www.wikidata.uk-ua.nina.az

Справа ЮКОСа загально вживана назва подій пов язаних з незаконною експропріацією Урядом Російської Федерації майна прива

Справа ЮКОСа

Справа ЮКОСа — загально вживана назва подій, пов'язаних з незаконною експропріацією Урядом Російської Федерації майна приватної нафтової компанії «ЮКОС», переслідуванням менеджерів компанії та пошуком правового захисту та компенсації акціонерами компанії за межами Росії — судовими процесами Міжнародного третейського арбітражного суду в Гаазі та Європейського суду з прав людини в Страсбузі.

Передумови справи Редагувати

Справа почалася в 2003 році з кримінального переслідування основних співвласників компанії Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва, ряду співробітників компанії і афілійованих з нею організацій, а також процедури банкрутства компанії «ЮКОС» в результаті донарахування їй значної суми податків за минулі періоди. Ці події мали значний вплив на політичне життя і діловий клімат Росії і викликали в Росії запеклі суперечки.

Михайло Ходорковський

Основні активи компанії ЮКОС були «придбані» через підставну фірму «Байкалфінансгруп», яка була «створена» за два тижні до «аукціону» та зареєстрована в місті Твер. Фірма заплатила за активи більше $ 9 млрд, суму, яка набагато нижча реальної вартості придбаних активів компанії. Через кілька днів «Байкалфінансгруп» разом з придбаними нею активами була куплена державною компанією «Роснафта» за 10 тисяч російських рублів.

Рішення ЄСПЛ та реакція Росії Редагувати

31 липня 2014 року Європейський суд з прав людини в Страсбургу присудив виплату компенсацій колишнім акціонерам ЮКОСа у розмірі €1,86 млрд.

Згідно із заявою міністра юстиції РФ Олександра Коновалова, Росія не збирається виконувати цей вердикт: «Мін'юст РФ вважає рішення ЄСПЛ про надання статусу „жертв“ колишнім співробітникам ЮКОСа та 51 тисячі колишніх акціонерів компанії ЮКОС, є таким, що не піддається поясненню погляду правової логіки». Мін'юст РФ також не вважає рішення ЄСПЛ по ЮКОСу прикладом справедливого підходу до справи.

Міжнародний арбітражний суд в Гаазі Редагувати

Процес Редагувати

2005-го року Постійна палата Третейського суду в Гаазі почала розгляд справи за позовом фірми GML (колишня назва: Group Menatep Limited), представника колишніх акціонерів ЮКОСа: Hulley Enterprises Кіпр [56,3 %], Yukos Universal острів Мен [2,6 %], Veteran Petroleum Кіпр [11,6 %] до держави Росія.

Держава Росія добровільно узяла участь у цьому судовому процесі і визнала його правочинність як одна із сторін. Вона також, згідно з процедурою, призначила одного з трьох арбітрів (другого призначили позивачі, а третій був обраний за консенсусом обох перших) і внесла депозит у розмірі 4,2 мільйона євро — на витрати по розгляду справи.

За оцінкою інсайдерів, всього на процес позивачі витратили $ 100 млн, а Росія $ 200 млн.

Вибір арбітрів Редагувати

Арбітром, якого вибрала Росія, виявився Стівен Швебель, колишній голова Міжнародного суду ООН, один з найшанованіших у світовому юридичному співтоваристві фахівців. З самого початку процесу суд постановив, що позов колишніх акціонерів ЮКОСу буде розглядатися на підставі Договору до Енергетичної хартії, на що в Москві погодилися і продовжили свою участь у гаазькому розгляді по суті позову впродовж дев'яти років — до закінчення процесу і винесення остаточного рішення.

Представники сторін та експерти Редагувати

Позивачі, представники компанії ЮКОС, запросили представляти їхні інтереси авторитетну міжнародну юридичну фірму «Шерман-Стерлінг». Російський уряд найняв іноземних адвокатів — відразу дві найбільші контори — «Клірі-Готліб» і «Бейкер-Боттс» (партнером в останньої є колишній держсекретар США Джеймс Бейкер, який також двічі займав пост глави апарату Білого Дому — при президентах Рейгані і Буші-старшому).

