Стариця Тверська область Ста риця рос Старица місто у Росії адміністративний центр Старицького району Тверської області

56°30′27″ пн. ш. 34°56′08″ сх. д. / 56.50750000002777540° пн. ш. 34.935555555583775345° сх. д.Координати: 56°30′27″ пн. ш. 34°56′08″ сх. д. / 56.50750000002777540° пн. ш. 34.935555555583775345° сх. д.

Часовий пояс

UTC+4

Вебсторінка

старицкийрайон.рф

Мапа

Стариця

Стариця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стариця (значення).

Місто розташоване на східній околиці Валдайської височини, пристань на Волзі, за 12 км від залізничної станції, за 65 км на південний захід від Твері.

Історія Редагувати

Вид міста у 1912 році

Засноване у 1297 Тверським князем Михайлом Ярославичем як фортеця Новий город ( також Городок на Стариці, Високий Городок, Новий Городок). З кінця XIV століття називається Стариця . Назва по розташуванню на річці Стариці.

Існує легенда, що на місці міста Стариці було місто Любим, яке було вщент розорено татарами в 1292 році. При закладенні міста Стариці на тому місці жила одна стара («стариця»), сховавшись в одній з печер, від якої місто і отримало свою назву. Переказ не суперечить ходу історичних подій, але відсутня документальна згадка про місто Любим.

У 1485 році у складі Тверського князівства приєднане до Великого князівства Московського. У 1519–1567 роках було у складі Старицького князівства.

У XVIII-XIX століттях велика пристань на водному шляху в Санкт-Петербург. У Стариці вівся видобуток вапняку.

У 1963 році відкрито арочний Старицький міст через Волгу.

Пам'ятки архітектури Редагувати

Свято-Успенський монастир у 1910 році, фото С. М. Прокудіна-Горського

Комплекс Свято-Успенського монастиря (заснований у XII ст.) з Успенським (1530) і Троїцьким собором, церквами Введенською (1570; у ній розміщено архітектурно-художній та археологічний музей) та Іоанна Богослова (1594).

Церква Параскеви П'ятниці (1750).
Борисоглібський собор (1808—1820).
Спаська церква-дзвіниця (1827).
Церква Іллі Пророка (1807).
Церква Преображення Господнього (1843).
Білокам'яні кузні (1792).
Будинок купця Філіппова.
Вапнякові печери.

Відомі старичани Редагувати

Захаров Матвій — військовий і політичний діяч СРСР, начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР (1960–1963 та 1964–1971), маршал Радянського Союзу (1959), двічі Герой Радянського Союзу, Герой ЧССР, депутат Верховної Ради СРСР (4-8 скликання).
Корнілов Володимир — російський флотоводець, віце-адмірал, герой Кримської війни, перший організатор оборони Севастополя.
Савосін Геннадій — український політик. Народний депутат України V скликання.
Сабакін Лев — російський механік винахідник, конструктор годинників, колезький асесор. Член вільного економічного товариства. Нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня.
Тутолмін Тимофій — московський військовий губернатор і головнокомандувач у Москві і губернії по громадянській частині. Кавалер ордена святого Георгія 4-го класу.

Примітки Редагувати

Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 24.
Іван Грозний любив Старицю і називав її «городъ Любимъ». (Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 8)

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії Тверської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Описание1-1] Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 24.

[2] Іван Грозний любив Старицю і називав її «городъ Любимъ». (Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 8)