Редже́п Тайї́п Ердога́н (тур. Recep Tayyip Erdoğan; нар. 26 лютого 1954, Стамбул, Туреччина) — турецький державний діяч, політик. Президент Туреччини з 28 серпня 2014 року.
Реджеп Тайїп Ердоган | |||
---|---|---|---|
тур. Recep Tayyip Erdoğan | |||
12-й Президент Туреччини | |||
Нині на посаді | |||
На посаді з | 28 серпня 2014 | ||
Віцепрезидент | Фуат Октай | ||
Прем'єр-міністр | Ахмет Давутоглу Біналі Йилдирим він сам | ||
Попередник | Абдулла Гюль | ||
36-й Прем'єр-міністр Туреччини | |||
14 березня 2003 — 28 серпня 2014 | |||
Президент | Ахмет Сезер Абдулла Гюль | ||
Попередник | Абдула Гюль | ||
Наступник | Ахмет Давутоглу | ||
| |||
Народився | 26 лютого 1954 (70 років) Стамбул, Туреччина | ||
Відомий як | державний діяч | ||
Громадянство | Туреччина | ||
Національність | турок | ||
Alma mater | d (1981), d і Університет Мармара | ||
Політична партія | Партія справедливості і розвитку | ||
У шлюбі з | Еміне Ердоган | ||
Діти | Сюмейє Ердоган Байрактар, Білал Ердоган, d і Есра Ердоган | ||
Релігія | сунізм | ||
Нагороди | | ||
tayyiperdogan.com | |||
Роботи у Вікіджерелах | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Прем'єр-міністр Туреччини (2003—2014). Лідер турецької керівної Партії справедливості і розвитку. У 1994–1998 роках був мером Стамбула. 2018 року знову був обраний Президентом на дострокових виборах в Туреччині. Почесний доктор МДІМВ.
Біографія
Народився в стамбульському районі Бейоглу 26 лютого 1954 року. Його батьки були родом з Різе, міста на північному сході Туреччини. Ахмет Ердоган (Ahmet Erdogan), батько Реджепа, працював у береговій охороні. Реджеп був його сином від другої дружини Тензіле (Tenzile).
У 1965 році закінчив початкову школу Пійале Паша (Piyale Pasa), а в 1973 році релігійний ліцей імама Хатіпа (Imam Hatip Lisesi) в Стамбулі. Оскільки диплома релігійного ліцею було недостатньо для вступу до більшості університетів, Ердоган також склав додаткові іспити в ліцеї Ейюп (Eyup Lisesi). Вже в шкільні роки Ердоган відрізнявся релігійністю і навіть носив прізвисько Ходжа. В той же час через бідність родини Ердоган був змушений займатися вуличною торгівлею. З 1969 року впродовж довгого часу Ердоган також активно займався футболом у складі ряду юнацьких команд, причому в таємниці від свого батька, який не схвалював це захоплення.
Початок політичної діяльності
Вищу освіту здобув на факультеті економіки і комерційних наук Університету Мармара, який закінчив у 1981 році. Ще в університеті Ердоган став активістом «Національної турецької студентської асоціації» (Milli Türk Talebe Birlik).
У 1976 році (за іншими відомостями — в 1975 році) він очолив молодіжний осередок проісламістської Партії національного порятунку Milli Selamet Partisi в стамбульському районі Бейоглу, а потім того ж року й молодіжне відділення партії в Стамбулі. Ці посади Ердоган займав аж до військового перевороту 12 вересня 1980 року, після якого діяльність всіх політичних партій, що існували в той час, була заборонена. До 1980 року Ердоган також працював у стамбульських транспортних організаціях, але після путчу він позбувся роботи. У подальші кілька років Ердоган працював менеджером у приватному секторі і займався бізнесом, в 1982 році служив в армії.
У 1983 році була заснована «Партія добробуту» Refah Partisi, що сповідала погляди, схожі з «Партією національного порятунку», і Ердоган повернувся в політику.
У 1984 році він став головою відділення партії в Бейоглу, а вже в 1985 році був призначений головою стамбульського відділення і в тому ж році (за іншими даними — наступного року) увійшов до вищої керівної ради партії. Очолюючи партійну організацію в Стамбулі, Ердоган активно залучав до діяльності партії простих жителів Стамбулу. Проте, він невдало виступив на парламентських виборах в 1986 році і на місцевих виборах в Бейоглу в 1989 році.
У 1991 році на парламентських виборах Ердоган виступив значно краще, ніж раніше, проте депутатом парламенту все одно не став.
Мер Стамбула
У березні 1994 року в Туреччині пройшли місцеві вибори, в результаті яких Ердоган був вибраний мером Стамбула. Знаходячись на цій посаді, Ердоган добився значних успіхів в озелененні міста, вирішенні низки проблем, пов'язаних з вивозом сміття і забезпеченням водою, а також деяких соціальних питань, і здобув значну популярність. При цьому він продовжував підтримувати політику ісламізму лідера Партії добробуту Неджметтина Ербакана (який з 1996 по 1997 рік очолював турецький уряд) і просував деякі мусульманські ідеї у власній політиці, наприклад, обмежуючи споживання алкогольних напоїв у Стамбулі.
У 1997 році уряд Ербакана був вимушений піти у відставку, і незабаром Партія добробуту була заборонена.
У 1998 році Ердоган був засуджений за публічне декламування вірша, що розпалює релігійну ворожнечу, на мітингу в грудні 1997 року в провінції Сіїрт, і мусив піти з посади мера Стамбула. Суд засудив Ердогана до десятимісячного ув'язнення, але фактично він провів у в'язниці лише чотири місяці з березня по липень 1999 року, і був звільнений достроково.
Замість забороненої Партії добробуту в 1999 році була створена (Fazilet Partisi), в якій Ердоган очолив реформістське крило.
У липні 2001 року була заборонена і «Партія чесноти», після чого в серпні того ж року Ердоган виступив як один із засновників «Партії справедливості і розвитку» Adalet ve Kalkinma Partisi і був вибраний її головою. У листопаді 2002 року «Партія справедливості і розвитку» на виборах отримала в парламенті значну більшість місць, що дозволило їй сформувати однопартійний уряд. Партія Ердогана стала першою за 16 років партією, що дістала можливість проводити законні реформи незалежно від інших політичних партій.
На чолі уряду
Незважаючи на лідерство в партії, в 2002 році Ердоган згідно з законом не міг увійти ні до парламенту, ні до уряду через те, що у минулому він мав судимість. В результаті уряд очолив соратник Ердогана Абдулла Гюль (Abdullah Gul). Втім, вже до весни 2003 року парламент прийняв відповідні зміни в законодавстві, так що 9 березня, набравши 85 відсотків голосів, Ердоган був вибраний депутатом парламенту від Сіїрта, і вже 11 березня (за іншими джерелами — 15 березня) президент Туреччини Ахмет Недждет Сезер (Ahmet Necdet Sezer) призначив його прем'єр-міністром, в руках якого в Туреччині фактично концентрується основна влада.
Хоча Ердоган і представлявся як ісламіст, він від початку своєї діяльності на посаді голови уряду заявляв про те, що не збирається відходити від світських принципів, що лежать в основі сучасного державного устрою Туреччини. Серед найважливіших досягнень Ердогана на посту прем'єр-міністра відзначаються грошова реформа, яка пройшла у 2004–2005 роках і привела до зменшення інфляції, боротьба з корупцією, будівництво нових соціальних установ, електростанцій, зміцнення демократичних цінностей. Перетворення часів Ердогана оцінювалися як «мовчазна революція». Разом з тим представники Європейського союзу в середині 2000-х років акцентували увагу на утисках свободи слова в Туреччині, пов'язаних з переслідуваннями за статтею 301 Кримінального кодексу, що забороняє образу «турецькості»: саме за цією статтею звинувачувалися, зокрема, письменник Орхан Памук (тур. Orhan Pamuk), що став пізніше лауреатом Нобелівської премії, і згодом убитий відомий журналіст вірменського походження Грант Дінк (Hrant Dink).
В області зовнішньої політики уряд Ердогана, в якому до 2007 року місце міністра закордонних справ займав Гюль, проводив курс на інтеграцію в Європейський союз і вирішення проблеми Кіпру, що фактично складається з двох держав, — грецької і турецької. У 2004 році Ердоган став першим з 1988 року главою турецького уряду, що відвідав Грецію. У тому, що стосувалося політики США в регіоні, позиція Туреччини під керівництвом Ердогана залишалася неоднозначною. Хоча Туреччина постійно представлялася як один з основних американських союзників на Близькому Сході, зовнішній курс уряду Ердогана був багато в чому направлений на незалежність від дій США. Зокрема, в березні 2003 року Туреччина не допустила на свою територію американські війська, що готувалися до війни в Іраку, і тим самим перешкодила відкриттю другого північного фронту в Іраку, що значною мірою сприяло зміцненню відносин Туреччини з іншими країнами Близького Сходу, зокрема з Іраном і Сирією.
Уряд Ердогана також робив деякі зусилля для вирішення проблеми курдського сепаратизму на південному сході Туреччини. Хоча ще в 2002 році Ердоган заперечував існування курдського питання, знаходячись на посту прем'єр-міністра, він довгий час проводив політику заспокоєння курдського населення, розширюючи його політичні і культурні права і приділяючи увагу економіці курдських районів, а в 2005 році навіть визнав помилковість попередньої політики держави відносно курдів.
Проте, уряд Ердогана продовжував сприйматися як ісламістський. У 2007 році опозиція заблокувала кандидатуру Гюля на виборах президента, що привело до нової політичної кризи. У липні того ж року були проведені дострокові парламентські вибори, на яких «Партія справедливості і розвитку» знов отримала значну більшість, що все ж таки дозволило їй провести Гюля в президенти.
З другої половини 2007 року посилилася політика уряду Ердогана з курдського питання. Так, Ердоган відмовився збільшити обсяг викладання курдською мовою. Починаючи з кінця 2007 року турецька армія за згодою уряду і парламенту проводила бойові операції, у тому числі і на території Іраку, проти Робітничої партії Курдистану, що вела партизанську війну. Деякі аналітики оцінювали ці операції як поступку Ердогана турецькому «секуляристському» генералітету, що протистояв уряду «ісламістів». На цьому фоні в березні 2008 року Ердоган заявив про нові інвестиції в економіку курдських районів.
У березні 2008 року генеральний прокурор Туреччини зажадав припинити діяльність Партії справедливості і розвитку і заборонити її основним функціонерам, зокрема Ердогану і Гюлю, брати участь в будь-яких партіях протягом п'яти років. Партія, проте, підтвердила свої демократичні прагнення, коли турецький парламент 1 травня з подачі уряду Ердогана прийняв символічну поправку до статті 301, формулювання, що пом'якшило її, і покарання за її порушення. У липні 2008 року Верховний суд Туреччини оголосив незаконною березневу вимогу генерального прокурора.
В травні 2010 року Реджеп Ердоган із кількома міністрами відвідав з офіційним візитом Афіни. Проведені переговори, на думку аналітиків, стали проявом «потепління» у відносинах між державами, принаймні Ердоган став першим прем'єр-міністром Туреччини, який двічі відвідав Грецію. Водночас голова МЗС Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що турецький уряд працює над створенням «атмосфери психологічних змін» у відносинах між двома країнами.
В листопаді 2010 року міжнародна організація «Wikileaks» оприлюднила звинувачувальні дані про багатьох політичних лідерів, в тому числі і про Реджепа Ердогана. 1 грудня 2010 року Ердоган обіцяв у піти у відставку, якщо підтвердяться обвинувачення на його адресу, а також виступив з вимогою до влади США покарати за наклеп на адресу Туреччини, яка зокрема звинувачувалась у плануванні війни з Грецією, підтримці Аль-Каїди тощо.
Обраний 10 серпня 2014, вступив на посаду 28 серпня 2014. Ердоган переміг вже у першому турі, набравши 51,49 % голосів. Ці вибори стали першими всенародними виборами президента Туреччини, бо раніше він обирався парламентом.
Зовнішня політика
27 квітня 2015 року відповідаючи на визнання Путіним «геноцидом» масове вбивство вірмен турками-османами у 1915 році заявив, що російська влада має понести відповідальність за свої дії в Україні. У той же день Ердоган у письмовому зверненні заявив, що Туреччина поділяє біль вірменського народу у зв'язку з трагічними подіями 1915 року.
У листопаді 2015 року між Туреччиною та Росією спалахнув конфлікт через збиття російського літака СУ-24, який порушив повітряний простір країни на кордоні з Сирією. Це був перший випадок за 62 роки, коли російський військовий літак був збитий винищувачами НАТО. Напруженими відносини між Росією й Туреччиною залишалися протягом семи місяців, поки Реджеп Ердоган не висловив жаль Путіну у зв'язку з загибеллю пілота. 9 серпня Путін та Ердоган провели спільну прес-конференцію у Санкт-Петербурзі.
Відносини з Україною
2 серпня 2015 року у своєму зверненні до учасників II Всесвітнього конгресу кримських татар заявив, що для Туреччини основним пріоритетом у становищі України є спокій, добробут і безпека кримських татар. Він запевнив кримських татар у підтримці й підкреслив, що Туреччина не визнає російську анексію Криму.
20 серпня 2016 р. під час телефонної розмови з Петром Порошенком підкреслив, що Туреччина й надалі підтримуватиме цілісність України і не визнає російську анексію Криму.
8 грудня 2021 року президент Ердоган заявив, що Туреччина готова бути посередником між Україною та Росією у будь-якому зручному форматі та готова надати максимальну підтримку для зменшення напруги між ними. Президент Туреччини висловив сподівання, що стабільність у регіоні збережеться і напруження більше не зростатиме.
3 лютого 2022 року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, в ході свого офіційного візиту до України, провів зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським та взяв участь в підписанні низки двосторонніх документів. 5 лютого 2022 року, Президент Ердоган повідомив про позитивний тест на коронавірус через день після візиту в Україну.
З 24 лютого 2022 року під час повномаштабного нападу Росії на Україну, займає загалом проукраїнську позицію, надаючи військову підтримку, в тому числі і ударні безпілотники Bayraktar.
21 вересня 2022 року за посередництва Ердогана в результаті обміну полоненими з Росією було звільнено рекордну кількість українських солдатів — 215, у тому числі бійці, які очолювали оборону заводу «Азовсталь» у Маріуполі..
Переговори з Туреччиною про вступ до ЄС почались 2005 року — через 18 років після подачі Анкарою відповідної заявки.
2 квітня 2017 р. президент Ердоган заявив, що Туреччину не приймають до Європейського Союзу, бо «ЄС — це християнський союз». 1 жовтня того ж року він сказав, що Туреччина більше не потребує приєднання до Євросоюзу, але не має наміру в односторонньому порядку виходити з переговорів. Він вважає, що ЄС «не виправдав надій» Анкари в боротьбі проти тероризму, але натякнув, що ЄС потребує Туреччини. «Якщо Євросоюз збирається рухатись вперед, є тільки один шлях для цього, а саме: дати Туреччині членство і почати дії, що сприяють культурному й економічному зростанню» — сказав президент Туреччини.
6 травня 2018 року за місяць до дострокових виборів повідомив, що Туреччина ніколи не відмовлялась від своєї цілі вступити у ЄС і його країна продовжить рухатися в бік членства у Євросоюзі. Однак вже через два дні після перемоги Ердогана, 26 червня у підсумковій заяві Ради ЄС було сказано, що переговори про вступ Туреччини до ЄС призупинені, але через операції з біженцями вона залишається в статусі кандидата на вступ. У цілому країна прийняла у себе майже 3,6 млн біженців. Захід критикує турецьку владу за відхід від верховенства закону в країні, ситуацію з правами людини і свободою вираження думок, переслідування журналістів, правозахисників та науковців. Крім того, припиняється робота зі зміцнення митного союзу між Анкарою та Брюсселем. Австрія вимагала офіційного припинення переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу, але вона не знайшла підтримки.
Відносини з НАТО
Коли Ердоган був прем'єр-міністром, Туреччина стала зближуватися з КНР та РФ. Він відвідав із офіційними візитами Китай та Росію, запропонувавши приєднати Туреччину до ШОС. Тоді ряд експертів відзначили, що подібні кроки гальмують процес вступу Туреччини до ЄС.
1 вересня 2019 р. Ердоган заявив, що Анкара не буде відмовлятися від членства в НАТО. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу теж підтвердив, що незважаючи на закупівлі у Росії систем ППО С-400, Туреччина залишається вірним союзником НАТО.
Внутрішня політика
7 червня 2016 року президент Ердоган підписав закон, який дозволяє позбавляти депутатів недоторканості від судового переслідування з метою притягнення до відповідальності депутатів від курдської опозиції за звинуваченням в тероризмі. Ухвалений документ був розкритикований чиновниками країн Євросоюзу.
Спроба військового перевороту у липні 2016 року
У ніч на 16 липня 2016 року в Туреччині групою військових була здійснена спроба державного перевороту. Танки намагалися атакувати будівлю парламенту, а готель у Мармарисі, де перебував у відпустці президент Ердоган, піддався бомбардуванню, але вже після того, як глава держави виїхав звідти. Контроль над небом в Анкарі взяли винищувачі, які збили один із гелікоптерів заколотників.
Ближче до п'ятої ранку президент Ердоган прилетів до Стамбула, де вийшов до натовпу своїх прихильників і заявив, що заколотники будуть якнайсуворіше покарані. У Туреччині було введено воєнний стан і комендантську годину. Уряду вдалося взяти під контроль ситуацію в країні. У сутичках загинуло 265 осіб, близько 1440 осіб було поранено. Зокрема, було вбито 60 поліцейських. Станом на травень 2017 р. з часу спроби перевороту було затримано 154 694 осіб, 50 136 осіб було ув'язнено за підозру у зв'язках з рухом Фетхуллаха Гюлена, який мешкає у США і його звинуватили в організації спроби перевороту. Рішення про скасування кримінального переслідування було винесено щодо 2 763 осіб, 45 708 затриманих були звільнені судом умовно, 12 753 були відпущені співробітниками поліції та прокуратури, 7 430 були звільнені через відсутність доказів, серед них 1 312 військовослужбовці, 1 247 поліцейських, 9 віцегубернаторів, 3 губернатори та інші.
Ердоган виступив за покарання заколотників смертною карою, яка була скасована в Туреччині у 2004 році. У липні 2017 р. президент Туреччини підтвердив, що підтримує запровадження смертної кари. Він упевнений, що якщо відповідний проєкт закону надійде до парламенту, то парламент його ухвалить, після чого він поставить свій підпис під законопроєктом. У Брюсселі відповіли, що відновлення цієї міри покарання поставить хрест на намірах Туреччини вступити до ЄС. Комісар ЄС Йоганнес Ган заявив, що Туреччина за президента Ердогана «стала спиною до Брюсселя». У свою чергу турецький президент наголошував, що Анкара або отримає сигнал нового етапу переговорів щодо вступу в ЄС, або скаже Європі «до побачення».
16 квітня 2017 р. в Туреччині відбувся конституційний референдум, на який було винесено питання про схвалення 18 поправок до Конституції, які передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської республіки, скасування посади прем'єр-міністра, збільшення числа депутатів парламенту і реформування Верховної ради прокурорів та суддів. Зміни підтримали 51,44 % турків, тоді як 48, 59 % виступили проти. Явка складала 85,32 %. Найбільше місто Туреччини — Стамбул — проголосувало проти змін, а столиця Анкара — з невеликою перевагою — «за». У всенародному голосування взяли участь 55 мільйонів осіб.
Противників конституційних поправок залякували, а урядові ЗМІ називали їх ворогами та змовниками. Депутатів опозиційних сил, зокрема, прокурдської «Партії демократії народів» арештовували.
Президентські вибори 2018 року
У квітні 2018 року Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 червня 2018 року в Туреччині пройдуть дострокові президентські та парламентські вибори і пояснив це тим, що країні потрібні нові вибори, аби позбавити її «хвороб старої системи». «Події в Сирії та інших країнах зробили нагальною необхідність перейти на нову виконавчу систему, аби посилити майбутній шлях розвитку нашої країни» — сказав Ердоган у прямому етері. Деякі журналісти пояснювали перенесення виборів тим, що у 2018 році турецька ліра досягла рекордних мінімальних показників і стала найгіршою валютою на ринках країн, що розвиваються та високим рівнем інфляції. Прихильники Ердогана вважали, що президент хоче внести ясність після референдуму, аби змінити Туреччину з парламентської на президентську республіку.
24 червня 2018 року у Туреччині пройшли дострокові президентські та парламентські вибори. Напередодні виборів у Стамбулі на мітинги проти президента вийшли мільйони турків, але Реджеп Ердоган все-таки переміг вже у першому турі, за нього проголосували 53 % виборців, тоді як лідера опозиційної Мухаррема Індже підтримав 31 % виборців. Інші суперники Ердогана отримали менше 8 % голосів. Владна «Партія справедливості і розвитку» здобула більшу кількість місць у парламенті, за неї віддали голоси 42 % виборців, а за опозиційну «Народно-республіканську партію» — 23 % голосів, ультраправу «Партію націоналістичного руху» — 11 %. Явка на президентські вибори становила 86,82 %, а на парламентських — 87 %. Вперше в історії країни вибори голови держави і парламенту відбулись одночасно. Ними завершився перехід Туреччини до президентської форми правління.
Відповідно до нової Конституції Туреччини Ердоган отримав більше повноважень. Ці зміни були схвалені під час референдуму 2016чи 2017, як вище? р. і набули чинності після виборів. Згідно з ними президент отримав право призначати вищих посадових осіб, в тому числі міністрів і віце-президентів, можливість втручатися у країни, вводити надзвичайний стан та розпускати меджліс. Крім того, було скасовано посаду прем'єр-міністра. Після виборів ряд ЗМІ назвали Ердогана «новим турецьким султаном» та відзначали, що він розбудував вертикаль, подібну до тієї, яка була у Мустафи Кемаля.
Інфляція
У 2005 р. турецький уряд списав шість нулів на банківських купюрах, після чого новий курс — 2 ліри за долар тримався протягом 9 років.
При Ердогані була дуже висока інфляція. Так, 2021 року турецька ліра побила сумний рекорд. Саме ця валюта стала найбільш знеціненою у 2021 році. За офіційними даними турецького Держкомстату, річна інфляція склала 21 %. Альтернативні рахунки, проведені «ENAGRAP», якими оперує опозиція, фіксують річне зростання цін на рівні 58 %.
Ісламізація
Ердоган прийняв Туреччину світською державою, яка була створена такою ще при Ататюрку. До другого десятиліття свого правління він зробив Туреччину ісламською. При ньому скасували заборону носити хустки та хіджаби в школі і на роботі. Знаменитий візантійський собор в Стамбулі Ердоган перетворив з музею на мечеть Айя-Софія, скасувавши соломонове рішення Ататюрка. Він нелюбив феменісток, заперечував гендерну рівність, пропонував ввести покарання за подружню нерівність,
Економіка
За 20 років при Ердогані благополуччя Туреччини та його жителеів рішуче виросло. Перше десятиріччя спостерігалось зростання економіки на рекордні 8% в рік, а показник національного багатства на душу населення виріс майже втричі - з 4,7 тисяч доларів в 2003 році до 12,5 тисяч в 2013-му. Усе це було завдяки ліберальній політиці та перспективі євроінтеграції. іноземці вкладали гроші в Туреччину, а Ердоган вкладав їх в інфраструктурні проекти. Однак при другому десятилітті ріст ВВП впав вдвічі, ВВП на душу населення перестали рости і навіть скоротились, а ціни почали рости невидимими темпами з 2001 року, - більше 60% в рік. Національна валюта пережила декілька девальвацій. Це стало результатом того, що Ердоган, підпорядкувавши собі всі інститути почав вмішуватись в політику центрального банку. Але тим не менш, головні галузі економіки - енергетика, туризм, транспорт, промисловість розвивались або стабільно, або бурхливо .
Президенські вибори 2023 року
28 травня 2023 року, за підсумками другого туру виборів, Реджеп Ердоган набрав 52,15 % голосів, а його конкурент Кемаль Киличдароглу — 47,85 %. 3 червня 2023 року відбулася інавгурація Реджепа Ердогана.
8 липня 2023 року під час зустрічі з президентом України В. Зеленським, Реджеп Ердоган заявив, що Україна заслоговує на членство в НАТО .
16 вересня Реджеп Ердоган сказав, що Європейський Союз намагається «відірватися» від Туреччини і заявив, що Анкара може порвати з ЄС .
19 вересня президент Ердоган заявив, що тільки влада України та РФ вирішують, коли закінчиться війна. При цьому окупований Росією Крим повернути зараз неможливо. Щодо антиросійських санкцій, Ердоган поставив запитання: Чи повинні ми робити те, що роблять члени ЄС? .
4 листопада того ж року президент Туреччини заявив про розрив усіх контактів з головою уряду Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. Причиною стали військові дії Ізраїлю в Секторі Гази. Очільник Туреччини вважає, що Нетаньяху несе головну відповідальність за насильство та втратив підтримку своїх громадян. Він порадив Нетаньяху зупинитися .
Тоді ж лідер Туреччни заявив, що сприятиме пришвидшенню парламентської процедури щодо ратифікації вступу Швеції до Північноатлантичного Альянсу .
Проблеми зі здоров'ям
26 квітня 2023 у прямому ефірі стало погано та повідомляють що у нього був інфаркт міокарду. Сам він знаходиться у лікарні.
30 квітня 2023 року Ердоган разом із дружиною вже вітав своїх прибічників, зокрема повідомив, що 29 квітня Організація національної розвідки Туреччини (MIT) ліквідувала лідера «Ісламської Держави» Абу Хусейна аль-Кураші.
Нагороди
- Почесний громадянин Тегерана;
- В честь Ердогана названий мультиспортивний стадіон у Касимпаше — районі Стамбула;
- Орден Золотого руна (Грузія, 18 травня 2010 р.);
- Міжнародна премія Каддафі;
- 2004 — премія «Квадрига» з формулюванням «Міст поваги»;
- Почесний доктор МДІМВ (2011);
- Орден Золотого орла (Казахстан, 11 жовтня 2012 р.);
- Орден «Данакер» (Киргизія, 2011);
- Орден Гейдара Алієва (Азербайджан, 2 вересня 2014) — за особливі заслуги у зміцненні та розвитку дружніх, братніх зв'язків між Турецькою Республікою та Азербайджанською Республікою;
- Почесний професор ІМО МЗС Туркменії (2014);
- Великий хрест ордена Леопольда I (Бельгія, 5 жовтня 2015 року);
- Орден князя Ярослава Мудрого І ст. (15 жовтня 2020) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-турецького міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України.
Родина
У Ердогана і його дружини Еміне (вродженою Гюльбаран, Emine Gulbaran) четверо дітей: два сини — Ахмет Бурак (Ahmet Burak) і Неджмеддин Білал (Necmeddin Bilal) і дві дочки — Есра (Esra) і Сюмейє (Sumeyye).
Примітки
- Літера «ğ» у тур. Erdoğan іноді передається як велярний апроксимант [ɰ], або як лабіо-велярний апроксимант [w], або взагалі не вимовляється.
Правильна українська вимова прізвища — [е́рдован], або [е́рдоан].
UK [ˈɛərdəwæn] AIR-də-wan, US [-wɑːn] -wahn;
Turkish: ( прослухати)
Примітки
- Uzunca, Aybüke (May 2019). An Acoustic Approach to 'Ğ' Sound in Turkish. ResearchGate.
- Ünal-Logacev, Özlem; Żygis, Marzena; Fuchs, Suzanne (14 серпня 2017). Phonetics and phonology of soft 'g' in Turkish. Journal of the International Phonetic Association. Cambridge University Press (опубліковано опубліковано August 2019). 49 (2): 183—206. doi:10.1017/S0025100317000317. S2CID 149354561 — через Cambridge Core.
- Erdoğan. [en]. HarperCollins. Процитовано 19 вересня 2019.
- Erdoǧan // Merriam-Webster Dictionary
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2010.
- [[https://web.archive.org/web/20170110015415/http://ru.euronews.com/2010/05/15/greece-and-turkey-look-at-mutual-interests Архівовано 2017-01-10 у Wayback Machine.] Анкара и Афины идут навстречу друг другу — euronews]
- Визит премьер-министра Турции в Грецию оценивается как исторический[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 24 листопада 2010.
- Текст документу: [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] «The plan, which has been denied by both the military and retired General Dogan, involved false-flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention.»
- Και «πόλεμο» Ελλάδας — Τουρκίας «είδε» το WikiLeaks![недоступне посилання]
- 'Wikileaks documents show Turkey helped al-Qaida'
- WikiLeaks: Turkey Helped al-Qaeda, US Supported PKK?
- Премьер-министр Турции Реджеп Тайип Эрдоган победил на первых прямых выборах Президента Турции
- Ердоган відповів Путіну на заяву щодо «геноциду» вірмен: спочатку поясніть, що ви робите в Україні
- ТУРЕЧЧИНА ЗБИЛА РОСІЙСЬКИЙ ЛІТАК СУ-24 НА КОРДОНІ З СИРІЄЮ
- ВПЕРШЕ ЗА 62 РОКИ ВІЙСЬКА НАТО ЗБИЛИ РОСІЙСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТАК. ОНОВЛЕНО
- ЗМІ: Анкара спростувала вибачення Ердогана за Су-24
- Ердоган і Путін проводять зустріч у Санкт-Петербурзі
- Ердоган запевнив кримських татар у підтримці: Туреччина не визнає анексію Криму
- Позиція Туреччини щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України залишається незмінною — телефонна розмова Петра Порошенка і Реджепа Ердогана
- Ердоган знову заявив, що хоче бути посередником між Україною та Росією
- Зеленський і Ердоган почали зустріч у Києві — ОП. 03.02.2022, 13:30
- Після візиту в Україну Ердоган повідомив про зараження коронавірусом. Зеленський відреагував. 05.02.2022, 20:19
- Ukraine Announces Exchange Of 215 Prisoners Of War. www.barrons.com. AFP. Процитовано 22 September 2022.
- Swaminathan, Sneha (22 September 2022). Ukraine announces the exchange of 215 prisoners of war. WION (англ.). Процитовано 22 September 2022.
- Ердоган: ЄС — це християнський союз, тому туди не приймають Туреччину
- Туреччина більше не потребує членства в ЄС, — Ердоган
- Ердоган: Туреччина ніколи не відмовлялася від мети вступу до ЄС
- Переговори про вступ Туреччини до ЄС призупинені
- . Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
- Ердоган: Анкара не буде відмовлятися від членства в НАТО
- Туреччина: Ердоган підписав закон про позбавлення депутатів недоторканності
- ЕРДОГАН ВИСТУПИВ ПЕРЕД ПРИХИЛЬНИКАМИ В СТАМБУЛІ
- Ердоган виступив із заявою в Стамбулі
- У Туреччині з часу перевороту затримано 154 тис. осіб, понад 50 тис. ув'язнено
- Ердоган підтримав ідею повернення смертної кари в Туреччині
- [1]
- Ердоган: Туреччина скаже ЄС «до побачення», якщо не буде нових переговорів
- Референдум у Туреччині: як, чому і за що проголосували турки
- Дострокові вибори в Туреччині: чому Ердоган поспішає?
- У Туреччині мільйони людей вийшли на мітинг
- Вибори у Туреччині: мільйони людей вийшли на мітинг за головного суперника Ердогана
- оголосив про свою перемогу на виборах у Туреччині[недоступне посилання з липня 2019]
- Вибори у Туреччині: Ердоган знову очолить країну
- Новий турецький султанат: чому Ердоган переміг на «мегавиборах» і що це означатиме
- Эрдоган под натиском проблем: почему власть в Турции стремительно теряет популярность
- Эпоха Эрдогана. Как изменилась Турция за 20 лет его правления
- Ердоган переміг у президентських виборах Туреччини. УНН. 28 травня 2023.
- У Туреччині пройшла церемонія інавгурації Ердогана. Lb.ua. 3 червня 2023.
- Україна заслуговує на членство в НАТО – Ердоган
- Ердоган: Туреччина може "розлучитися" з ЄС
- Ердоган розповів, чи поверне Україна Крим і коли закінчиться війна
- Ердоган розриває контакти з Нетаньяху: заява турецького лідера
- Ердоган пообіцяв сприяти ратифікації заявки Швеції на членство у НАТО
- У Ердогана стався інфаркт міокарда - ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- Turkish President Tayyip Erdogan, accompanied by his wife Emine Erdogan, greets his supporters during a rally ahead of the May 14 presidential and parliamentary elections, in Ankara, Turkey April 30, 2023. ISIS chief killed by Turkey's intelligence agency, Erdogan says. CBSNews (англ.). 1 травня 2023.
- Указ Президента України від 15 жовтня 2020 року № 450/2020 «Про нагородження Р.Ердогана орденом князя Ярослава Мудрого»
- Володимир Зеленський нагородив Президента Туреччини орденом князя Ярослава Мудрого І ступеня // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 16 жовтня 2020 р.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Реджеп Тайїп Ердоган |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реджеп Тайїп Ердоган |
- Реджеп Тайїп Ердоган в Лентапедії (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Redzhe p Tajyi p Erdoga n tur Recep Tayyip Erdogan nar 26 lyutogo 1954 Stambul Turechchina tureckij derzhavnij diyach politik Prezident Turechchini z 28 serpnya 2014 roku Redzhep Tajyip Erdogantur Recep Tayyip ErdoganRedzhep Tajyip Erdogan12 j Prezident TurechchiniNini na posadiNa posadi z 28 serpnya 2014Viceprezident Fuat OktajPrem yer ministr Ahmet Davutoglu Binali Jildirim vin samPoperednik Abdulla Gyul36 j Prem yer ministr Turechchini14 bereznya 2003 28 serpnya 2014Prezident Ahmet Sezer Abdulla GyulPoperednik Abdula GyulNastupnik Ahmet DavutogluNarodivsya 26 lyutogo 1954 1954 02 26 70 rokiv Stambul TurechchinaVidomij yak derzhavnij diyachGromadyanstvo TurechchinaNacionalnist turokAlma mater d 1981 d i Universitet MarmaraPolitichna partiya Partiya spravedlivosti i rozvitkuU shlyubi z Emine ErdoganDiti Syumejye Erdogan Bajraktar Bilal Erdogan d i Esra ErdoganReligiya sunizmNagorodi Orden Gejdara AliyevaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenyatayyiperdogan com Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Redzhep U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Erdogan Prem yer ministr Turechchini 2003 2014 Lider tureckoyi kerivnoyi Partiyi spravedlivosti i rozvitku U 1994 1998 rokah buv merom Stambula 2018 roku znovu buv obranij Prezidentom na dostrokovih viborah v Turechchini Pochesnij doktor MDIMV BiografiyaNarodivsya v stambulskomu rajoni Bejoglu 26 lyutogo 1954 roku Jogo batki buli rodom z Rize mista na pivnichnomu shodi Turechchini Ahmet Erdogan Ahmet Erdogan batko Redzhepa pracyuvav u beregovij ohoroni Redzhep buv jogo sinom vid drugoyi druzhini Tenzile Tenzile U 1965 roci zakinchiv pochatkovu shkolu Pijale Pasha Piyale Pasa a v 1973 roci religijnij licej imama Hatipa Imam Hatip Lisesi v Stambuli Oskilki diploma religijnogo liceyu bulo nedostatno dlya vstupu do bilshosti universitetiv Erdogan takozh sklav dodatkovi ispiti v liceyi Ejyup Eyup Lisesi Vzhe v shkilni roki Erdogan vidriznyavsya religijnistyu i navit nosiv prizvisko Hodzha V toj zhe chas cherez bidnist rodini Erdogan buv zmushenij zajmatisya vulichnoyu torgivleyu Z 1969 roku vprodovzh dovgogo chasu Erdogan takozh aktivno zajmavsya futbolom u skladi ryadu yunackih komand prichomu v tayemnici vid svogo batka yakij ne shvalyuvav ce zahoplennya Pochatok politichnoyi diyalnosti Vishu osvitu zdobuv na fakulteti ekonomiki i komercijnih nauk Universitetu Marmara yakij zakinchiv u 1981 roci She v universiteti Erdogan stav aktivistom Nacionalnoyi tureckoyi studentskoyi asociaciyi Milli Turk Talebe Birlik U 1976 roci za inshimi vidomostyami v 1975 roci vin ocholiv molodizhnij oseredok proislamistskoyi Partiyi nacionalnogo poryatunku Milli Selamet Partisi v stambulskomu rajoni Bejoglu a potim togo zh roku j molodizhne viddilennya partiyi v Stambuli Ci posadi Erdogan zajmav azh do vijskovogo perevorotu 12 veresnya 1980 roku pislya yakogo diyalnist vsih politichnih partij sho isnuvali v toj chas bula zaboronena Do 1980 roku Erdogan takozh pracyuvav u stambulskih transportnih organizaciyah ale pislya putchu vin pozbuvsya roboti U podalshi kilka rokiv Erdogan pracyuvav menedzherom u privatnomu sektori i zajmavsya biznesom v 1982 roci sluzhiv v armiyi U 1983 roci bula zasnovana Partiya dobrobutu Refah Partisi sho spovidala poglyadi shozhi z Partiyeyu nacionalnogo poryatunku i Erdogan povernuvsya v politiku U 1984 roci vin stav golovoyu viddilennya partiyi v Bejoglu a vzhe v 1985 roci buv priznachenij golovoyu stambulskogo viddilennya i v tomu zh roci za inshimi danimi nastupnogo roku uvijshov do vishoyi kerivnoyi radi partiyi Ocholyuyuchi partijnu organizaciyu v Stambuli Erdogan aktivno zaluchav do diyalnosti partiyi prostih zhiteliv Stambulu Prote vin nevdalo vistupiv na parlamentskih viborah v 1986 roci i na miscevih viborah v Bejoglu v 1989 roci U 1991 roci na parlamentskih viborah Erdogan vistupiv znachno krashe nizh ranishe prote deputatom parlamentu vse odno ne stav Mer Stambula U berezni 1994 roku v Turechchini projshli miscevi vibori v rezultati yakih Erdogan buv vibranij merom Stambula Znahodyachis na cij posadi Erdogan dobivsya znachnih uspihiv v ozelenenni mista virishenni nizki problem pov yazanih z vivozom smittya i zabezpechennyam vodoyu a takozh deyakih socialnih pitan i zdobuv znachnu populyarnist Pri comu vin prodovzhuvav pidtrimuvati politiku islamizmu lidera Partiyi dobrobutu Nedzhmettina Erbakana yakij z 1996 po 1997 rik ocholyuvav tureckij uryad i prosuvav deyaki musulmanski ideyi u vlasnij politici napriklad obmezhuyuchi spozhivannya alkogolnih napoyiv u Stambuli U 1997 roci uryad Erbakana buv vimushenij piti u vidstavku i nezabarom Partiya dobrobutu bula zaboronena U 1998 roci Erdogan buv zasudzhenij za publichne deklamuvannya virsha sho rozpalyuye religijnu vorozhnechu na mitingu v grudni 1997 roku v provinciyi Siyirt i musiv piti z posadi mera Stambula Sud zasudiv Erdogana do desyatimisyachnogo uv yaznennya ale faktichno vin proviv u v yaznici lishe chotiri misyaci z bereznya po lipen 1999 roku i buv zvilnenij dostrokovo Zamist zaboronenoyi Partiyi dobrobutu v 1999 roci bula stvorena Fazilet Partisi v yakij Erdogan ocholiv reformistske krilo U lipni 2001 roku bula zaboronena i Partiya chesnoti pislya chogo v serpni togo zh roku Erdogan vistupiv yak odin iz zasnovnikiv Partiyi spravedlivosti i rozvitku Adalet ve Kalkinma Partisi i buv vibranij yiyi golovoyu U listopadi 2002 roku Partiya spravedlivosti i rozvitku na viborah otrimala v parlamenti znachnu bilshist misc sho dozvolilo yij sformuvati odnopartijnij uryad Partiya Erdogana stala pershoyu za 16 rokiv partiyeyu sho distala mozhlivist provoditi zakonni reformi nezalezhno vid inshih politichnih partij Na choli uryadu Nezvazhayuchi na liderstvo v partiyi v 2002 roci Erdogan zgidno z zakonom ne mig uvijti ni do parlamentu ni do uryadu cherez te sho u minulomu vin mav sudimist V rezultati uryad ocholiv soratnik Erdogana Abdulla Gyul Abdullah Gul Vtim vzhe do vesni 2003 roku parlament prijnyav vidpovidni zmini v zakonodavstvi tak sho 9 bereznya nabravshi 85 vidsotkiv golosiv Erdogan buv vibranij deputatom parlamentu vid Siyirta i vzhe 11 bereznya za inshimi dzherelami 15 bereznya prezident Turechchini Ahmet Nedzhdet Sezer Ahmet Necdet Sezer priznachiv jogo prem yer ministrom v rukah yakogo v Turechchini faktichno koncentruyetsya osnovna vlada Hocha Erdogan i predstavlyavsya yak islamist vin vid pochatku svoyeyi diyalnosti na posadi golovi uryadu zayavlyav pro te sho ne zbirayetsya vidhoditi vid svitskih principiv sho lezhat v osnovi suchasnogo derzhavnogo ustroyu Turechchini Sered najvazhlivishih dosyagnen Erdogana na postu prem yer ministra vidznachayutsya groshova reforma yaka projshla u 2004 2005 rokah i privela do zmenshennya inflyaciyi borotba z korupciyeyu budivnictvo novih socialnih ustanov elektrostancij zmicnennya demokratichnih cinnostej Peretvorennya chasiv Erdogana ocinyuvalisya yak movchazna revolyuciya Razom z tim predstavniki Yevropejskogo soyuzu v seredini 2000 h rokiv akcentuvali uvagu na utiskah svobodi slova v Turechchini pov yazanih z peresliduvannyami za statteyu 301 Kriminalnogo kodeksu sho zaboronyaye obrazu tureckosti same za ciyeyu statteyu zvinuvachuvalisya zokrema pismennik Orhan Pamuk tur Orhan Pamuk sho stav piznishe laureatom Nobelivskoyi premiyi i zgodom ubitij vidomij zhurnalist virmenskogo pohodzhennya Grant Dink Hrant Dink V oblasti zovnishnoyi politiki uryad Erdogana v yakomu do 2007 roku misce ministra zakordonnih sprav zajmav Gyul provodiv kurs na integraciyu v Yevropejskij soyuz i virishennya problemi Kipru sho faktichno skladayetsya z dvoh derzhav greckoyi i tureckoyi U 2004 roci Erdogan stav pershim z 1988 roku glavoyu tureckogo uryadu sho vidvidav Greciyu U tomu sho stosuvalosya politiki SShA v regioni poziciya Turechchini pid kerivnictvom Erdogana zalishalasya neodnoznachnoyu Hocha Turechchina postijno predstavlyalasya yak odin z osnovnih amerikanskih soyuznikiv na Blizkomu Shodi zovnishnij kurs uryadu Erdogana buv bagato v chomu napravlenij na nezalezhnist vid dij SShA Zokrema v berezni 2003 roku Turechchina ne dopustila na svoyu teritoriyu amerikanski vijska sho gotuvalisya do vijni v Iraku i tim samim pereshkodila vidkrittyu drugogo pivnichnogo frontu v Iraku sho znachnoyu miroyu spriyalo zmicnennyu vidnosin Turechchini z inshimi krayinami Blizkogo Shodu zokrema z Iranom i Siriyeyu Uryad Erdogana takozh robiv deyaki zusillya dlya virishennya problemi kurdskogo separatizmu na pivdennomu shodi Turechchini Hocha she v 2002 roci Erdogan zaperechuvav isnuvannya kurdskogo pitannya znahodyachis na postu prem yer ministra vin dovgij chas provodiv politiku zaspokoyennya kurdskogo naselennya rozshiryuyuchi jogo politichni i kulturni prava i pridilyayuchi uvagu ekonomici kurdskih rajoniv a v 2005 roci navit viznav pomilkovist poperednoyi politiki derzhavi vidnosno kurdiv Prote uryad Erdogana prodovzhuvav sprijmatisya yak islamistskij U 2007 roci opoziciya zablokuvala kandidaturu Gyulya na viborah prezidenta sho privelo do novoyi politichnoyi krizi U lipni togo zh roku buli provedeni dostrokovi parlamentski vibori na yakih Partiya spravedlivosti i rozvitku znov otrimala znachnu bilshist sho vse zh taki dozvolilo yij provesti Gyulya v prezidenti Z drugoyi polovini 2007 roku posililasya politika uryadu Erdogana z kurdskogo pitannya Tak Erdogan vidmovivsya zbilshiti obsyag vikladannya kurdskoyu movoyu Pochinayuchi z kincya 2007 roku turecka armiya za zgodoyu uryadu i parlamentu provodila bojovi operaciyi u tomu chisli i na teritoriyi Iraku proti Robitnichoyi partiyi Kurdistanu sho vela partizansku vijnu Deyaki