За їхні послуги були сплачені кошти з російського державного бюджету. Всього на свою участь у процесі російська сторона витратила 37 млн. USD. Процес за участю представників РФ, в ході якого показання свідків з боку відповідача — російської держави, дали багато авторитетних експертів, юристи, державні діячі, включаючи, наприклад, колишнього голову Конституційного суду Російської Федерації в 1997-2003 Марата Баглая, тривав майже 9 років.

Рішення Редагувати

28 липня 2014 року суд постановив рішення, яким визнав, що Росія здійснила повномасштабну атаку на ЮКОС та її бенефіціарів з метою збанкрутувати компанію і привласнити її активи на користь державних компаній Роснафта і Газпром, таким чином експропріювавши власність і порушивши положення Договору до Енергетичної хартії. Арбітраж вирішив, що «Байкалфінансгруп» була фіктивною компанією, аукціон з продажу Юганськнафтогазу був сфальсифікований і проводився не з бажанням «повернути податки», а обумовлений наміром держави придбати за безцінь найбажаніший актив ЮКОСу, а потім довести до банкрутства всю компанію. Після вступу рішення арбітражу в силу, російська влада повинна була компенсувати судові витрати і виплатити позивачу суму в $50 млрд до 15 січня 2015 року (із $ 114 млрд, які були заявлені в позові).

Такий грандіозний розмір задоволених вимог назвали «найбільшим штрафом в історії людства». Росія на це рішення послала скаргу в гаазький територіальний окружний суд, в компетенцію якого ніяк не входять процедури та рішення Міжнародного третєйського арбітражу.

Починаючи з 15 січня 2015 на $50 млрд нараховуються проценти в розмірі, заснованому на прибутковості 10-річних цінних паперів Міністерства фінансів США. Це приблизно $2,6 млн на день.

Рішення Апеляційного суду Гааги Редагувати

18 лютого 2020 року Апеляційний суд Гааги скасував рішення Окружного суду Гааги і знову зобов'язав Росію виплатити 50 млрд доларів за позовом колишніх акціонерів ЮКОСа. Це дає можливість акціонерам ЮКОСа почати дії з арешту майна Росії на території інших країн.

Мін'юст Росії висловив намір оскаржити це рішення у Верховному суді Нідерландів.

Арешт активів Редагувати

17 червня 2015 року, майже через рік після оприлюднення вироку Міжнародного арбітражного суду і пасивних відмов російського уряду його виконувати, державні активи Росії були заарештовані Бельгією. Арешт відбувся згідно рішенню Гаагського арбітражного суду та за позовом компанії Yukos Universal Limited. Як пояснили судові пристави, позивач зажадав такого заходу, «тому що має серйозні побоювання щодо можливості отримати належну йому суму, зокрема, через систематичне відмови Російської Федерації виконувати винесені проти неї судові рішення та враховуючи ставлення РФ до даного рішення». Організації, чиє майно було заарештоване, у двотижневий строк забов'язані заявити суду про кошти, що знаходяться в їх розпорядженні, майно Російської Федерації і борги перед РФ..

18 червня 2015 держактиви Росії були заарештовані Францією та Австрією. З цього приводу Голова ВТБ Андрій Костін повідомив, що у Франції заарештували рахунки російських компаній у французькій «дочці» російського держбанку. Арешт був накладений, в тому числі, на рахунки російських дипломатичних місій.

11 квітня 2016 у Франції у справі ЮКОСа були заарештовані російські державні активи на суму $ 400 млн, які мали бути сплачені оператору супутникового зв'язку Eutelsat, і $ 300 млн, призначені для сплати компанії Arianespace. Цього ж дня В. В. Путін підписав прийнятий Думою Росії закон, що дозволяє російському суду арештовувати майно іноземних держав, якщо в цій державі було накладено арешт на майно Росії.

