Станція стикування - роздільний пункт залізниці, на якому сходяться ділянки залізниць, електрифіковані різними родами струму (постійним та змінним).
Устрій станції Редагувати
На станції виконане секціонування контактної мережі з можливістю переключення відповідних секцій на той чи інший рід струму. Перемикачі зблоковані із відповідними маршрутами у присторях СЦБ.
Станції стикування в Україні Редагувати
Першою станцією стикування в Україні стала станція Іловайськ (1961 рік). Сьогодні в Україні налічується 9 станцій стикування. На залізницях України напруга у контактній мережі при постійному струмі - 3 кВ, при змінному струмі - 25 кВ. Лінія, електрифікована постійним струмом, має позначку (=), змінним - позначку (~).
Перелік станцій стикування (у порядку відкриття як стикових) Редагувати
- Іловайськ (1961) на лінії Горлівка (=) - Квашине (~).
- П'ятихатки-Стикова (1963) на лінії Користівка (~) - П'ятихатки (=).
- Львів (1966), на Самбір, Стрий, Перемишль (=), на Красне (~).
- Гракове (1972) на лінії Основа (=) - Куп'янськ-Вузловий (~). Не має перемикачів струму, обладнана нейтральною вставкою, розрахована на пропуск двосистемних електровозів. Під змінним струмом 1 колія.
- Святогірськ (1977) на вузлі ліній Основа - Святогірськ - Красний Лиман (=) та Святогірськ - Куп'янськ-Вузловий (~). Станція такого ж типу, як і Гракове.
- Тимкове (1983) на лінії Долинська (~) - Кривий Ріг (=).
- Огульці імені Олександра Пучка (2007) на лінії Полтава-Південна (~) - Люботин (=). Станція такого ж типу, як і Гракове, Святогірськ. Під постійним струмом 1 колія.
- Красноград (2012) на перетині лінії Красноград-Харків (=), Полтава-Південна - Лозова (~) та неелектрифікованої Красноград - Новомосковськ-Дніпровський. Станція такого ж типу, як і Гракове, Святогірськ, Огульці.
- Лозова (2012) на перетині ліній Харків - Павлоград (=), Полтава-Південна - Лозова (~) та Лозова - Слов'янськ (=).