Старобільська волость історична адміністративно територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із цен

Старобільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у повітовому місті Старобільськ.

Старобільська волость
Центр	Старобільськ
Площа	31 033 (1885)
Населення	12 229 осіб (1885)
Густота	36.1 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 12 сільських громад. Населення — 12 229 осіб (6210 чоловічої статі та 6019 — жіночої), 1687 дворових господарств.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	26322	25993
Приватної власності	4678	2642
Казенної власності	—	—
Іншої власності	33	33
Загалом	31033	28668

Поселення волості станом на 1885:

Бутов (Василівський) — колишній державний хутір, 761 особа, 89 дворових господарств.
Курячівка — колишнє державне село при річці Біла, 523 особи, 112 дворових господарств.
Лиман — колишня державна слобода при річці Айдар, 2068 осіб, 276 дворових господарства, православна церква, школа.
Піщане — колишнє державне село, 2221 особа, 260 дворових господарств, православна церква.
Підгорівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 2177 осіб, 375 дворових господарства, православна церква, школа.
Чмирівка — колишнє державне село, 1213 осіб, 142 дворових господарства, православна церква.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік:

село Чмирівка — 3658 мешканців;
село Підгорівка — 1856 мешканців;
село Лиман — 3647 мешканців;
село Верхня Покровка — 2826 мешканців;
село Курячівка — 1568 мешканців.

Старшиною волості був Михайло Семенович Холодняк, волосним писарем — Іван Микитович Чигикала, головою волосного суду — Григорій Іванович Циганков.

Джерела ред.

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

Примітки ред.

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)