Спіро Петро Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Спіро.

Петро́ Анто́нович Спі́ро (1844(1844), Москва, Російська імперія — 1893) — вчений-фізіолог Професор.

Петро Антонович Спіро
Народився	1844(1844) Москва, Російська імперія
Помер	1893(1893) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	науковець
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університету^d
Галузь	Фізіологія
Заклад	Імператорський Новоросійський університет
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук

Життєпис

Петро Антонович Спіро народився 1844 року в російському місті Москва, що на той час входило до складу однойменної губернії Російської імперії.

Від 1871 року працював у Імператорському Новоросійському університеті в Одесі, від 1885 — професор.

Праці Спіро присвячені питанням фізіології дихання, травлення, гіпнози тощо. При поясненні проблеми гіпнозу Спіро висловив низку оригінальних тверджень про діяльність головного мозку. Спіро брав активну участь у роботі першої в Російській імперії лабораторії експериментальної психології, що її 1882 року засновано в Одесі.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Спіро відсутні.

Примітки

1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011. 
2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-08. (рос.)

Література та джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.