Спасо-Преображенський собор — український православний (УПЦ МП) собор у місті Кропивницький.
| Спасо-Преображенський собор | |
|---|---|
| Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому | |
| 48°30′19″ пн. ш. 32°16′03″ сх. д. / 48.50528° пн. ш. 32.26750° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування | Україна, Кропивницький |
| Кінець будівництва | 1813 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | класицизм |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Кіровоградська єпархія УПЦ МП |
| Адреса | м. Кропивницький, вул. Преображенська, 22 |
| Епонім | Преображення Господнє |
| Спасо-Преображенський собор (Кропивницький) (Україна) | |
| Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі |
Загальна інформація та опис ред.
Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому розташований у середмісті, але водночас у затишній місцині за адресою:
вул. Преображенська, буд. 22, Кропивницький—25006, Україна.
Храм збудовано в стилі класицизму. Одноповерхова будівля має три бані, вишуканий портик з чотирма колонами коринфського ордеру.
У соборі зберігаються часточки мощей святих Києво-Печерської лаври, а також Миколи Чудотворця та святиня кропивничан — ікона Божої Матері «Єлисаветградська», яка є покровителькою і заступницею міста.
На території собору встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового, збудовано нову дзвіницю в неокласичному стилі. Територія храму оздоблена квітковими клумбами, фонтанами, скульптурними групами.
З історії храму ред.
Історія створення Спасо-Преображенського собору доволі насичена. Фактично відразу після облаштування Фортеці Святої Єлизавети всередині XVIII століття у цих краях з'являються переселенці, в тому числі і старообрядці. Селитися їм тут дозволило керівництво фортеці. Вже за 100 років, а саме у 1850—1860-х роках основна маса старообрядців перейшла в православ'я. Парафіяни, прийнявши православну віру, почали передавати до нових храмів свої цінності — утвар, ікони.
Газета «Голос Юга» від 1913 року пише:
| «На місці, де тепер розташовано Преображенську церкву, було побудовано невеличку дерев'яну церкву, парафіянами якої спочатку були старообрядці, які потім перейшли в православ'я». |
Дерев'яну Преображенську церкву на цьому місці було збудовано у 1788 році. 1798 року вона згоріла, причина пожежі невідома. 1799-го на її місці за проектом і планом Кіндрата Парфенова було збудовано кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, її було спроектовано без ведення відповідної документації і як наслідок — з неналежним дотриманням технічних умов, відтак, як і передбачалося, за якийсь час церква розвалилася.
Згодом, уже на початку 1810-х рр. було розпочато нове будівництво кам'яної церкви, цього разу офіційно і з додержанням необхідних правил будівництва. Церква була одноповерховою, трьохглавою. Будівництво (власне перебудову) закінчено і освячено храм 1813 року — дата, що відтоді є офіційною для відзначення річниць собору (т.ч. 2013 року Спасо-Преображенський храм святкуватиме 200-ліття свого заснування).
До храму приїжджало багато знатних осіб, серед яких — російський імператор з родиною, який приїхав на повторне освячення 100-літнього храму (1913 рік). Цю подію (100-ліття) описала газета «Голос Юга»:
| «У церкві є чимало ікон старих майстрів. Деякі з них нараховують понад півтора століття. Урочисті богослужіння з приводу століття почалися, з'їхалися численні священики, очікується прибуття архієрея...». |
У радянський час, коли боролися з релігією, собор припинив свою діяльність як культова споруда. А 1965 року в його стінах було відкрито міську картинну галерею. Власне це і допомогло зберегти церкву від руйнації як такої.
З проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП, і відтоді служби в ньому не припиняються. Але перші богослужіння по великій перерві пройшли в церкві ще 1991 року. Після відновлення служб у 1991 році храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох[яких?] святинь.[джерело?]
Спасо-Преображенський собор прийняв на вічний спочинок покійних архієпископа Кропивницького і Олександрійського Василія та обласного благочинного протоієрея Всеволода Затовського.
31 грудня 2006 року в Спасо-Преображенській церкві Божественну літургію очолив єпископ Кропивницький і Олександрійський Пантелеімон. Після служби був відслужений подячний молебень не тільки на честь закінчення 2006 року, але й з нагоди святкування 15-ліття відродження церкви після того, як вона з картинної галереї була знову перероблена під храм. На молебні були присутні настоятелі Покровської, Єлисаветградської храмів, а також собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Спасо-Преображенський собор є важливою складовою у розвитку духовної культури населення Кіровоградського краю. Недільна школа разом з єпархіальним управлінням і організацією «Православна Просвіта» регулярно проводять Преображенські читання, катехізаторські курси для священнослужителів єпархії, семінари, конференції, а також благодійні акції.
Світлини ред.
Джерела ред.
- Сотнікова Наталія Найгарніша церква Кіровограда. Спасо-Преображенський собор — не лише архітектурна пам'ятка. Будівля перенесла на собі численні розрухи, проте зараз нагадує спокійне місце, де можна отримати справжню насолоду, оскільки сама атмосфера спонукає до молитви...[недоступне посилання з липня 2019] // інф. за 25 грудня 2006 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Гавриил, архиепископ. Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и Таврической / Архиепископ Гавриил [Розанов] // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одесса: Городская типография, 1848. – Т. 2. – С. 163.
- Спасо-Преображенський собор // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 294
- КІРОВОГРАД. Спасо-Преображенський собор відзначив 15-ліття від дня відродження[недоступне посилання з липня 2019]м// інф. за 13 січня 2007 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Спасо-Преображенський собор (Кіровоград) на www.wikimapia.org [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]