І́гор Мики́тович Сєдак (* 3 жовтня 1923, Полтава — † 12 січня 2009, Київ) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор УРСР (1977), лауреат Державної премії СРСР (1978) в царині архітектури — за ландшафтну архітектуру центру Донецька, академік Академії мистецтв України (2004).
| Сєдак Ігор Микитович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 3 жовтня 1923 |
| Смерть | 12 січня 2009 (85 років) |
| Країна (підданство) | СРСР Україна |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ, Донецьк, Артемівськ, Дніпрорудне, Кременчук, Коростишів, Суми, Ялта та ін. |
| Нагороди |
Батько Олександра Сєдака — також Заслуженого архітектора України.
Джерела Редагувати
Брав участь у німецько-радянській війні.
1951 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, архітектор.
З 1951 по 1969 рік працював у проектних й науково-дослідних інститутах.
Протягом 1969—1976 років обіймав посаду директора Українського державного інституту проектування міст «Діпромісто».
Виконав більше 100 проектних та конкурсних робіт — генеральних планів Донецька — Макіївки, Сум, Великої Ялти.
Запроектував та керував забудовою житлових та громадських споруд в Бахмуті, Дніпрорудному, Києві, Коростишеві, Кременчуці, Червонограді.
Розробив проекти парків в Алушті, Одесі, Сімферополі, приміській зоні Києва, на Закарпатті.
Протягом 1965—1990 років обирався членом президії, першим заступником голови та головою правління Спілки архітекторів УРСР.
Протягом 15 років, з 1975 по 1990 рік, був секретарем Союзу архітекторів СРСР.
З 1979 року працював викладачем на кафедрі містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури, доцент.
Є автором понад 150 наукових публікацій з архітектурних питань, серед них монографія «Архітектура України».
За його участі розроблено та встановлено понад тридцять пам'ятників, зокрема загиблим в нацистсько-радянській війні односельцям, погруддя Б. Є. Патона в Києві.
Представляв УРСР на багатьох з'їздах Спілки архітекторів СРСР.
Був делегатом п'яти конгресів та асамблей Міжнародної спілки архітекторів (UIA) — у Болгарії, Великій Британії, Єгипті, Іспанії, Мексиці.
Протягом багатьох років входив до складу:
- Комітету з Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка та головою його архітектурної секції,
- президії республіканського правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
- був членом комісії Української РСР із справ ЮНЕСКО,
- віце-президентом архітектурної секції Українського товариства дружби та культурного зв'язку з зарубіжними країнами.
Працював головним редактором науково-технічного збірника «В допомогу проектувальнику-містобудувальнику».
Нагороди Редагувати
І. М. Сєдак також кавалер орденів Богдана Хмельницького, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 ступеня, Червоної Зірки. Нагороджений Почесною грамотою ВР УРСР, срібною медаллю Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР.