Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геноци д вірме н вірм Հայոց Ցեղասպանություն трансліт Hayoc C eġaspanowt yown тур Ermeni Soykırımı Ermeni Tehciriy або Ве

Геноцид вірмен

Геноцид вірмен

Геноци́д вірме́н (вірм. Հայոց Ցեղասպանություն, трансліт. Hayoc̕ C̕eġaspanowt̕yown; тур. Ermeni Soykırımı / Ermeni Tehciriy), або Вели́кий зло́чин (вірм. Մեծ Եղեռն, трансліт. Mec Yeqern) — геноцид, організований і здійснений 1915 року (на думку деяких джерел, продовжувався до 1923 року) на територіях, які були підконтрольні владі Османської імперії (зокрема, територія Західної Вірменії). Геноцид здійснювали шляхом фізичного знищення й депортації, включно з переміщенням цивільного населення в умовах, що призводять до неминучої смерті. 1915 року понад 1,5 мільйона вірмен були вбиті і піддані тортурам.

Геноцид вірмен
image
Колона депортованих вірмен під охороною жандармів у вілаєті Харпут
Місце атаки Османська імперія
Західна Вірменія
d
Мета атаки Геноцид
Дата 1915–1917
Загиблі 600,000–1.5 млн
Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Геноцид вірмен проводили в кілька стадій: роззброєння вірменських солдатів, вибіркова депортація вірмен із прикордонних районів, ухвалення закону про висилку, масова депортація та вбивства вірмен. Деякі історики включають до нього вбивства 1890-х років, різанину в Смирні та дії османських військ у Закавказзі 1918 року.

Основними організаторами геноциду вважають лідерів молодотурків Талаат-паша, Джемаль-паша та Енвер-паша і керівника «Особливої ​​організації» Бехаеддін Шакир. Одночасно з геноцидом вірмен в Османській імперії здійснювали геноцид ассирійців і геноцид понтійських греків. Велика частина вірменської діаспори виникла з вірмен-утікачів з Османської імперії.

Геноцид вірмен є другим за вивченістю актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 року країни-союзниці (Велика Британія, Франція та Росія) вперше в історії визнали масові вбивства вірмен злочином проти людства.

Історія

Вірмени в Малій Азії історично є значно давнішим народом, ніж турки-османи. Історичний регіон розселення вірмен із античних часів — широка смуга від озера Севан у горах Кавказу на північному Сході до Середземноморського узбережжя на південному Заході в районі міста Адани (історична область Кілікія, Кілікійська Вірменія).

image
Карта Туреччини (20/21 ст.)
image
Територія Західної Вірменії. Шість вірменських провінцій Османської імперії: Ван, Ерзурум, Елязиг, Бітліс, Діярбакир, Сівас.
image
[en] (1879—1936), венесуельський офіцер, який служив в османській армії, написав доповнений звіт про масові вбивства 1915 року в книзі «Cuatro años bajo la media luna» (Чотири роки під півмісяцем)

Вірмени за релігією — християни з античних часів; турки — мусульмани.

Вірмени на початок XX століття належали до найосвіченіших і найкультурніших соціальних прошарків османського суспільства. Адвокати, архітектори, лікарі, учителі й вчені, а також торгово-промислова буржуазія — тобто «середній клас» Османської імперії — це були здебільшого етнічні вірмени.

Османська імперія, яка проіснувала майже 500 років, проводила політику асиміляції народів, що проживають на її території. Окрім вірмен, на території імперії проживали греки, болгари, серби й інші християнські народи.

1908 року владу в імперії захопила партія молодотурків, офіційною ідеологією якої був пантюркізм (теорія «Великого Турану»). Метою пантюркістів було створення тюркської імперії від Балкан до Алтаю.

Вірмени викликали в молодотурків ненависть ще й тим, що населена ними Західна Вірменія відокремлювала суто османські області від Азербайджану й місць проживання інших тюркських племен.

Ідею винищування немусульманських народів Османської імперії, запозичену в османських султанів, молодотурецькі правителі виношували давно. Так, ще в 1895—1896 роках османським султаном була спровокована різанина вірменського населення, у результаті якої були вбиті, за різними підрахунками, від 100 до 200 тисяч вірмен. Лише протести світової громадськости поклали край тій різанині.

Вступ Османської імперії в Першу світову війну в серпні 1914 року дав, на думку молодотурків, «унікальний шанс» для остаточного вирішення «вірменського питання», тобто повного винищення вірмен. За словами одного з організаторів геноциду, Талаат Паші, навіть слово «вірменин» повинне було назавжди канути в Лету.

В умовах запровадженого воєнного стану османський уряд випустив із в'язниць злочинців, засуджених за кримінальними статтями, і бандитів. Одночасно почалася депортація вірменського населення зі східних османських вілаєтів у глиб країни, через сирійську пустелю. Вірмени-військовослужбовці були відраховані з армії, у переважній більшості зібрані в накопичувальних пунктах і розстріляні.

Різанина вірменського населення тривала до вересня 1918 року.

Днем геноциду вірменського населення заведено вважати день 24 квітня 1915 року, коли молодотурецькі правителі, головну роль серед яких грали троє: Талаат-паша, Енвер-паша і Джемаль-паша — наказали зібрати всю вірменську інтелігенцію в Стамбулі й депортувати. Багато хто був цього ж дня вбитий.

Протягом подальших трьох років загинуло понад 1,5 млн вірмен, інші втекли чи були виселені османами в Месопотамію, Ліван, Сирію через пустелі, де більшість із них загинула від голоду й хвороб. Понад 1 млн вірменських біженців було розсіяно в усьому світі.

Подібні дії призвели до того, що декілька наявних серед вірменських біженців партій, попри відмінності, що існували між ними, були єдині в тому, що ніхто з організаторів геноциду не повинен уникнути розплати.

Шаген Наталі (це його псевдонім на честь улюбленої жінки) і Грігор Мерчанов узялися за здійснення помсти. Був складений так званий «чорний список» із 80 імен людей — організаторів вірменської різанини. Почалася підготовча робота — переслідування, збір інформації, добування зброї, після чого здійснили помсту:

  • Талаат-пашу застрелив Соґомон Тейлірян у Берліні 16 березня 1921 року (берлінський суд його повністю виправдав);
  • Енвер-пашу убили 1922 року в Туркестані червоні командири Акоп (Яків) Мелкумов і Георгій Агабеков;
  • Джемаль-пашу убили 25 червня 1922 року в Тифлісі: акт розплати провели Степан Цахикян і Петрос Тер-Погосян;
  • Саїд Халим-пашу (експрем'єра Туреччини) убив 6 грудня 1921 року в Римі Аршавір Ширакян;
  • Шекир-бея, головного ідеолога Іттіхада, убили 17 квітня 1922 року Арам Єрканян і Аршавір Ширакян.

Усього за три роки вбили близько 80 організаторів геноциду та кілька тисяч учасників геноциду нижчого рангу.

Визнання

image
Мапа геноциду

Геноцид вірмен визнаний і засуджений багатьма країнами світу й упливовими міжнародними організаціями. Першим геноцид вірмен офіційно визнав і засудив Уругвай (1965). 1984 року Міжнародний кримінальний суд, у 1987 — Європейський Союз та підкомісія ООН із запобігання дискримінації та захисту меншин. Геноцид вірмен офіційно визнали й засудили США, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Бельгія, Швеція, Нідерланди, Швейцарія, Аргентина, Бразилія, Чилі, Росія, Польща, Греція, Кіпр, Словаччина й низка інших держав. У деяких країнах ЄС за заперечення історичного факту геноциду вірмен запроваджена кримінальна відповідальність (до 4 років позбавлення волі).

49 із 50 штатів США (крім Міссісіпі) офіційно оголосили 24 квітня Днем пам'яти жертв геноциду вірменського народу. 12 грудня 2019 року Сенат США ухвалив резолюцію, яка визнає масові вбивства вірмен турками-османами геноцидом. 21 квітня 2021 року президент США Джо Байден також заявив, що готовий офіційно визнати події 1915 року геноцидом, відповідна заява очікується 24 квітня.

13 жовтня 2006 нижня палата парламенту Франції ухвалила законопроєкт щодо геноциду вірмен. У цьому документі їх визнають жертвами масових убивств, улаштованих Османською імперією під час Першої світової війни. Усі, хто заперечуватиме факт геноциду, сплачуватимуть €45 000 штрафу й сидітиме у в'язниці протягом 5 років, — так вирішила Національна Асамблея. Для набуття чинности законопроєкт мають затвердити верхня палата французького парламенту — Сенат — і президент країни Жак Ширак. 5 лютого 2019 року президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що щорічно 24 квітня Франція відзначатиме День пам'яти жертв геноциду вірмен.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

24 квітня 2021 року президент США Джо Байден публічно визнав масові вбивства 1915 року геноцидом. У відповідь на це президент Туреччини Ердоган заявив, що шанує пам'ять загиблих вірмен та що деякі діячі намагаються політизувати це питання.

Україна

Попри визнання геноциду в регіонах, через небажання псувати стосунки з Туреччиною і Азербайджаном, Україна відмовилася офіційно визнавати цей факт.

Але, попри відсутність офіційного визнання, в Україні проводиться безліч заходів, які направлені на поширення теми геноциду. 2017 року Спілка вірмен України зробила короткометражний фільм «Дякуємо за шанс розквітнути знову. Вірмени», який щороку транслюють на центральних українських телеканалах як соціальна реклама..

Також щороку до 24 квітня Спілка вірмен України й регіональні вірменські громади проводять кінопокази, наукові конференції, концерти, масові заходи тощо.

Країни

image
Мапа країн, які офіційно визнали різанину вірмен геноцидом. Світло-зеленим позначені країни, у яких геноцид визнано на рівні окремих регіонів

Суверенні країни, що офіційно визнали геноцид вірмен:

Регіони

Регіони й провінції, що визнали Геноцид вірмен:

Відображення геноциду в мистецтві

Меморіальний комплекс «Цицернакаберд»

image
24.04.2009, Меморіальний комплекс «Цицернакаберд»
image
Монумент Вірменського геноциду в Ларнаці, Кіпр. Кіпр є однією з перших країн, які визнали геноцид

У 1965 році, у 50-і роковини геноциду, у Вірменії виникла ідея створення меморіалу. За два роки в Єревані, на пагорбі Цицернакаберд, що підноситься над ущелиною річки Раздан, була завершена споруда меморіального комплексу (архітектори С. Калашян и В. Хачатрян). 44-метрова стела символізує відродження вірменського народу. 12 плит, символізуючи собою 12 утрачених провінцій, що входять із 1923 року, за Лозанським мирним договором, до складу Туреччини, утворюють конус, у центрі якого, на глибині 1,5 метрів горить вічний вогонь. Поряд зі стелою знаходиться стометрова стіна з назвами міст і сіл, у яких відбувалася різанина.

У 1995 році в іншому кінці парку був відкритий музей геноциду (архітектори Калашян і Мкртчян), присвячений цим жахливим подіям. У музеї представлені деякі фото, зроблені німецькими фотографами (зокрема ), а також їхні публікації. Недалеко від музею знаходиться алея, де іноземні державні діячі садять дерева на згадку про жертви геноциду.

Щороку 24 квітня, у день пам'яти жертв геноциду вірмен, сотні тисяч людей піднімаються на горб до меморіального комплексу й покладають квіти (зазвичай гвоздики й тюльпани) до вічного вогню. Завдяки зусиллям вірменських діаспор в усьому світі побудовано безліч пам'ятників жертвам геноциду.

Музика, література, кінематограф

image
Стилізоване зображення незабудки — символ геноциду вірмен у Туреччині з 2015 року

Музиканти відомої американської ню-метал-групи System of a Down, що є вірменами за походженням, часто торкаються тематики геноциду вірмен. Щороку група здійснює концертний тур «Souls» («Душі») для залучення уваги до тематики геноциду. У свій дебютний альбом група включила пісню про геноцид вірмен — «P.L.U.C.K.» («Політично нечестиві, брехливі, боязкі вбивці»). У тексті буклету диска написано: «SOAD присвячує цю пісню пам'яті півтора мільйонів жертв геноциду вірмен, що проводився турецьким урядом із 1915 до середини 1920-х». Деякі інші пісні, зокрема «X» (Toxicity) і «Holy Mountains» («Святі Гори» Hypnotize), також присвячені темі геноциду вірмен.

Темі геноциду присвячена й пісня «Yes it's genocyde» із сольного альбому «Imperfect harmonies» вокаліста System of a Down Сержа Танкяна.

