www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спілве аеропорт У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Спілве Шаблон Аеропорт невідомі параметри pushpin m

Спілве (аеропорт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спілве.

Спілве
латис. Spilves lidosta
Колишня головна будівля аеропорту Спілве
ІАТА: немає  • ICAO: EVRS
Загальні дані
56°59′30″ пн. ш. 24°04′30″ сх. д. / 56.99166666669444226° пн. ш. 24.07500000002777796° сх. д. / 56.99166666669444226; 24.07500000002777796Координати: 56°59′30″ пн. ш. 24°04′30″ сх. д. / 56.99166666669444226° пн. ш. 24.07500000002777796° сх. д. / 56.99166666669444226; 24.07500000002777796
Тип цивільний
Власник товариство «Lidlauks Spilve»
Розташування
Рига, Латвія
Висота над р. м. 1.6 м / 5 фт
Вебсайт www.spilve.org
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
14/32 3280 1000 бетон/асфальт
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 455344
 Спілве у Вікісховищі

Аеропорт Спі́лве (латис. Spilves lidosta; раніше також Повітряний порт Спілве (латис. Spilves gaisa osta) або Ризький повітряний порт (латис. Rīgas gaisa osta) (1928—1940), пізніше Ризький центральний аеропорт (латис. Rīgas Centrālā lidosta)) — колишній цивільний та військовий аеропорт, розташований у Ризі, столиці Латвії; основний аеропорт Латвійської РСР до 1986 року.

У 1920-х рр. аеропорт Спілве був першим міжнародним аеропортом столиці і лишався її головним аеропортом до відкриття аеропорту «Рига» в 1975 році. Він сертифікований (2014) для візуальних польотів лише у світлий час доби та за умов гарної видимості. Аеропорт наразі потребує реконструкції, його використовують для польотів невеликих літаків авіації загального значення. Він має одну злітно-посадкову смугу з асфальтовим покриттям завдовжки 1000 м (історично — 1650 м) та завширшки 23 м (історично — 50 м), передбачену для повітряних суден вагою до 5700 кг.

Історія ред.

Побудова аеропорту ред.

Територія лугів Спілве використовувалася для потреб військової авіації ще під час Першої світової війни. У липні 1921 року літак «Fokker», що належав німецькому товариству Danziger Luft-Reederei GmbH, здійснив перший пасажирський переліт із вільного міста Данцига до Риги, а у вересні — із Риги до Таллінна. До серпня 1921 року цим маршрутом літали і літаки Junkers F 13 підприємства Danziger Luftpost — поштові літаки Данцига.

У 1922 році Авіаційний полк Латвійської республіки під керівництвом Йосипа Башко[lv] відновив розбомблений аеропорт. Невдовзі після того у Спілве на території площею 51 га біля бічної гілки залізничної лінії Рига—Болдерая[lv] та шосе був споруджений і цивільний аеропорт, який у міста також орендувала пошта Латвії та телеграфний департамент. В аеропорті знаходились ангари Міністерства оборони Латвії, ангар Оборонної авіації та цивільні ангари для розміщення літаків маршруту Рига—Лієпая та приватних літаків. Деякі вулиці у сусідньому мікрорайоні Ільгюціємс мають характерні назви і досі, наприклад, вулиця Лідоню (Льотчиків) та вулиця Мотору (Моторна).

У 1938 році за проектом архітектора Давида Зариня в аеропорті спорудили нову будівлю із залами очікування для пасажирів, рестораном, поштовим відділенням, митницею, поліцейським відділком, комендатурою та метеорологічною станцією. Для визначення географічної позиції літаків у повітрі використовувалася гоніометрина станція системи Telefunken. У 1930 році відділ повітряного сполучення Міністерства транспорту почав реєструвати латвійські цивільні літаки — їм був наданий розпізнавальний знак YL.

Наприкінці 1930-х рр. аеропорт отримав офіційний статус та назву «Повітряний порт Спілве».

Міжнародний аеропорт (1921—1940) ред.

