Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти.
| Софійський собор | |
|---|---|
| | |
| 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д.Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і православний храм |
| Розташування | Білорусь, Полоцьк |
| Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
| Початок будівництва | 1740 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Полоцька архітектурна школа і Віленське бароко |
| Належність | православ'я |
| Єпархія | Q18692780? |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Присвячення | Премудрість Божа[d] |
| Вебсайт | sophia.polotsk.museum.by |
| Софійський собор (Полоцьк) (Білорусь) | |
| Софійський собор у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Первісний собор зведений у середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія.
У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з трьома ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з двома ярусами бійниць.
У XVI столітті переходить до греко-католиків.
1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа.
11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 греко-католицьких священиків і монахів.
1710 року підірваний російським військом.
У 1738—1750 роках відбудований у стилі віленського бароко Йоганом Кристофом Ґляубітцем.
У 1839 р. — у ньому відбувався Полоцький собор.
Пам'ятка відреставрована у 1970-х роках.
У 1985 році у соборі встановлено новий орган роботи чеських майстрів.
Нині в соборі розташований музей, з концертною залою з органом.
Архітектура Редагувати
Полоцький Софійський собор був першим мурованим храмом на території нинішньої Білорусі. Збудований в другій половині XI століття, у часи розквіту незалежного Полоцького князівства. Перебудований у часи найбільших сутичок з Московією, як оборонна церква, що на зразок вежі-донжону став ключовим пунктом оборони міста. Після добудови чотирьох наріжних веж, Софія перетворилася на взірець для оборонних церков усього Великого князівства Литовського.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- (біл.) Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.
Література Редагувати
- Арлоў У. А. Таямніцы Полацкай гісторыі. — Менск: «Беларусь», 1994. — 463 с. — ISBN 5-338-01005-4 (перевидання 2000 та 2002). (біл.)
- Лазука Б. А. Беларускае барока. — Менск: «Беларусь», 2001. (біл.)
- Страчаная спадчына / Уклад. Габрусь Т. В. — Менск: «Беларусь», 2003. (біл.)
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |