www.wikidata.uk-ua.nina.az

Студінка село Калуського району Івано Франківської області село Країна УкраїнаОбласть Івано Франківська областьРайон Кал

Студінка

Студінка — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Студінка
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Студінська сільська рада
Основні дані
Перша згадка 1447
Населення 1660
Площа 13,78 км²
Густота населення 120,46 осіб/км²
Поштовий індекс 77334
Телефонний код +380 3472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000Координати: 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000
Водойми Лімниця, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77334, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Студінка, вул. Панаса Мирного, 10
Карта
Студінка
Студінка
Мапа

 Студінка у Вікісховищі

Назва ред.

У 1989 р. у назві села Студинка змінено було одну літеру.

Історія ред.

Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду.

У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.

У 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці.

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Студінці наявна церква Св. Параскеви, вже не була новою, було 30 дворів.

Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському.

У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат).

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у студінківській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 96, 52, 42, 40, 32 см, вагою 475, 63, 29, 29, 16 кг, виготовлених у 1913, 1656, 1788, 1788, 1788 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. В роки польської окупації в селі постав осередок ОУН.

У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв).

У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп (імені Сталіна, голова Г. Бедрій) шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках. Також окупанти розстрілювали запідозрених у належності до ОУН.

5 квітня 1944 р. було вбито трьох комуністів.

У воєнні та повоєнні роки студінківці брали участь в українському русі опору окупантам. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Студінці — з 25 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах). 10 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 відновлено колгосп імені Сталіна, а рішенням 27 грудня 1948 № 7 призначене розташування правління колгоспу і зерносховища на місці панської садиби, господарського двору і тваринницьких ферм — в кутку «Кривуля». Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 130 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане. Церква Св. Параскеви спалена комуністами вночі 1960 р..

У 2009 р. встановлено вуличне освітлення, у 2017 р. — реконструйоване.

Відомі люди ред.

  • Мар'ян Бігун «Камазік» (17.08.1989-3.04.2022) — сапер, що загинув у Донецькій області в бою за Україну.

Соціальна сфера ред.

  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст. (215 учнівських місць).
  • Амбулаторія.
  • Стадіон
  • 510 дворів, 1710 мешканців.
  • Церква.

Вулиці ред.

