www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неперехресні світогляди NOMA англ Non overlapping magisteria це точка зору за яку виступає палеонтолог Стівен Джей Гулд

Неперехресні світогляди

Неперехресні світогляди (NOMA) (англ. Non-overlapping magisteria) — це точка зору, за яку виступає палеонтолог Стівен Джей Гулд, згідно з якою наука та релігія представляють різні сфери дослідження, факти проти цінностей, тому існує різниця між "сферами" , у яких вони мають "авторитет", і ці дві області не перетинаються. Він припускає, наводячи приклади, що "NOMA користується яскраво вираженою підтримкою, навіть серед найбільш консервативних традиціоналістів", і що це "здорова позиція загального компромісу, досягнутого тривалою боротьбою між людьми з хорошими намірами в обох сферах". Деякі критикували цю ідею або пропонували її обмеження. Досі існують розбіжності щодо того, де мають бути межі між двома магістеріями. Проте основна ідея була висловлена раніше Альфредом Норт Уайтгедом у 1925 році у статті "Релігія і Наука" для журналу The Atlantic.

Пропозиція Гулда щодо розділення компетенцій ред.

В есе "Неперехресні світогляди" 1997 року для журналу "Natural History" і пізніше в своїй книзі "Rocks of Ages" (1999), Гулд запропонував те, що описує як: "благословенно просте і цілком відоме історії вирішення для ... очікуваного конфлікту між наукою та релігією", і почав з його здивування щодо потреби прийняття звернення Івана Павла ІІ "Істина не може суперечити істині" до Папської академії наук в 1996 році. Він звертається до терміну магістеріум з енцикліки Папи Пія Xll Humani generis (1950), і визначає його як "область, де одна форма тлумачення світу містить відповідні інструменти для повноцінного дискурсу і вирішення конфлікту між двома світоглядами", і описує принцип NOMA так: "Наука намагається задокументувати фактичні ознаки світу природи і розвинути теорії, які координують і пояснюють ці ознаки. Релігія, в свою чергу, оперує такою ж важливою, але повністю протилежною сферою людських цілей, значень і цінностей - об'єктами, котрі фактична сфера науки може висвітлити, але не вирішити." "Цих два світогляди не перетинаються і не охоплюють усіх запитань (до прикладу, релігія і наука не займаються питанням краси чи мистецтва)."

Гулд наголошував на законності кожної сфери діяльності тільки в межах її експертизи: "NOMA працює в обох напрямках. Якщо релігія більше не може визначити cутність фактичних висновків, які належать до науки, тоді вчені не можуть претендувати на розуміння моральної істини зі своїх емпіричних знань про фізичний світ." У розділі "NOMA: визначення та обґрунтування" Гулд навів приклади типів запитань, які відносяться до кожної сфери експертності. Ось, наприклад, у темі "наші стосунки з іншими живими істотами" запитання: "Люди насправді схожі на мавп, тому що у нас спільний предок чи тому що еволюція відбувалась за лінійним порядком, а мавпи відповідали етапу нижчому за наш?" - належить сфері експерності науки, у свою чергу запитання: "За яких умов (якщо взагалі) ми маємо право призводити до вимирання інших видів шляхом їх винищення? Чи порушуємо ми якийсь моральний принцип, коли в генетичній інженерії поміщаємо ген одного виду істоти в геном іншої" - відноситься до сфери експерності релігії.Далі він представив «нарис історичних причин існування конфлікту там, де його не повинно бути».

У своїй промові перед Американським інститутом біологічних наук Гулд підкреслив також дипломатичні причини прийняття NOMA, заявивши, що "причина, чому ми підтримуємо цю позицію, полягає в тому, що, з логічної точки зору, вона є правильною. Але ми також повинні розуміти, що це дуже практично, якщо ми хочемо домінувати." Гулд стверджував, якщо дані опитування справді правильні і: від 80 до 90% американців вірять у вищу істоту, і така віра не сприймається як та, що суперечить еволюції - тоді "ми повинні наголошувати, що релігія це інше, і наука ніяким чином їй не суперечить", інакше "ми далеко не заїдемо". У 1997 році він написав: "NOMA є не просто дипломатичною, а принциповою позицією щодо моралі та інтелектуальних міркувань".

