www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіґурд I Хрестоносець давньоскан Sigurðr Jórsalafari норв Sigurd Jorsalfare або Сіґурд Магнусон 1090 1130 ярл Оркнейськи

Сіґурд I Хрестоносець

Сіґурд I Хрестоносець (давньоскан. Sigurðr Jórsalafari, норв. Sigurd Jorsalfare) або Сіґурд Магнусон (1090—1130) — ярл Оркнейський з 1098 до 1103 року, король Мена та Островів з 1102 до 1103 року, король Норвегії з 1103 до 1130 року. В 1107—1110 роках очолював Норвезький хрестовий похід в Палестину. Походив з династії Інґлінґів.

Сіґурд I Хрестоносець
давньоскан. Sigurðr Jórsalafari
норв. Sigurd Jorsalfare
Народився 1089 або 1090
Норвегія
Помер 26 березня 1130 або 1130
Осло, Данія-Норвегія
Поховання Фортеця Акерсхус
Країна Норвегія
Діяльність військовослужбовець
Посада Король Норвегії
Конфесія християнство
Рід Hardrada dynastyd
Батько Магнус III
Мати Thorad
Брати, сестри Tora Magnusdatterd, Ейстейн I Магнусон, Гаральд IV і Olav Magnusson of Norwayd
У шлюбі з Bjaðmunjo Mýrjartaksdóttird, Мальмфрида Київська і Cecily (?)d
Діти Христина Сігурдсдаттерd і Магнус IV

Життєпис Редагувати

Молоді роки Редагувати

Син Маґнуса III, короля Норвегії, та Тори, королівської коханки. З молодості брав участь у походах свого батька. У 1098 році брав участь у морському поході Маґнуса III до Оркнеїв, Гебридів та островів біля Шотландії. Цього ж року за волею батька Сігурд став ярлом Оркнейським.

У 1102 році, після захоплення норвежцями Мена та земель в Ірландському морі Сігурда проголошено королем Мена та Островів. Тоді ж для зміцнення свого становища Сіґурд уклав шлюб з донькою Верховного правителя Ірландії Муїрхертаха О'Брайєна. Втім, у 1103 після загибелі батька Маґнуса III Сігурд разом з норвезькими військами повернулися додому.

Володарювання Редагувати

Після смерті Маґнуса III Сігурд I став співправителем королівства разом з своїми братами Ейстейном та Олафом. Після смерті у 1115 році ще малого Олафа, Сігурд розділив владу над Норвегією з Ейстейном.

Хрестовий похід короля Сігурда I

У 1107 році, для спокутування своєї провини перед церквою, Сіґурд I вирушив у Норвезький хрестовий похід. У поході він виявився досвідченим та майстерним військовиком, беручи участь у битвах при Лісабоні, островах Середземного моря, самій Палестині. Сіґурд, за посередництва Данила Мниха, налагодив приязні стосунки з Балдуїном I, королем Єрусалиму. Узяв активну участь у захоплені м. Сідон 5 грудня 1110 року. За це Сігурд I отримав частину Святого хреста. Після закінчення хрестового походу Сіґурд повернувся додому — спочатку морем через Кіпр до Константинополя, а відтак суходолом через Болгарію, Угорщину і Німеччину, де він зустрівся з Лотарем III, імператором Священної Римської імперії. Після цього дістався Данії, де король Нільс I допоміг Сіґурду I дістатися Норвегії у 1111 році. За цей похід Сіґурд отримав прізвисько «Хрестоносець».

Після цього Сігурд не виявляв значної активності у державницьких справах, дозволяючи Ейстейну I керувати Норвегією. Після смерті останнього у 1123 році Сігурд I повернувся до активного політичного життя, ставши одноосібним володарем Норвегії. Того ж року він розпочав війну проти Швеції за землі Смоланда у Швеції, яка тривала з перемінним успіхом.

У внутрішнє життя Сіґурд I впровадив церковну десятину, що сприяло зміцненню церкви у країні. Після цього королівська влада почала також спиратися на більш суттєву підтримку християнської церкви. Король Сіґурд запровадив у 1123 році ще одну єпархію у м. Ставангер та у 1124 році на Гренландії (за це отримав від гренландців білого ведмедя), спрямувавши туди першого єпископа Арнольда. У Гренландії біля Гардара було заснована ставка єпископа.

У подальшому Сігурд також вів активну загарбницьку політику, здійснивши кілька походів до Вендланду.

26 березня 1130 року Сіґурд I помер, поховано його у церкві Галвардскатедрален в Осло.

Родина Редагувати

1. Дружина — Блатмін, донька Муїрхертаха О'Брайєна, верховного короля Ірландії

Дітей не було

2. Дружина — Малмфреда, донька Мстислава I, великого князя Київського.

Діти:

  • Христина (1125—1179), дружина Ерлінга Скакке, норвезького ярла

3. Коханка — Борґільд Олафсдотір

Діти:

Примітки Редагувати

  1. https://nbl.snl.no/Sigurd_1_Magnusson_Jorsalfare
  2. ↑ https://www.biografiasyvidas.com/biografia/s/sigur.htm
  3. О. Б. Головко «Давня Русь та хрестові походи» // Східний Світ, 2000, № 2, 22 с.

