Стрічка Іван

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Стрічка.

Стрічка Іван († бл. 1832 — 1833) — кобзар.

Життєпис

Народився в селі Березівці Прилуцького повіту на Полтавщині.

Батько Іван і син Сакон Стрічки перші кобзарі-сліпці, яких помітили українські фольклористи. Це про них захоплено відгукувався Остап Вересай: «А один був Стрічка Іван-кобзар, і у нього був син Сакон-кобзар… Що то за люди були!» В. Лукашевич записав від С. й опублікував думи «Самійло Кішка», «Івась Удовиченко-Коновченко» тощо.

Іван Стрічка знав найбільше зафіксованих наукою кобзарів дум — 13! Чотири записані на початку XIX ст. фольклористом Василем Ломиковським: Отаман Матяш, Іван Богуславець, Вдова Івана Сірка і Сірченки, Розмова Дніпра з Дунаєм — унікальні. Їх після Івана Стрічки вже ніхто з кобзарів не співав. А це справжні перлини українського народного героїчного епосу.

А ще виконував і ці думи: Втеча трьох братів з Азова, Дума про Івася Коновченка, Дума про Олексія Поповича, Дума про Хведора Безрідного, Дума про самарських братів, Прощання козака з сестрами, Дума про сестру та брата, Самійло Кішка, Вдова з Чичельниці.

Репертуар дум

• «Самійло Кішка»,
• «Івась Удовиченко-Коновченко»
• Втеча трьох братів з Азова,
• Дума про Олексія Поповича,
• Дума про Хведора Безрідного,
• Дума про самарських братів,
• Прощання козака з сестрами,
• Дума про сестру та брата,
• Отаман Матяш,
• Іван Богуславець,
• Вдова Івана Сірка і Сірченки,
• Розмова Дніпра з Дунаєм
• Вдова з Чичельниці.

Невідомо, хто з кобзарів, батько чи син, першим розпрощався із світом. Відомо, що один з них (найімовірніше Іван) помер чи то 1832, чи 1833 році.

Джерела

• Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. т.8, с.3074
• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 247