У 1997 році він уточнив свою позицію, описавши свою роль як науковця щодо NOMA:

Релігія є занадто важливою для великої кількості людей, аби порушувати комфорт, котрий багато з них досі знаходять в теології. Наприклад, я можу секретно підозрювати, що наполягання папи на наявності чогось божественного в людській душі є лише заспокоєнням для наших страхів, засобом збереження віри в те, що людина має перевагу в цьому еволюційному світі, який насправді не надає переваги жодному з видів. Але я також знаю, що душі відображають предмет за межами науки. Мій світ не може довести або підтвердити це поняття, але і концепція душі не може загрожувати чи мати вплив на мій світ. Більш того, я особисто не можу прийняти католицьке поняття душі, але, безумовно, я шаную метафоричну цінність такої концепції як для обґрунтування дискусії щодо моральності, так і для висловлення щодо того, що ми найбільше цінуємо в потенційності: нашу порядність, піклування, і всі етичні та інтелектуальні дискусії, до яких нас привела еволюція свідомості.

Кіаран Бенсон бачить тенденцію у перегляді кордонів між "гуманітарними науками та природничими", як у заяві Вільгельма Ділтея 1883-ого року про розрізнення між Geisteswissenschaften (гуманітарними науками) та Naturwissenschaften (природничими науками). Астрофізик Арнольд О. Бенц бачить кордон між релігією і наукою у різних шляхах сприйняття реальності: об'єктивні вимірювання в науці та особиста залученість у релігії. Два погляди сприйняття відрізняються, але зустрічаються, наприклад, у подиві чи етиці.

Національна академія наук США ред.

Також у 1999 році Національна академія наук США зайняла подібну позицію. Її публікація "Наука та Креаціонізм" заявляла, що "науковці, як і багато інших людей, з трепетом ставляться до порядку та складності природи. Насправді, багато науковців є глибоко релігійними. Але наука і релігія охоплюють дві різні сфери людського буття. Вимагати їхнього об'єднання зменшило б велич кожної."

Humani generis ред.

Гулд написав, що надихнувся на роздуми щодо неперехресних світоглядів після огляду енцикліки Humani generis в 1950 році, у якій Папа Пій XII дозволяв католикам цікавитись антропогенезом, поки вони прийматимуть ідею наявності божественного в людській душі. Гулд процитував наступний параграф:

Викладацька влада церкви не забороняє проведення досліджень та дискусій між людьми, які знаються в обох сферах, на сучасному рівні розвитку гуманітарних наук та богослов'я, поки вони вивчають походження людського тіла як того, що походить від попередньо існуючої та живої матерії, оскільки католики зобов’язані дотримуватись віри, що душі створені безпосередньо Богом.

Рецепція ред.

Річард Докінз розкритикував позицію Гулда на підставі, що релігія не відокремлена від наукових питань чи матеріального світу. Він пише: "Це цілком нереально стверджувати, як це роблять Гулд та багато інших, що релігія тримається осторонь від сфери науки, обмежуючись мораллю та цінностями. Всесвіт із присутністю надприродного був би принципово та якісніше іншим, ніж всесвіт без такого надприродного начала. Різниця, неминуче, є науковою. Релігії заявляють про існування (певних сутностей), а це заяви наукові." Спостереження Гулда "ці два світогляди не перетинаються" не враховують тверджень багатьох релігій щодо матеріальної реальності, таких як диво чи ефективність молитви.

Докінз також стверджує, що релігія без божественного втручання сильно б відрізнялась від тих, що наявні зараз і точно була б відмінною від релігій Авраама. Більш того, він заявляє, що релігії були б тільки раді прийняти наукові заяви, які підтверджували б їх погляди. Наприклад, якби аналіз ДНК доказав, що Ісус не мав земного батька, то вся концепція про неперехресні світогляди втратила б значення.

Теолог Фрідріх Вільгельм Граф був прихильником такого підходу, але стверджував, що він є теологічним. Граф припускає, що, наприклад, креаціонізм можна розуміти як реакцію релігійних громад на Verweltanschaulichung (тобто інтерпретацію як світогляд) (природничої) науки в соціальному дарвінізмі. Однак спроби природничих наук конкурувати з релігією можуть спричинити негативну реакцію, яка буде згубною для обох сторін.

Кіаран Бенсон, нерелігійний гуманіст, захищає "духовне" як категорію проти обох. Він припускає, що у той час як Гулд стверджує про NOMA (неперехресні науку, моральність та релігію), а Річард Докінз про "бренд SM (поширення експертизи науки на всі сфери, англ.(Scientific Magisterium))", Бенсон віддав би перевагу OM (світогляди, що перетинаються, англ. (Overlapping Magisteria)), особливо у випадку мистецтва та релігії.

Френсіс Коллінз критикував те, що він вважав обмеженнями NOMA, стверджуючи, що наука, релігія та інші сфери "вже частково перетнулись", але погоджувався з Гулдом, що мораль, духовність та етика не можуть бути пояснені натуралістично. Це виходить за межі концепції, запропонованої Гулдом у його оригінальному есе 1997-ого року «Світогляди, що не перетинаються», у якому він пише:

Кожен зі світоглядів має повноцінний авторитет у певній сфері життя. Вирішення конфлікту між наукою та релігією могло б залишитись безкомпромісним та зрозумілим, якщо б неперехресні світогляди (NOMA) науки та релігії були розділені величезною нічийною землею. Але, фактично, ці два світогляди впираються просто один в одного, переплітаючись неймовірно складним чином вздовж спільного кордону. Вирішення багатьох наших глибоких питань потребує обидвох світоглядів для різних частин однієї відповіді, і визначення меж цих сфер може стати дуже складним та заплутаним.

Метт Рідлі зазначає, що релігія робить більше, ніж просто говорить про термінальні цінності і основи моралі, і науці не заборонено говорити про те ж саме. Зрештою, мораль включає людську науку про поведінку - спостережне явище, а наука вивчає такі явища. Рідлі говорить про те, що існують суттєві наукові докази еволюційного походження етики та моралі.

Сем Гарріс різко розкритикував цю концепцію у своїй книзі "Моральний ландшафт". Він пише: "Сенс, цінності, мораль і хороше життя мають бути пов'язані з фактами про благополуччя свідомих істот, і, у нашому випадку, мають законно залежати від подій у світі і від стану людського мозку."

Майкл Шмідт-Саломон стверджує, що еволюційний гуманізм вважає спробу розділити дві протилежні сфери знань помилковою. Ця спроба сприяє підтриманню ілюзій і не просуває людство ні на крок вперед у його розвитку. Крім того, природа і культура нерозривно переплетені. Твердження, які вже є хибними на фізичному чи біологічному рівні, не можуть раптово виявитися правильними на філософському рівні.

Дивіться також ред.

Джерела ред.

  1. ↑ Gould, Stephen Jay (2002). Rocks of Ages: Science and Religion in the Fullness of Life. New York: Ballantine Books. ISBN 0-345-45040-X. 
  2. ↑ Stephen J. Gould (1998), Leonardo's Mountain of Clams and the Diet of Worms, p. 274. Jonathan Cape, ISBN 0-224-05043-5
  3. ↑ Гулд, Стівен (March 1997). (англійською). Natural History. 
  4. Truth Cannot Contradict Truth (англійською). 22 жовтня 1996. 
  5. Гулд, Стівен (2000). Evolution and the 21st Century (англійською). 
  6. ↑ Benson, Ciarán (1 січня 2013). A Secular Spirituality? James, Dennett, and Dawkins (англійською). 
  7. Benz, Arnold (2016). Astrophysics and Creation – Perceiving the Universe Through Science and Participation, 96–104 (англійською). ISBN 978-0-8245-2213-1. 
  8. Steering Committee on Science and Creationism (1999). Science and Creationism: A View from the National Academy of Sciences (англійською). NAS Press. Процитовано 16.11.2007. 
  9. ↑ Dawkins, Richard (1998). (англійською). Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 9 серпня 2020. 
  10. Dawkins, Richard (2006). Why There Almost Certainly Is No God (англійською). Процитовано 20 березня 2010. 
  11. Graf, Friedrich Wilhelm. Alexander von Humboldt-Foundation – Science and Faith: Cover Story: Science and Faith Research and Faith Are not a Contradiction in Terms (англійською). Humboldt Foundation. Процитовано 6 вересня 2016. 
  12. Graf, Friedrich Wilhelm (2013). Kreationismus. Sechs Kapitel aus der Religionsgeschichte der Moderne. Theologische Bibliothek Töpelmann (німецькою). Berlin/Boston. с. 113–134. 
  13. Collins, Francis (2007). The Language of God. Simon and Schuster (англійською). с. 95, 165. 
  14. Ridley, Matt (1998). The Origins of Virtue: Human Instincts and the Evolution of Cooperation (англійською) (вид. Penguin). 
  15. Гарріс, Сем (2010). The Moral Landscape : How Science Can Determine Human Values (англійською). Free Press. 
  16. Schmidt-Salomon, Michael (2014). Hoffnung Mensch. Eine bessere Welt ist möglich (німецькою). 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Neperehresni svitoglyadi NOMA angl Non overlapping magisteria ce tochka zoru za yaku vistupaye paleontolog Stiven Dzhej Guld zgidno z yakoyu nauka ta religiya predstavlyayut rizni sferi doslidzhennya fakti proti cinnostej tomu isnuye riznicya mizh sferami 1 u yakih voni mayut avtoritet i ci dvi oblasti ne peretinayutsya 2 Vin pripuskaye navodyachi prikladi sho NOMA koristuyetsya yaskravo virazhenoyu pidtrimkoyu navit sered najbilsh konservativnih tradicionalistiv i sho ce zdorova poziciya zagalnogo kompromisu dosyagnutogo trivaloyu borotboyu mizh lyudmi z horoshimi namirami v oboh sferah 1 Deyaki kritikuvali cyu ideyu abo proponuvali yiyi obmezhennya Dosi isnuyut rozbizhnosti shodo togo de mayut buti mezhi mizh dvoma magisteriyami Prote osnovna ideya bula vislovlena ranishe Alfredom Nort Uajtgedom u 1925 roci u statti Religiya i Nauka dlya zhurnalu The Atlantic Zmist 1 Propoziciya Gulda shodo rozdilennya kompetencij 2 Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Humani generis 4 Recepciya 5 Divitsya takozh 6 Dzherela 7 PosilannyaPropoziciya Gulda