Соя (Glycine) — рід квіткових рослин з родини бобових. Найвідомішим видом є соя звичайна (Glycine max). Хоча більшість видів зустрічаються лише в Австралії, ареал сої простягається до Східній Азії й Китаю. Займає тропіки, субтропіки та помірний пояс Східної півкулі.
| Соя | |
|---|---|
| соя звичайна (Glycine max) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Phaseoleae |
| Підтриба: | Glycininae |
| Рід: | Соя (Glycine) Willd. |
| Типовий вид | |
| Glycine clandestina J.C. Wendl. | |
| Синоніми | |
| Список
| |
| Вікісховище: Glycine (Fabaceae) |
Морфологічна характеристика Редагувати
Це однорічні чи багаторічні трав'янисті рослини, вони в'юнкі, повзучі чи прямовисні. В'юнкі в'ються вгору проти годинникової стрілки. Корені трав'янисті або майже дерев'янисті, зазвичай з бульбочками. Листки розташовані почергово, спірально або в два ряди на стеблі; вони перисто-3(7)-листочкові; прилистки дрібні, вільні, зазвичай опадні. Суцвіття пазушні, китицеподібні чи зонтикоподібні. Квітки невеликі, двостатеві, зигоморфні, на ніжках чи сидячі, поодинокі чи зібрані у вузлах. Приквітки малі біля основи квітконосу й приквітники парні, біля основи чашечки. Чашечка плівчаста, дзвінчаста, волосиста, глибоко 2-губа; верхні 2 частки зрощені, нижні 3 ланцетні до щетинкоподібної. Віночки мають типову будову метеликових квіток. Віночок зазвичай пурпуровий, світло-пурпуровий чи білий, трохи довший за чашечку, голий; пелюстки довгокігтисті; штандарти великі, підкруглі чи зворотно-яйцюваті; крила вузькі, злегка зрощені з кілями; кілі коротші за крила, тупі, верхівка незакручена. Десять плідних тичинок не зрощені з пелюстками і чітко чергуються довші з коротшими. Боби лінійні чи довгасті, прямі чи зігнуті. Насіння 1–5, яйцювато-видовжені, майже сплюснуто-чотирикутні, сплющені або округлі. У деяких видів боби перебувають у землі, подібно до арахісу. Підземні плоди зазвичай містять тільки одне насіння, плоди, що дозрівають на повітрі, зазвичай містять від двох до чотирьох, рідше п'яти насіння.
Використання Редагувати
Glycine max використовується в їжу. Рослина має медичне використання. Іноді її вирощують як сидерат. Олія має дуже широкий спектр застосування і широко використовується в хімічній промисловості. Рослина є чудовим джерелом біомаси. Олію з насіння можна використовувати як дизельне паливо, а стебла можна спалювати як паливо.
Glycine tomentella має медичне використання. Цей вид є третинним генетичним родичем сої (Glycine max) і як такий має потенціал у програмах селекції.
Glycine tabacina використовується в їжу, а саме корінь рослини. Рослина має медичне використання.
Glycine soja використовується в їжу. Рослина має медичне використання. Олія має дуже широкий спектр застосування і широко використовується в хімічній промисловості. Цей вид є диким предком культивованої сої та має потенційну цінність як генетичний ресурс, особливо при розведенні для підвищення врожайності.
Етимологія Редагувати
Назва роду Glycine спочатку була введена Карлосом Ліннеєм у першому виданні Genera Plantarum. Воно походить від грецького «glykys» (солодкий) і, ймовірно, стосується солодкості грушоподібних їстівних бульб, вироблених рослиною Glycine apios, тепер відомою як Apios americana. Соя — запозичення із західноєвропейських мов; німецька, нідерландська, англійська й французькі назви зводяться до яп. shoyu (so-ju), що значить «соєва олія», що походить від китайської ciang-yu (теж «соєва олія»).
Види Редагувати
Підрід Glycine
- Glycine albicans[d] Tindale & Craven
- Glycine aphyonota[d] B.E.Pfeil
- Glycine arenaria[sv] Tindale
- Glycine argyrea[sv] Tindale
- Glycine canescens[en] F.J.Herm.
- Glycine clandestina[en] J.C.Wendl.
- Glycine curvata[sv] Tindale
- Glycine cyrtoloba[sv] Tindale
- Glycine falcata[sv] Benth.
- Glycine gracei[d] B.E.Pfeil & Craven
- Glycine hirticaulis[d] Tindale & Craven
- Glycine lactovirens[d] Tindale & Craven
- Glycine latifolia[en] (Benth.) C.Newell & Hymowitz
- Glycine latrobeana[en] (Meissner) Benth.
- Glycine microphylla[en] (Benth.) Tindale
- Glycine montis-douglas[d] B.E.Pfeil & Craven
- Glycine peratosa[d] B.E.Pfeil & Tindale
- Glycine pescadrensis[d] Hayata
- Glycine pindanica[sv] Tindale & Craven
- Glycine pullenii[d] B.E.Pfeil, Tindale & Craven
- Glycine remota[d] M.D.Barrett & R.L.Barrett
- Glycine rubiginosa[d] Tindale & B.E.Pfeil
- Glycine stenophita[d] B.E.Pfeil & Tindale
- Glycine syndetika[d] B.E.Pfeil & Craven
- Glycine tabacina[en] (Labill.) Benth.
- Glycine tomentella[en] Hayata
Підрід Soja (Moench) F.J. Herm.
- Glycine soja Sieb. & Zucc.
- Glycine max (L.) Merr.
Примітки Редагувати
- Glycine. Flora of China. efloras.org. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
- Glycine max. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
- Glycine tomentella. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
- Glycine tabacina. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
- Glycine soja. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 364. — ISBN 966-00-0785-X.
- Home — The Plant List. www.theplantlist.org. Процитовано 25 квітня 2019.
- ILDIS LegumeWeb (version 10). ildis.org. Процитовано 25 квітня 2019.