У селі є вулиці:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Гайдамацька
  • Володимира Івасюка (колишня Гастелло)
  • Гетьманська
  • Гончара
  • Довбуша
  • Зарічна
  • Затишна
  • Зелена
  • Івана Богуна
  • Івана Котляревського
  • Івана Франка
  • Козацька
  • Космонавтів
  • Лесі Українки
  • Лугова
  • Марка Черемшини
  • Мирного
  • Михайла Грушевського
  • Романа Шухевича (колишня Мічуріна)
  • Молодіжна
  • Набережна
  • Незалежності
  • Нова
  • Польова
  • Сагайдачного
  • Садова
  • Мар’яна Бігуна (колишня Севастопольська)
  • Січових Стрільців
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, № 1801 [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  3. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
  4. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 237 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  5. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 28 листопада 2014. 
  7. Studzianka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 496. (пол.)
  8. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  10. . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  11. Наталія Мельник. Правнук дізнався історію прадіда Михайла Вошки через 80 років
  12. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. 
  13. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  14. . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  15. Захисника України Мар'яна Бігуна поховали у рідній Студінці
  16. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014. 
  17. . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2017. 
  18. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18 червня 2018. 
  19. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012. 
  20. У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
  21. На Калущині відкриють меморіальну дошку полеглому на війні Мар'яну Бігуну
Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Studinka selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo StudinkaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonRada Studinska silska radaOsnovni daniPersha zgadka 1447Naselennya 1660Plosha 13 78 km Gustota naselennya 120 46 osib km Poshtovij indeks 77334Telefonnij kod 380 3472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 02 10 pn sh 24 27 36 sh d 49 03611 pn sh 24 46000 sh d 49 03611 24 46000 Koordinati 49 02 10 pn sh 24 27 36 sh d 49 03611 pn sh 24 46000 sh d 49 03611 24 46000Vodojmi Limnicya MlinivkaMisceva vladaAdresa radi 77334 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Studinka vul Panasa Mirnogo 10KartaStudinkaStudinkaMapa Studinka u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Vidomi lyudi 4 Socialna sfera 5 Vulici 6 PrimitkiNazva red U 1989 r u nazvi sela Studinka zmineno bulo odnu literu 1 Istoriya red Zgaduyetsya 30 sichnya 1447 roku v knigah galickogo sudu 2 U Korolivskij lyustraciyi 1565 roku v seli zgaduyetsya vlasnik otari ovec Vasko 3 U 1648 roci povstali selyani zrujnuvali zamok u Studinci 4 U reyestri cerkov Vojnilivskogo dekanatu na 4 03 1733 v Studinci nayavna cerkva Sv Paraskevi vzhe ne bula novoyu bulo 30 dvoriv 5 Selom trivalij chas volodili Benkovski potomu vdova kashtelyana Benkovskogo zapovila mayetok svoyemu rodichu grafu Goleyevskomu yakij u 1865 roci prodav Sabini Koshelinskij Po yiyi smerti mayetok perejshov bratovi pershogo cholovika Dobzhanskomu 6 U 1880 roci v seli bulo 139 budinkiv i 928 meshkanciv ta 9 budinkiv i 51 meshkanec na prileglij teritoriyi 913 greko katolikiv 28 rimo katolikiv 35 yudeyiv 3 inshih viznan 916 ukrayinciv 56 polyakiv 7 nimciv Do miscevoyi greko katolickoyi parafiyi nalezhav i Babin kaluskij dekanat 7 Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u studinkivskij cerkvi 5 davnih dzvoniv diametrom 96 52 42 40 32 sm vagoyu 475 63 29 29 16 kg vigotovlenih u 1913 1656 1788 1788 1788 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala 8 V roki polskoyi okupaciyi v seli postav oseredok OUN U 1939 roci v seli prozhivalo 1600 meshkanciv 1550 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 20 yevreyiv 9 U veresni 1940 roku v Studinci buv zorganizovanij pershij u Kaluskomu rajoni kolgosp imeni Stalina golova G Bedrij shlyahom vidbirannya u selyan majna i zemel z nedopuskannyam yih obrobitku ta zasivannya sho sprichinilo golod u 1941 1942 rokah Takozh okupanti rozstrilyuvali zapidozrenih u nalezhnosti do OUN 10 11 5 kvitnya 1944 r bulo vbito troh komunistiv 12 U voyenni ta povoyenni roki studinkivci brali uchast v ukrayinskomu rusi oporu okupantam 13 V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD u Studinci z 25 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi ta garnizoni v susidnih selah 10 grudnya 1948 roku rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 18 vidnovleno kolgosp imeni Stalina a rishennyam 27 grudnya 1948 7 priznachene roztashuvannya pravlinnya kolgospu i zernoshovisha na misci panskoyi sadibi gospodarskogo dvoru i tvarinnickih ferm v kutku Krivulya Budivnictvo v seli mini GES potuzhnistyu 130 kVt prijnyate spilnim rishennyam rajvikonkomu i RK KPU 648 29 grudnya 1951 r ne bulo vikonane Cerkva Sv Paraskevi spalena komunistami vnochi 1960 r U 2009 r vstanovleno vulichne osvitlennya u 2017 r rekonstrujovane 14 Vidomi lyudi red Mar yan Bigun Kamazik 17 08 1989 3 04 2022 saper sho zaginuv u Doneckij oblasti v boyu za Ukrayinu 15 Socialna sfera red Narodnij dim Shkola I II st 16 215 uchnivskih misc Ambulatoriya Stadion 17 510 dvoriv 1710 meshkanciv Cerkva 18 nbsp Narodnij dim nbsp Shkola nbsp Ambulatoriya nbsp Simvolichna mogila borcyam za volyu UkrayiniVulici red U seli ye vulici 19 Bogdana Hmelnickogo Vasilya Stefanika Vasilya Stusa Vidrodzhennya Gajdamacka Volodimira Ivasyuka kolishnya Gastello 20 Getmanska Gonchara Dovbusha Zarichna Zatishna Zelena Ivana Boguna Ivana Kotlyarevskogo Ivana Franka Kozacka Kosmonavtiv Lesi Ukrayinki Lugova Marka Cheremshini Mirnogo Mihajla Grushevskogo Romana Shuhevicha kolishnya Michurina Molodizhna Naberezhna Nezalezhnosti Nova Polova Sagajdachnogo Sadova Mar yana Biguna kolishnya Sevastopolska 21 Sichovih Strilciv Stepana Banderi Tarasa Shevchenka ChornovolaPrimitki red Normativno pravovi akti z pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 157 1801 Arhivovano 26 grudnya 2015 u Wayback Machine lat M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I Arhivovano 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 s 72 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 237 Lviv NTSh 1895 412 s Vasil Govgera Organizacijna struktura Lvivskoyi eparhiyi XVIII st 1700 1772 s 695 1076 Arhiv originalu za 10 bereznya 2018 Procitovano 11 bereznya 2018 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1881 t II stor 109 Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 28 listopada 2014 Studzianka 7 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 496 pol Avstro Ugorshina rekvizuvala z hramiv Kalushini 355 dzvoniv Vikna 2017 11 20 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 33 Nataliya Melnik Areshtovani i rozstrilyani Nevidomi storinki OUN na Kalushini Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 15 bereznya 2021 Nataliya Melnik Pravnuk diznavsya istoriyu pradida Mihajla Voshki cherez 80 rokiv UPA v svitli dokumentiv z borotbi za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu 1942 1950 rr T 2 Bojovi diyi UPA 1960 S 41 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2019 Z istoriyi Studinki Yih ostannimi slovami buli Slava Ukrayini Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Do yakogo berega prishvartuyetsya Studinska silska rada Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Zahisnika Ukrayini Mar yana Biguna pohovali u ridnij Studinci Kaluska rajonna derzhavna administraciya Viddil osviti Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 2 grudnya 2014 Elementi dlya zanyat vorkautom ta rozdyagalni oblashtuyut na stadioni u Studinci Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 28 zhovtnya 2017 U Studinci krayeznavci vidnajshli dva dzvoni virobleni u Kalushi FOTO VIDEO Vikna 2018 06 17 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 18 chervnya 2018 Dovidnik geonimiv rajonu Informacijnij portal Kaluskogo rajonu Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 U selah Kaluskoyi gromadi dekolonizuvali nazvi 13 vulic Na Kalushini vidkriyut memorialnu doshku poleglomu na vijni Mar yanu Bigunu nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Studinka amp oldid 40169372