shodo rozdilennya kompetencij red V ese Neperehresni svitoglyadi 3 1997 roku dlya zhurnalu Natural History i piznishe v svoyij knizi Rocks of Ages 1999 Guld zaproponuvav te sho opisuye yak blagoslovenno proste i cilkom vidome istoriyi virishennya dlya ochikuvanogo konfliktu mizh naukoyu ta religiyeyu 1 i pochav z jogo zdivuvannya shodo potrebi prijnyattya zvernennya Ivana Pavla II Istina ne mozhe superechiti istini 4 do Papskoyi akademiyi nauk v 1996 roci Vin zvertayetsya do terminu magisterium z encikliki Papi Piya Xll Humani generis 1950 i viznachaye jogo yak oblast de odna forma tlumachennya svitu mistit vidpovidni instrumenti dlya povnocinnogo diskursu i virishennya konfliktu mizh dvoma svitoglyadami 1 i opisuye princip NOMA tak Nauka namagayetsya zadokumentuvati faktichni oznaki svitu prirodi i rozvinuti teoriyi yaki koordinuyut i poyasnyuyut ci oznaki Religiya v svoyu chergu operuye takoyu zh vazhlivoyu ale povnistyu protilezhnoyu sferoyu lyudskih cilej znachen i cinnostej ob yektami kotri faktichna sfera nauki mozhe visvitliti ale ne virishiti 1 Cih dva svitoglyadi ne peretinayutsya i ne ohoplyuyut usih zapitan do prikladu religiya i nauka ne zajmayutsya pitannyam krasi chi mistectva 1 Guld nagoloshuvav na zakonnosti kozhnoyi sferi diyalnosti tilki v mezhah yiyi ekspertizi NOMA pracyuye v oboh napryamkah Yaksho religiya bilshe ne mozhe viznachiti cutnist faktichnih visnovkiv yaki nalezhat do nauki todi vcheni ne mozhut pretenduvati na rozuminnya moralnoyi istini zi svoyih empirichnih znan pro fizichnij svit 1 U rozdili NOMA viznachennya ta obgruntuvannya Guld naviv prikladi tipiv zapitan yaki vidnosyatsya do kozhnoyi sferi ekspertnosti Os napriklad u temi nashi stosunki z inshimi zhivimi istotami zapitannya Lyudi naspravdi shozhi na mavp tomu sho u nas spilnij predok chi tomu sho evolyuciya vidbuvalas za linijnim poryadkom a mavpi vidpovidali etapu nizhchomu za nash nalezhit sferi ekspernosti nauki u svoyu chergu zapitannya Za yakih umov yaksho vzagali mi mayemo pravo prizvoditi do vimirannya inshih vidiv shlyahom yih vinishennya Chi porushuyemo mi yakijs moralnij princip koli v genetichnij inzheneriyi pomishayemo gen odnogo vidu istoti v genom inshoyi vidnositsya do sferi ekspernosti religiyi 1 Dali vin predstaviv naris istorichnih prichin isnuvannya konfliktu tam de jogo ne povinno buti 1 U svoyij promovi pered Amerikanskim institutom biologichnih nauk Guld pidkresliv takozh diplomatichni prichini prijnyattya NOMA zayavivshi sho prichina chomu mi pidtrimuyemo cyu poziciyu polyagaye v tomu sho z logichnoyi tochki zoru vona ye pravilnoyu Ale mi takozh povinni rozumiti sho ce duzhe praktichno yaksho mi hochemo dominuvati Guld stverdzhuvav yaksho dani opituvannya spravdi pravilni i vid 80 do 90 amerikanciv viryat u vishu istotu i taka vira ne sprijmayetsya yak ta sho superechit evolyuciyi todi mi povinni nagoloshuvati sho religiya ce inshe i nauka niyakim chinom yij ne superechit inakshe mi daleko ne zayidemo 5 U 1997 roci vin napisav NOMA ye ne prosto diplomatichnoyu a principovoyu poziciyeyu shodo morali ta intelektualnih mirkuvan U 1997 roci vin utochniv svoyu poziciyu