Американський композитор і співак був критикований за співпрацю з вірменським композитором . Пісня «Адана», названа іменем міста, вірменське населення якого було вирізане одним із перших, оповідає історію геноциду вірмен. Музику на слова Деккера написав Ара Геворгян. Провідний релігійний журнал і вебсервер-портал Європи написав про «Адану» наступне: «Дуже рідко гіркота незліченних страждань виливається в такий дивовижний твір». Денієл Деккер був офіційно запрошений вірменським урядом, для виконання цієї пісні 24 квітня 2005 в Єревані, на концерті, присвяченому заходам із нагоди 90-х роковин геноциду вірмен. У наш час[] «Адана» перекладена й записана 17 мовами.

Тема геноциду вірмен також має своє відображення в кінематографі й літературі. Цій темі присвячений фільм (2002). Відомі італійські режисери, Вітторіо й Паоло Тавіані, планують зняти фільм про Геноцид за книгою Антонії Арслан «La Masseria Delle Allodole» («Ферма жайворонків»). Першим фільмом про геноцид вірмен є картина «Ravished Armenia» («Зґвалтована Вірменія») (1919), але, на жаль, до наших днів від неї зберігся лише 15-хвилинний уривок.

Найвідоміший літературний твір на тему геноциду вірмен — роман Франца Верфеля «Сорок днів Муса-Дага», виданий у 1933 й згодом відмічений нацистською владою як «небажаний». Книга стала бестселером, а голлівудська студія MGM вирішила зняти фільм за цією книгою, але здійсненню даної ідеї двічі перешкодила Туреччина. Знімання фільму підійшло до кінця в 1982 році, попри нападки з боку турецького уряду, проте його художня цінність сумнівна. Курт Воннегут у 1988 написав вигадану історію «Синя Борода», у якій геноцид вірмен також є головною темою. використовує місце й час геноциду вірмен як тло в його новелі «Птаха без крил», яку деякі критики вважають швидше протурецькою. Ще одна книга, у якій також зачіпається тематика геноциду вірмен, — «Das Marchen vom letzten Gedanken» («Історія останньої думки») , видана в 1989. поставив п'єсу «Тварина на місяці», яка оповідає про двох людей, що пережили геноцид вірмен.

У 1991 вийшов напівавтобіографічний фільм французького сценариста та режисера вірменського походження Анрі Вернея під назвою Мама (Mayrig).

У 2016 році був знятий фільм «Обіцянка», події якого відбуваються на фоні геноциду вірмен.

Фотохроніка

  • Вірменські біженці
  • image
    Вірменська жінка схилилися над мертвою дитиною неподалік «підмоги й безпеки в Халебі»
  • image
    Харчова допомога
  • image
    Жінка з немовлям
  • image
    Перевезення вірмен
  • image
    Перевезення в Грецію
  • image
    Перевезення в Грецію
  • image
    Біженка зі своїм сином
  • image
    Біженці у Вані навколо громадської печі з надією отримати хліб
  • image
    Палати в Халебі
  • Вірменські біженці крокують через Сирійську пустелю — відоме фото німецького лікаря Арміна Веґнера
  • image
    Халеб, Сирія
  • image
    Сирія
  • image
    Бейрут
  • image
    Порт-Саїд, Єгипет
  • image
    Бітліс
  • image
    Сівас
  • image
    Вірменські діти-біженці під Афінами після Греко-турецького обміну населенням, 1923
  • image
    Near East Relief: 5000 дітей із Карпуту в дорозі на віслюках і пішки
  • image
    Near East Relief : типова сцена з перебування біженців у Сирії

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Armenian Genocide

Виноски

  1. Suny, 2015, с. 245, 330.
  2. Bijak та Lubman, 2016, с. 39.
  3. Morris та Ze'evi, 2019, с. 1.
  4. Encyclopedia of genocide. — Santa Barbara, California : ABC-CLIO, 1999. — Vol. 1. — P. 161. — , . Encyclopedia of genocide. — Santa Barbara, California — Vol. 1. — P. 161.
  5. Samuel Totten, Paul Robert Bartrop, Steven L. Jacobs. Dictionary of Genocide. — Greenwood Press, 2008. — P. 19. — , .
  6. [1] [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Невиправданим злочином, що було скоєно османами. Вбивство 1,5 мільйона невинних вірмен. Международная ассоциация учёных по исследованию геноцида], 1997:

    That this assembly of the Association of Genocide Scholars in its conference held in Montreal, June 11—13, 1997, reaffirms that the mass murder of Armenians in Turkey in 1915 is a case of genocide which conforms to the statutes of the United Nations Convention on the Prevention and Punishment of Genocide. It further condemns the denial of the Armenian Genocide by the Turkish government and its official and unofficial agents and supporters.
  7. Alan L. Berger. Bearing witness to the Holocaust, p. 55:

