слід плутати з сиканами — доіндоєвропейським народом на Сицилії.

Історія. Політика Редагувати

Засновуючись на спільких елементах виробів, Сікан ймовірно були нащадками культури Моче. Іншими спорідненими культурами були Кахамарка, Уарі і Пачакамак. Вона сформувалася на основі змішання півзньомочикського субстрату з елементами гірської культури Кахамарка. Таке змішання сталося, ймовірно, під тиском на носіїв Кахамарки з півдня, з боку імперії Уарі.

Тумі із зображенням Найлампа

Центральна підгрупа культури Сікан має назву культури Ламбаєке, представники якої близько 800 року в долині Лече збудували місто Пома або Батан-Ґранде. До 900 року місто стало великим регіональним політичним, економічним та релігійним центром та залишалося ним до 1100 року. Суспільство було поділено на нижчий і вищий класи, а володарі держави вважалися напівбогами.

Руїни Тукуме

Близько 1100 року місто було спалено і покинуто, а новий центр культури був заснований Тукуме (що був завойований Чиму близько 1350 року), того з часу в районі відбулася велика 30-річна посуха.

Економіка Редагувати

Населення місто включало багато майстрів, дуже вмілих в роботі з металами. Сікан був найбільшим металургійним центром на півночі Центральних Анд. Тут було налагоджено масове виробництво металевих виробів, технологія виготовлення яких сходить до мочикської традиції.

Поховання правителів Батан-Ґранде часто містять золоті й срібні чаші, смарагди, перли, золоті посмертні маски та багато виробів з напівдорогоцінного каміння, черепашок та пір'я. Робилися мідні похоронні маски, ритуальні ножі-«туми», кубки та інші предмети розкоші з міді, золота і їх сплаву — тумбагі. З металу робилися також мотики, ножі та інші побутові предмети.

Багато виробів міста також були зроблені з глини, деревини та черепашок, зображення включають морських птахів, риб та сцени пірнання за черепашками. Ці черепашки збиралися північніше міста, в Еквадорі. Коли іспанці прибули до цих міст, вони описали церемонію вистилання червоного килима з перемолотих черепашок, по якиму проходив правитель.

Текстиль з долини Ламбаєке демонструє значний вплив елементів культур Моче та уарі на місцеві мотиви. Місцевими елементами можна вважати характерно промальовані очі, місяцеподібні головні убори, морські мотиви та вузькі гобелени. Представники культури використовували також церемоніальні ножі тумі, саме тут вони були вперше знайдені. В архітектурі Сікан відомі створенням монументальних зрізаних пірамід, що будувалися з саману.

Сікан був також великим торговим центром, чиї зв'язки простяглися від центрального Еквадору до південного Перу. Залишки виробів Сікан, знайдені в інших регіонах, та іноземні товари на території Сікан вказують на торговий обмін з мешканцями території сучасного Еквадору (черепашки морських молюсків та равликів) і Колумбії (смарагди та бурштин) на півночі, Чилі на півдні (блакитний камінь) та використовували золото, добуте в басейні річки Мараньйон на сході.

Мова Редагувати

Мовою держави та кільтури Сікан був мочика.

Культура Редагувати

Золото в культурі Сікан символізувало той період, коли в культурі ще не оформилися уявлення про час і смерті. Воно вважалося символічним мостом, який веде в інший світ, у світ богів. Вироби з інших матеріалів також були покликані забезпечувати зв'язок з богами. Золото символізувало сонце, срібло — місяць, а мідь — землю. Червоний колір кіноварі відповідав кольору крові. Багато елементів культури Сікан були запозичені інками.

Релігія Редагувати

У центрі місцевого пантеону стояв «Володар Сікану» — антропоморфний бог в напівмісяцями головному уборі, іноді зі звірячими іклами в роті. Стилістично продовжуючи мочикську традицію, сюжетно «Володар» пов'язаний з центральним божеством уарійської міфології, оскільки зображується фронтально, часто з двома жезлами в руках. Нерідко він зустрічається в оточенні тварин. Сакральним центром Сікану був Батан-Гранде, де виявлено скупчення пірамід з численними допоміжними будівлями. Вони були складені з серцевих цегли, часто відзначених спеціальними клеймами.

Примітки Редагувати

  1. BBC (22 листопада 2006). Tomb find reveals pre-Inca city. BBC. Процитовано 27 листопада 2006. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати


    Це незавершена стаття з археології.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Kultura Sikan arheologichna kultura sho isnuvala v doinkovi chasi na pivnichnomu uzberezhzhi Peru v period 800 1300 rokiv n e Kultura vidoma svoyeyu majsternistyu v metalurgiyi zokrema virobami z zolota sribla ta mish yakovo midnih splaviv za vlastivostyami podibnih do bronzi yaki vigotovlyalisya tut v najbilshih v doispanskij Americi kilkostyah Virobi iz skla i metalu kulturi Sikan Muzej Larko Lima PeruNe slid plutati z sikanami doindoyevropejskim narodom na Siciliyi Zmist 1 Istoriya Politika 2 Ekonomika 3 Mova 4 Kultura 5 Religiya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya Politika RedaguvatiZasnovuyuchis na spilkih elementah virobiv Sikan jmovirno buli nashadkami kulturi Moche Inshimi sporidnenimi kulturami buli Kahamarka Uari i Pachakamak Vona sformuvalasya na osnovi zmishannya pivznomochikskogo substratu z elementami girskoyi kulturi Kahamarka Take zmishannya stalosya jmovirno pid tiskom na nosiyiv Kahamarki z pivdnya z boku imperiyi Uari nbsp Tumi iz zobrazhennyam NajlampaCentralna pidgrupa kulturi Sikan maye nazvu kulturi Lambayeke predstavniki yakoyi blizko 800 roku v dolini Leche zbuduvali misto Poma abo Batan Grande Do 900 roku misto stalo velikim regionalnim politichnim ekonomichnim ta religijnim centrom ta zalishalosya nim do 1100 roku Suspilstvo bulo podileno na nizhchij i vishij klasi a volodari derzhavi vvazhalisya napivbogami nbsp Ruyini TukumeBlizko 1100 roku misto bulo spaleno i pokinuto a novij centr kulturi buv zasnovanij Tukume sho buv zavojovanij Chimu blizko 1350 roku togo z chasu v rajoni vidbulasya velika 30 richna posuha Ekonomika RedaguvatiNaselennya misto vklyuchalo bagato majstriv duzhe vmilih v roboti z metalami Sikan buv najbilshim metalurgijnim centrom na pivnochi Centralnih And Tut bulo nalagodzheno masove virobnictvo metalevih virobiv tehnologiya vigotovlennya yakih shodit do mochikskoyi tradiciyi Pohovannya praviteliv Batan Grande chasto mistyat zoloti j sribni chashi smaragdi perli zoloti posmertni maski ta bagato virobiv z napivdorogocinnogo kaminnya cherepashok ta pir ya Robilisya midni pohoronni maski ritualni nozhi tumi kubki ta inshi predmeti rozkoshi z midi zolota i yih splavu tumbagi Z metalu robilisya takozh motiki nozhi ta inshi pobutovi predmeti Bagato virobiv mista takozh buli zrobleni z glini derevini ta cherepashok zobrazhennya vklyuchayut morskih ptahiv rib ta sceni pirnannya za cherepashkami Ci cherepashki zbiralisya pivnichnishe mista v Ekvadori Koli ispanci pribuli do cih mist voni opisali ceremoniyu vistilannya chervonogo kilima z peremolotih cherepashok po yakimu prohodiv pravitel Tekstil z dolini Lambayeke demonstruye znachnij vpliv elementiv kultur Moche ta uari na miscevi motivi Miscevimi elementami mozhna vvazhati harakterno promalovani ochi misyacepodibni golovni ubori morski motivi ta vuzki gobeleni Predstavniki kulturi vikoristovuvali takozh ceremonialni nozhi tumi same tut voni buli vpershe znajdeni 1 V arhitekturi Sikan vidomi stvorennyam monumentalnih zrizanih piramid sho buduvalisya z samanu Sikan buv takozh velikim torgovim centrom chiyi zv yazki prostyaglisya vid centralnogo Ekvadoru do pivdennogo Peru Zalishki virobiv Sikan znajdeni v inshih regionah ta inozemni tovari na teritoriyi Sikan vkazuyut na torgovij obmin z meshkancyami teritoriyi suchasnogo Ekvadoru cherepashki morskih molyuskiv ta ravlikiv i Kolumbiyi smaragdi ta burshtin na pivnochi Chili na pivdni blakitnij kamin ta vikoristovuvali zoloto dobute v basejni richki Maranjon na shodi Mova RedaguvatiMovoyu derzhavi ta kilturi Sikan buv mochika Kultura RedaguvatiZoloto v kulturi Sikan simvolizuvalo toj period koli v kulturi she ne oformilisya uyavlennya pro chas i smerti Vono vvazhalosya simvolichnim mostom yakij vede v inshij svit u svit bogiv Virobi z inshih materialiv takozh buli poklikani zabezpechuvati zv yazok z bogami Zoloto simvolizuvalo sonce sriblo misyac a mid zemlyu Chervonij kolir kinovari vidpovidav koloru krovi Bagato elementiv kulturi Sikan buli zapozicheni inkami Religiya RedaguvatiU centri miscevogo panteonu stoyav Volodar Sikanu antropomorfnij bog v napivmisyacyami golovnomu ubori inodi zi zviryachimi iklami v roti Stilistichno prodovzhuyuchi mochiksku tradiciyu syuzhetno Volodar pov yazanij z centralnim bozhestvom uarijskoyi mifologiyi oskilki zobrazhuyetsya frontalno chasto z dvoma zhezlami v rukah Neridko vin zustrichayetsya v otochenni tvarin Sakralnim centrom Sikanu buv Batan Grande de viyavleno skupchennya piramid z chislennimi dopomizhnimi budivlyami Voni buli skladeni z sercevih cegli chasto vidznachenih specialnimi klejmami Primitki Redaguvati BBC 22 listopada 2006 Tomb find reveals pre Inca city BBC Procitovano 27 listopada 2006 Literatura RedaguvatiSharpe Colleen Ancient Peru Unearthed Golden Treasures of a Lost Civilization Calgary Nickle Arts Museum 2006 ISBN 0889533067 Nickle Arts Museum 2006 Ancient Peru Unearthed Golden Treasures of a Lost Civilization Calgary The Nickle Arts Museum http elcomercio pe peru lambayeque descubren 35 tumbas cultura lambayeque proyecto olmos noticia 1684399Posilannya RedaguvatiOfficial Website of Sican Archaeological Project nbsp Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sikan amp oldid 25095603