opisavshi svoyu rol yak naukovcya shodo NOMA Religiya ye zanadto vazhlivoyu dlya velikoyi kilkosti lyudej abi porushuvati komfort kotrij bagato z nih dosi znahodyat v teologiyi Napriklad ya mozhu sekretno pidozryuvati sho napolyagannya papi na nayavnosti chogos bozhestvennogo v lyudskij dushi ye lishe zaspokoyennyam dlya nashih strahiv zasobom zberezhennya viri v te sho lyudina maye perevagu v comu evolyucijnomu sviti yakij naspravdi ne nadaye perevagi zhodnomu z vidiv Ale ya takozh znayu sho dushi vidobrazhayut predmet za mezhami nauki Mij svit ne mozhe dovesti abo pidtverditi ce ponyattya ale i koncepciya dushi ne mozhe zagrozhuvati chi mati vpliv na mij svit Bilsh togo ya osobisto ne mozhu prijnyati katolicke ponyattya dushi ale bezumovno ya shanuyu metaforichnu cinnist takoyi koncepciyi yak dlya obgruntuvannya diskusiyi shodo moralnosti tak i dlya vislovlennya shodo togo sho mi najbilshe cinuyemo v potencijnosti nashu poryadnist pikluvannya i vsi etichni ta intelektualni diskusiyi do yakih nas privela evolyuciya svidomosti Kiaran Benson bachit tendenciyu u pereglyadi kordoniv mizh gumanitarnimi naukami ta prirodnichimi yak u zayavi Vilgelma Dilteya 1883 ogo roku pro rozriznennya mizh Geisteswissenschaften gumanitarnimi naukami ta Naturwissenschaften prirodnichimi naukami 6 Astrofizik Arnold O Benc bachit kordon mizh religiyeyu i naukoyu u riznih shlyahah sprijnyattya realnosti ob yektivni vimiryuvannya v nauci ta osobista zaluchenist u religiyi 7 Dva poglyadi sprijnyattya vidriznyayutsya ale zustrichayutsya napriklad u podivi chi etici Nacionalna akademiya nauk SShA red Takozh u 1999 roci Nacionalna akademiya nauk SShA zajnyala podibnu poziciyu Yiyi publikaciya Nauka ta Kreacionizm zayavlyala sho naukovci yak i bagato inshih lyudej z trepetom stavlyatsya do poryadku ta skladnosti prirodi Naspravdi bagato naukovciv ye gliboko religijnimi Ale nauka i religiya ohoplyuyut dvi rizni sferi lyudskogo buttya Vimagati yihnogo ob yednannya zmenshilo b velich kozhnoyi 8 Humani generis red Guld napisav sho nadihnuvsya na rozdumi shodo neperehresnih svitoglyadiv pislya oglyadu encikliki Humani generis v 1950 roci u yakij Papa Pij XII dozvolyav katolikam cikavitis antropogenezom poki voni prijmatimut ideyu nayavnosti bozhestvennogo v lyudskij dushi 3 Guld procituvav nastupnij paragraf Vikladacka vlada cerkvi ne zaboronyaye provedennya doslidzhen ta diskusij mizh lyudmi yaki znayutsya v oboh sferah na suchasnomu rivni rozvitku gumanitarnih nauk ta bogoslov ya poki voni vivchayut pohodzhennya lyudskogo tila yak togo sho pohodit vid poperedno isnuyuchoyi ta zhivoyi materiyi oskilki katoliki zobov yazani dotrimuvatis viri sho dushi stvoreni bezposeredno Bogom 9 Recepciya red Richard Dokinz rozkritikuvav poziciyu Gulda na pidstavi sho religiya ne vidokremlena vid naukovih pitan chi materialnogo svitu Vin pishe Ce cilkom nerealno stverdzhuvati yak ce roblyat Guld ta bagato inshih sho religiya trimayetsya ostoron vid sferi nauki obmezhuyuchis morallyu ta cinnostyami Vsesvit iz prisutnistyu nadprirodnogo buv bi principovo ta yakisnishe inshim nizh vsesvit bez takogo nadprirodnogo nachala Riznicya