Софі́йський метрополіте́н, Софійське метро (болг. Софийско метро) — система ліній метрополітену в Софії, столиці Болгарії, є єдиним метрополітеном держави.
| Софійський метрополітен | ||
|---|---|---|
| Софийско метро | ||
| Перон станції «Красно село» в день відкриття лінії М3, 26 серпня 2020. | ||
| Опис | ||
| Країна | Болгарія | |
| Місто | Софія | |
| Дата відкриття | 28 січня 1998 | |
| Щоденний пасажиропотік | ~450 000 | |
| Річний пасажиропотік | 132 млн | |
| Сайт | www.metropolitan.bg | |
| Підприємницькі дані | ||
| Власник | Софійський муніципалітет | |
| Оператор | Центр міської мобільності | |
| Керівник | Стоян Братоєв | |
| Маршрутна мережа | ||
| Кількість ліній | 4 | |
| Кількість станцій | 47 | |
| Довжина мережі | 52 км | |
| Рухомий склад | ||
| Кількість вагонів | 258 | |
| Кількість вагонів у складі | 3 чи 4 | |
| Основні типи рухомого складу | 81-717/714; 81-740/741; Siemens Inspiro | |
| Кількість депо | 2 | |
| Технічні дані | ||
| Ширина колії | 1435 мм | |
| Електрифікація | 825 V ПС від третьої рейки (M1/M2/M4) 1500 V ПС від контактної мережі (M3) | |
| Середня швидкість | 39 км/ч | |
| Максимальна швидкість | 80 км/ч | |
| ||
| Софійський метрополітен у Вікісховищі |
Введено в дію 28 січня 1998 р. Станом на 25 січня 2021 року, Софійський метрополітен має чотири сполучені між собою лінії — 43 станції із загальною довжиною колій 48 км.
Кошти на будівництво Софійського метро отримує від Уряду Республіки Болгарія та Європейського Банку. Метро будує японська фірма.
Історія ред.
Софійський метрополітен відкрили після більш ніж 15 років будівництва (перші тунелі були споруджені в 1982 році при будівництві державного палацу культури) 28 січня 1998 року. На момент відкриття лінія складалася з п'яти станцій і мала довжину 6,5 км, в 1999 і 2000 роках лінія продовжувалась по одній станції на схід, у 2003 році була відкрита дільниця в північному напрямку з наземною станцією — «Обеля». У 2009 лінія була продовжена на 6 станцій у східному напрямку. 25 квітня 2012 року були відкриті станції метро «Младост 3» та «Царьградне шосе».
Перша лінія M1 — Червона ред.
Перша черга лінії 1 з п'яти станцій завдовжки 6,5 км сполучила бульвар Сливница через Люлін з бульваром К. Величкова з 28 січня 1998. Станція «Ополченська» введена в експлуатацію 17 вересня 1999, станція «Сердика І», що розташована на площі Святої Неділі — 31 жовтня 2000-го, на 31 грудня перша лінія мала 8,1 км завдовжки. Подальше подовження лінії відбулося в квітні 2003 року — 1,8 км — відкрита станція «Обеля».
2005-го року введено в експлуатацію нову чергу із трьох станцій завдовжки 4,8 км між площею Святої Неділі і Всесвітнім торговим центром «Інтерпред» (станція «Жоліо Кюрі»). 2006 року розпочато будівництво черги завдовжки 3,2 кілометри, що сполучила Ізгрев та мікрорайон Младост-1. Завершення будівництва перших трьох станцій черги було заплановано на осінь 2007 року, проте в результаті різних затримок при будівництві першої черги Другої лінії дільниця «Стадіон Васил Левський» — «Младост 1» була введена в експлуатацію 8 травня 2009 року, але діяла протягом короткого періоду часу окремо від західної частини лінії. Об'єднання лінії відбулося 7 вересня 2009.
На станції «Младост 1» відбувається розгалуження лінії:
- Північна гілка (сучасна М4 ) завдовжки 7,2 км, що сполучає станції «Младост 1» і аеропорт Софії (шість станцій), введена в експлуатацію 2 квітня 2015;
- Південна гілка «Младост 1» — «Бізнес-парк Софія» завдовжки 2,62 км (три підземні станції) була введена в експлуатацію 8 травня 2015 року.
Друга лінія M2 — синя ред.
Друга лінія Софійського метрополітену проходить через райони Обеля, Надежда, центр міста і Лозенець на півдні міста. Будівництво 6,4-кілометрової ділянки між районом Надєжа та районом Лозенець через центральний залізничний вокзал і Національний палац культури почалося 14 грудня 2008. Робота на дільниці між житловими масивами Обеля і Надєжда почалася в лютому 2010. Обидві частини лінії введено в експлуатацію 31 серпня 2012 року.
Станції «Национален Дворец на Културата» («НДК») і «Європейський союз» та з'єднувальні тунелі були частково завершені протягом будівництва Національного палацу культури та реконструкції околиць наприкінці 1970-х і початку 1980-х років.
У березні 2014 року було підписано контракт на будівництво південної гілки. Розширення завдовжки 1,3 км включає в себе станцію метро «Витоша», розташовану в районі Хладилніка. Завершення будівельних робіт було заплановано на червень 2016-го.
Також є плани по будівництву лінії до Іліянців, починаючи від існуючого відгалуження між станціями «Княгиня Марія Луїза» і «Хан Кубрат».
Станції ред.
Діючі ред.
Сортування за замовчуванням у переліку виконано за датою відкриття.
| Станція | Лінія | Світлина | В експлуатації з | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Сливница | М1 М4 | 28 січня 1998 | ||
| Люлін | М1 М4 | 28 січня 1998 | обслуговує однойменний житломасив | |
| Західний парк | М1 М4 | 28 січня 1998 | ||
| Вардар | М1 М4 | 28 січня 1998 | ||
| Костянтин Величков | М1 М4 | 28 січня 1998 | ||
| Ополченська | М1 М4 | 17 вересня 1999 | ||
| Сердика | М1 М4 | 31 жовтня 2000 | пересадка на М2 | |
| Обеля | М2 М4 | 20 квітня 2003 | перша від електродепо | |
| Стадіон Васил Левський | М1 М4 | 8 травня 2009 | розташована біля однойменного стадіону | |
| Жоліо Кюрі | М1 М4 | 8 травня 2009 | ||
| Г. М. Димитров | М1 М4 | 8 травня 2009 | ||
| Мусагеница | М1 М4 | 8 травня 2009 | обслуговує однойменний житломасив | |
| Младост 1 | М1 М4 | 8 травня 2009 | обслуговує однойменний житломасив | |
| Софійський університет імені Святого Климента Охридського | М1 М4 | 7 вересня 2009 | пересадка на М3 | |
| Младост 3 | М4 | 25 квітня 2012 | обслуговує однойменний житломасив | |
| Інтер Експоцентр — Царьградне шосе | М4 | 25 квітня 2012 | розташована на однойменному шосе | |
| Ломско шосе | М2 | 31 серпня 2012 | обслуговує житломасив Врабниця | |
| Белі Дунав | М2 | 31 серпня 2012 | розташована на межі житломасивів Надежда-3 і Надежда-4 | |
| Надежда | М2 | 31 серпня 2012 | обслуговує однойменний житломасив, розташована під бульваром Ломське шосе | |
| Хан Кубрат | М2 | 31 серпня 2012 | розташована на межі житломасивів Надежда-1 і Надежда-2 | |
| Княгиня Марія Луїза | М2 | 31 серпня 2012 | розташована біля Центрального онкодиспансеру | |
| Центральний вокзал | М2 | 31 серпня 2012 | розташована біля Центрального вокзалу і Центрального автовокзалу | |
| Львов мост | М2 | 31 серпня 2012 | розташована біля однойменного мосту | |
| Сердика II | М2 | 31 серпня 2012 | пересадка на М1 і М4 | |
| НДК | М2 | 31 серпня 2012 | пересадка на М3 | |
| Європейський союз | М2 | 31 серпня 2012 | розташована біля «Музею Землі та Людини» та City Center Sofia | |
| Джеймс Баучер | М2 | 31 серпня 2012 | обслуговує житломасив Лозанець | |
| Дружба | М4 | 2 квітня 2015 | обслуговує однойменний житломасив | |
| Іскарське шосе | М4 | 2 квітня 2015 | ||
| Софійська гора Афон | М4 | 2 квітня 2015 | ||
| Аеропорт Софія | М4 | 2 квітня 2015 | розташована біля другого терміналу аеропорту Софія | |
| Александр Малінов | М1 | 8 травня 2015 | обслуговує житломасиви Младост-2 і Младост-3 | |
| Академік Александр Теодоров-Балан | М1 | 8 травня 2015 | обслуговує житломасиви Младост-2 і Младост-3 | |
| Бізнес-парк Софія | М1 | 8 травня 2015 | розташована біля однойменного бізнес-парку і обслуговує житломасив Младост-4 | |
| Витоша | М2 | 20 липня 2016 | ||
| Хаджі Димитар | М3 | 26 серпня 2020 | ||
| Театральна | М3 | 26 серпня 2020 | розташована біля театру «Софія» | |
| Орлів міст | М3 | 26 серпня 2020 | пересадка на М1 і М4 | |
| Св. Патріарх Євтимій | М3 | 26 серпня 2020 | ||
| НДК II | М3 | 26 серпня 2020 | пересадка на М2 | |
| Медичний університет | М3 | 26 серпня 2020 | ||
| Болгарія | М3 | 26 серпня 2020 | ||
| Красне село | М3 | 26 серпня 2020 |
Проект/будуються ред.
| Цей розділ статті ще не написано. |
Лінії ред.
Згідно з планами розвитку 2017 року Софійський метрополітен мав складатися з трьох ліній, із загальною довжиною 62 км, 63 станції метро, пасажиропотік — 1,1 млн осіб/добу в завершальній стадії реалізації
Станом на 2021 рік лінії М1 і М4 мають 13 спільних станцій.
| Лінія | Відкриття | Загальна довжина, км | Кількість станцій | Планована довжина, км | Планована кількість станцій | Схема лінії | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| М1 | 1998 | 14,8 | 16 | 17,7 | 19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| М2 | 2012 | 11,4 | 13 | 18,0 | 18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| М3 | 2020 | 7,8 | 8 | 17,8 | 18 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| М4 | 2015 | 26,1 | 20 | 26,1 | 20 |
Рухомий склад ред.
В болгарській столиці використовуються вагони типу 81-717.4/714.4 виробництва заводу «Метровагонмаш» (Російська Федерація), які були замовлені ще 1990 року — загалом 48 вагонів (по 4 вагони в потязі).
В кінці 2005 р. в експлуатацію було введено 6 нових потягів, знов-таки виробництва заводу «Метровагонмаш», але новішої моделі. Потяг складається з трьох вагонів. У зв'язку з розширенням метро 2009-го року, повинні були доставлені ще 3 рухомі склади метра моделей 81-740.2/741.2 «Русич». А в 2010 році були доставлені ще 3 нові потяги моделі 81-740.2Б/741.2Б «Русич».
2012-го місто отримало ще 18 нових потягів моделі 81-740.2Б/741.2Б «Русич».
У Софійському метрополітені діє одне електродепо, виїзд з якого знаходиться між станціями «Сливница» та «Обеля».
Перспективи розвитку ред.
Планується побудувати ще 1 лінію метрополітену.
Мапа ред.
Примітки ред.
- offnews.bg.
- Метрополитен ЕАД/Схема/Действащо метро. https://www.metropolitan.bg/. 2021.
- Sofia Metro links east and west Sofia suburbs. Sofia Echo. 7 вересня 2009.
- ↑ Free rides celebrate opening of Sofia metro Line 2. Railway Gazette International. 31 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Stoyanov, Assen (2 березня 2015). Testing begins on Sofia metro extensions. International Railway Journal. Процитовано 1 квітня 2015.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 13 квітня 2015.