Літак Junkers F 13. Подібні літаки у 1921 році почали літати до Риги через Мемель, а пізніше і до Данцига
Sablatnig P.III lidmašīna. Līdzīgas lidmašīnas kopš 1922. gada lidoja no Rīgas uz Tallinu, vēlāk arī uz Klaipēdu.

У 1921 році німецька авіакомпанія Lloyd Luftdienst почала виконувати регулярні рейси до Риги через Мемель (Клайпеду). З 1922 по 1927 рр. естонське товариство Aeronaut здійснювало регулярні рейси із Таллінн-Рига, а після 1927 року — Таллінн-Рига-Мемель-Кенігсберг. Також у 1923—1925 рр. АТ Latvijas Gaisa satiksme (з латис. «Латвійське повітряне сполучення») разом із авіакомпанією Skandinaviens Luftrouter здійснювало перельоти Рига-Мемель-Кенігсберг-Данциг-Берлін та Рига-Таллінн. У 1928 році аеропорт Спілве був включений до мережі німецько-радянського товариства повітряного сполучення Deruluft і він почав приймати літаки, які виконували рейси із Берліну до Москви (до 1931 року) та із Таллінна до Ленінграда (до 1936 року). Після ліквідації товариства у 1936 році лінію повітряного сполучення Берлін-Рига-Таллінн-Гельсінкі обслуговувала німецька державна авіакомпанія Lufthansa, яка використовувала 18-місні літаки. 17 серпня 1932 року польська авіакомпанія LOT відкрила перельоти на 8-місних літаках на лінії трансконтинентального повітряного сполучення Гельсінкі-Таллінн-Рига-Вільнюс-Варшава-Львів-Бухарест-Софія-Салоніки-Афіни із продовженням до Палестини. Рейси відбувалися тричі на тиждень. Шведське авіатовариство Aerotransport (пізніше A.B.A.) на 19-місних літаках та радянський Аерофлот на 10-, 16- та 19-місних літаках з 1 червня 1937 почало здійснювати рейси за маршрутом Стокгольм-Рига-Москва. 15 червня 1937 року була відкрита лінія повітряного сполучення Рига-Лієпая, яку обслуговувало перше латвійське авіатовариство Valsts gaisa satiksme (з латис. «Державне повітряне сполучення») за допомогою двох 7-місних літаків. Починаючи з 1938 року повітряне сполучення відбувалося увесь рік. До 1939 року планувалося відкрити лінії повітряного сполучення Рига-Вентспілс-Лієпая та Рига-Крустпілс-Даугавпілс, але цей задум не був реалізований. Аеропорт Спілве швидко розвивався: вже 1936 року реєструвалося в середньому 40-50 пасажирів щодня, а 1938 року — вже 100 пасажирів на день (включно із транзитними пасажирами).

Статистика ред.

Обіг Ризького повітряного порту (без урахування транзитів)
Рік Пасажири Пошта, кг Товари, кг
1928 267 1999 2080
1929 355 1479 1946
1930 402 2901 3221
1931 387 5707 10881
1932 644 1743 1306
1933 1561 1667 1507
1934 2805 3777 2613
1935 3734 2958 3523
1936 3800 2562 2823
1937 4149 4332 4884

Рейси з аеропорту Спілве (1922—1944) ред.

Авіакомпанія Період польотів Літаки Лінії повітряного сполучення
Aeronaut 1922 Sablatnig Таллінн
AS Latvijas Gaisa satiksme (з латис. АТ «Латвійське повітряне сполучення») спільно із Skandinaviens Luftrouter 1923—1925 Sablatnig, Junkers F-13 Клайпеда-Кенігсберг-Данциг-Берлін, Таллінн-Гельсінкі
Deruluft 1927/1928—1931 Dornier Merkur, Junkers F-13, Junkers W-33 Смоленськ-Москва, Кенігсберг-Данциг-Берлін
Deruluft 1928—1936 Junkers F-13, Junkers W-33 Таллінн-Ленінград із сполученням Таллінн-Гельсінкі-Стокгольм
LOT 1932—1939 Fokker Monoplane, Lockheed Electra, Lockheed Super Electra Таллінн-Гельсінкі, Вільнюс-Варшава із сполученням Варшава-Бухарест-Афіни
Lufthansa 1936—1939; 1941—1944 Junkers Ju-52 Каунас-Кенігсберг-Берлін, Талінн-Гельсінкі
Aerotransport (A.B.A.) та Аерофлот 1937—1940 Douglas DC-3 Стокгольм, Великі Луки-Москва
Valsts gaisa satiksme (з латис. «Державне повітряне сполучення») 1937—1940 De Havilland DH-89 Dragon Rapide Лієпая

Під час Другої світової війни ред.

Під час окупації Латвії 17 червня 1940 року о 12:00 у захопленні аеропорту Спілве брали участь 6 танків, а вже 18 червня тут приземлилися літаки ВПС СРСР. У 1940 році були відновлені пасажирські рейси до Таллінна, Ленінграда та Москви. Для польотів використовували німецькі літаки Junkers Ju-52 та радянські літаки П-2, По-2. Вже на перший день після нападу на СРСР 22 червня 1941 року німецькі Люфтваффе почали бомбардувати аеродром Спілве. Були зруйновані ангари аеропорту, але пізніше його реконструювали для потреб військової авіації Німеччини, тому з 1941 по 1944 рік повітряний порт Спілве використовувався як військовий аеропорт. 27 жовтня 1941 року Lufthansa також відновила цивільні польоти до Риги та Гельсінкі. У 1944 році був створений Латвійський авіазагін, а у парку літаків з'явилися літаки Лі-2. 11 жовтня 1944 року аеродром Спілве був зруйнований знову.

За часів СРСР ред.

Після Другоі світової війни цивільною авіацією у Латвії завідувало управління цивільної авіації, яке підпорядковувалося Міністерству цивільної авіації СРСР. Спершу були відновлені польоти до Москви, Таллінна, Каунаса, Лієпаї та Даугавпілса. Також для аеропорту спорудили нову кільцеву руліжну доріжку та поклали нове покриття. Пізніше Ризький центральний аеропорт, який обслуговував рейси Аерофлоту, набув всесоюзного значення. Пасажирські перевезення з Риги здійснювали не лише з аеропорту Спілве, а й з аеродрому в Румбулі[lv]. Для польотів використовувалися літаки Лі-2, П-5, По-2 та Junkers Ju 52, а з 1959 року — Як-12, Ан-2 та Іл-14. У травні 1954 року завершили спорудження нової будівлі Ризького центрального аеропорту, яка б мала відповідати усім вимогам безпеки, почате згідно із рішенням Ризького виконкому. Архітектором будівлі, виконаної у стилі радянського неокласицизму, став московський архітектор Сергій Воробйов, який також побудував річковий вокзал на території Кіпсали, на дамбі Балласта (вокзал було знесено на початку ХХІ століття).

До 1975 року аеропорт Спілве мав назву «Рига» і був одним із найбільших західних аеропортів СРСР, який одночасно міг прийняти більше 50-ти літаків. Після побудови аеропорту «Рига» аеропорт Спілве втратив своє значення і до 1986 року використовувався винятково для внутрішніх польотів. З 1983 року в аеропорту розміщувалася база авіазагону застосування авіації у народному господарстві. У період з 1985 року з аеропорту виконувалися здебільшого комерційні або санітарні рейси, останні з яких були виконані у 1991 році.

До кінця 1980-х років аеропорт для навчальних цілей використовували студенти Ризького інституту інженерів цивільної авіації, які проходили тут аеродромну практику на виведених з експлуатації літаках Як-42 та Іл-76, що перебували на пероні аеропорту в 1989—1991 роках.

Наприкінці 1980-х рр. аеропорт закрили для регулярних рейсів.

Після здобуття незалежності ред.

Авіаційний центр «Спілве» у 1990-х рр. використовувався як аеропорт для приватних літаків та тренувань парашутистів. У 2001 році будівлю аеропорту використали для інститутської постановки Латвійського нового театру та церемонії закриття фестивалю «Homo novus». У 2002 році департамент власності Ризької думи, яка є власником аеропорту, віддав будівлю аеропорту Спілве в оренду ТОВ «Балтійське проєктне бюро» (латис. Baltijas projektu birojs) на 25 років. Численні плани використання аеропорту не були реалізовані, тому будівля терміналу аеропорту, яка несе архітектонічний інтерес, наразі знаходиться у критичному стані.

Новозбудований третій ангар наразі розміщує 4-5 літаків (надлегкі та аеробатичні повітряні судна) разом із двома вже існуючими ангарами. Більший ангар використовується для розміщення до 12 літаків від ультралегких до Cessna 210, у той час як другий ангар на північному сході аеропорту використовується для надлегких суден та легких літаків із рухомими крилами.

Наразі аеропорт все більше використовується як тренувальна база. У будівлі терміналу розташований музей авіації Латвії, територія самого аеропорту планується до великомасштабної забудови.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 2 травня 2019. 
  2. . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019. 
  3. У наш час використовують лише ділянку злітно-посадкової смуги завдовжки 1000 м та завширшки 20 м. Іншу частина смуги не підтримують у необхідному стані і тому є непридатною для використання.
  4. Günter Frost: Zulassung und Kennzeichnung von Flugzeugen der Freien Stadt Danzig 1920 – 1939 In: JET & PROP. Nr. 5 (2006)–Nr. 4 (2007).
  5. . Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 3 травня 2019. 
  6. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019. 
  7. . 04.04.2010. Архів оригіналу за 11.03.2010. Процитовано 11.03.2010. 
  8. Latviešu konversācijas vārdnīca XVIII. sējums, 35872-77 sleja; Rīga 1938.-1939.
  9. Pēteris Jērāns (redaktors). Rīga: enciklopēdija. Rīga : Galvenā enciklopēdiju redakcija, 1988.
  10. . Архів оригіналу за 29.03.2010. Процитовано 05.04.2010. 
  11. (амер.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 17 лютого 2019. 
  12. "Spilvē, iespējams, atkal būs lidosta", Diena, 2006.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спілве (аеропорт)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spilve Shablon Aeroport nevidomi parametri pushpin map alt Spilvelatis Spilves lidostaKolishnya golovna budivlya aeroportu SpilveIATA nemaye ICAO EVRSZagalni dani56 59 30 pn sh 24 04 30 sh d 56 99166666669444226 pn sh 24 07500000002777796 sh d 56 99166666669444226 24 07500000002777796 Koordinati 56 59 30 pn sh 24 04 30 sh d 56 99166666669444226 pn sh 24 07500000002777796 sh d 56 99166666669444226 24 07500000002777796Tip civilnijVlasnik tovaristvo Lidlauks Spilve Roztashuvannya Riga LatviyaVisota nad r m 1 6 m 5 ftVebsajt www spilve orgZlitno posadkovi smugiNapryamok Dovzhina Tip poverhni PCN ft m14 32 3280 1000 beton asfaltIdentifikatori i posilannyaGeoNames 455344 Spilve u VikishovishiAeroport Spi lve latis Spilves lidosta ranishe takozh Povitryanij port Spilve latis Spilves gaisa osta abo Rizkij povitryanij port latis Rigas gaisa osta 1928 1940 piznishe Rizkij centralnij aeroport latis Rigas Centrala lidosta kolishnij civilnij 1 ta vijskovij aeroport roztashovanij u Rizi stolici Latviyi osnovnij aeroport Latvijskoyi RSR do 1986 roku U 1920 h rr aeroport Spilve buv pershim mizhnarodnim aeroportom stolici i lishavsya yiyi golovnim aeroportom do vidkrittya aeroportu Riga v 1975 roci Vin sertifikovanij 2014 dlya vizualnih polotiv lishe u svitlij chas dobi 2 ta za umov garnoyi vidimosti Aeroport narazi potrebuye rekonstrukciyi jogo vikoristovuyut dlya polotiv nevelikih litakiv aviaciyi zagalnogo znachennya Vin maye odnu zlitno posadkovu smugu z asfaltovim pokrittyam zavdovzhki 1000 m istorichno 1650 m ta zavshirshki 23 m istorichno 50 m 3 peredbachenu dlya povitryanih suden vagoyu do 5700 kg Zmist 1 Istoriya 1 1 Pobudova aeroportu 1 2 Mizhnarodnij aeroport 1921 1940 1 2 1 Statistika 1 2 2 Rejsi z aeroportu Spilve 1922 1944 1 3 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1 4 Za chasiv SRSR 1 5 Pislya zdobuttya nezalezhnosti 2 Galereya 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya red Pobudova aeroportu red Teritoriya lugiv Spilve vikoristovuvalasya dlya potreb vijskovoyi aviaciyi she pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U lipni 1921 roku litak Fokker sho nalezhav nimeckomu tovaristvu Danziger Luft Reederei GmbH zdijsniv pershij pasazhirskij perelit iz vilnogo mista Danciga do Rigi a u veresni iz Rigi do Tallinna Do serpnya 1921 roku cim marshrutom litali i litaki Junkers F 13 pidpriyemstva Danziger Luftpost poshtovi litaki Danciga 4 U 1922 roci Aviacijnij polk Latvijskoyi respubliki pid kerivnictvom Josipa Bashko lv vidnoviv rozbomblenij aeroport 5 Nevdovzi pislya togo u Spilve na teritoriyi plosheyu 51 ga bilya bichnoyi gilki zaliznichnoyi liniyi Riga Bolderaya lv ta shose buv sporudzhenij i civilnij aeroport yakij u mista takozh orenduvala poshta Latviyi ta telegrafnij departament V aeroporti znahodilis angari Ministerstva oboroni Latviyi angar Oboronnoyi aviaciyi ta civilni angari dlya rozmishennya litakiv marshrutu Riga Liyepaya ta privatnih litakiv Deyaki vulici u susidnomu mikrorajoni Ilgyuciyems mayut harakterni nazvi i dosi napriklad vulicya Lidonyu Lotchikiv ta vulicya Motoru Motorna U 1938 roci za proektom arhitektora Davida Zarinya v aeroporti sporudili novu budivlyu iz zalami ochikuvannya dlya pasazhiriv restoranom poshtovim viddilennyam mitniceyu policejskim viddilkom komendaturoyu ta meteorologichnoyu stanciyeyu Dlya viznachennya geografichnoyi poziciyi litakiv u povitri vikoristovuvalasya goniometrina stanciya sistemi Telefunken U 1930 roci viddil povitryanogo spoluchennya Ministerstva transportu pochav reyestruvati latvijski civilni litaki yim buv nadanij rozpiznavalnij znak YL Naprikinci 1930 h rr aeroport otrimav oficijnij status ta nazvu Povitryanij port Spilve Mizhnarodnij aeroport 1921 1940 red nbsp Litak Junkers F 13 Podibni litaki u 1921 roci pochali litati do Rigi cherez Memel a piznishe i do Danciga nbsp Sablatnig P III lidmasina Lidzigas lidmasinas kops 1922 gada lidoja no Rigas uz Tallinu velak ari uz Klaipedu U 1921 roci nimecka