Стаціонарний стан (від лат. stationarius — стоїть на місці, нерухомий) — стан квантової системи, за якого її енергія та інші динамічні величини, що характеризують квантовий стан, не змінюються з часом.
Нільс Бор 1916 року сформулював свої постулати, згідно з якими атом може переходити з одного стаціонарного стану в інший лише завдяки поглинанню або виділенню кванта з енергією, що дорівнює різниці енергій атома в початковому та кінцевому стаціонарних станах. Квантову теорію стаціонарних станів розробив Ервін Шредінгер 1925 року.
Стаціонарні чисті стани в квантовій механіці описують хвильовою функцією
де підпорядковується стаціонарному рівнянню Шредінгера
Квадрат модуля хвильової функції
не залежить від часу.
Примітки ред.
- Квант енергії — певна кількість енергії, яку випромінює чи поглинає квантова система, переходячи з одного стаціонарного стану в інший. Квант енергії різних систем неоднаковий.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Стационарное состояние // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)