Реакція сторін Редагувати

Реакція державних діячів Росії Редагувати

У відповідь на арешт російського майна згідно рішенню Гаагського суду російські державні діячі виступили із суперечливими та взаємовиключними заявами:

  • заява президента Путіна: «Гаазький суд не має права заарештовувати майно РФ, оскільки Росія не ратифікувала Європейську енергетичну хартію». Та «Росія буде оскаржувати арешт майна в судовому порядку»
  • заява міністра закордонних справ Сергія Лаврова: «На арешт своїх активів Росія відповість взаємністю… це буде негативна взаємність».. «Представники МЗС Бельгії посилають нам сигнали про те, що вони були не в курсі, у них незалежна судова система. Ці пояснення не приймаються»
  • голова Адміністрації президента Сергій Іванов вважає заходи у відповідь «неминучими»
  • міністр юстиції РФ Олександр Коновалов: «Рішення оскаржене повністю» (2014)… «Ми в цілому вважаємо, що рішення Гаазького трибуналу було винесено всупереч юрисдикції, і, з нашого погляду, було неправильним. Одним із варіантів взаємодії з іноземними юрисдикціями в цьому зв'язку буде оскарження позиції позивачів»
  • міністр фінансів РФ Антон Сілуанов: «Російська Федерація буде оскаржувати Рішення Третейського суду в судах Нідерландів і очікує досягти там справедливого результату».
  • міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв: «Росія буде оскаржувати це рішення через правові системи відповідних країн»
  • голова Державної думи РФ Сергій Наришкін: «Це середньовічний розбій! Ті розбійники були волохаті мужики з кинджалами, шаблями, потім з пістолетами, рушницями. Зараз ці розбійники цілком пристойно одягнені, добре освічені, але морально, етично вони такі ж розбійники, як середньовічні»

Реакція колишніх власників Редагувати

  • Михайло Ходорковський, екс-голова ЮКОСу: «Грабіж не залишиться безкарним, яким би всесильним не здавався грабіжник», а вся ситуація з арештом російського майна в Європі «є кроком до зміцнення права власності, без непорушності якого не досягти стійкого процвітання країни». «Очікую, що виручені гроші підуть на проекти, корисні російському суспільству» — додав він в твіттері.
  • Леонід Невзлін, екс-віце-президент ЮКОСу: «Зараз отримані перші результати. Але юристи і група готова працювати стільки років, скільки треба для того, щоб отримати все, що нам належить …акціонери будуть задоволені лише після того, як отримають все, що належить. …Питання вирішуються не в російській юрисдикції, а за межами Росії. І ви знаєте, є відчуття, що рано чи пізно доведеться виходити з усіх юрисдикцій. Якщо сьогодні ми отримали новину з Бельгії та Франції, то через якийсь час ми отримаємо новини і по інших європейських країнах, по США, потім і по Індії, і по Китаю. І що далі робитиме Російська Федерація? Виходити з усіх цих юрисдикцій? Будь ласка!».

Примітки Редагувати

  1. «Роснефть» купила «Байкалфинансгруп» за 10 тысяч рублей [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Бі-бі-сі: Расплатиться за ЮКОС: как найти российские миллиарды [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.]
  3. РИА Новости: Минюст РФ: решение ЕСПЧ по делу ЮКОСа не поддается объяснению [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.], 16.12.2014
  4. Минюст России не считает решение ЕСПЧ по ЮКОСу примером справедливого подхода к делу [ 5 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. The Economist: A ghost bites back [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.].(англ.), 27.06.2015
  6. Євген Кисельов: Дайте же, наконец, президенту сыграть в футбол руками! [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.] — «Ехо Москви», 21.06.2015
  7. . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 30 січня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 30 січня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015. 
  10. ↑ Апелляционный суд обязал Россию выплатить $50 млрд по иску ЮКОСа [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.], BBC, 18.02.2020
  11. Россия снова должна ЮКОСу 50 миллиардов долларов. Что дальше? [ 23 грудня 2020 у Wayback Machine.], BBC, 19.02.2020
  12. Бельгийские судебные приставы арестовали госактивы России по иску ЮКОСа [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Франция вслед за Бельгией арестовала активы России по иску ЮКОСа [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. Россия пока не обращалась к Австрии по ситуации с арестом ее активов [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Russia's assets worth $700 mln arrested in France [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. Путин разрешил арестовывать имущество иностранных государств [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Грани.ру: Володимир Абаринов. Отвоевать свое добро [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
  18. Інтерфакс: Россия будет оспаривать арест имущества в судебном порядке [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
  19. . Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. 
  20. . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. 
  21. Коновалов: Решение суда в Гааге по «ЮКОСу» вынесено вопреки юрисдикции [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.], 27.05.2015
  22. Россия оспорит решение суда в Гааге по иску экс-акционеров ЮКОСа [ 30 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. LifeNews: Улюкаев заявил, что Россия не будет платить по «делу ЮКОСа» [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.], 18.06.2015
  24. . Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. 
  25. . Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. 
  26. . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. 
  27. ГОРДОН.ua: Экс вице-президент «ЮКОСа» Невзлин: К аресту имущества РФ могут подключиться Индия, Китай, США и страны ЕС [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sprava YuKOSa zagalno vzhivana nazva podij pov yazanih z nezakonnoyu ekspropriaciyeyu Uryadom Rosijskoyi Federaciyi majna privatnoyi naftovoyi kompaniyi YuKOS peresliduvannyam menedzheriv kompaniyi ta poshukom pravovogo zahistu ta kompensaciyi akcionerami kompaniyi za mezhami Rosiyi sudovimi procesami Mizhnarodnogo tretejskogo arbitrazhnogo sudu v Gaazi ta Yevropejskogo sudu z prav lyudini v Strasbuzi Zmist 1 Peredumovi spravi 2 Rishennya YeSPL ta reakciya Rosiyi 3 Mizhnarodnij arbitrazhnij sud v Gaazi 3 1 Proces 3 2 Vibir arbitriv 3 3 Predstavniki storin ta eksperti 3 4 Rishennya 3 5 Rishennya Apelyacijnogo sudu Gaagi 4 Aresht aktiviv 5 Reakciya storin 5 1 Reakciya derzhavnih diyachiv Rosiyi 5 2 Reakciya kolishnih vlasnikiv 6 Primitki 7 PosilannyaPeredumovi spravi RedaguvatiSprava pochalasya v 2003 roci z kriminalnogo peresliduvannya osnovnih spivvlasnikiv kompaniyi Mihajla Hodorkovskogo i Platona Lebedyeva ryadu spivrobitnikiv kompaniyi i afilijovanih z neyu organizacij a takozh proceduri bankrutstva kompaniyi YuKOS v rezultati donarahuvannya yij znachnoyi sumi podatkiv za minuli periodi Ci podiyi mali znachnij vpliv na politichne zhittya i dilovij klimat Rosiyi i viklikali v Rosiyi zapekli superechki nbsp Mihajlo HodorkovskijOsnovni aktivi kompaniyi YuKOS buli pridbani cherez pidstavnu firmu Bajkalfinansgrup yaka bula stvorena za dva tizhni do aukcionu ta zareyestrovana v misti Tver Firma zaplatila za aktivi bilshe 9 mlrd sumu yaka nabagato nizhcha realnoyi vartosti pridbanih aktiviv kompaniyi Cherez kilka dniv Bajkalfinansgrup razom z pridbanimi neyu aktivami bula kuplena derzhavnoyu kompaniyeyu Rosnafta za 10 tisyach rosijskih rubliv 1 Rishennya YeSPL ta reakciya Rosiyi Redaguvati31 lipnya 2014 roku Yevropejskij sud z prav lyudini v Strasburgu prisudiv viplatu kompensacij kolishnim akcioneram YuKOSa u rozmiri 1 86 mlrd Zgidno iz zayavoyu ministra yusticiyi RF Oleksandra Konovalova Rosiya ne zbirayetsya vikonuvati cej verdikt 2 Min yust RF vvazhaye rishennya YeSPL pro nadannya statusu zhertv kolishnim spivrobitnikam YuKOSa ta 51 tisyachi kolishnih akcioneriv kompaniyi YuKOS ye takim sho ne piddayetsya poyasnennyu poglyadu pravovoyi logiki 3 Min yust RF takozh ne vvazhaye rishennya YeSPL po YuKOSu prikladom spravedlivogo pidhodu do spravi 4 Mizhnarodnij arbitrazhnij sud v Gaazi RedaguvatiProces Redaguvati 2005 go roku Postijna palata Tretejskogo sudu v Gaazi pochala rozglyad spravi za pozovom firmi GML kolishnya nazva Group Menatep Limited predstavnika kolishnih akcioneriv YuKOSa Hulley Enterprises Kipr 56 3 Yukos Universal ostriv Men 2 6 Veteran Petroleum Kipr 11 6 do derzhavi Rosiya Derzhava Rosiya dobrovilno uzyala uchast u comu sudovomu procesi i viznala jogo pravochinnist yak odna iz storin Vona takozh zgidno z proceduroyu priznachila odnogo z troh arbitriv drugogo priznachili pozivachi a tretij buv obranij za konsensusom oboh pershih i vnesla depozit u rozmiri 4 2 miljona yevro na vitrati po rozglyadu spravi Za ocinkoyu insajderiv vsogo na proces pozivachi vitratili 100 mln a Rosiya 200 mln 5 Vibir arbitriv Redaguvati Arbitrom yakogo vibrala Rosiya viyavivsya Stiven Shvebel kolishnij golova Mizhnarodnogo sudu OON odin z najshanovanishih u svitovomu yuridichnomu spivtovaristvi fahivciv Z samogo pochatku procesu sud postanoviv sho pozov kolishnih akcioneriv YuKOSu bude rozglyadatisya na pidstavi Dogovoru do Energetichnoyi hartiyi na sho v Moskvi pogodilisya i prodovzhili svoyu uchast u gaazkomu rozglyadi po suti pozovu vprodovzh dev yati rokiv do zakinchennya procesu i vinesennya ostatochnogo rishennya Predstavniki storin ta eksperti Redaguvati Pozivachi predstavniki kompaniyi YuKOS zaprosili predstavlyati yihni interesi avtoritetnu mizhnarodnu yuridichnu firmu Sherman Sterling Rosijskij uryad najnyav inozemnih advokativ vidrazu dvi najbilshi kontori Kliri Gotlib i Bejker Botts partnerom v ostannoyi ye kolishnij derzhsekretar SShA Dzhejms Bejker yakij takozh dvichi zajmav post glavi aparatu Bilogo Domu pri prezidentah Rejgani i Bushi starshomu Za yihni poslugi buli splacheni koshti z rosijskogo derzhavnogo byudzhetu Vsogo na svoyu uchast u procesi rosijska storona vitratila 37 mln USD Proces za uchastyu predstavnikiv RF v hodi yakogo pokazannya svidkiv z boku vidpovidacha rosijskoyi derzhavi dali bagato avtoritetnih ekspertiv yuristi derzhavni diyachi vklyuchayuchi napriklad kolishnogo golovu Konstitucijnogo sudu Rosijskoyi Federaciyi v 1997 2003 Marata Baglaya trivav majzhe 9 rokiv 6 Rishennya Redaguvati 28 lipnya 2014 roku sud postanoviv rishennya yakim viznav sho Rosiya zdijsnila povnomasshtabnu ataku na YuKOS ta yiyi beneficiariv z metoyu zbankrutuvati kompaniyu i privlasniti yiyi aktivi na korist derzhavnih kompanij Rosnafta i Gazprom takim chinom ekspropriyuvavshi vlasnist i porushivshi polozhennya Dogovoru do Energetichnoyi hartiyi Arbitrazh virishiv sho Bajkalfinansgrup bula fiktivnoyu kompaniyeyu aukcion z prodazhu Yugansknaftogazu buv sfalsifikovanij i provodivsya ne z bazhannyam povernuti podatki a obumovlenij namirom derzhavi pridbati za bezcin najbazhanishij aktiv YuKOSu a potim dovesti do bankrutstva vsyu kompaniyu Pislya vstupu rishennya arbitrazhu v silu rosijska vlada povinna bula kompensuvati sudovi vitrati i viplatiti pozivachu sumu v 50 mlrd do 15 sichnya 2015 roku iz 114 mlrd yaki buli zayavleni v pozovi Takij grandioznij rozmir zadovolenih vimog nazvali najbilshim shtrafom v istoriyi lyudstva 7 Rosiya na ce rishennya poslala skargu v gaazkij teritorialnij okruzhnij sud v kompetenciyu yakogo niyak ne vhodyat proceduri ta rishennya Mizhnarodnogo tretyejskogo arbitrazhu 8 Pochinayuchi z 15 sichnya 2015 na 50 mlrd narahovuyutsya procenti v rozmiri zasnovanomu na pributkovosti 10 richnih cinnih paperiv Ministerstva finansiv SShA Ce priblizno 2 6 mln na den 9 Rishennya Apelyacijnogo sudu Gaagi Redaguvati 18 lyutogo 2020 roku Apelyacijnij sud Gaagi skasuvav rishennya Okruzhnogo sudu Gaagi i znovu zobov yazav Rosiyu viplatiti 50 mlrd dolariv za pozovom kolishnih akcioneriv YuKOSa 10 Ce daye mozhlivist akcioneram YuKOSa pochati diyi z areshtu majna Rosiyi na teritoriyi inshih krayin 11 Min yust Rosiyi visloviv namir oskarzhiti ce rishennya u Verhovnomu sudi Niderlandiv 10 Aresht aktiviv Redaguvati17 chervnya 2015 roku majzhe cherez rik pislya oprilyudnennya viroku Mizhnarodnogo arbitrazhnogo sudu i pasivnih vidmov rosijskogo uryadu jogo vikonuvati derzhavni aktivi Rosiyi buli zaareshtovani Belgiyeyu Aresht vidbuvsya zgidno rishennyu Gaagskogo arbitrazhnogo sudu ta za pozovom kompaniyi Yukos Universal Limited Yak poyasnili sudovi pristavi pozivach zazhadav takogo zahodu tomu sho maye serjozni poboyuvannya shodo mozhlivosti otrimati nalezhnu jomu sumu zokrema cherez sistematichne vidmovi Rosijskoyi Federaciyi vikonuvati vineseni proti neyi sudovi rishennya ta vrahovuyuchi stavlennya RF do danogo rishennya Organizaciyi chiye majno bulo zaareshtovane u dvotizhnevij strok zabov yazani zayaviti sudu pro koshti sho znahodyatsya v yih rozporyadzhenni majno Rosijskoyi Federaciyi i borgi pered RF 12 18 chervnya 2015 derzhaktivi Rosiyi buli zaareshtovani Franciyeyu 13 ta Avstriyeyu 14 Z cogo privodu Golova VTB Andrij Kostin povidomiv sho u Franciyi zaareshtuvali rahunki rosijskih kompanij u francuzkij dochci rosijskogo derzhbanku Aresht buv nakladenij v tomu chisli na rahunki rosijskih diplomatichnih misij 11 kvitnya 2016 u Franciyi u spravi YuKOSa buli zaareshtovani rosijski derzhavni aktivi na sumu 400 mln yaki mali buti splacheni operatoru suputnikovogo zv yazku Eutelsat i 300 mln priznacheni dlya splati kompaniyi Arianespace 15 Cogo zh dnya V V Putin pidpisav prijnyatij Dumoyu Rosiyi zakon sho dozvolyaye rosijskomu sudu areshtovuvati majno inozemnih derzhav yaksho v cij derzhavi bulo nakladeno aresht na majno Rosiyi 16 Reakciya storin RedaguvatiReakciya derzhavnih diyachiv Rosiyi Redaguvati U vidpovid na aresht rosijskogo majna zgidno rishennyu Gaagskogo sudu rosijski derzhavni diyachi vistupili iz superechlivimi ta vzayemoviklyuchnimi zayavami 17 zayava prezidenta Putina Gaazkij sud ne maye prava zaareshtovuvati majno RF oskilki Rosiya ne ratifikuvala Yevropejsku energetichnu hartiyu Ta Rosiya bude oskarzhuvati aresht majna v sudovomu poryadku 18 zayava ministra zakordonnih sprav Sergiya Lavrova Na aresht svoyih aktiviv Rosiya vidpovist vzayemnistyu ce bude negativna vzayemnist 19 Predstavniki MZS Belgiyi posilayut nam signali pro te sho voni buli ne v kursi u nih nezalezhna sudova sistema Ci poyasnennya ne prijmayutsya 20 golova Administraciyi prezidenta Sergij Ivanov vvazhaye zahodi u vidpovid neminuchimi ministr yusticiyi RF Oleksandr Konovalov Rishennya oskarzhene povnistyu 2014 Mi v cilomu vvazhayemo sho rishennya Gaazkogo tribunalu bulo vineseno vsuperech yurisdikciyi i z nashogo poglyadu bulo nepravilnim Odnim iz variantiv vzayemodiyi z inozemnimi yurisdikciyami v comu zv yazku bude oskarzhennya poziciyi pozivachiv 21 ministr finansiv RF Anton Siluanov Rosijska Federaciya bude oskarzhuvati Rishennya Tretejskogo sudu v sudah Niderlandiv i ochikuye dosyagti tam spravedlivogo rezultatu 22 ministr ekonomichnogo rozvitku RF Oleksij Ulyukayev Rosiya bude oskarzhuvati ce rishennya cherez pravovi sistemi vidpovidnih krayin 23 golova Derzhavnoyi dumi RF Sergij Narishkin Ce serednovichnij rozbij Ti rozbijniki buli volohati muzhiki z kindzhalami shablyami potim z pistoletami rushnicyami Zaraz ci rozbijniki cilkom pristojno odyagneni dobre osvicheni ale moralno etichno voni taki zh rozbijniki yak serednovichni 24 Reakciya kolishnih vlasnikiv Redaguvati Mihajlo Hodorkovskij eks golova YuKOSu Grabizh ne zalishitsya bezkarnim yakim bi vsesilnim ne zdavavsya grabizhnik a vsya situaciya z areshtom rosijskogo majna v Yevropi ye krokom do zmicnennya prava vlasnosti bez neporushnosti yakogo ne dosyagti stijkogo procvitannya krayini 25 Ochikuyu sho virucheni groshi pidut na proekti korisni rosijskomu suspilstvu dodav vin v tvitteri 26 Leonid Nevzlin eks vice prezident YuKOSu Zaraz otrimani pershi rezultati Ale yuristi i grupa gotova pracyuvati stilki rokiv skilki treba dlya togo shob otrimati vse sho nam nalezhit akcioneri budut zadovoleni lishe pislya togo yak otrimayut vse sho nalezhit Pitannya virishuyutsya ne v rosijskij yurisdikciyi a za mezhami Rosiyi I vi znayete ye vidchuttya sho rano chi pizno dovedetsya vihoditi z usih yurisdikcij Yaksho sogodni mi otrimali novinu z Belgiyi ta Franciyi to cherez yakijs chas mi otrimayemo novini i po inshih yevropejskih krayinah po SShA potim i po Indiyi i po Kitayu I sho dali robitime Rosijska Federaciya Vihoditi z usih cih yurisdikcij Bud laska 27 Primitki Redaguvati Rosneft kupila Bajkalfinansgrup za 10 tysyach rublej Arhivovano 9 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Bi bi si Rasplatitsya za YuKOS kak najti rossijskie milliardy Arhivovano 18 chervnya 2015 u Wayback Machine RIA Novosti Minyust RF reshenie ESPCh po delu YuKOSa ne poddaetsya obyasneniyu Arhivovano 21 chervnya 2015 u Wayback Machine 16 12 2014 Minyust Rossii ne schitaet reshenie ESPCh po YuKOSu primerom spravedlivogo podhoda k delu Arhivovano 5 serpnya 2014 u Wayback Machine ros The Economist A ghost bites back Arhivovano 28 chervnya 2015 u Wayback Machine angl 27 06 2015 Yevgen Kiselov Dajte zhe nakonec prezidentu sygrat v futbol rukami Arhivovano 23 chervnya 2015 u Wayback Machine Eho Moskvi 21 06 2015 Vyplatit li Rossiya rekordnyj shtraf po delu Yukosa Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 Rossiya obzhalovala reshenie o vyplate 50 mlrd byvshim akcioneram YuKOSa Slon 12 11 2014 08 32 Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 30 sichnya 2015 Dolg Rossii pered eks vladelcami YuKOSa nachal rasti na 2 6 mln v den Slon 15 01 2015 20 51 Arhiv originalu za 25 sichnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 a b Apellyacionnyj sud obyazal Rossiyu vyplatit 50 mlrd po isku YuKOSa Arhivovano 6 serpnya 2020 u Wayback Machine BBC 18 02 2020 Rossiya snova dolzhna YuKOSu 50 milliardov dollarov Chto dalshe Arhivovano 23 grudnya 2020 u Wayback Machine BBC 19 02 2020 Belgijskie sudebnye pristavy arestovali gosaktivy Rossii po isku YuKOSa Arhivovano 18 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Franciya vsled za Belgiej arestovala aktivy Rossii po isku YuKOSa Arhivovano 18 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Rossiya poka ne obrashalas k Avstrii po situacii s arestom ee aktivov Arhivovano 18 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Russia s assets worth 700 mln arrested in France Arhivovano 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Putin razreshil arestovyvat imushestvo inostrannyh gosudarstv Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Grani ru Volodimir Abarinov Otvoevat svoe dobro Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Interfaks Rossiya budet osparivat arest imushestva v sudebnom poryadke Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine RF otvetit vzaimnostyu na arest svoih aktivov Lavrov Arhiv originalu za 23 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 Rossijskij MID otverg obyasneniya Belgii po situacii s arestom schetov Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 Konovalov Reshenie suda v Gaage po YuKOSu vyneseno vopreki yurisdikcii Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine 27 05 2015 Rossiya osporit reshenie suda v Gaage po isku eks akcionerov YuKOSa Arhivovano 30 lipnya 2014 u Wayback Machine ros LifeNews Ulyukaev zayavil chto Rossiya ne budet platit po delu YuKOSa Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine 18 06 2015 Naryshkin nazval arest rossijskih aktivov srednevekovym razboem Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 Hodorkovskij schel arest imushestva RF v Evrope shagom k ukrepleniyu prava sobstvennosti Arhiv originalu za 23 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 Hodorkovskij privetstvoval reshenie belgijskih vlastej ob areste imushestva RF Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 GORDON ua Eks vice prezident YuKOSa Nevzlin K arestu imushestva RF mogut podklyuchitsya Indiya Kitaj SShA i strany ES Arhivovano 23 chervnya 2015 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiRadio Svoboda Nedetskie igry Kremlya s YuKOSom komentari espertiv Gas van Herten Bryus Marks Gregori Grushko Boris Kuznyecov Arhivovano 29 chervnya 2015 u Wayback Machine 27 06 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sprava YuKOSa amp oldid 38287260