aviakompaniya Lloyd Luftdienst pochala vikonuvati regulyarni rejsi do Rigi cherez Memel Klajpedu Z 1922 po 1927 rr estonske tovaristvo Aeronaut zdijsnyuvalo regulyarni rejsi iz Tallinn Riga a pislya 1927 roku Tallinn Riga Memel Kenigsberg Takozh u 1923 1925 rr AT Latvijas Gaisa satiksme z latis Latvijske povitryane spoluchennya razom iz aviakompaniyeyu Skandinaviens Luftrouter zdijsnyuvalo pereloti Riga Memel Kenigsberg Dancig Berlin ta Riga Tallinn U 1928 roci aeroport Spilve buv vklyuchenij do merezhi nimecko radyanskogo tovaristva povitryanogo spoluchennya Deruluft i vin pochav prijmati litaki yaki vikonuvali rejsi iz Berlinu do Moskvi do 1931 roku ta iz Tallinna do Leningrada do 1936 roku Pislya likvidaciyi tovaristva u 1936 roci liniyu povitryanogo spoluchennya Berlin Riga Tallinn Gelsinki obslugovuvala nimecka derzhavna aviakompaniya Lufthansa yaka vikoristovuvala 18 misni litaki 17 serpnya 1932 roku polska aviakompaniya LOT vidkrila pereloti na 8 misnih litakah na liniyi transkontinentalnogo povitryanogo spoluchennya Gelsinki Tallinn Riga Vilnyus Varshava Lviv Buharest Sofiya Saloniki Afini iz prodovzhennyam do Palestini Rejsi vidbuvalisya trichi na tizhden 6 Shvedske aviatovaristvo Aerotransport piznishe A B A na 19 misnih litakah ta radyanskij Aeroflot na 10 16 ta 19 misnih litakah z 1 chervnya 1937 pochalo zdijsnyuvati rejsi za marshrutom Stokgolm Riga Moskva 15 chervnya 1937 roku bula vidkrita liniya povitryanogo spoluchennya Riga Liyepaya yaku obslugovuvalo pershe latvijske aviatovaristvo Valsts gaisa satiksme z latis Derzhavne povitryane spoluchennya za dopomogoyu dvoh 7 misnih litakiv Pochinayuchi z 1938 roku povitryane spoluchennya vidbuvalosya uves rik Do 1939 roku planuvalosya vidkriti liniyi povitryanogo spoluchennya Riga Ventspils Liyepaya ta Riga Krustpils Daugavpils ale cej zadum ne buv realizovanij 7 Aeroport Spilve shvidko rozvivavsya vzhe 1936 roku reyestruvalosya v serednomu 40 50 pasazhiriv shodnya a 1938 roku vzhe 100 pasazhiriv na den vklyuchno iz tranzitnimi pasazhirami Statistika red Obig Rizkogo povitryanogo portu bez urahuvannya tranzitiv 8 Rik Pasazhiri Poshta kg Tovari kg1928 267 1999 20801929 355 1479 19461930 402 2901 32211931 387 5707 108811932 644 1743 13061933 1561 1667 15071934 2805 3777 26131935 3734 2958 35231936 3800 2562 28231937 4149 4332 4884Rejsi z aeroportu Spilve 1922 1944 red Aviakompaniya Period polotiv Litaki Liniyi povitryanogo spoluchennyaAeronaut 1922 Sablatnig TallinnAS Latvijas Gaisa satiksme z latis AT Latvijske povitryane spoluchennya spilno iz Skandinaviens Luftrouter 1923 1925 Sablatnig Junkers F 13 Klajpeda Kenigsberg Dancig Berlin Tallinn GelsinkiDeruluft 1927 1928 1931 Dornier Merkur Junkers F 13 Junkers W 33 Smolensk Moskva Kenigsberg Dancig BerlinDeruluft 1928 1936 Junkers F 13 Junkers W 33 Tallinn Leningrad iz spoluchennyam Tallinn Gelsinki StokgolmLOT 1932 1939 Fokker Monoplane Lockheed Electra Lockheed Super Electra Tallinn Gelsinki Vilnyus Varshava iz spoluchennyam Varshava Buharest AfiniLufthansa 1936 1939 1941 1944 Junkers Ju 52 Kaunas Kenigsberg Berlin Talinn GelsinkiAerotransport A B A ta Aeroflot 1937 1940 Douglas DC 3 Stokgolm