    Indeed, following the shock of the Holocaust, we have become aware of mass destruction that preceded and followed the Second World War. One thinks, for example, of the Armenian genocide of 1915—1923, of the Stalinist Gulag, Burundi, Biafra, Indonesia, Sudan, Ethiopia, and of the Cabodian «autogenocide».
  8. Rummel, RJ (1 April 1998), The Holocaust in Comparative and Historical Perspective, The Journal of Social Issues, 3 (2)
  9. Akçam, Taner (2012). The Young Turks' Crime against Humanity: The Armenian Genocide and Ethnic Cleansing in the Ottoman Empire. Princeton University Press. с. 312—15. ISBN .
  10. . Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 13 жовтня 2006.
  11. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  12. Mauldin, William (21 квітня 2021). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  13. . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
  14. . The White House (амер.). 24 квітня 2021. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  15. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  16. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  17. . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  18. . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  19. Bagdasaryan, Levon (23 березня 2018). . Союз армян Украины - официальный сайт (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  20. Bagdasaryan, Levon (25 квітня 2019). . Союз армян Украины - официальный сайт (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  21. Austria Parliament Statement, April 24, 2015 [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.],
  22. Argentina Law, March 18, 2004 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  23. . Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 31 жовтня 2010.
  24. Argentina Senate Resolution, May 5, 1993 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  25. Karagueuzian, Hrayr; Auron, Yair (2009). A Perfect Injustice: Genocide and Theft of Armenian Wealth. Transaction Publishers. с. 13—14. ISBN .
  26. Argentina Senate Resolution, April 20, 2005 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  27. Argentina Senate Resolution, August 20, 2003 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  28. Belgium Senate Resolution, March 26, 1998 [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  29. Bulgaria National Assembly, April 24, 2015 [ 6 червня 2016 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  30. Bolivia Plurinational Legislative Assembly, November 27, 2014 [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  31. . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  32. Brazil Federal Senate Legislation, May 21, 2015 [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  33. Vatican City Communique, November 10, 2000 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  34. Venezuela National Assembly Resolution, July 14, 2005 [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  35. [Закон Армянской Советской Социалистической Республики «Об осуждении геноцида армян 1915 года в Османской Турции», Ведомости Верховного Совета Армянской ССР, 1988, 30 ноября, № 22, с. 312]
  36. Von Voss, Huberta (2007). Portraits of hope: Armenians in the contemporary world. Bergahn Books. с. 36. ISBN .
  37. U_S_ House of Representatives Joint Resolution [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  38. Greece (Hellenic Republic) Parliament Resolution, April 25, 1996 [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  39. Canada House of Commons Resolution, April 23, 1996 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  40. Canada Senate Resolution, June 13, 2002 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  41. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 31 жовтня 2010.
  42. . Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 31 жовтня 2010.
  43. Lithuania Assembly Resolution, December 15, 2005 [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  44. Lebanon Chamber of Deputies Resolution, April 3, 1997 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  45. Grand Duchy of Luxembourg Chamber Resolution, April 15, 2015 [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  46. Netherlands Parliament Resolution, December 21, 2004 [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  47. Germany Parliament Resolution, June 15, 2005 [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  48. Paraguay Congress Declaration, October 29, 2015 [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  49. Poland Parliament Resolution, April 19, 2006 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  50. Russia Duma Resolution, april 14, 1995 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  51. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  52. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 31 жовтня 2010.
  53. . The White House. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  54. Uruguay Senate and House of Representatives Resolution, April 20, 1965 [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  55. Uruguay Law, March 26, 2004 [ 9 липня 2008 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  56. Bill adopted by the French National Assembly, May 28, 1998 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  57. Bill adopted by the French Senate, November 7, 2000 [ 20 липня 2008 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  58. French Law no. 2001-70 of January 29, 2001 [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.], relating to the recognition of the Armenian Genocide of 1915, Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  59. (фр.) Legislative file [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.], French National Assembly
  60. Legislative file [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.], French Senate
  61. (фр.) Official text [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] of Law no. 2001-70 of January 29, 2001
  62. . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  63. Chile Senate Resolution, June 5, 2007 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  64. Switzerland (Helvetic Confederation) National Council Resolution, December 16, 2003 [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Armenian National Institute, Inc. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  65. . Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 31 жовтня 2010.
  66. Canadian Senator Serge Joyal (7 червня 2001). . Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010.
  67. Canadian Parliament recognises Armenian Genocide. CBC.ca. 25 квітня 2004. оригіналу за лютий 7, 2007. Процитовано жовтень 31, 2010.
  68. . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2010.
  69. . Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 31 жовтня 2010.
  70. CRIMEAN PARLIAMENT REFUSED TO CANCEL THE DECISION TO RECOGNIZE ARMENIAN GENOCIDE [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.], PanARMENIAN.Net (June 25, 2005)
  71. . www.genocide.org.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
  72. . www.genocide.org.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
  73. . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2020.
  74. Home->Hansard & Papers->Legislative Assembly->17 April 1997, Armenian Genocide Commemoration Item 4 of 35 [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.], Parliament of New South Wales [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  75. South Australia Passes Armenian Genocide Motion [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] Armenian National Committee of Australia [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.], 25 March 2009. Також Search of the Parliamentary database [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
  76. . News.am. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2016.
  77. . Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 14 грудня 2017.
  78. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  79. . espreso.tv. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  80. . Eafjd.eu. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 20 квітня 2017.
  81. . News.am. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2016.

