Ресурси і запаси стибію рос ресурсы и запасы сурьмы англ antimony stibium resources and reserves нім Ressourcen f pl und

Ресурси і запаси стибію (рос. ресурсы и запасы сурьмы, англ. antimony (stibium) resources and reserves; нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Antimon).

Загальна характеристика Редагувати

Виявлені ресурси стибію оцінені в 35 країнах світу і становлять 7,6 млн т, з яких понад 70 % припадає на п'ять країн: Китай — 42 %, Таджикистан — 10 %, Росію — 8 %, Болівію і Таїланд — по 6 %. Великі виявлені ресурси також є у ПАР, Мексиці, Киргизії і Австралії — 12 % сумарно.

Світові загальні і підтверджені запаси стибію в 21 країні світу на 01.01.1998 р. становили, відповідно, 5,8 і 4,3 млн т. Китай володіє 55 % загальних і 51 % підтверджених запасів стибію. При цьому з 2,23 млн т підтверджених запасів стибію в Китаї 0,9 млн т повністю готові до відпрацювання без додаткових геологічних досліджень. Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6 %), третє — Росії (6 %).

Дані по виробництву і запасам стибію станом на 2002—2003 рр., за американськими джерелами, наведені у табл.

Табл. Світове первинне виробництво, запаси (Reserves) і резервна база (Reserve base, t) стибію

Країни	Виробництво (тис. т/рік)	Запаси (Reserves), тис. т	Резервна база (Reserve base), тис. т
Країни	2002	Запаси (Reserves), тис. т	Резервна база (Reserve base), тис. т	2003
США	-	-	80	90
Болівія	2,0	2,4^e	310,0	320,0
Китай	118,0^r	101,56	790,00	2400,00
Росія	5,0	4,5^e	350,0	370,0
ПАР	5,65^r	6,70	34,0	250,0
Таджикистан	2,0	1,5	50,0	150,0
Інші країни	2,0	2,0^e	150,0	330,0
Світ у цілому	134,65^r	118,66	1764,0	3910,0

^е оцінка; ^r порівняльна оцінка Джерело: US Geological Survey Mineral Commodity Summaries January 2004.

Головні родовища стибію Редагувати

Потреби промисловості в стибії задовольняються г. ч. за рахунок експлуатації родовищ двох геолого-промислових типів телетермального генетичного класу: субузгодженого (пласто- і плащеподібного) і січного (жильного). Комплексні родовища вулканогенного (і плутоногенного) класу як джерело стибію мають обмежене значення.

Забезпеченість стибієвої промисловості світу загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах у 1993—1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 28 років і 21 рік, забезпеченість Китаю — 18 і 13 років, Болівії — 33 роки і 30 років, ПАР — 34 і 32 роки.

Стибій в Україні Редагувати

В Україні золото-стибієві та ртутно-стибієві родовища і прояви є у Східно-Карпатській ртутній металогенічній області, що є частиною Карпатського металогенічного пояса. Золото-стибієвий прояв у 1999 р. також виявлено у Гірському Криму.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.