Олексенко Степан Степанович (22 жовтня 1941, Михайлівка, Сталінградська область, РРФСР, СРСР — 10 серпня 2006, Київ, Україна) — український актор. Народний артист СРСР (1991). Народний артист Української РСР (1980). Академік Академії мистецтв України (2004). Син компартійного діяча Степана Олексенка та письмениці Галини Олексенко. Батько актриси Олександри Олексенко.
Степан Степанович Олексенко | |
---|---|
Народився | 22 жовтня 1941 Михайлівка, (Волгоградська область) |
Помер | 10 серпня 2006 (64 роки) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР Україна |
Діяльність | актор, кіноактор |
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1964) |
Дружина | Герасименко Марина Костянтинівна |
Діти | Олексенко Олександра Степанівна |
Батьки | Олексенко Степан Антонович |
IMDb | ID 0646260 |
Нагороди та премії | |
|
Біографія ред.
Народився 22 жовтня 1941 року у станиці Михайлівці Сталінградської області. В 1964 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (курс Л. А. Олійника). Виступав на сцені Національного драматичного театру імені І. Франка. Член Національної спілки театральних діячів України.
Помер 10 серпня 2006 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі поруч з могилою своєї дружини — акторки Марини Герасименко (ділянка № 49а).
Фільмографія ред.
Знявся у фільмах: «Суєта» (1956, Петро), «Гамлет» (1964, Лаерт), «Фауст і Смерть» (1966, т/ф), «Безталанна» (1966, т/ф), «Десятий крок» (1967), «На Київському напрямку» (1967, Іван), «Падав іній», «Софія Грушко» (1971), «Така вона, гра» (1976, Бушуєв), «За п'ять секунд до катастрофи» (1977), «Море» (1978), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979), «Київські зустрічі» (1979, новела «Сімейна драма»), «Платон мені друг» (1980, Платон), «Ми звинувачуємо!» (1985, Кузьмін), «Пароль знали двоє» (1985, Манцов), «Дім батька твого» (1986, т/ф), «Все перемагає любов» (1987, капітан), «Звинувачується весілля» (1986), «Помешкання у завулку» (1990, відео), «Війна (На західному напрямку)» (1990), Вбити «Шакала» (1991), «Стамбульський транзит» (1993) та інші.
Література ред.
- Митці України. К., 1992. — С.431;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.447—448;
- Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.364;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. _ С.557;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.977;
- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.568.