analitiki ocinyuvali ci operaciyi yak postupku Erdogana tureckomu sekulyaristskomu generalitetu sho protistoyav uryadu islamistiv Na comu foni v berezni 2008 roku Erdogan zayaviv pro novi investiciyi v ekonomiku kurdskih rajoniv U berezni 2008 roku generalnij prokuror Turechchini zazhadav pripiniti diyalnist Partiyi spravedlivosti i rozvitku i zaboroniti yiyi osnovnim funkcioneram zokrema Erdoganu i Gyulyu brati uchast v bud yakih partiyah protyagom p yati rokiv Partiya prote pidtverdila svoyi demokratichni pragnennya koli tureckij parlament 1 travnya z podachi uryadu Erdogana prijnyav simvolichnu popravku do statti 301 formulyuvannya sho pom yakshilo yiyi i pokarannya za yiyi porushennya U lipni 2008 roku Verhovnij sud Turechchini ogolosiv nezakonnoyu bereznevu vimogu generalnogo prokurora V travni 2010 roku Redzhep Erdogan iz kilkoma ministrami vidvidav z oficijnim vizitom Afini Provedeni peregovori na dumku analitikiv stali proyavom poteplinnya u vidnosinah mizh derzhavami prinajmni Erdogan stav pershim prem yer ministrom Turechchini yakij dvichi vidvidav Greciyu Vodnochas golova MZS Turechchini Ahmet Davutoglu zayaviv sho tureckij uryad pracyuye nad stvorennyam atmosferi psihologichnih zmin u vidnosinah mizh dvoma krayinami V listopadi 2010 roku mizhnarodna organizaciya Wikileaks oprilyudnila zvinuvachuvalni dani pro bagatoh politichnih lideriv v tomu chisli i pro Redzhepa Erdogana 1 grudnya 2010 roku Erdogan obicyav u piti u vidstavku yaksho pidtverdyatsya obvinuvachennya na jogo adresu a takozh vistupiv z vimogoyu do vladi SShA pokarati za naklep na adresu Turechchini yaka zokrema zvinuvachuvalas u planuvanni vijni z Greciyeyu pidtrimci Al Kayidi tosho Prezident TurechchiniObranij 10 serpnya 2014 vstupiv na posadu 28 serpnya 2014 Erdogan peremig vzhe u pershomu turi nabravshi 51 49 golosiv Ci vibori stali pershimi vsenarodnimi viborami prezidenta Turechchini bo ranishe vin obiravsya parlamentom Zovnishnya politika Turecko rosijski vidnosini 27 kvitnya 2015 roku vidpovidayuchi na viznannya Putinim genocidom masove vbivstvo virmen turkami osmanami u 1915 roci zayaviv sho rosijska vlada maye ponesti vidpovidalnist za svoyi diyi v Ukrayini U toj zhe den Erdogan u pismovomu zvernenni zayaviv sho Turechchina podilyaye bil virmenskogo narodu u zv yazku z tragichnimi podiyami 1915 roku U listopadi 2015 roku mizh Turechchinoyu ta Rosiyeyu spalahnuv konflikt cherez zbittya rosijskogo litaka SU 24 yakij porushiv povitryanij prostir krayini na kordoni z Siriyeyu Ce buv pershij vipadok za 62 roki koli rosijskij vijskovij litak buv zbitij vinishuvachami NATO Napruzhenimi vidnosini mizh Rosiyeyu j Turechchinoyu zalishalisya protyagom semi misyaciv poki Redzhep Erdogan ne visloviv zhal Putinu u zv yazku z zagibellyu pilota 9 serpnya Putin ta Erdogan proveli spilnu pres konferenciyu u Sankt Peterburzi Vidnosini z Ukrayinoyu 2 serpnya 2015 roku u svoyemu zvernenni do uchasnikiv II Vsesvitnogo kongresu krimskih tatar zayaviv sho dlya Turechchini osnovnim prioritetom u stanovishi Ukrayini ye spokij dobrobut i bezpeka krimskih tatar Vin zapevniv krimskih tatar u pidtrimci j pidkresliv sho Turechchina ne viznaye rosijsku aneksiyu Krimu 20 serpnya 2016 r pid chas telefonnoyi rozmovi z Petrom Poroshenkom pidkresliv sho Turechchina j nadali pidtrimuvatime cilisnist Ukrayini i ne viznaye rosijsku aneksiyu Krimu 8 grudnya 2021 roku prezident Erdogan zayaviv sho Turechchina gotova buti poserednikom mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu u bud yakomu zruchnomu formati ta gotova nadati maksimalnu pidtrimku dlya zmenshennya naprugi mizh nimi Prezident Turechchini visloviv spodivannya sho stabilnist u regioni zberezhetsya i napruzhennya bilshe ne zrostatime 3 lyutogo 2022 roku prezident Turechchini Redzhep Tajyip Erdogan v hodi svogo oficijnogo vizitu do Ukrayini proviv zustrich z Prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim ta vzyav uchast v pidpisanni nizki dvostoronnih dokumentiv 5 lyutogo 2022 roku Prezident Erdogan povidomiv pro pozitivnij test na koronavirus cherez den pislya vizitu v Ukrayinu Z 24 lyutogo 2022 roku pid chas povnomashtabnogo napadu Rosiyi na Ukrayinu zajmaye zagalom proukrayinsku poziciyu nadayuchi vijskovu pidtrimku v tomu chisli i udarni bezpilotniki Bayraktar 21 veresnya 2022 roku za poserednictva Erdogana v rezultati obminu polonenimi z Rosiyeyu bulo zvilneno rekordnu kilkist ukrayinskih soldativ 215 u tomu chisli bijci yaki ocholyuvali oboronu zavodu Azovstal u Mariupoli Vidnosini z YeS Peregovori z Turechchinoyu pro vstup do YeS pochalis 2005 roku cherez 18 rokiv pislya podachi Ankaroyu vidpovidnoyi zayavki 2 kvitnya 2017 r prezident Erdogan zayaviv sho Turechchinu ne prijmayut do Yevropejskogo Soyuzu bo YeS ce hristiyanskij soyuz 1 zhovtnya togo zh roku vin skazav sho Turechchina bilshe ne potrebuye priyednannya do Yevrosoyuzu ale ne maye namiru v odnostoronnomu poryadku vihoditi z peregovoriv Vin vvazhaye sho YeS ne vipravdav nadij Ankari v borotbi proti terorizmu ale natyaknuv sho YeS potrebuye Turechchini Yaksho Yevrosoyuz zbirayetsya ruhatis vpered ye tilki odin shlyah dlya cogo a same dati Turechchini chlenstvo i pochati diyi sho spriyayut kulturnomu j ekonomichnomu zrostannyu skazav prezident Turechchini 6 travnya 2018 roku za misyac do dostrokovih viboriv povidomiv sho Turechchina nikoli ne vidmovlyalas vid svoyeyi cili vstupiti u YeS i jogo krayina prodovzhit ruhatisya v bik chlenstva u Yevrosoyuzi Odnak vzhe cherez dva dni pislya peremogi Erdogana 26 chervnya u pidsumkovij zayavi Radi YeS bulo skazano sho peregovori pro vstup Turechchini do YeS prizupineni ale cherez operaciyi z bizhencyami vona zalishayetsya v statusi kandidata na vstup U cilomu krayina prijnyala u sebe majzhe 3 6 mln bizhenciv Zahid kritikuye turecku vladu za vidhid vid verhovenstva zakonu v krayini situaciyu z pravami lyudini i svobodoyu virazhennya dumok peresliduvannya zhurnalistiv pravozahisnikiv ta naukovciv Krim togo pripinyayetsya robota zi zmicnennya mitnogo soyuzu mizh Ankaroyu ta Bryusselem Avstriya vimagala oficijnogo pripinennya peregovoriv pro vstup Turechchini do Yevrosoyuzu ale vona ne znajshla pidtrimki Vidnosini z NATO Dokladnishe Vidnosini NATO Turechchina ta Vidnosini NATO Turechchina Koli Erdogan buv prem yer ministrom Turechchina stala zblizhuvatisya z KNR ta RF Vin vidvidav iz oficijnimi vizitami Kitaj ta Rosiyu zaproponuvavshi priyednati Turechchinu do ShOS Todi ryad ekspertiv vidznachili sho podibni kroki galmuyut proces vstupu Turechchini do YeS 1 veresnya 2019 r Erdogan zayaviv sho Ankara ne bude vidmovlyatisya vid chlenstva v NATO Ministr zakordonnih sprav Turechchini Mevlyut Chavushoglu tezh pidtverdiv sho nezvazhayuchi na zakupivli u Rosiyi sistem PPO S 400 Turechchina zalishayetsya virnim soyuznikom NATO Vnutrishnya politika 7 chervnya 2016 roku prezident Erdogan pidpisav zakon yakij dozvolyaye pozbavlyati deputativ nedotorkanosti vid sudovogo peresliduvannya z metoyu prityagnennya do vidpovidalnosti deputativ vid kurdskoyi opoziciyi za zvinuvachennyam v terorizmi Uhvalenij dokument buv rozkritikovanij chinovnikami krayin Yevrosoyuzu Sproba vijskovogo perevorotu u lipni 2016 roku U nich na 16 lipnya 2016 roku v Turechchini grupoyu vijskovih bula zdijsnena sproba derzhavnogo perevorotu Tanki namagalisya atakuvati budivlyu parlamentu a gotel u Marmarisi de perebuvav u vidpustci prezident Erdogan piddavsya bombarduvannyu ale vzhe pislya togo yak glava derzhavi viyihav zvidti Kontrol nad nebom v Ankari vzyali vinishuvachi yaki zbili odin iz gelikopteriv zakolotnikiv Blizhche do p yatoyi ranku prezident Erdogan priletiv do Stambula de vijshov do natovpu svoyih prihilnikiv i zayaviv sho zakolotniki budut yaknajsuvorishe pokarani U Turechchini bulo vvedeno voyennij stan i komendantsku godinu Uryadu vdalosya vzyati pid kontrol situaciyu v krayini U sutichkah zaginulo 265 osib blizko 1440 osib bulo poraneno Zokrema bulo vbito 60 policejskih Stanom na traven 2017 r z chasu sprobi perevorotu bulo zatrimano 154 694 osib 50 136 osib bulo uv yazneno za pidozru u zv yazkah z ruhom Fethullaha Gyulena yakij meshkaye u SShA i jogo zvinuvatili v organizaciyi sprobi perevorotu Rishennya pro skasuvannya kriminalnogo peresliduvannya bulo vineseno shodo 2 763 osib 45 708 zatrimanih buli zvilneni sudom umovno 12 753 buli vidpusheni spivrobitnikami policiyi ta prokuraturi 7 430 buli zvilneni cherez vidsutnist dokaziv sered nih 1 312 vijskovosluzhbovci 1 247 policejskih 9 vicegubernatoriv 3 gubernatori ta inshi Erdogan vistupiv za pokarannya zakolotnikiv smertnoyu karoyu yaka bula skasovana v Turechchini u 2004 roci U lipni 2017 r prezident Turechchini pidtverdiv sho pidtrimuye zaprovadzhennya smertnoyi kari Vin upevnenij sho yaksho vidpovidnij proyekt zakonu nadijde do parlamentu to parlament jogo uhvalit pislya chogo vin postavit svij pidpis pid zakonoproyektom U Bryusseli vidpovili sho vidnovlennya ciyeyi miri pokarannya postavit hrest na namirah Turechchini vstupiti do YeS Komisar YeS Jogannes Gan zayaviv sho Turechchina za prezidenta Erdogana stala spinoyu do Bryusselya U svoyu chergu tureckij prezident nagoloshuvav sho Ankara abo otrimaye signal novogo etapu peregovoriv shodo vstupu v YeS abo skazhe Yevropi do pobachennya Konstitucijnij referendum 16 kvitnya 2017 r v Turechchini vidbuvsya konstitucijnij referendum na yakij bulo vineseno pitannya pro shvalennya 18 popravok do Konstituciyi yaki peredbachayut perehid vid parlamentskoyi formi pravlinnya do prezidentskoyi respubliki skasuvannya posadi prem yer ministra zbilshennya chisla deputativ parlamentu i reformuvannya Verhovnoyi radi prokuroriv ta suddiv Zmini pidtrimali 51 44 turkiv todi yak 48 59 vistupili proti Yavka skladala 85 32 Najbilshe misto Turechchini Stambul progolosuvalo proti zmin a stolicya Ankara z nevelikoyu perevagoyu za U vsenarodnomu golosuvannya vzyali uchast 55 miljoniv osib Protivnikiv konstitucijnih popravok zalyakuvali a uryadovi ZMI nazivali yih vorogami ta zmovnikami Deputativ opozicijnih sil zokrema prokurdskoyi Partiyi demokratiyi narodiv areshtovuvali Prezidentski vibori 2018 roku U kvitni 2018 roku Redzhep Tajyip Erdogan zayaviv sho 24 chervnya 2018 roku v Turechchini projdut dostrokovi prezidentski ta parlamentski vibori i poyasniv ce tim sho krayini potribni novi vibori abi pozbaviti yiyi hvorob staroyi sistemi Podiyi v Siriyi ta inshih krayinah zrobili nagalnoyu neobhidnist perejti na novu vikonavchu sistemu abi posiliti majbutnij shlyah rozvitku nashoyi krayini skazav Erdogan u pryamomu eteri Deyaki zhurnalisti poyasnyuvali perenesennya viboriv tim sho u 2018 roci turecka lira dosyagla rekordnih minimalnih pokaznikiv i stala najgirshoyu valyutoyu na rinkah krayin sho rozvivayutsya ta visokim rivnem inflyaciyi Prihilniki Erdogana vvazhali sho prezident hoche vnesti yasnist pislya referendumu abi zminiti Turechchinu z parlamentskoyi na prezidentsku respubliku 24 chervnya 2018 roku u Turechchini projshli dostrokovi prezidentski ta parlamentski vibori Naperedodni viboriv u Stambuli na mitingi proti prezidenta vijshli miljoni turkiv ale Redzhep Erdogan vse taki peremig vzhe u pershomu turi za nogo progolosuvali 53 viborciv todi yak lidera opozicijnoyi Muharrema Indzhe pidtrimav 31 viborciv Inshi superniki Erdogana otrimali menshe 8 golosiv Vladna Partiya spravedlivosti i rozvitku zdobula bilshu kilkist misc u parlamenti za neyi viddali golosi 42 viborciv a za opozicijnu Narodno respublikansku partiyu 23 golosiv ultrapravu Partiyu nacionalistichnogo ruhu 11 Yavka na prezidentski vibori stanovila 86 82 a na parlamentskih 87 Vpershe v istoriyi krayini vibori golovi derzhavi i parlamentu vidbulis odnochasno Nimi zavershivsya perehid Turechchini do prezidentskoyi formi pravlinnya Vidpovidno do novoyi Konstituciyi Turechchini Erdogan otrimav bilshe povnovazhen Ci zmini buli shvaleni pid chas referendumu 2016chi 2017 yak vishe r i nabuli chinnosti pislya viboriv Zgidno z nimi prezident otrimav pravo priznachati vishih posadovih osib v tomu chisli ministriv i vice prezidentiv mozhlivist vtruchatisya u krayini vvoditi nadzvichajnij stan ta rozpuskati medzhlis Krim togo bulo skasovano posadu prem yer ministra Pislya viboriv ryad ZMI nazvali Erdogana novim tureckim sultanom ta vidznachali sho vin rozbuduvav vertikal podibnu do tiyeyi yaka bula u Mustafi Kemalya Inflyaciya U 2005 r tureckij uryad spisav shist nuliv na bankivskih kupyurah pislya chogo novij kurs 2 liri za dolar trimavsya protyagom 9 rokiv Pri Erdogani bula duzhe visoka inflyaciya Tak 2021 roku turecka lira pobila sumnij rekord Same cya valyuta stala najbilsh znecinenoyu u 2021 roci Za oficijnimi danimi tureckogo Derzhkomstatu richna inflyaciya sklala 21 Alternativni rahunki provedeni ENAGRAP yakimi operuye opoziciya fiksuyut richne zrostannya cin na rivni 58 Islamizaciya Erdogan prijnyav Turechchinu svitskoyu derzhavoyu yaka bula stvorena takoyu she pri Atatyurku Do drugogo desyatilittya svogo pravlinnya vin zrobiv Turechchinu islamskoyu Pri nomu skasuvali zaboronu nositi hustki ta hidzhabi v shkoli i na roboti Znamenitij vizantijskij sobor v Stambuli Erdogan peretvoriv z muzeyu na mechet Ajya Sofiya skasuvavshi solomonove rishennya Atatyurka Vin nelyubiv femenistok zaperechuvav gendernu rivnist proponuvav vvesti pokarannya za podruzhnyu nerivnist Ekonomika Za 20 rokiv pri Erdogani blagopoluchchya Turechchini ta jogo zhiteleiv rishuche viroslo Pershe desyatirichchya sposterigalos zrostannya ekonomiki na rekordni 8 v rik a pokaznik nacionalnogo bagatstva na dushu naselennya viris majzhe vtrichi z 4 7 tisyach dolariv v 2003 roci do 12 5 tisyach v 2013 mu Use ce bulo zavdyaki liberalnij politici ta perspektivi yevrointegraciyi inozemci vkladali groshi v Turechchinu a Erdogan vkladav yih v infrastrukturni proekti Odnak pri drugomu desyatilitti rist VVP vpav vdvichi VVP na dushu naselennya perestali rosti i navit skorotilis a cini pochali rosti nevidimimi tempami z 2001 roku bilshe 60 v rik Nacionalna valyuta perezhila dekilka devalvacij Ce stalo rezultatom togo sho Erdogan pidporyadkuvavshi sobi vsi instituti pochav vmishuvatis v politiku centralnogo banku Ale tim ne mensh golovni galuzi ekonomiki energetika turizm transport promislovist rozvivalis abo stabilno abo burhlivo Prezidenski vibori 2023 roku 28 travnya 2023 roku za pidsumkami drugogo turu viboriv Redzhep Erdogan nabrav 52 15 golosiv a jogo konkurent Kemal Kilichdaroglu 47 85 3 chervnya 2023 roku vidbulasya inavguraciya Redzhepa Erdogana 8 lipnya 2023 roku pid chas zustrichi z prezidentom Ukrayini V Zelenskim Redzhep Erdogan zayaviv sho Ukrayina zaslogovuye na chlenstvo v NATO 16 veresnya Redzhep Erdogan skazav sho Yevropejskij Soyuz namagayetsya vidirvatisya vid Turechchini i zayaviv sho Ankara mozhe porvati z YeS 19 veresnya prezident Erdogan zayaviv sho tilki vlada Ukrayini ta RF virishuyut koli zakinchitsya vijna Pri comu okupovanij Rosiyeyu Krim povernuti zaraz nemozhlivo Shodo antirosijskih sankcij Erdogan postaviv zapitannya Chi povinni mi robiti te sho roblyat chleni YeS 4 listopada togo zh roku prezident Turechchini zayaviv pro rozriv usih kontaktiv z golovoyu uryadu Izrayilyu Benyaminom Netanyahu Prichinoyu stali vijskovi diyi Izrayilyu v Sektori Gazi Ochilnik Turechchini vvazhaye sho Netanyahu nese golovnu vidpovidalnist za nasilstvo ta vtrativ pidtrimku svoyih gromadyan Vin poradiv Netanyahu zupinitisya Todi zh lider Turechchni zayaviv sho spriyatime prishvidshennyu parlamentskoyi proceduri shodo ratifikaciyi vstupu Shveciyi do Pivnichnoatlantichnogo Alyansu Problemi zi zdorov yam26 kvitnya 2023 u pryamomu efiri stalo pogano ta povidomlyayut sho u nogo buv infarkt miokardu Sam vin znahoditsya u likarni 30 kvitnya 2023 roku Erdogan razom iz druzhinoyu vzhe vitav svoyih pribichnikiv zokrema povidomiv sho 29 kvitnya Organizaciya nacionalnoyi rozvidki Turechchini MIT likviduvala lidera Islamskoyi Derzhavi Abu Husejna al Kurashi NagorodiPochesnij gromadyanin Tegerana V chest Erdogana nazvanij multisportivnij stadion u Kasimpashe rajoni Stambula Orden Zolotogo runa Gruziya 18 travnya 2010 r Mizhnarodna premiya Kaddafi 2004 premiya Kvadriga z formulyuvannyam Mist povagi Pochesnij doktor MDIMV 2011 Orden Zolotogo orla Kazahstan 11 zhovtnya 2012 r Orden Danaker Kirgiziya 2011 Orden Gejdara Aliyeva Azerbajdzhan 2 veresnya 2014 za osoblivi zaslugi u zmicnenni ta rozvitku druzhnih bratnih zv yazkiv mizh Tureckoyu Respublikoyu ta Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu Pochesnij profesor IMO MZS Turkmeniyi 2014 Velikij hrest ordena Leopolda I Belgiya 5 zhovtnya 2015 roku Orden knyazya Yaroslava Mudrogo I st 15 zhovtnya 2020 za viznachnij osobistij vnesok u zmicnennya ukrayinsko tureckogo mizhderzhavnogo spivrobitnictva pidtrimku nezalezhnosti ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini RodinaU Erdogana i jogo druzhini Emine vrodzhenoyu Gyulbaran Emine Gulbaran chetvero ditej dva sini Ahmet Burak Ahmet Burak i Nedzhmeddin Bilal Necmeddin Bilal i dvi dochki Esra Esra i Syumejye Sumeyye PrimitkiLitera g u tur Erdogan inodi peredayetsya yak velyarnij aproksimant ɰ abo yak labio velyarnij aproksimant w abo vzagali ne vimovlyayetsya Pravilna ukrayinska vimova prizvisha e rdovan abo e rdoan UK ˈ ɛer d e w ae n AIR de wan US w ɑː n wahn Turkish ɾeˈdʒep tajˈjip ˈaeɾdo ɰ an prosluhati PrimitkiUzunca Aybuke May 2019 An Acoustic Approach to G Sound in Turkish ResearchGate Unal Logacev Ozlem Zygis Marzena Fuchs Suzanne 14 serpnya 2017 Phonetics and phonology of soft g in Turkish Journal of the International Phonetic Association Cambridge University Press opublikovano opublikovano August 2019 49 2 183 206 doi 10 1017 S0025100317000317 S2CID 149354561 cherez Cambridge Core Erdogan en HarperCollins Procitovano 19 veresnya 2019 Erdoǧan Merriam Webster Dictionary Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2010 https web archive org web 20170110015415 http ru euronews com 2010 05 15 greece and turkey look at mutual interests Arhivovano2017 01 10 u Wayback Machine Ankara i Afiny idut navstrechu drug drugu euronews Vizit premer ministra Turcii v Greciyu ocenivaetsya kak istoricheskij nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 24 listopada 2010 Tekst dokumentu 9 lipnya 2021 u Wayback Machine The plan which has been denied by both the military and retired General Dogan involved false flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention Kai polemo Elladas Toyrkias eide to WikiLeaks nedostupne posilannya Wikileaks documents show Turkey helped al Qaida WikiLeaks Turkey Helped al Qaeda US Supported PKK Premer ministr Turcii Redzhep Tajip Erdogan pobedil na pervyh pryamyh vyborah Prezidenta Turcii Erdogan vidpoviv Putinu na zayavu shodo genocidu virmen spochatku poyasnit sho vi robite v Ukrayini TUREChChINA ZBILA ROSIJSKIJ LITAK SU 24 NA KORDONI Z SIRIYeYu VPERShE ZA 62 ROKI VIJSKA NATO ZBILI ROSIJSKIJ VIJSKOVIJ LITAK ONOVLENO ZMI Ankara sprostuvala vibachennya Erdogana za Su 24 Erdogan i Putin provodyat zustrich u Sankt Peterburzi Erdogan zapevniv krimskih tatar u pidtrimci Turechchina ne viznaye aneksiyu Krimu Poziciya Turechchini shodo pidtrimki suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini zalishayetsya nezminnoyu telefonna rozmova Petra Poroshenka i Redzhepa Erdogana Erdogan znovu zayaviv sho hoche buti poserednikom mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu Zelenskij i Erdogan pochali zustrich u Kiyevi OP 03 02 2022 13 30 Pislya vizitu v Ukrayinu Erdogan povidomiv pro zarazhennya koronavirusom Zelenskij vidreaguvav 05 02 2022 20 19 Ukraine Announces Exchange Of 215 Prisoners Of War www barrons com AFP Procitovano 22 September 2022 Swaminathan Sneha 22 September 2022 Ukraine announces the exchange of 215 prisoners of war WION angl Procitovano 22 September 2022 Erdogan YeS ce hristiyanskij soyuz tomu tudi ne prijmayut Turechchinu Turechchina bilshe ne potrebuye chlenstva v YeS Erdogan Erdogan Turechchina nikoli ne vidmovlyalasya vid meti vstupu do YeS Peregovori pro vstup Turechchini do YeS prizupineni Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018 Erdogan Ankara ne bude vidmovlyatisya vid chlenstva v NATO Turechchina Erdogan pidpisav zakon pro pozbavlennya deputativ nedotorkannosti ERDOGAN VISTUPIV PERED PRIHILNIKAMI V STAMBULI Erdogan vistupiv iz zayavoyu v Stambuli U Turechchini z chasu perevorotu zatrimano 154 tis osib ponad 50 tis uv yazneno Erdogan pidtrimav ideyu povernennya smertnoyi kari v Turechchini 1 Erdogan Turechchina skazhe YeS do pobachennya yaksho ne bude novih peregovoriv Referendum u Turechchini yak chomu i za sho progolosuvali turki Dostrokovi vibori v Turechchini chomu Erdogan pospishaye U Turechchini miljoni lyudej vijshli na miting Vibori u Turechchini miljoni lyudej vijshli na miting za golovnogo supernika Erdogana ogolosiv pro svoyu peremogu na viborah u Turechchini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vibori u Turechchini Erdogan znovu ocholit krayinu Novij tureckij sultanat chomu Erdogan peremig na megaviborah i sho ce oznachatime Erdogan pod natiskom problem pochemu vlast v Turcii stremitelno teryaet populyarnost Epoha Erdogana Kak izmenilas Turciya za 20 let ego pravleniya Erdogan peremig u prezidentskih viborah Turechchini UNN 28 travnya 2023 U Turechchini projshla ceremoniya inavguraciyi Erdogana Lb ua 3 chervnya 2023 Ukrayina zaslugovuye na chlenstvo v NATO Erdogan Erdogan Turechchina mozhe rozluchitisya z YeS Erdogan rozpoviv chi poverne Ukrayina Krim i koli zakinchitsya vijna Erdogan rozrivaye kontakti z Netanyahu zayava tureckogo lidera Erdogan poobicyav spriyati ratifikaciyi zayavki Shveciyi na chlenstvo u NATO U Erdogana stavsya infarkt miokarda ZMI www unian ua ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Turkish President Tayyip Erdogan accompanied by his wife Emine Erdogan greets his supporters during a rally ahead of the May 14 presidential and parliamentary elections in Ankara Turkey April 30 2023 ISIS chief killed by Turkey s intelligence agency Erdogan says CBSNews angl 1 travnya 2023 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 15 zhovtnya 2020 roku 450 2020 Pro nagorodzhennya R Erdogana ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Volodimir Zelenskij nagorodiv Prezidenta Turechchini ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenya Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 16 zhovtnya 2020 r PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Redzhep Tajyip ErdoganVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Redzhep Tajyip ErdoganRedzhep Tajyip Erdogan v Lentapediyi ros