www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стибієві руди рос сурьмяные руды англ antimony ores нім Antimonerze n pl природні мінеральні утворення що містять стибій

Стибієві руди

Стибієві руди (рос. сурьмяные руды, англ. antimony ores, нім. Antimonerze n pl) — природні мінеральні утворення, що містять стибій в таких сполуках і концентраціях, при яких технічно можливо і економічно доцільно їх промислового використання.

Мінеральний склад Редагувати

Головний, іноді єдиний, мінерал — антимоніт містить до 71,4 % стибію. Іноді стибієві руди представлені складними сульфідами ртуті, свинцю, заліза (берт'єрит, джемсоніт, тетраедрит, шватцит, лівінгстоніт і інш.), оксидними (сенармонтит, сервантит, стибіконіт і інш.) і оксихлоридними (надорит і інш.) сполуками стибію. У генетичному відношенні осн. маса пром. родов. Стибієві руди належать до гідротермальної групи плутоногенного (переважають комплексні руди), телетермального і вулканогенного класів.

Класифікація Редагувати

За вмістом металу стибієві руди поділяються на дуже багаті, або штуфні (20-30 і до 50 %), багаті (6-12 %), рядові (2-6 %), бідні (1-2 %) і убогі (до 1 %). Вміст стибію в пластах 1-10 %, жилах — 3-50 %. За складом стибієві руди поділяються на сульфідні (не менше 70 % всієї маси руди представлена антимонітом), сульфідно-оксидні (30-50 % стибію в оксидній і гідроксидній формі) і оксидні (вміст металу в оксидних сполуках понад 50 %).

Виділяють два типи родовищ антимонітових руд: 1-й тип. Великі пластоподібні тіла суцільних і вкраплених руд серед вапняків та пісковиків куполоподібних структур. Мінім. вміст Sb = 2-3 %, середній — 5-7 %. 2-й тип. Дрібні та середні кварцові жили з антимонітом зустрічаються в осадових породах геосинклінальних областей.

Окрім зазначених типів руд, стибій входить до складу комплексних ртутно-стибій-флюоритових, стибій-поліметалічних та золото-стибієвих руд.

Видобуток і переробка Редагувати

Видобуток стибієвих руд здійснюється загалом підземним, рідше відкритим способами. Глибина відробки — до 1000 м (Ґравеллот, Саншайн). Для родовищ стибієвих руд характерні нерівномірний розподіл зруденіння, складна морфологія рудних тіл, тектонічна порушеність, слабка стійкість вмісних порід. Все це утруднює видобуток і зумовлює значні втрати металу (до 20 %). Дуже багаті руди не вимагають збагачення; з них отримують штуфний (50-55 %) селективний концентрат, що йде безпосередньо в плавку. Інші руди збагачують.

Виявлені ресурси стибію Редагувати

Виявлені ресурси стибію оцінені в 35 країнах світу і становлять 7,6 млн т, з яких понад 70 % припадає на п'ять країн: Китай — 42 %, Таджикистан — 10 %, Росію — 8 %, Болівію і Таїланд — по 6 %. Великі виявлені ресурси також є у ПАР, Мексиці, Киргизії і Австралії — 12 % сумарно.

Унікальні родовища (Ґравеллот в ПАР) вміщають понад 100 тис. т металу, великі — 100-30 тис. т, середні — 30-10 тис. т і дрібні — менше 10 тис. т. Серед промислових родовищ С. виділяють: плутоногенні гідротермальні, вулканогенні гідротермальні і стратиформні.

Різновиди руд і родовищ Редагувати

Плутоногенні гідротермальні родовища представлені двома рудними формаціями: кварц-антимонітовою монометалічних стибієвих (іноді із золотом) руд і комплексних руд, що містять Sb, As, Au, Ag, W, Cu, Pb і Zn. Родовища кварц-антимонітової формації відомі в РФ — Якутії (Сарилах) і Красноярському краї (Раздольнинське, Удерейське); Чехії (Пезінок), ПАР (Ґравеллот), Туреччині (Ездемір), Таїланді (Ратбурі), Австралії (Блю-Спік), Болівії (Чилкобійя) і Мексиці (Техокатес). Форма рудних тіл переважно жильна. Системи кулісно розташованих жил простежуються на десятки км за простяганням, на глибину 1000—1200 м, істотно не змінюючи свого мінерального складу. Окремі рудні жили мають в довжину і на глибину за падінням до 300—500 м; потужність їх змінюється від 0,1 до 5 6 м, іноді в роздувах до 20 м, середня 1-2 м. Багаті руди містять від 2-3 до 40 %, в середньому 10 % С. Головний рудний мінерал — антимоніт.

До плутоногенних гідротермальних родовищ формацій комплексних руд належать родовища з рудами: шеєліт-золото-антимонітовими (Восі в Китаї), вольфраміт-антимоніт-кіноварними (Барун-Шивея в Забайкаллі; Сіань в Китаї), антимоніт-арґентит-ґаленіт-сфалеритовими (Саншайн в США) і каситерит-антимонітовими (Сари-Булак в Середній Азії). Форма рудних тіл переважно жильна, але також зустрічаються штокверкові, трубоподібні і лінзові поклади. За простяганням вони простежуються на десятки — перші сотні метрів, за падінням до 250—300 м при потужності від 0,1 до 2-3 м. Головний рудний мінерал — антимоніт; другорядні — бертьєрит, гудмундит, арсенопірит, пірит, ферберит, шеєліт, халькопірит, ґаленіт, сфалерит, стибій самородний, джемсоніт, фалькманіт і буланжерит.

Вулканогенні гідротермальні родовища відомі в Румунії (Бая-Маре, Бая-Сприє), Туреччині (Текгер, Акдашанайя Дере), Алжирі (Хамман Н'Байль, Хаммімат) і США (Йеллоу-Пайн). Рудні тіла представлені жилами, що галузяться, штокверками, трубоподібними тілами, лінзоподібними і складними грибоподібними покладами. Розміри їх невеликі — перші десятки метрів в довжину за простяганням, до 200—250 м за падінням при потужності від 0,1 до 10 м. Руди стибієві і комплексні — арсено-стибієві, стибієво-срібні і стибієво-олов'яні. Головний рудний мінерал — антимоніт, іноді оксихлорид стибію і свинцю (надорит) або прості оксиди — сервантит.

Стратиформні родовища стибієвих руд відомі в Середній Азії (Кадамджай, Джіжікрут, Терек), Китаї (Синьхуаньшань), Болгарії (Рибново), Італії (Перетта) і Мексиці (Хозе). Рудні поклади за простяганням досягають від багатьох сотень метрів до перших кілометрів, за падінням простежуються до 1000 м при потужності від декількох метрів до 40-50 м. Стратиформні родовища належать до кварц-флюорит-антимонітової формації. Руди стибієві і стибієво-ртутні. Вміст стибію в них 1-12 %, в середньому 1,5-3 %. Головні мінерали — антимоніт і кварц.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stibiyevi rudi ros surmyanye rudy angl antimony ores nim Antimonerze n pl prirodni mineralni utvorennya sho mistyat stibij v takih spolukah i koncentraciyah pri yakih tehnichno mozhlivo i ekonomichno docilno yih promislovogo vikoristannya Zmist 1 Mineralnij sklad 2 Klasifikaciya 3 Vidobutok i pererobka 4 Viyavleni resursi stibiyu 5 Riznovidi rud i rodovish 6 Div takozh 7 LiteraturaMineralnij sklad RedaguvatiGolovnij inodi yedinij mineral antimonit mistit do 71 4 stibiyu Inodi stibiyevi rudi predstavleni skladnimi sulfidami rtuti svincyu zaliza bert yerit dzhemsonit tetraedrit shvatcit livingstonit i insh oksidnimi senarmontit servantit stibikonit i insh i oksihloridnimi nadorit i insh spolukami stibiyu U genetichnomu vidnoshenni osn masa prom rodov Stibiyevi rudi nalezhat do gidrotermalnoyi grupi plutonogennogo perevazhayut kompleksni rudi teletermalnogo i vulkanogennogo klasiv Klasifikaciya RedaguvatiZa vmistom metalu stibiyevi rudi podilyayutsya na duzhe bagati abo shtufni 20 30 i do 50 bagati 6 12 ryadovi 2 6 bidni 1 2 i ubogi do 1 Vmist stibiyu v plastah 1 10 zhilah 3 50 Za skladom stibiyevi rudi podilyayutsya na sulfidni ne menshe 70 vsiyeyi masi rudi predstavlena antimonitom sulfidno oksidni 30 50 stibiyu v oksidnij i gidroksidnij formi i oksidni vmist metalu v oksidnih spolukah ponad 50 Vidilyayut dva tipi rodovish antimonitovih rud 1 j tip Veliki plastopodibni tila sucilnih i vkraplenih rud sered vapnyakiv ta piskovikiv kupolopodibnih struktur Minim vmist Sb 2 3 serednij 5 7 2 j tip Dribni ta seredni kvarcovi zhili z antimonitom zustrichayutsya v osadovih porodah geosinklinalnih oblastej Okrim zaznachenih tipiv rud stibij vhodit do skladu kompleksnih rtutno stibij flyuoritovih stibij polimetalichnih ta zoloto stibiyevih rud Vidobutok i pererobka RedaguvatiVidobutok stibiyevih rud zdijsnyuyetsya zagalom pidzemnim ridshe vidkritim sposobami Glibina vidrobki do 1000 m Gravellot Sanshajn Dlya rodovish stibiyevih rud harakterni nerivnomirnij rozpodil zrudeninnya skladna morfologiya rudnih til tektonichna porushenist slabka stijkist vmisnih porid Vse ce utrudnyuye vidobutok i zumovlyuye znachni vtrati metalu do 20 Duzhe bagati rudi ne vimagayut zbagachennya z nih otrimuyut shtufnij 50 55 selektivnij koncentrat sho jde bezposeredno v plavku Inshi rudi zbagachuyut Viyavleni resursi stibiyu RedaguvatiViyavleni resursi stibiyu ocineni v 35 krayinah svitu i stanovlyat 7 6 mln t z yakih ponad 70 pripadaye na p yat krayin Kitaj 42 Tadzhikistan 10 Rosiyu 8 Boliviyu i Tayiland po 6 Veliki viyavleni resursi takozh ye u PAR Meksici Kirgiziyi i Avstraliyi 12 sumarno Unikalni rodovisha Gravellot v PAR vmishayut ponad 100 tis t metalu veliki 100 30 tis t seredni 30 10 tis t i dribni menshe 10 tis t Sered promislovih rodovish S vidilyayut plutonogenni gidrotermalni vulkanogenni gidrotermalni i stratiformni Riznovidi rud i rodovish RedaguvatiPlutonogenni gidrotermalni rodovisha predstavleni dvoma rudnimi formaciyami kvarc antimonitovoyu monometalichnih stibiyevih inodi iz zolotom rud i kompleksnih rud sho mistyat Sb As Au Ag W Cu Pb i Zn Rodovisha kvarc antimonitovoyi formaciyi vidomi v RF Yakutiyi Sarilah i Krasnoyarskomu krayi Razdolninske Uderejske Chehiyi Pezinok PAR Gravellot Turechchini Ezdemir Tayilandi Ratburi Avstraliyi Blyu Spik Boliviyi Chilkobijya i Meksici Tehokates Forma rudnih til perevazhno zhilna Sistemi kulisno roztashovanih zhil prostezhuyutsya na desyatki km za prostyagannyam na glibinu 1000 1200 m istotno ne zminyuyuchi svogo mineralnogo skladu Okremi rudni zhili mayut v dovzhinu i na glibinu za padinnyam do 300 500 m potuzhnist yih zminyuyetsya vid 0 1 do 5 6 m inodi v rozduvah do 20 m serednya 1 2 m Bagati rudi mistyat vid 2 3 do 40 v serednomu 10 S Golovnij rudnij mineral antimonit Do plutonogennih gidrotermalnih rodovish formacij kompleksnih rud nalezhat rodovisha z rudami sheyelit zoloto antimonitovimi Vosi v Kitayi volframit antimonit kinovarnimi Barun Shiveya v Zabajkalli Sian v Kitayi antimonit argentit galenit sfaleritovimi Sanshajn v SShA i kasiterit antimonitovimi Sari Bulak v Serednij Aziyi Forma rudnih til perevazhno zhilna ale takozh zustrichayutsya shtokverkovi trubopodibni i linzovi pokladi Za prostyagannyam voni prostezhuyutsya na desyatki pershi sotni metriv za padinnyam do 250 300 m pri potuzhnosti vid 0 1 do 2 3 m Golovnij rudnij mineral antimonit drugoryadni bertyerit gudmundit arsenopirit pirit ferberit sheyelit halkopirit galenit sfalerit stibij samorodnij dzhemsonit falkmanit i bulanzherit Vulkanogenni gidrotermalni rodovisha vidomi v Rumuniyi Baya Mare Baya Spriye Turechchini Tekger Akdashanajya Dere Alzhiri Hamman N Bajl Hammimat i SShA Jellou Pajn Rudni tila predstavleni zhilami sho galuzyatsya shtokverkami trubopodibnimi tilami linzopodibnimi i skladnimi gribopodibnimi pokladami Rozmiri yih neveliki pershi desyatki metriv v dovzhinu za prostyagannyam do 200 250 m za padinnyam pri potuzhnosti vid 0 1 do 10 m Rudi stibiyevi i kompleksni arseno stibiyevi stibiyevo sribni i stibiyevo olov yani Golovnij rudnij mineral antimonit inodi oksihlorid stibiyu i svincyu nadorit abo prosti oksidi servantit Stratiformni rodovisha stibiyevih rud vidomi v Serednij Aziyi Kadamdzhaj Dzhizhikrut Terek Kitayi Sinhuanshan Bolgariyi Ribnovo Italiyi Peretta i Meksici Hoze Rudni pokladi za prostyagannyam dosyagayut vid bagatoh soten metriv do pershih kilometriv za padinnyam prostezhuyutsya do 1000 m pri potuzhnosti vid dekilkoh metriv do 40 50 m Stratiformni rodovisha nalezhat do kvarc flyuorit antimonitovoyi formaciyi Rudi stibiyevi i stibiyevo rtutni Vmist stibiyu v nih 1 12 v serednomu 1 5 3 Golovni minerali antimonit i kvarc Div takozh RedaguvatiResursi i zapasi stibiyuLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stibiyevi rudi amp oldid 37597841