Посилання

  • Армянский Вопрос (энциклопедия)- К. С. Худавердян (ответственный редактор) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • С.C.Степанян, Н. К. Багдасарян. ГЕРМАНСКИЕ ИСТОЧНИКИ О ГЕНОЦИДЕ АРМЯН. [ 16 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • РАФАЕЛЬ ДЕ НОГАЛЕС. ЧЕТЫРЕ ГОДА ПОД ПОЛУМЕСЯЦЕМ. [ 18 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Геноцид армян в Турции [ 5 жовтня 2006 у Wayback Machine.] — історія, документи, свідоцтва, фотографії, карти. (рос.)
  • (рос.)
  • Antonio Elorza. Armenia: el primer genocidio del siglo XX // El País, 25.03.2015 (укр. переклад: Антоніо Елорса. Вірменія: перший геноцид ХХ століття // Zbruch, 30.03.2015) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Ярослава Музиченко. Свіча Вірменії.// Україна Молода. 22 квітня 2010 р. С. 9.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genoci d virme n virm Հայոց Ցեղասպանություն translit Hayoc C eġaspanowt yown tur Ermeni Soykirimi Ermeni Tehciriy abo Veli kij zlo chin virm Մեծ Եղեռն translit Mec Yeqern genocid organizovanij i zdijsnenij 1915 roku na dumku deyakih dzherel prodovzhuvavsya do 1923 roku na teritoriyah yaki buli pidkontrolni vladi Osmanskoyi imperiyi zokrema teritoriya Zahidnoyi Virmeniyi Genocid zdijsnyuvali shlyahom fizichnogo znishennya j deportaciyi vklyuchno z peremishennyam civilnogo naselennya v umovah sho prizvodyat do neminuchoyi smerti 1915 roku ponad 1 5 miljona virmen buli vbiti i piddani torturam Genocid virmenKolona deportovanih virmen pid ohoronoyu zhandarmiv u vilayeti HarputMisce ataki Osmanska imperiya Zahidna Virmeniya dMeta ataki GenocidData 1915 1917Zagibli 600 000 1 5 mlnIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Genocid virmen provodili v kilka stadij rozzbroyennya virmenskih soldativ vibirkova deportaciya virmen iz prikordonnih rajoniv uhvalennya zakonu pro visilku masova deportaciya ta vbivstva virmen Deyaki istoriki vklyuchayut do nogo vbivstva 1890 h rokiv rizaninu v Smirni ta diyi osmanskih vijsk u Zakavkazzi 1918 roku Osnovnimi organizatorami genocidu vvazhayut lideriv molodoturkiv Talaat pasha Dzhemal pasha ta Enver pasha i kerivnika Osoblivoyi organizaciyi Behaeddin Shakir Odnochasno z genocidom virmen v Osmanskij imperiyi zdijsnyuvali genocid assirijciv i genocid pontijskih grekiv Velika chastina virmenskoyi diaspori vinikla z virmen utikachiv z Osmanskoyi imperiyi Genocid virmen ye drugim za vivchenistyu aktom genocidu v istoriyi pislya Golokostu U spilnij Deklaraciyi vid 24 travnya 1915 roku krayini soyuznici Velika Britaniya Franciya ta Rosiya vpershe v istoriyi viznali masovi vbivstva virmen zlochinom proti lyudstva IstoriyaVirmeni v Malij Aziyi istorichno ye znachno davnishim narodom nizh turki osmani Istorichnij region rozselennya virmen iz antichnih chasiv shiroka smuga vid ozera Sevan u gorah Kavkazu na pivnichnomu Shodi do Seredzemnomorskogo uzberezhzhya na pivdennomu Zahodi v rajoni mista Adani istorichna oblast Kilikiya Kilikijska Virmeniya Karta Turechchini 20 21 st Teritoriya Zahidnoyi Virmeniyi Shist virmenskih provincij Osmanskoyi imperiyi Van Erzurum Elyazig Bitlis Diyarbakir Sivas en 1879 1936 venesuelskij oficer yakij sluzhiv v osmanskij armiyi napisav dopovnenij zvit pro masovi vbivstva 1915 roku v knizi Cuatro anos bajo la media luna Chotiri roki pid pivmisyacem Virmeni za religiyeyu hristiyani z antichnih chasiv turki musulmani Virmeni na pochatok XX stolittya nalezhali do najosvichenishih i najkulturnishih socialnih prosharkiv osmanskogo suspilstva Advokati arhitektori likari uchiteli j vcheni a takozh torgovo promislova burzhuaziya tobto serednij klas Osmanskoyi imperiyi ce buli zdebilshogo etnichni virmeni Osmanska imperiya yaka proisnuvala majzhe 500 rokiv provodila politiku asimilyaciyi narodiv sho prozhivayut na yiyi teritoriyi Okrim virmen na teritoriyi imperiyi prozhivali greki bolgari serbi j inshi hristiyanski narodi 1908 roku vladu v imperiyi zahopila partiya molodoturkiv oficijnoyu ideologiyeyu yakoyi buv pantyurkizm teoriya Velikogo Turanu Metoyu pantyurkistiv bulo stvorennya tyurkskoyi imperiyi vid Balkan do Altayu Virmeni viklikali v molodoturkiv nenavist she j tim sho naselena nimi Zahidna Virmeniya vidokremlyuvala suto osmanski oblasti vid Azerbajdzhanu j misc prozhivannya inshih tyurkskih plemen Ideyu vinishuvannya nemusulmanskih narodiv Osmanskoyi imperiyi zapozichenu v osmanskih sultaniv molodoturecki praviteli vinoshuvali davno Tak she v 1895 1896 rokah osmanskim sultanom bula sprovokovana rizanina virmenskogo naselennya u rezultati yakoyi buli vbiti za riznimi pidrahunkami vid 100 do 200 tisyach virmen Lishe protesti svitovoyi gromadskosti poklali kraj tij rizanini Vstup Osmanskoyi imperiyi v Pershu svitovu vijnu v serpni 1914 roku dav na dumku molodoturkiv unikalnij shans dlya ostatochnogo virishennya virmenskogo pitannya tobto povnogo vinishennya virmen Za slovami odnogo z organizatoriv genocidu Talaat Pashi navit slovo virmenin povinne bulo nazavzhdi kanuti v Letu V umovah zaprovadzhenogo voyennogo stanu osmanskij uryad vipustiv iz v yaznic zlochinciv zasudzhenih za kriminalnimi stattyami i banditiv Odnochasno pochalasya deportaciya virmenskogo naselennya zi shidnih osmanskih vilayetiv u glib krayini cherez sirijsku pustelyu Virmeni vijskovosluzhbovci buli vidrahovani z armiyi u perevazhnij bilshosti zibrani v nakopichuvalnih punktah i rozstrilyani Rizanina virmenskogo naselennya trivala do veresnya 1918 roku Dnem genocidu virmenskogo naselennya zavedeno vvazhati den 24 kvitnya 1915 roku koli molodoturecki praviteli golovnu rol sered yakih grali troye Talaat pasha Enver pasha i Dzhemal pasha nakazali zibrati vsyu virmensku inteligenciyu v Stambuli j deportuvati Bagato hto buv cogo zh dnya vbitij Protyagom podalshih troh rokiv zaginulo ponad 1 5 mln virmen inshi vtekli chi buli viseleni osmanami v Mesopotamiyu Livan Siriyu cherez pusteli de bilshist iz nih zaginula vid golodu j hvorob Ponad 1 mln virmenskih bizhenciv bulo rozsiyano v usomu sviti Podibni diyi prizveli do togo sho dekilka nayavnih sered virmenskih bizhenciv partij popri vidminnosti sho isnuvali mizh nimi buli yedini v tomu sho nihto z organizatoriv genocidu ne povinen uniknuti rozplati Shagen Natali ce jogo psevdonim na chest ulyublenoyi zhinki i Grigor Merchanov uzyalisya za zdijsnennya pomsti Buv skladenij tak zvanij chornij spisok iz 80 imen lyudej organizatoriv virmenskoyi rizanini Pochalasya pidgotovcha robota peresliduvannya zbir informaciyi dobuvannya zbroyi pislya chogo zdijsnili pomstu Talaat pashu zastreliv Sogomon Tejliryan u Berlini 16 bereznya 1921 roku berlinskij sud jogo povnistyu vipravdav Enver pashu ubili 1922 roku v Turkestani chervoni komandiri Akop Yakiv Melkumov i Georgij Agabekov Dzhemal pashu ubili 25 chervnya 1922 roku v Tiflisi akt rozplati proveli Stepan Cahikyan i Petros Ter Pogosyan Sayid Halim pashu eksprem yera Turechchini ubiv 6 grudnya 1921 roku v Rimi Arshavir Shirakyan Shekir beya golovnogo ideologa Ittihada ubili 17 kvitnya 1922 roku Aram Yerkanyan i Arshavir Shirakyan Usogo za tri roki vbili blizko 80 organizatoriv genocidu ta kilka tisyach uchasnikiv genocidu nizhchogo rangu ViznannyaMapa genocidu Genocid virmen viznanij i zasudzhenij bagatma krayinami svitu j uplivovimi mizhnarodnimi organizaciyami Pershim genocid virmen oficijno viznav i zasudiv Urugvaj 1965 1984 roku Mizhnarodnij kriminalnij sud u 1987 Yevropejskij Soyuz ta pidkomisiya OON iz zapobigannya diskriminaciyi ta zahistu menshin Genocid virmen oficijno viznali j zasudili SShA Kanada Franciya Italiya Nimechchina Belgiya Shveciya Niderlandi Shvejcariya Argentina Braziliya Chili Rosiya Polsha Greciya Kipr Slovachchina j nizka inshih derzhav U deyakih krayinah YeS za zaperechennya istorichnogo faktu genocidu virmen zaprovadzhena kriminalna vidpovidalnist do 4 rokiv pozbavlennya voli 49 iz 50 shtativ SShA krim Missisipi oficijno ogolosili 24 kvitnya Dnem pam yati zhertv genocidu virmenskogo narodu 12 grudnya 2019 roku Senat SShA uhvaliv rezolyuciyu yaka viznaye masovi vbivstva virmen turkami osmanami genocidom 21 kvitnya 2021 roku prezident SShA Dzho Bajden takozh zayaviv sho gotovij oficijno viznati podiyi 1915 roku genocidom vidpovidna zayava ochikuyetsya 24 kvitnya 13 zhovtnya 2006 nizhnya palata parlamentu Franciyi uhvalila zakonoproyekt shodo genocidu virmen U comu dokumenti yih viznayut zhertvami masovih ubivstv ulashtovanih Osmanskoyu imperiyeyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Usi hto zaperechuvatime fakt genocidu splachuvatimut 45 000 shtrafu j siditime u v yaznici protyagom 5 rokiv tak virishila Nacionalna Asambleya Dlya nabuttya chinnosti zakonoproyekt mayut zatverditi verhnya palata francuzkogo parlamentu Senat i prezident krayini Zhak Shirak 5 lyutogo 2019 roku prezident Franciyi Emmanyuel Makron ogolosiv sho shorichno 24 kvitnya Franciya vidznachatime Den pam yati zhertv genocidu virmen Viznannya genocidu virmen ye obov yazkovoyu umovoyu dlya vstupu Turechchini v YeS 24 kvitnya 2021 roku prezident SShA Dzho Bajden publichno viznav masovi vbivstva 1915 roku genocidom U vidpovid na ce prezident Turechchini Erdogan zayaviv sho shanuye pam yat zagiblih virmen ta sho deyaki diyachi namagayutsya politizuvati ce pitannya Ukrayina Popri viznannya genocidu v regionah cherez nebazhannya psuvati stosunki z Turechchinoyu i Azerbajdzhanom Ukrayina vidmovilasya oficijno viznavati cej fakt Ale popri vidsutnist oficijnogo viznannya v Ukrayini provoditsya bezlich zahodiv yaki napravleni na poshirennya temi genocidu 2017 roku Spilka virmen Ukrayini zrobila korotkometrazhnij film Dyakuyemo za shans rozkvitnuti znovu Virmeni yakij shoroku translyuyut na centralnih ukrayinskih telekanalah yak socialna reklama Takozh shoroku do 24 kvitnya Spilka virmen Ukrayini j regionalni virmenski gromadi provodyat kinopokazi naukovi konferenciyi koncerti masovi zahodi tosho Krayini Mapa krayin yaki oficijno viznali rizaninu virmen genocidom Svitlo zelenim poznacheni krayini u yakih genocid viznano na rivni okremih regioniv Suverenni krayini sho oficijno viznali genocid virmen Avstriya Argentina 2 zakoni ta 3 rezolyuciyi Belgiya Bolgariya Boliviya Braziliya Vatikan Venesuela Virmeniya Greciya Italiya Kanada 1996 2002 2004 Kipr Litva Livan Lyuksemburg Niderlandi Nimechchina Paragvaj Polsha Rosiya Siriya Slovachchina SShA Urugvaj 1965 2004 Franciya Parlamentskij akt 2001roku Chehiya Chili Shvejcariya Shveciya Regioni Regioni j provinciyi sho viznali Genocid virmen Kvebek Kanada spershu v 2001 provinciya Kvebek nezalezhno vid svogo federalnogo uryadu a potim i vlasne uryad Kanadi v 2004 roci viznali Virmenskij genocid Krayina Baskiv Ispaniya ta Kataloniya Ispaniya parlamenti dvoh regioniv viznali Genocid virmen Ukrayina AR Krim Verhovna Rada ARK viznala Virmenskij genocid Cherkaska oblast Poltavska oblast Zaporizka oblast Novij Pivdennij Uels Avstraliya u 2007 Parlament shtatu Novogo Pivdennogo Uelsu uhvaliv akt zasudzhennya genocidu j zaproponuvav Federalnomu uryadu Avstraliyi zrobiti te same Pivdenna Avstraliya Avstraliya u berezni 2009 Parlament Pivdennoyi Avstraliyi uhvaliv podibnij akt Pivnichna Irlandiya SShA 49 iz 50 shtativ SShA viznali Genocid virmen Palata predstavnikiv Kongresu j Senat Uels ShotlandiyaVidobrazhennya genocidu v mistectviMemorialnij kompleks Cicernakaberd 24 04 2009 Memorialnij kompleks Cicernakaberd Monument Virmenskogo genocidu v Larnaci Kipr Kipr ye odniyeyu z pershih krayin yaki viznali genocid U 1965 roci u 50 i rokovini genocidu u Virmeniyi vinikla ideya stvorennya memorialu Za dva roki v Yerevani na pagorbi Cicernakaberd sho pidnositsya nad ushelinoyu richki Razdan bula zavershena sporuda memorialnogo kompleksu arhitektori S Kalashyan i V Hachatryan 44 metrova stela simvolizuye vidrodzhennya virmenskogo narodu 12 plit simvolizuyuchi soboyu 12 utrachenih provincij sho vhodyat iz 1923 roku za Lozanskim mirnim dogovorom do skladu Turechchini utvoryuyut konus u centri yakogo na glibini 1 5 metriv gorit vichnij vogon Poryad zi steloyu znahoditsya stometrova stina z nazvami mist i sil u yakih vidbuvalasya rizanina U 1995 roci v inshomu kinci parku buv vidkritij muzej genocidu arhitektori Kalashyan i Mkrtchyan prisvyachenij cim zhahlivim podiyam U muzeyi predstavleni deyaki foto zrobleni nimeckimi fotografami zokrema a takozh yihni publikaciyi Nedaleko vid muzeyu znahoditsya aleya de inozemni derzhavni diyachi sadyat dereva na zgadku pro zhertvi genocidu Shoroku 24 kvitnya u den pam yati zhertv genocidu virmen sotni tisyach lyudej pidnimayutsya na gorb do memorialnogo kompleksu j pokladayut kviti zazvichaj gvozdiki j tyulpani do vichnogo vognyu Zavdyaki zusillyam virmenskih diaspor v usomu sviti pobudovano bezlich pam yatnikiv zhertvam genocidu Muzika literatura kinematograf Stilizovane zobrazhennya nezabudki simvol genocidu