Сьохо (яп. 祥鳳) — японський легкий авіаносець класу «Дзуйхо» часів Другої світової війни.
| Сьохо | |
|---|---|
| Служба | |
| Тип/клас | авіаносець класу «Дзуйхо» |
| Держава прапора | |
| Спущено на воду | 1935 рік (як швидкохідний танкер «Цуругізакі») |
| Введено в експлуатацію | з 15 січня 1939 року — як плавбаза підводних човнів, з 26 січня 1942 року — як авіаносець. |
| Виведений зі складу флоту | 7 травня 1942 (потоплений) |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 11 262 тони (стандартна) 14 200 (повна) |
| Довжина | 204,8 м |
| Ширина | 18,2 м |
| Осадка | 6,6 м |
| Бронювання | відсутнє |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | двовальна паротурбінна силова установка |
| Потужність | 38 770 кВт (52 000 к.с.) |
| Швидкість | 28,2 вузла |
| Екіпаж | 785 чоловік |
| Озброєння | |
| Зенітне озброєння | 4 спарених 127-мм зенітних автоматів, 4 спарених 25-мм зенітних автоматів |
| Авіація | 30 літаків |
Конструкція ред.
Корабель початково був закладений як швидкохідний танкер «Цуругізакі». Пізніше був переобладнаний на плавучу базу підводних човнів і в 1939—1940 роках перебував у складі об'єднаного флоту. Роботи з перетворення в авіаносець почались в грудні 1940 року, після того, як була закінчена перебудова однотипного корабля «Такасакі» в авіаносець «Дзуйхо». В січні 1942 року роботи були завершені, корабель отримав назву «Сьохо».
Бойове застосування ред.
«Сьохо» вперше взяв участь в бойових діях навесні 1942 року, коли він прикривав вторгнення в Порт-Морсбі у складі сил забезпечення під командуванням контр-адмірала Арітамо Гото. Ця операція японців призвела до битви у Кораловому морі, першої битви в історії, де авіаносці боролись один проти одного.
Битва у Кораловому морі ред.
6 травня 1942 року «Сьохо» йшов до Порт-Морсбі, коли був помічений чотирма бомбардувальниками B-17 за 100 км на південь від Бугенвіля. Літаки намагались розбомбити авіаносець, проте завдали йому лише незначних пошкоджень.
Противники не мали точних даних про розташування один одного, і наступного ранку адмірал Такагі підняв в повітря літаки-розвідники, намагаючись знайти американські авіаносці. В 7.30 вони повідомили, що помітили авіаносець та крейсер. Авіагрупи «Сьокаку» та «Дзуйкаку» були негайно підняті в повітря, щоб завдати удару. «Оперативна група» насправді виявилась американським танкером «Неошо» та есмінцем «Сімс», що супроводжував його. Завдяки цій помилці 17-та оперативна група ВМС США отримала змогу вистежити групу авіаносця «Сьохо».
Літаки авіаносця «Сьохо» отримали наказ здійснити наліт на американські авіаносці, і коли в 9:50 літаки з «Лексінгтона» помітили «Сьохо», він якраз розвертався проти вітру. Перший удар не завдав пошкоджень авіаносцю, але розрив бомби поряд з авіаносцем змів з палуби п'ять літаків. В 10:25 прибула друга ударна група літаків, цього разу з авіаносця «Йорктаун». Незважаючи на вогонь зенітної артилерії кораблів, що супроводжували «Сьохо», внаслідок атаки на політну палубу «Сьохо» попали дві 454-кг бомби. Авіаносець, що втрачав хід, став легкою мішенню для бомб та торпед. Згідно з японськими документами, ще 11 бомб та 7 торпед попали в корабель, і «Сьохо» охопило полум'я.
Через шість хвилин після того, як полетів останній американський літак, був відданий наказ покинути корабель, і о 10:35 палаючий авіаносець перевернувся та затонув.
На борту корабля знаходилось близько 800 чоловіків, з них тільки 255 були врятовані.
«Сьохо» став першим потопленим японським авіаносцем.
Джерела ред.
- Шант К., Бишоп К. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия./Пер с англ./-М.Омега,2006 — 256 с.