Джерела Редагувати

  • Bergan, Halvor: Kong Sigurds Jorsalferd. Den unge kongen som ble Norges helt (Norgesforlaget, 2005) ISBN 82-91986-75-4
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sigurd I Hrestonosec davnoskan Sigurdr Jorsalafari norv Sigurd Jorsalfare abo Sigurd Magnuson 1090 1130 yarl Orknejskij z 1098 do 1103 roku korol Mena ta Ostroviv z 1102 do 1103 roku korol Norvegiyi z 1103 do 1130 roku V 1107 1110 rokah ocholyuvav Norvezkij hrestovij pohid v Palestinu Pohodiv z dinastiyi Inglingiv Sigurd I Hrestonosecdavnoskan Sigurdr Jorsalafarinorv Sigurd JorsalfareNarodivsya 1089 1 abo 1090 2 NorvegiyaPomer 26 bereznya 1130 abo 1130 2 Oslo Daniya NorvegiyaPohovannya Fortecya AkershusKrayina NorvegiyaDiyalnist vijskovosluzhbovecPosada Korol NorvegiyiKonfesiya hristiyanstvoRid Hardrada dynastydBatko Magnus IIIMati ThoradBrati sestri Tora Magnusdatterd Ejstejn I Magnuson Garald IV i Olav Magnusson of NorwaydU shlyubi z Bjadmunjo Myrjartaksdottird Malmfrida Kiyivska i Cecily dDiti Hristina Sigurdsdatterd i Magnus IV Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Volodaryuvannya 2 Rodina 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Sin Magnusa III korolya Norvegiyi ta Tori korolivskoyi kohanki Z molodosti brav uchast u pohodah svogo batka U 1098 roci brav uchast u morskomu pohodi Magnusa III do Orkneyiv Gebridiv ta ostroviv bilya Shotlandiyi Cogo zh roku za voleyu batka Sigurd stav yarlom Orknejskim U 1102 roci pislya zahoplennya norvezhcyami Mena ta zemel v Irlandskomu mori Sigurda progolosheno korolem Mena ta Ostroviv Todi zh dlya zmicnennya svogo stanovisha Sigurd uklav shlyub z donkoyu Verhovnogo pravitelya Irlandiyi Muyirhertaha O Brajyena Vtim u 1103 pislya zagibeli batka Magnusa III Sigurd razom z norvezkimi vijskami povernulisya dodomu Volodaryuvannya Redaguvati Pislya smerti Magnusa III Sigurd I stav spivpravitelem korolivstva razom z svoyimi bratami Ejstejnom ta Olafom Pislya smerti u 1115 roci she malogo Olafa Sigurd rozdiliv vladu nad Norvegiyeyu z Ejstejnom nbsp Hrestovij pohid korolya Sigurda IU 1107 roci dlya spokutuvannya svoyeyi provini pered cerkvoyu Sigurd I virushiv u Norvezkij hrestovij pohid U pohodi vin viyavivsya dosvidchenim ta majsternim vijskovikom beruchi uchast u bitvah pri Lisaboni ostrovah Seredzemnogo morya samij Palestini Sigurd za poserednictva Danila Mniha 3 nalagodiv priyazni stosunki z Balduyinom I korolem Yerusalimu Uzyav aktivnu uchast u zahopleni m Sidon 5 grudnya 1110 roku Za ce Sigurd I otrimav chastinu Svyatogo hresta Pislya zakinchennya hrestovogo pohodu Sigurd povernuvsya dodomu spochatku morem cherez Kipr do Konstantinopolya a vidtak suhodolom cherez Bolgariyu Ugorshinu i Nimechchinu de vin zustrivsya z Lotarem III imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pislya cogo distavsya Daniyi de korol Nils I dopomig Sigurdu I distatisya Norvegiyi u 1111 roci Za cej pohid Sigurd otrimav prizvisko Hrestonosec Pislya cogo Sigurd ne viyavlyav znachnoyi aktivnosti u derzhavnickih spravah dozvolyayuchi Ejstejnu I keruvati Norvegiyeyu Pislya smerti ostannogo u 1123 roci Sigurd I povernuvsya do aktivnogo politichnogo zhittya stavshi odnoosibnim volodarem Norvegiyi Togo zh roku vin rozpochav vijnu proti Shveciyi za zemli Smolanda u Shveciyi yaka trivala z pereminnim uspihom U vnutrishnye zhittya Sigurd I vprovadiv cerkovnu desyatinu sho spriyalo zmicnennyu cerkvi u krayini Pislya cogo korolivska vlada pochala takozh spiratisya na bilsh suttyevu pidtrimku hristiyanskoyi cerkvi Korol Sigurd zaprovadiv u 1123 roci she odnu yeparhiyu u m Stavanger ta u 1124 roci na Grenlandiyi za ce otrimav vid grenlandciv bilogo vedmedya spryamuvavshi tudi pershogo yepiskopa Arnolda U Grenlandiyi bilya Gardara bulo zasnovana stavka yepiskopa U podalshomu Sigurd takozh viv aktivnu zagarbnicku politiku zdijsnivshi kilka pohodiv do Vendlandu 26 bereznya 1130 roku Sigurd I pomer pohovano jogo u cerkvi Galvardskatedralen v Oslo Rodina Redaguvati1 Druzhina Blatmin donka Muyirhertaha O Brajyena verhovnogo korolya IrlandiyiDitej ne bulo2 Druzhina Malmfreda donka Mstislava I velikogo knyazya Kiyivskogo Diti Hristina 1125 1179 druzhina Erlinga Skakke norvezkogo yarla3 Kohanka Borgild OlafsdotirDiti Magnus 1115 1139 Primitki Redaguvati https nbl snl no Sigurd 1 Magnusson Jorsalfare a b https www biografiasyvidas com biografia s sigur htm O B Golovko Davnya Rus ta hrestovi pohodi Shidnij Svit 2000 2 22 s Dzherela RedaguvatiBergan Halvor Kong Sigurds Jorsalferd Den unge kongen som ble Norges helt Norgesforlaget 2005 ISBN 82 91986 75 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sigurd I Hrestonosec amp oldid 39942530