Veliki Luki MoskvaValsts gaisa satiksme z latis Derzhavne povitryane spoluchennya 1937 1940 De Havilland DH 89 Dragon Rapide LiyepayaPid chas Drugoyi svitovoyi vijni red Pid chas okupaciyi Latviyi 17 chervnya 1940 roku o 12 00 u zahoplenni aeroportu Spilve brali uchast 6 tankiv a vzhe 18 chervnya tut prizemlilisya litaki VPS SRSR U 1940 roci buli vidnovleni pasazhirski rejsi do Tallinna Leningrada ta Moskvi Dlya polotiv vikoristovuvali nimecki litaki Junkers Ju 52 ta radyanski litaki P 2 Po 2 9 Vzhe na pershij den pislya napadu na SRSR 22 chervnya 1941 roku nimecki Lyuftvaffe pochali bombarduvati aerodrom Spilve Buli zrujnovani angari aeroportu ale piznishe jogo rekonstruyuvali dlya potreb vijskovoyi aviaciyi Nimechchini tomu z 1941 po 1944 rik povitryanij port Spilve vikoristovuvavsya yak vijskovij aeroport 27 zhovtnya 1941 roku Lufthansa takozh vidnovila civilni poloti do Rigi ta Gelsinki 10 U 1944 roci buv stvorenij Latvijskij aviazagin a u parku litakiv z yavilisya litaki Li 2 11 zhovtnya 1944 roku aerodrom Spilve buv zrujnovanij znovu Za chasiv SRSR red Pislya Drugoi svitovoyi vijni civilnoyu aviaciyeyu u Latviyi zaviduvalo upravlinnya civilnoyi aviaciyi yake pidporyadkovuvalosya Ministerstvu civilnoyi aviaciyi SRSR Spershu buli vidnovleni poloti do Moskvi Tallinna Kaunasa Liyepayi ta Daugavpilsa Takozh dlya aeroportu sporudili novu kilcevu rulizhnu dorizhku ta poklali nove pokrittya Piznishe Rizkij centralnij aeroport yakij obslugovuvav rejsi Aeroflotu nabuv vsesoyuznogo znachennya Pasazhirski perevezennya z Rigi zdijsnyuvali ne lishe z aeroportu Spilve a j z aerodromu v Rumbuli lv Dlya polotiv vikoristovuvalisya litaki Li 2 P 5 Po 2 ta Junkers Ju 52 a z 1959 roku Yak 12 An 2 ta Il 14 U travni 1954 roku zavershili sporudzhennya novoyi budivli Rizkogo centralnogo aeroportu yaka b mala vidpovidati usim vimogam bezpeki pochate zgidno iz rishennyam Rizkogo vikonkomu Arhitektorom budivli vikonanoyi u stili radyanskogo neoklasicizmu stav moskovskij arhitektor Sergij Vorobjov yakij takozh pobuduvav richkovij vokzal na teritoriyi Kipsali na dambi Ballasta vokzal bulo zneseno na pochatku HHI stolittya Do 1975 roku aeroport Spilve mav nazvu Riga i buv odnim iz najbilshih zahidnih aeroportiv SRSR yakij odnochasno mig prijnyati bilshe 50 ti litakiv 11 Pislya pobudovi aeroportu Riga aeroport Spilve vtrativ svoye znachennya i do 1986 roku vikoristovuvavsya vinyatkovo dlya vnutrishnih polotiv Z 1983 roku v aeroportu rozmishuvalasya baza aviazagonu zastosuvannya aviaciyi u narodnomu gospodarstvi U period z 1985 roku z aeroportu vikonuvalisya zdebilshogo komercijni abo sanitarni rejsi ostanni z yakih buli vikonani u 1991 roci Do kincya 1980 h rokiv aeroport dlya navchalnih cilej vikoristovuvali studenti Rizkogo institutu inzheneriv civilnoyi aviaciyi yaki prohodili tut aerodromnu praktiku na vivedenih z ekspluataciyi litakah Yak 42 ta Il 76 sho perebuvali na peroni aeroportu v 1989 1991 rokah Naprikinci 1980 h rr aeroport zakrili dlya regulyarnih rejsiv Pislya zdobuttya nezalezhnosti red Aviacijnij centr Spilve u 1990 h rr vikoristovuvavsya yak aeroport dlya privatnih litakiv ta trenuvan parashutistiv U 2001 roci budivlyu