Студінка — село Калуського району Івано-Франківської області.
село Студінка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Рада | Студінська сільська рада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1447 |
Населення | 1660 |
Площа | 13,78 км² |
Густота населення | 120,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77334 |
Телефонний код | +380 3472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д.Координати: 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. |
Водойми | Лімниця, Млинівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77334, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Студінка, вул. Панаса Мирного, 10 |
Карта | |
Студінка | |
Студінка | |
Мапа | |
Студінка у Вікісховищі |
Назва ред.
У 1989 р. у назві села Студинка змінено було одну літеру.
Історія ред.
Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду.
У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.
У 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці.
У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Студінці наявна церква Св. Параскеви, вже не була новою, було 30 дворів.
Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському.
У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат).
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у студінківській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 96, 52, 42, 40, 32 см, вагою 475, 63, 29, 29, 16 кг, виготовлених у 1913, 1656, 1788, 1788, 1788 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. В роки польської окупації в селі постав осередок ОУН.
У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв).
У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп (імені Сталіна, голова Г. Бедрій) шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках. Також окупанти розстрілювали запідозрених у належності до ОУН.
5 квітня 1944 р. було вбито трьох комуністів.
У воєнні та повоєнні роки студінківці брали участь в українському русі опору окупантам. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Студінці — з 25 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах). 10 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 відновлено колгосп імені Сталіна, а рішенням 27 грудня 1948 № 7 призначене розташування правління колгоспу і зерносховища на місці панської садиби, господарського двору і тваринницьких ферм — в кутку «Кривуля». Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 130 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане. Церква Св. Параскеви спалена комуністами вночі 1960 р..
У 2009 р. встановлено вуличне освітлення, у 2017 р. — реконструйоване.
Відомі люди ред.
- Мар'ян Бігун «Камазік» (17.08.1989-3.04.2022) — сапер, що загинув у Донецькій області в бою за Україну.
Соціальна сфера ред.
- Народний дім.
- Школа І-ІІ ст. (215 учнівських місць).
- Амбулаторія.
- Стадіон
- 510 дворів, 1710 мешканців.
- Церква.
Вулиці ред.
У селі є вулиці:
- Богдана Хмельницького
- Василя Стефаника
- Василя Стуса
- Відродження
- Гайдамацька
- Володимира Івасюка (колишня Гастелло)
- Гетьманська
- Гончара
- Довбуша
- Зарічна
- Затишна
- Зелена
- Івана Богуна
- Івана Котляревського
- Івана Франка
- Козацька
- Космонавтів
- Лесі Українки
- Лугова
- Марка Черемшини
- Мирного
- Михайла Грушевського
- Романа Шухевича (колишня Мічуріна)
- Молодіжна
- Набережна
- Незалежності
- Нова
- Польова
- Сагайдачного
- Садова
- Мар’яна Бігуна (колишня Севастопольська)
- Січових Стрільців
- Степана Бандери
- Тараса Шевченка
- Чорновола
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, № 1801 [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
- Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 237 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 28 листопада 2014.
- Studzianka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 496. (пол.)
- Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- Наталія Мельник. Правнук дізнався історію прадіда Михайла Вошки через 80 років
- Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
- Захисника України Мар'яна Бігуна поховали у рідній Студінці
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
- На Калущині відкриють меморіальну дошку полеглому на війні Мар'яну Бігуну
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |