| Список українських кардиналів | |
| Цей список перелічує | людина |
|---|---|
| Категорія цього списку | Категорія:Кардинали з України |
Предстоятелі Львівської архідієцезії в складі Римо-католицької церкви в Україні Редагувати
Львівські латинські архієпископи Редагувати
| Кардинал | Титул | Герб | Роки життя | Служив від | Служив до | Характеристика служіння |
|---|---|---|---|---|---|---|
Бернард Мацейовський | Кардинал-священик Сан-Джованні-а-Порта-Латина | 1548-1608 | 1606 | 1608 | Кардинал, Луцький римо-католицький єпископ, Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського. | |
Мар'ян Яворський | Кардинал-пресвітер Сан-Сісто | 1926 | 2001 | 2020 | 1950 року висвячений на священика Євгенієм Базяком, архієпископом Львівським. Був призначений вікарієм парафії Башня у Любачеві. 1984 року призначений папою Іваном Павлом II титулярним єпископом Ламбезі та апостольським адміністратором Львівським для територій в кордонах Польщі. 21 лютого 1998 року — призначений кардиналом «in pectore» на Консисторії. 21 лютого 2001 року був проголошений кардиналом-пресвітером. 18-19 квітня 2005 року був присутній на конклаві. |
Предстоятелі Української греко-католицької церкви Редагувати
Митрополити Галицькі — Архієпископи Львівські Редагувати
| Кардинал | Титул | Герб | Роки життя | Служив від | Служив до | Характеристика служіння |
|---|---|---|---|---|---|---|
Михайло Левицький | Кардинал-пресвітер | 1774-1858 | 1856 | 1858 | 17 серпня 1815 року австрійський імператор Франц I призначив Михайла Левицького Галицьким митрополитом та Львівським архієпископом, а Папа Римський затвердив це рішення 8 березня 1816 року. 1846 року номінований на примаса Галичини, титул якого раніше традиційно надавався римо-католицькому єпископові 1856 року Папа Пій ІХ призначив Левицького кардиналом. Був учасником Віденського конгресу. Під час Революції в Австрійській імперії підтримав створення Головної Руської Ради. | |
Сильвестр Сембратович | Кардинал-пресвітер Санто Стефано аль Монте Челіо (Санто Стефано Ротондо) | 1836-1898 | 1895 | 1898 | 28 лютого 1879 року іменований єпископом-помічником львівським, 20 квітня 1879 року відбулась єпископська хіротонія, з 1882 року — львівським адміністратором. В 1885 році — митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єпископом кам'янецьким УГКЦ. 29 листопада 1895 Папа Лев XIII іменував Сильвестра Сембратовича кардиналом. Сембратович скликав 1891 року провінціальний синод у Львові, 1884 року заснував дівочий інститут під управою Сестер Василіянок і 1889 року збудував нову духовну семінарію у Львові. |
Верховні архієпископи Львівські (з 2005 року — Києво-Галицькі) Редагувати
| Кардинал | Титул | Герб | Роки життя | Служив від | Служив до | Характеристика служіння |
|---|---|---|---|---|---|---|
Йосиф Сліпий | Кардинал-пресвітер церкви Сант Атанасіо | 1892-1984 | 1965 | 1984 | По смерті митрополита Андрея Шептицького 1944 року перебрав провід над Галицькою митрополією. Разом з іншими українськими католицькими владиками 1945 року був ув'язнений радянською владою. Унаслідок численних заходів впливових осіб, на клопотання Папи Івана XXIII митрополита Йосифа Сліпого звільнено з ув'язнення. Йосиф Сліпий на II Ватиканському соборі запропонував створити патріархат Української Католицької Церкви. 25 січня 1965 року Папа Павло VI іменував його кардиналом. Як Верховному архієпископу йому належав титул «Блаженніший». З весни 1975 року Йосиф Сліпий користувався титулом патріарха. | |
Мирослав Іван Любачівський | Кардинал-пресвітер Санта-Софія а Віа Боччеа | 1914-2000 | 1985 | 2000 | З 1942 до 1945 року студіював в Біблійному інституті у Римі (Біблікум), де в 1944 році здобуває ступінь магістра біблійних наук і доктора теології, і в Григоріанському університеті, де отримав ліценціат з філософії. З 1945 до 1947 року студіює медицину в Королівському Італійському університеті в Римі. Під час Другої світової війни надає духовну опіку українцям з Європи. 1947 року виїхав до США. 13 вересня 1979 року Папа Іван Павло II призначив його Архієпископом і митрополитом Філадельфійським. 25 травня 1985 року його призначено членом колегії кардиналів з титулом церкви св. Софії а Віа Боччеа в Римі. Після легалізації УГКЦ в Україні 31 березня 1991 року урочисто повернувся в Україну. | |
Любомир Гузар | Кардинал-пресвітер Санта-Софія а Віа Боччеа | 1933-2017 | 2001 | 2017 | У 1944 сім'я його батьків виїхала до Австрії: а звідти у 1949 році — до США. Богословські студії відбув у Вашингтоні та з 1969 року — у Римі. У 1993 році повернувся до України. 25 січня 2001 року на надзвичайному Синоді УГКЦ обраний Архієпископом Львівським та Главою Української греко-католицької церкви, затверджений Папою Іваном Павлом II. 21 лютого того ж року Любомир Гузар став кардиналом Католицької церкви. 2005 року офіційно змінив свій титул на «Верховний Архієпископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва. |
Предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви Редагувати
Київський митрополит (1433—1458), Латинський патріарх Константинопольський (1458—1462) Редагувати
| Кардинал | Титул | Герб | Роки життя | Служив від | Служив до | Характеристика служіння |
|---|---|---|---|---|---|---|
Ісидор Київський | Кардинал-єпископ субурбікарної єпархії Сабіна-Поджо Мітрето | 1385-1463 | 1451 | 1463 | Ставши Київським митрополитом, відразу заговорив про майбутній Собор в Італії й висловив бажання поїхати на нього як представник Руської митрополії. На засіданнях Собору у Феррарі, а потім у Флоренції він був на боці латинян і підписав соборне визначення Церков. Від Папи Римського Миколая V Ісидор одержав сан кардинала й звання «легата від ребра апостольського» для всіх північно-східних країн. Дорогою додому в Будині, Кракові та Львові він повідомляв про з'єднання Церков і проводив літургії в латинських храмах. |