aeroportu vikoristali dlya institutskoyi postanovki Latvijskogo novogo teatru ta ceremoniyi zakrittya festivalyu Homo novus U 2002 roci departament vlasnosti Rizkoyi dumi yaka ye vlasnikom aeroportu viddav budivlyu aeroportu Spilve v orendu TOV Baltijske proyektne byuro latis Baltijas projektu birojs na 25 rokiv Chislenni plani vikoristannya aeroportu ne buli realizovani tomu budivlya terminalu aeroportu yaka nese arhitektonichnij interes narazi znahoditsya u kritichnomu stani 12 Novozbudovanij tretij angar narazi rozmishuye 4 5 litakiv nadlegki ta aerobatichni povitryani sudna razom iz dvoma vzhe isnuyuchimi angarami Bilshij angar vikoristovuyetsya dlya rozmishennya do 12 litakiv vid ultralegkih do Cessna 210 u toj chas yak drugij angar na pivnichnomu shodi aeroportu vikoristovuyetsya dlya nadlegkih suden ta legkih litakiv iz ruhomimi krilami Narazi aeroport vse bilshe vikoristovuyetsya yak trenuvalna baza U budivli terminalu roztashovanij muzej aviaciyi Latviyi teritoriya samogo aeroportu planuyetsya do velikomasshtabnoyi zabudovi Galereya red nbsp Budivlya aerovokzalu nbsp Fasad aeroportu Spilve nbsp Lyustra vseredini aeroportu nbsp Vnutrishnye primishennya aeroportu Spilve 2 j poverh Div takozh red Mizhnarodnij aeroport Riga Aerodrom u Rumbuli lv SpilvePrimitki red Civilas aviacijas agentura Civilas aviacijas lidlauki Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 2 travnya 2019 Latvian AIP Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 2 travnya 2019 U nash chas vikoristovuyut lishe dilyanku zlitno posadkovoyi smugi zavdovzhki 1000 m ta zavshirshki 20 m Inshu chastina smugi ne pidtrimuyut u neobhidnomu stani i tomu ye nepridatnoyu dlya vikoristannya Gunter Frost Zulassung und Kennzeichnung von Flugzeugen der Freien Stadt Danzig 1920 1939 In JET amp PROP Nr 5 2006 Nr 4 2007 Par Jazepu Basko virtualaja enciklopedija Latvijas laudis Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 3 travnya 2019 Jau 75 gadus tiek veikti lidojumi starp Poliju un Baltijas valstim LOT 2007 Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Diplomdarbs Aviacijas attistiba Latvija 04 04 2010 Arhiv originalu za 11 03 2010 Procitovano 11 03 2010 Latviesu konversacijas vardnica XVIII sejums 35872 77 sleja Riga 1938 1939 Peteris Jerans redaktors Riga enciklopedija Riga Galvena enciklopediju redakcija 1988 50 gadu vacu Lufthanzai Arhiv originalu za 29 03 2010 Procitovano 05 04 2010 Kak umiraet samyj krasivyj aeroport SSSR Fotoreportazh FrequentFlyers ru amer Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 17 lyutogo 2019 Spilve iespejams atkal bus lidosta Diena 2006 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Spilve aeroport Domashnya storinka Arhivovano 1 travnya 2019 u Wayback Machine aeroportu Fotografiyi aeroportu Spilve na sajti istoriyi aviaciyi Latviyi Arhivovano 31 serpnya 2009 u Wayback Machine angl Aeroport Spilve Arhivovano 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Vacu Lufthanza atklaj satiksmi starp Rigu un Berlini 1937 gada video Storinka Latvijskogo aviacijnogo tovaristva SPILVE LV angl ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spilve aeroport amp oldid 40387147