? Стрічковий гекон |
|---|
Стрічковий гекон |
| Біологічна класифікація |
| Coleonyx variegatus Спенсер Бейрд, 1858 |
Посилання |
Стрічковий або поясний гекон (Coleonyx variegatus) — вид геконів з роду Coleonyx. У США його також називають «Східним стрічковим геконом».
Опис ред.
Загальна довжина сягає 10—15 см. Тіло тонке, витончене, наділен великою головою. шкіра жовтувата або коричнева. На тулубі є поперечні темно—коричневі смуги, між ними розташовані темні плями та цяточки. У цих геконів опуклі очі з рухливими повіками. Шкіра у стрічкового гекона шовковиста. Черево білувате. Лапи та хвіст тілесного кольору, у той час як голова коричнева з двома жовтувато-білими смугами, які виходять з ніздрів й з'єднуються за шиєю гекона.
Спосіб життя ред.
Живе серед кактусів, у кам'янистих напівпустелях та передгіррях. Вдень відпочиває під камінням, норах гризунів. Вночі виходить на полювання. Харчується комахами та дрібними безхребетними. Приносить користь знищуючи отруйних скорпіонів та павуків.
Стрічковий гекон має своєрідну поведінку — крадучись за здобичею гекон перед вирішальним стрибком високо піднімає тулуб на витягнутих лапах, задирає голову, нервово помахує хвостом на кшталт кішки, яка чекає на мишу.
Це яйцекладущі плазуни. У серпні відкладає 2 яйця під каміння. За рік відбувається близько 3 таких кладок. Через 6 тижнів з'являються молоді гекони. Температура навколишнього середовища впливає на стать майбутніх геконів, зокрема, протягом першого тижня інкубації при температурі нижче 25°С народжуються самки, при температурі близько 30 °C — самці.
Розповсюдження ред.
Мешкає у південних та західних штатах США — Каліфорнії, Аризоні, Юті, Неваді, Нью Мексика, а також на півночі Мексики.
Джерела ред.
- Baird,S.F. 1859. Description of new genera and species of North American lizards in the museum of the Smithsonian Institution. Proc. Acad. Nat. Sci. Philadelphia 1858: 253-256
- Parker, W. S. 1972. Aspects of the ecology of a Sonoran desert population of the western banded gecko, Coleonyx variegatus (Sauria, Eublepharinae) American Midland Naturalist 88 (1): 209-224