neminuche ye naukovoyu Religiyi zayavlyayut pro isnuvannya pevnih sutnostej a ce zayavi naukovi 9 Sposterezhennya Gulda ci dva svitoglyadi ne peretinayutsya ne vrahovuyut tverdzhen bagatoh religij shodo materialnoyi realnosti takih yak divo chi efektivnist molitvi Dokinz takozh stverdzhuye sho religiya bez bozhestvennogo vtruchannya silno b vidriznyalas vid tih sho nayavni zaraz i tochno bula b vidminnoyu vid religij Avraama Bilsh togo vin zayavlyaye sho religiyi buli b tilki radi prijnyati naukovi zayavi yaki pidtverdzhuvali b yih poglyadi Napriklad yakbi analiz DNK dokazav sho Isus ne mav zemnogo batka to vsya koncepciya pro neperehresni svitoglyadi vtratila b znachennya 10 Teolog Fridrih Vilgelm Graf buv prihilnikom takogo pidhodu ale stverdzhuvav sho vin ye teologichnim Graf pripuskaye sho napriklad kreacionizm mozhna rozumiti yak reakciyu religijnih gromad na Verweltanschaulichung tobto interpretaciyu yak svitoglyad prirodnichoyi nauki v socialnomu darvinizmi Odnak sprobi prirodnichih nauk konkuruvati z religiyeyu mozhut sprichiniti negativnu reakciyu yaka bude zgubnoyu dlya oboh storin 11 12 Kiaran Benson nereligijnij gumanist zahishaye duhovne yak kategoriyu proti oboh Vin pripuskaye sho u toj chas yak Guld stverdzhuye pro NOMA neperehresni nauku moralnist ta religiyu a Richard Dokinz pro brend SM poshirennya ekspertizi nauki na vsi sferi angl Scientific Magisterium Benson viddav bi perevagu OM svitoglyadi sho peretinayutsya angl Overlapping Magisteria osoblivo u vipadku mistectva ta religiyi 6 Frensis Kollinz kritikuvav te sho vin vvazhav obmezhennyami NOMA stverdzhuyuchi sho nauka religiya ta inshi sferi vzhe chastkovo peretnulis ale pogodzhuvavsya z Guldom sho moral duhovnist ta etika ne mozhut buti poyasneni naturalistichno 13 Ce vihodit za mezhi koncepciyi zaproponovanoyi Guldom u jogo originalnomu ese 1997 ogo roku Svitoglyadi sho ne peretinayutsya u yakomu vin pishe Kozhen zi svitoglyadiv maye povnocinnij avtoritet u pevnij sferi zhittya Virishennya konfliktu mizh naukoyu ta religiyeyu moglo b zalishitis bezkompromisnim ta zrozumilim yaksho b neperehresni svitoglyadi NOMA nauki ta religiyi buli rozdileni velicheznoyu nichijnoyu zemleyu Ale faktichno ci dva svitoglyadi vpirayutsya prosto odin v odnogo pereplitayuchis nejmovirno skladnim chinom vzdovzh spilnogo kordonu Virishennya bagatoh nashih glibokih pitan potrebuye obidvoh svitoglyadiv dlya riznih chastin odniyeyi vidpovidi i viznachennya mezh cih sfer mozhe stati duzhe skladnim ta zaplutanim 2 Mett Ridli zaznachaye sho religiya robit bilshe nizh prosto govorit pro terminalni cinnosti i osnovi morali i nauci ne zaboroneno govoriti pro te zh same Zreshtoyu moral vklyuchaye lyudsku nauku pro povedinku sposterezhne yavishe a nauka vivchaye taki yavisha Ridli govorit pro te sho isnuyut suttyevi naukovi dokazi evolyucijnogo pohodzhennya etiki ta morali 14 Sem Garris rizko rozkritikuvav cyu koncepciyu u svoyij knizi Moralnij landshaft Vin pishe Sens cinnosti moral i horoshe zhittya mayut buti pov yazani z faktami pro blagopoluchchya svidomih istot i u nashomu vipadku mayut zakonno zalezhati vid podij u sviti i vid