virmen u Turechchini z 2015 roku Muzikanti vidomoyi amerikanskoyi nyu metal grupi System of a Down sho ye virmenami za pohodzhennyam chasto torkayutsya tematiki genocidu virmen Shoroku grupa zdijsnyuye koncertnij tur Souls Dushi dlya zaluchennya uvagi do tematiki genocidu U svij debyutnij albom grupa vklyuchila pisnyu pro genocid virmen P L U C K Politichno nechestivi brehlivi boyazki vbivci U teksti bukletu diska napisano SOAD prisvyachuye cyu pisnyu pam yati pivtora miljoniv zhertv genocidu virmen sho provodivsya tureckim uryadom iz 1915 do seredini 1920 h Deyaki inshi pisni zokrema X Toxicity i Holy Mountains Svyati Gori Hypnotize takozh prisvyacheni temi genocidu virmen Temi genocidu prisvyachena j pisnya Yes it s genocyde iz solnogo albomu Imperfect harmonies vokalista System of a Down Serzha Tankyana Amerikanskij kompozitor i spivak buv kritikovanij za spivpracyu z virmenskim kompozitorom Pisnya Adana nazvana imenem mista virmenske naselennya yakogo bulo virizane odnim iz pershih opovidaye istoriyu genocidu virmen Muziku na slova Dekkera napisav Ara Gevorgyan Providnij religijnij zhurnal i vebserver portal Yevropi napisav pro Adanu nastupne Duzhe ridko girkota nezlichennih strazhdan vilivayetsya v takij divovizhnij tvir Deniyel Dekker buv oficijno zaproshenij virmenskim uryadom dlya vikonannya ciyeyi pisni 24 kvitnya 2005 v Yerevani na koncerti prisvyachenomu zahodam iz nagodi 90 h rokovin genocidu virmen U nash chas koli Adana perekladena j zapisana 17 movami Tema genocidu virmen takozh maye svoye vidobrazhennya v kinematografi j literaturi Cij temi prisvyachenij film 2002 Vidomi italijski rezhiseri Vittorio j Paolo Taviani planuyut znyati film pro Genocid za knigoyu Antoniyi Arslan La Masseria Delle Allodole Ferma zhajvoronkiv Pershim filmom pro genocid virmen ye kartina Ravished Armenia Zgvaltovana Virmeniya 1919 ale na zhal do nashih dniv vid neyi zberigsya lishe 15 hvilinnij urivok Najvidomishij literaturnij tvir na temu genocidu virmen roman Franca Verfelya Sorok dniv Musa Daga vidanij u 1933 j zgodom vidmichenij nacistskoyu vladoyu yak nebazhanij Kniga stala bestselerom a gollivudska studiya MGM virishila znyati film za ciyeyu knigoyu ale zdijsnennyu danoyi ideyi dvichi pereshkodila Turechchina Znimannya filmu pidijshlo do kincya v 1982 roci popri napadki z boku tureckogo uryadu prote jogo hudozhnya cinnist sumnivna Kurt Vonnegut u 1988 napisav vigadanu istoriyu Sinya Boroda u yakij genocid virmen takozh ye golovnoyu temoyu vikoristovuye misce j chas genocidu virmen yak tlo v jogo noveli Ptaha bez kril yaku deyaki kritiki vvazhayut shvidshe protureckoyu She odna kniga u yakij takozh zachipayetsya tematika genocidu virmen Das Marchen vom letzten Gedanken Istoriya ostannoyi dumki vidana v 1989 postaviv p yesu Tvarina na misyaci yaka opovidaye pro dvoh lyudej sho perezhili genocid virmen U 1991 vijshov napivavtobiografichnij film francuzkogo scenarista ta rezhisera virmenskogo pohodzhennya Anri Verneya pid nazvoyu Mama Mayrig U 2016 roci buv znyatij film Obicyanka podiyi yakogo vidbuvayutsya na foni genocidu virmen FotohronikaVirmenski bizhenci Virmenska zhinka shililisya nad mertvoyu ditinoyu nepodalik pidmogi j bezpeki v Halebi Harchova dopomoga Zhinka z nemovlyam Perevezennya virmen Perevezennya v Greciyu Perevezennya v Greciyu Bizhenka zi svoyim sinom Bizhenci u Vani navkolo gromadskoyi pechi z nadiyeyu otrimati hlib Palati v Halebi Virmenski bizhenci krokuyut cherez Sirijsku pustelyu vidome foto nimeckogo likarya Armina Vegnera Haleb Siriya Siriya Bejrut Port Sayid Yegipet Bitlis Sivas Virmenski diti bizhenci pid Afinami pislya Greko tureckogo obminu naselennyam 1923 Near East Relief 5000 ditej iz Karputu v dorozi na vislyukah i pishki Near East Relief tipova scena z perebuvannya bizhenciv u SiriyiDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Armenian GenocideZaperechennya genocidu virmen Pizni osmanski genocidi Genocid pontijskih grekiv Genocid assirijciv Virmeni v TurechchiniVinoskiSuny 2015 s 245 330 Bijak ta Lubman 2016 s 39 Morris ta Ze evi 2019 s 1 Encyclopedia of genocide Santa Barbara California ABC CLIO 1999 Vol 1 P 161 ISBN 0874369282 ISBN 978 0 87436 928 1 Encyclopedia of genocide Santa Barbara California Vol 1 P 161 Samuel Totten Paul Robert Bartrop Steven L Jacobs Dictionary of Genocide Greenwood Press 2008 P 19 ISBN 0 31332 967 2 ISBN 978 0 313 32967 8 1 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Nevipravdanim zlochinom sho bulo skoyeno osmanami Vbivstvo 1 5 miljona nevinnih virmen Mezhdunarodnaya associaciya uchyonyh po issledovaniyu genocida 1997 That this assembly of the Association of Genocide Scholars in its conference held in Montreal June 11 13 1997 reaffirms that the mass murder of Armenians in Turkey in 1915 is a case of genocide which conforms to the statutes of the United Nations Convention on the Prevention and Punishment of Genocide It further condemns the denial of the Armenian Genocide by the Turkish government and its official and unofficial agents and supporters Alan L Berger Bearing witness to the Holocaust p 55 Indeed following the shock of the Holocaust we have become aware of mass destruction that preceded and followed the Second World War One thinks for example of the Armenian genocide of 1915 1923 of the Stalinist Gulag Burundi Biafra Indonesia Sudan Ethiopia and of the Cabodian autogenocide Rummel RJ 1 April 1998 The Holocaust in Comparative and Historical Perspective The Journal of Social Issues 3 2 Akcam Taner 2012 The Young Turks Crime against Humanity The Armenian Genocide and Ethnic Cleansing in the Ottoman Empire Princeton University Press s 312 15 ISBN 978 0 691 15333 9 Arhiv originalu za 4 chervnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2006 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2021 Mauldin William 21 kvitnya 2021 Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2022 The White House amer 24 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 24 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 24 kvitnya 2017 Bagdasaryan Levon 23 bereznya 2018 Soyuz armyan Ukrainy oficialnyj sajt ukr Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 Bagdasaryan Levon 25 kvitnya 2019 Soyuz armyan Ukrainy oficialnyj sajt ukr Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 Austria Parliament Statement April 24 2015 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Argentina Law March 18 2004 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Argentina Senate Resolution May 5 1993 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Karagueuzian Hrayr Auron Yair 2009 A Perfect Injustice Genocide and Theft of Armenian Wealth Transaction Publishers s 13 14 ISBN 978 1 4128 1001 2 Argentina Senate Resolution April 20 2005 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Argentina Senate Resolution August 20 2003 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Belgium Senate Resolution March 26 1998 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Bulgaria National Assembly April 24 2015 6 chervnya 2016 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Bolivia Plurinational Legislative Assembly November 27 2014 1 chervnya 2017 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Brazil Federal Senate Legislation May 21 2015 1 chervnya 2017 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Vatican City Communique November 10 2000 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Venezuela National Assembly Resolution July 14 2005 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Zakon Armyanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Ob osuzhdenii genocida armyan 1915 goda v Osmanskoj Turcii Vedomosti Verhovnogo Soveta Armyanskoj SSR 1988 30 noyabrya 22 s 312 Von Voss Huberta 2007 Portraits of hope Armenians in the contemporary world Bergahn Books s 36 ISBN 978 1 84545 257 5 U S House of Representatives Joint Resolution 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Greece Hellenic Republic Parliament Resolution April 25 1996 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Canada House of Commons Resolution April 23 1996 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Canada Senate Resolution June 13 2002 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Lithuania Assembly Resolution December 15 2005 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Lebanon Chamber of Deputies Resolution April 3 1997 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Grand Duchy of Luxembourg Chamber Resolution April 15 2015 1 chervnya 2017 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Netherlands Parliament Resolution December 21 2004 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Germany Parliament Resolution June 15 2005 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Paraguay Congress Declaration October 29 2015 1 chervnya 2017 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Poland Parliament Resolution April 19 2006 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Russia Duma Resolution april 14 1995 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2010 The White House Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 Uruguay Senate and House of Representatives Resolution April 20 1965 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Uruguay Law March 26 2004 9 lipnya 2008 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Bill adopted by the French National Assembly May 28 1998 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Bill adopted by the French Senate November 7 2000 20 lipnya 2008 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine French Law no 2001 70 of January 29 2001 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine relating to the recognition of the Armenian Genocide of 1915 Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine fr Legislative file 2 lipnya 2017 u Wayback Machine French National Assembly Legislative file 2 lipnya 2017 u Wayback Machine French Senate fr Official text 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine of Law no 2001 70 of January 29 2001 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Chile Senate Resolution June 5 2007 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Switzerland Helvetic Confederation National Council Resolution December 16 2003 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Armenian National Institute Inc 19 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Canadian Senator Serge Joyal 7 chervnya 2001 Arhiv originalu za 10 chervnya 2011 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Canadian Parliament recognises Armenian Genocide CBC ca 25 kvitnya 2004 originalu za lyutij 7 2007 Procitovano zhovten 31 2010 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 14 bereznya 2010 Procitovano 31 zhovtnya 2010 CRIMEAN PARLIAMENT REFUSED TO CANCEL THE DECISION TO RECOGNIZE ARMENIAN GENOCIDE 2 veresnya 2017 u Wayback Machine PanARMENIAN Net June 25 2005 www genocide org ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2015 www genocide org ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2015 Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 11 bereznya 2020 Home gt Hansard amp Papers gt Legislative Assembly gt 17 April 1997 Armenian Genocide Commemoration Item 4 of 35 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Parliament of New South Wales 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine South Australia Passes Armenian Genocide Motion 14 veresnya 2009 u Wayback Machine Armenian National Committee of Australia 21 bereznya 2012 u Wayback Machine 25 March 2009 Takozh Search of the Parliamentary database 3 bereznya 2017 u Wayback Machine News am Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 14 grudnya 2017 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 16 bereznya 2020 espreso tv Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 Eafjd eu Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2017 News am Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 2 chervnya 2016 PosilannyaArmyanskij Vopros enciklopediya K S Hudaverdyan otvetstvennyj redaktor 7 sichnya 2010 u Wayback Machine ros S C Stepanyan N K Bagdasaryan GERMANSKIE ISTOChNIKI O GENOCIDE ARMYaN 16 sichnya 2010 u Wayback Machine ros RAFAEL DE NOGALES ChETYRE GODA POD POLUMESYaCEM 18 chervnya 2011 u Wayback Machine ros Genocid armyan v Turcii 5 zhovtnya 2006 u Wayback Machine istoriya dokumenti svidoctva fotografiyi karti ros ros Antonio Elorza Armenia el primer genocidio del siglo XX El Pais 25 03 2015 ukr pereklad Antonio Elorsa Virmeniya pershij genocid HH stolittya Zbruch 30 03 2015 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Yaroslava Muzichenko Svicha Virmeniyi Ukrayina Moloda 22 kvitnya 2010 r S 9

Дата публікації:
Топ