Согомон Тейлірян (Тейлерян, вірм. Սողոմոն Թեհլիրեան; 2 квітня 1897 — 23 травня 1960) — жертва геноциду вірмен, єдиний хто вижив зі своєї сім'ї; в 1921 році застрелив одного з головних організаторів масових вбивств — Талаата-пашу.
Согомон Тейлірян | |
---|---|
вірм. Սողոմոն Թեհլիրեան | |
Тейлірян у 1921 році | |
Народився | 2 квітня 1897 Ерзінджан, Османська імперія |
Помер | 23 травня 1960 Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
Поховання | d |
Громадянство | Вірменія |
Національність | вірменин |
Місце проживання | d Ерзінджан Стамбул Тбілісі[1] Сербія Бельгія Сан-Франциско |
Діяльність | вірменський месник |
Знання мов | вірменська[2] |
|
Біографія
Согомон народився у селі Неркін-Багар, Ерзерумского вилайету, на сході Османської імперії, 2 квітня 1896 або 1897 року. На початку XX століття його батько почав поїздку в Сербію, маючи намір обжитися там, щоб вивезти туди всю сім'ю. Однак, коли в 1905 р Тейлірян-старший повернувся за сім'єю в Туреччину, то був негайно заарештований і засуджений до 6-місячного ув'язнення. А поки він сидів у в'язниці, сім'ю переселили з Неркін-Багар в місто Ерзінджан.
Початкову освіту Согомон Тейлірян отримав в Ерзінджанській протестантській школі 2-го ступеня. Потім продовжив навчання в константинопольському ліцеї «Гетронаган» і у німецькому університеті. З початком Першої світової війни Соґомон перериває навчання і повертається у Ерзінджан. Вступає у вірменські добровольчі формування.
Младотурецька установка на геноцид вірмен була дана в шифрованій телеграмі Енвер-паші від 27 лютого 1915 р., конкретні ж заходи по «остаточної ліквідації» вірмен були прописані в секретній директиві Талаат-паші і Енвер-паші від 15 квітня 1915 р. Геноцид вірменського населення почався в анатолійському місті Зейтун 24 квітня 1915 р. Вся сім'я Тейліряна була знищена під час геноциду. Сам він став свідком зґвалтування двох сестер і вбивства матері і брата. Тейліряну вдалося вижити, коли турецькі солдати залишили його помирати на купі поранених і мертвих тіл (сестри після зґвалтування теж були вбиті). Тейлірян потрапив до Константинополя, звідки у 1920 році емігрував до США. Після війни Тейлірян за завданням партії «Дашнакцутюн» (Операція «Немезіс») вирушив до Берліна і 15 березня 1921 року в районі Шарлоттенбург на очах безлічі свідків застрелив колишнього Великого візира Талаата-пашу, який ховався під ім'ям Сей у Німеччині.
Після вбивства Тейліряна було заарештовано німецькою владою. Суд над Тейліряном і його виправдання стали сенсацією. Тейліряна захищали три адвоката, серед яких доктор Курт Німаєр, професор права Кельнського університету. Об'єктом розгляду суду стали не тільки дії Тейліряна, але і Талаата як організатора звірячих масових вбивств мирного населення. На суді були заслухані численні свідки, які розповіли подробиці геноциду. Вони вразили громадськість, яка з жахом дізналася подробиці різанини.
Тейлірян був визнаний, як такий, що перебував у стані неосудності в момент замаху і звільнений. Цей суд справив великий вплив на польського юриста Рафаеля Лемкіна, пізніше запропонував термін «геноцид».
Після суду Тейлірян близько тридцяти років прожив в Сербії, кілька років у Валево, потім у Белграді. Одружився з вірменкою Анаіт Татікян, став батьком сина і дочки. У 50-х роках родина Тейлірянів емігрувала до Америки. Помер Согомон Тейлірян у Сан-Франциско, похований у Фресно.
Твори
Мемуари Согомон Тейліряна записав західновірменський письменник і громадський діяч Ваан Мінахорян. Вперше вони вийшли 1953 року в Каїрі у видавництві «Лусабер» під назвою «Согомон Тейлірян: спогади, терор Талаата».
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Армін Вегнер. Судовий процес Талаата-паші. Стенографічний звіт про судовий процес з передмовою Арміна Т. Вегнера і додатком. Німецьке видавництво «Політика та історія». Берлін, 1921 г. — Видавництво «ФЕНІКС». Москва, 1992 р
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sogomon Tejliryan Tejleryan virm Սողոմոն Թեհլիրեան 2 kvitnya 1897 23 travnya 1960 zhertva genocidu virmen yedinij hto vizhiv zi svoyeyi sim yi v 1921 roci zastreliv odnogo z golovnih organizatoriv masovih vbivstv Talaata pashu Sogomon Tejliryanvirm Սողոմոն ԹեհլիրեանTejliryan u 1921 rociNarodivsya2 kvitnya 1897 Erzindzhan Osmanska imperiyaPomer23 travnya 1960 San Francisko Kaliforniya SShAPohovannyadGromadyanstvoVirmeniyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyad Erzindzhan Stambul Tbilisi 1 Serbiya Belgiya San FranciskoDiyalnistvirmenskij mesnikZnannya movvirmenska 2 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBrati Sogomon Sahak i Misak Tejliryan dobrovolci Rosijskoyi armiyi v Pershu svitovu vijnu Pam yatnik Sogomonu Tejliryanu Sogomon narodivsya u seli Nerkin Bagar Erzerumskogo vilajetu na shodi Osmanskoyi imperiyi 2 kvitnya 1896 abo 1897 roku Na pochatku XX stolittya jogo batko pochav poyizdku v Serbiyu mayuchi namir obzhitisya tam shob vivezti tudi vsyu sim yu Odnak koli v 1905 r Tejliryan starshij povernuvsya za sim yeyu v Turechchinu to buv negajno zaareshtovanij i zasudzhenij do 6 misyachnogo uv yaznennya A poki vin sidiv u v yaznici sim yu pereselili z Nerkin Bagar v misto Erzindzhan Dovidka pro zvilnennya z tyurmi Sogomona Tejliryana 1909 r Pam yatnik na mogili Sogomona Teliryana na kladovishi Ararat u Fresno Pam yatnik Sogomonu Tejliryanu u Virmeniyi Pochatkovu osvitu Sogomon Tejliryan otrimav v Erzindzhanskij protestantskij shkoli 2 go stupenya Potim prodovzhiv navchannya v konstantinopolskomu liceyi Getronagan i u nimeckomu universiteti Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Sogomon pererivaye navchannya i povertayetsya u Erzindzhan Vstupaye u virmenski dobrovolchi formuvannya Mladoturecka ustanovka na genocid virmen bula dana v shifrovanij telegrami Enver pashi vid 27 lyutogo 1915 r konkretni zh zahodi po ostatochnoyi likvidaciyi virmen buli propisani v sekretnij direktivi Talaat pashi i Enver pashi vid 15 kvitnya 1915 r Genocid virmenskogo naselennya pochavsya v anatolijskomu misti Zejtun 24 kvitnya 1915 r Vsya sim ya Tejliryana bula znishena pid chas genocidu Sam vin stav svidkom zgvaltuvannya dvoh sester i vbivstva materi i brata Tejliryanu vdalosya vizhiti koli turecki soldati zalishili jogo pomirati na kupi poranenih i mertvih til sestri pislya zgvaltuvannya tezh buli vbiti Tejliryan potrapiv do Konstantinopolya zvidki u 1920 roci emigruvav do SShA Pislya vijni Tejliryan za zavdannyam partiyi Dashnakcutyun Operaciya Nemezis virushiv do Berlina i 15 bereznya 1921 roku v rajoni Sharlottenburg na ochah bezlichi svidkiv zastreliv kolishnogo Velikogo vizira Talaata pashu yakij hovavsya pid im yam Sej u Nimechchini Pislya vbivstva Tejliryana bulo zaareshtovano nimeckoyu vladoyu Sud nad Tejliryanom i jogo vipravdannya stali sensaciyeyu Tejliryana zahishali tri advokata sered yakih doktor Kurt Nimayer profesor prava Kelnskogo universitetu Ob yektom rozglyadu sudu stali ne tilki diyi Tejliryana ale i Talaata yak organizatora zviryachih masovih vbivstv mirnogo naselennya Na sudi buli zasluhani chislenni svidki yaki rozpovili podrobici genocidu Voni vrazili gromadskist yaka z zhahom diznalasya podrobici rizanini Tejliryan buv viznanij yak takij sho perebuvav u stani neosudnosti v moment zamahu i zvilnenij Cej sud spraviv velikij vpliv na polskogo yurista Rafaelya Lemkina piznishe zaproponuvav termin genocid Pislya sudu Tejliryan blizko tridcyati rokiv prozhiv v Serbiyi kilka rokiv u Valevo potim u Belgradi Odruzhivsya z virmenkoyu Anait Tatikyan stav batkom sina i dochki U 50 h rokah rodina Tejliryaniv emigruvala do Ameriki Pomer Sogomon Tejliryan u San Francisko pohovanij u Fresno Tvori Memuari Sogomon Tejliryana zapisav zahidnovirmenskij pismennik i gromadskij diyach Vaan Minahoryan Vpershe voni vijshli 1953 roku v Kayiri u vidavnictvi Lusaber pid nazvoyu Sogomon Tejliryan spogadi teror Talaata Sud po vbivstvu Talaata pashiPrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Armin Vegner Sudovij proces Talaata pashi Stenografichnij zvit pro sudovij proces z peredmovoyu Armina T Vegnera i dodatkom Nimecke vidavnictvo Politika ta istoriya Berlin 1921 g Vidavnictvo FENIKS Moskva 1992 r