stanu lyudskogo mozku 15 Majkl Shmidt Salomon stverdzhuye sho evolyucijnij gumanizm vvazhaye sprobu rozdiliti dvi protilezhni sferi znan pomilkovoyu Cya sproba spriyaye pidtrimannyu ilyuzij i ne prosuvaye lyudstvo ni na krok vpered u jogo rozvitku Krim togo priroda i kultura nerozrivno perepleteni Tverdzhennya yaki vzhe ye hibnimi na fizichnomu chi biologichnomu rivni ne mozhut raptovo viyavitisya pravilnimi na filosofskomu rivni 16 Divitsya takozh red Bog bilih plyam Nauka i religiya Portal Religiya Portal NaukaDzherela red a b v g d e zh i k Gould Stephen Jay 2002 Rocks of Ages Science and Religion in the Fullness of Life New York Ballantine Books ISBN 0 345 45040 X a b Stephen J Gould 1998 Leonardo s Mountain of Clams and the Diet of Worms p 274 Jonathan Cape ISBN 0 224 05043 5 a b Guld Stiven March 1997 Nonoverlapping Magisteria 16 22 and 60 62 anglijskoyu Natural History Truth Cannot Contradict Truth anglijskoyu 22 zhovtnya 1996 Guld Stiven 2000 Evolution and the 21st Century anglijskoyu a b Benson Ciaran 1 sichnya 2013 A Secular Spirituality James Dennett and Dawkins anglijskoyu Benz Arnold 2016 Astrophysics and Creation Perceiving the Universe Through Science and Participation 96 104 anglijskoyu ISBN 978 0 8245 2213 1 Propushenij abo porozhnij url dovidka Steering Committee on Science and Creationism 1999 Science and Creationism A View from the National Academy of Sciences anglijskoyu NAS Press Procitovano 16 11 2007 a b Dawkins Richard 1998 When Religion Steps on Science s Turf anglijskoyu Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 9 serpnya 2020 Dawkins Richard 2006 Why There Almost Certainly Is No God anglijskoyu Procitovano 20 bereznya 2010 Graf Friedrich Wilhelm Alexander von Humboldt Foundation Science and Faith Cover Story Science and Faith Research and Faith Are not a Contradiction in Terms anglijskoyu Humboldt Foundation Procitovano 6 veresnya 2016 Graf Friedrich Wilhelm 2013 Kreationismus Sechs Kapitel aus der Religionsgeschichte der Moderne Theologische Bibliothek Topelmann nimeckoyu Berlin Boston s 113 134 Collins Francis 2007 The Language of God Simon and Schuster anglijskoyu s 95 165 Ridley Matt 1998 The Origins of Virtue Human Instincts and the Evolution of Cooperation anglijskoyu vid Penguin Garris Sem 2010 The Moral Landscape How Science Can Determine Human Values anglijskoyu Free Press Schmidt Salomon Michael 2014 Hoffnung Mensch Eine bessere Welt ist moglich nimeckoyu Posilannya red Nonoverlapping Magisteria Stiven Dzhej Guld MP3 Nemoralna priroda Stiven Dzhej Guld Guld pro Boga H Allen Orr Boston Review Oglyad Rocks of Ages Majkl Ruse Institut Metaneksus Okremij mir Majkl Ruse Science amp Spirit Dirki v napivproniknij membrani Gulda mizh naukoyu ta religiyeyu Ursula Gudenaf amerikanskij vchenij Okrema Magisteriya Gulda Mark Durm Massimo Pilyuchchi Skeptical Inquirer Religijni poglyadi Stivena Gulda ta Charlza Darvina Martin Gardner Skeptical Inquirer Vigaduvati soyuznikiv u nebi Kenan Malik New Statesman Recenziya na knigu Rocks of Ages Dzhim Voker Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Neperehresni svitoglyadi amp oldid 40746433