Тамаз Нодарович Сухіашвілі (груз. თამაზ სუხიაშვილი, нар. 25 січня 1978 — пом. 17 січня 2015) — грузинський військовий, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Україна). Загинув в ході війни на сході України 17 січня 2015 року. Один із «кіборгів».
| Тамаз Сухіашвілі თამაზ სუხიაშვილი | |
|---|---|
| лейтенант армії Грузії, доброволець ЗСУ | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 січня 1978 Хашурі, Шида Картлі |
| Смерть | 17 січня 2015 (36 років) У районі Донецька |
| Військова служба | |
| Формування | Горійський загін спеціального призначення (Грузія), 93 ОМБр (Україна) |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Біографія ред.
Тамаз Сухіашвілі народився 25 січня 1978 року в місті Хашурі (Грузія). У 1995 році закінчив середню школу в с. Цхрамуха Хашурського муніципалітету. Протягом двох років проходив строкову службу, після якої записався в батальйон «командос», де прослужив 4 роки. Брав участь у війні в Осетії 2004 року, у російсько-грузинській війні 2008 року, у місіях в Іраку і Афганістані у складі грузинського військового контингенту. Мав звання лейтенанта. З початком війни на сході України у 2014 році залишив службу у загоні особливого призначення МВС Грузії та приїхав в Україну добровольцем, поступивши на службу до 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади, основою якої стали бійці батальйону Нацгвардії «Донбас».
Останній бій ред.
17 січня 2015 року Тамаз Сухіашвілі зі своєю 6-ю ротою вийшов на підмогу оточеним бійцям в Донецькому аеропорту. Прорватися не вдалося, техніка відступила, але бійці Тамаза продовжували бій протягом п'яти годин, завдяки чому з нового терміналу аеропорту, де трималися українські бійці, були вивезені поранені. Грузинський лейтенант підірвався на міні, перекривши її своїм тілом, чим врятував життя товаришів. В тому бою крім Тамаза загинули ще два українських воїна — старший сержант Віталій Нагорняк та молодший сержант В'ячеслав Лисенко. Понад 20 бійців отримали поранення, серед яких ще троє грузинів. У бою загинув солдат Дмитро Фурдик — поцілив снайпер, коли він витягав пораненого вояка під обстрілом.
У Сухіашвілі в Грузії залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. Після прощання із захисником України в Києві на Майдані Незалежності, його тіло було вивезено до Тбілісі. Похований в селі Цхрамуха.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 30 січня 2015 року нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня.
Примітки ред.
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube
Джерела ред.
- Сухіашвілі Тамаз [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- http://www.liga.net/projects/10heroes/ [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.apsny.ge/2015/soc/1422404291.php [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.kavkaz-uzel.eu/articles/256322/ [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |