www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софійська котловина або Софійське поле котловина у західній частині Болгарії найбільша з Підбалканських котловинин Країн

Софійська котловина

Софійська котловина або Софійське поле — котловина у західній частині Болгарії, найбільша з Підбалканських котловинин.

Софійська котловина
Країна  Болгарія
Розташовується на водоймі Іскир
Висота над рівнем моря 550 м
Довжина або відстань 75 км
Ширина 20 км
Площа 1180 км²
 Софійська котловина у Вікісховищі

Координати: 42°47′ пн. ш. 23°16′ сх. д. / 42.783° пн. ш. 23.267° сх. д. / 42.783; 23.267

Географічне положення, межі, територія ред.

Софійська котловина розташована між гірськими ділянками Балканських гір Чепин, Малою горою, Софійською горою і Мургашем півночі і північному сході, горами Віскяр, Люлін і Вітоша на південному заході, Лозенською горою (частина Іхтиманських Середніх гір) на півдні і горою Вакарелською і пагорбом Белиця (частини Іхтиманських Середніх гір) на південному сході. На заході вододіл між річками Сливницькою і Габерською і Алдомирівською височиною відокремлює її від котловини Бурелської, а на сході низький Негушевський кряж відділяє її від невеликої Саранської котловини.

В описаних межах, площа долини становить 1180 км 2 і є найбільшою з усіх підбалканських котловин в Болгарії. Її довжина становить 75 км з північнного заходу на південний схід, а її ширина коливається від 5 до 20 км. Середня висота - 550 м. Долина має горбисте підніжжя і широку рівнинну частину - Софійське поле, де підносяться низькі пагорби - Лозенець, Редута, Баба та інші. Підніжжя котловини піднімається до 700 м висоти над рівнем моря і краще виражене на заході від річки Іскир.

Геологія ред.

Дно котловини складено верхньосенонськими пірокластами та пліоценовими піщано-глинистими седиментами, вкритими делювіальними та наносними конусами. Поле наповнене плиоценовими пісками і глинами, вкритими товстими наносами річок, і в багатьох місцях заболочені. Морфологічне формування Софійської котловини пов'язане з розвитком Софійської грабенової структури, обмеженої північними і південними просіданнями. У пліоцені та четвертинному періоді піддалася диференційованим негативним рухам, коли потік річки Іскир був перекритий і вся сучасна Софійська котловина була перетворена на велике озеро. Це доводять глина та піщані ґрунти, що вкривають майже всю котловину. Озеро зникло після того, як річка прорвалася через Старі Планини та створила своє нинішнє русло. Внаслідок тривалого існування озера на дні вже осушеної котловини накопичилися дебелі седименти від 200 до 800 м. Північна межа Старих Планин побудована з палеозойських сланців, тріасових і юрських пісковиків, вапняків і конгломератів, обезлісена та еродована. Південна межа складається переважно з верхньокрейдових пірокластитів на заході від Іскиру та триасових пісковиків і конгломератів на схід від річки.

Клімат і води ред.

Клімат у долині помірно-континентальний з частими температурними інверсіями то феновими вітрами. Середньорічна температура повітря 9-10   °C, при середній температурі січня — близько -2 °C і в середньолипневою близько 20 °C. Середньорічна кількість опадів 550 - 560 мм.

Котловина відводнюється протікаючєю з півдня на північ річкою Іскир та її притоками Перловська річка, Владайська (з річкою Суходолська), Блато (з річкою Сливницька) та рікою Лесновська (з Єлешницею і річкою Макоцевською). Через малу кількість опадів і плоский рельєф річковий потік невеликий - 30 - 60 мм.

Софійська котловина багата мінеральними джерелами - Княжево, Горішня Баня, Панчарево, Банкя, Софія та інші. Ці джерела, як і той факт, що вся територія схильна до різних сейсмічних коливань, обумовлена розломним характером котловини. Є також велика кількість озер то болот. Протягом багатьох років вона були джерелом будівельних матеріалів (пісок, гравій) для Софії. У минулому зарибленням чи природним шляхом там були заселенні цінні види, такі як короп, товстолоб, судак, щука. Береги рясніють очеретом і рогозом. Внаслідок інтенсивного заростання та заболочення більш дрібних озер в районі Враждебна та Дольшній Богров вони стали недоступними для риболовлі. Дно озер є каменисто-піщане, покрите товстим шаром бруду.

Панорама Софійського поля з Ломського шосе. Можна бачити село Петирч, частина Костинброда, гори Вітоша, Люлін та околиці кварталу "Люлін" Софії.

Корисні копалини, ґрунти, флора і фауна ред.

У Софійській котловині є родовища бурого вугілля — Софійський вугільний басейн, який розташований поблизу селищ Балша та Китина і міста Елин Пелин. Родовища пліоценового періоду і розташовані на різних глибинах - від 100 до 350 - 500 метрів. Вугілля низькокалорійне - близько 1600 ккал/кг робочого палива та не експлуатується. Частиною Софійського вугільного басейну є також родовище бурого вугілля на території села Храбирсько - Храбирський вугільна ділянка вугілля, яка експлуатується.

Ґрунти в котловині переважно чорноземно смоляні, особливо в нижньому котловинному дні, алювіально-лукові у долині ріки та коричневі лісові на периферійних, вищих частинах.

На рослинність і тваринний світ сильно впливає людина через його діяльність. Велику частину долини займають ріллі, поблизу населених пунктів - городи та фруктові сади, а у вищих периферійних частинах - пасовища.

Поселення ред.

У південній центральній частині долини розташована столиця Болгарії Софія, на заході - міста Сливниця, Костинброд, Божуриште, Банкя і Новий Іскир, а на сході - міста Елин Пелин та Бухово. Є також десятки сіл, деякі з яких мають досить велике населення, більшість якого працює в столиці.

Транспорт ред.

Софійську котловину перетинає кілька важливих транспортних маршрутів - доріг Державної автомобільної мережі та залізничні лінії:

Через Софійську котловину проходить частина маршрутів чотирьох важливих залізничних ліній:

Топографічна карта ред.

  • Аркуш карти K-34-46. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Аркуш карти K-34-47. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Аркуш карти K-34-48. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Аркуш карти K- Перник. Масштаб: 1 : 100 000. (болг.)
  • Аркуш карти K-34-60. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Джерела ред.

  • Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 456.  (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sofijska kotlovina abo Sofijske pole kotlovina u zahidnij chastini Bolgariyi najbilsha z Pidbalkanskih kotlovinin Sofijska kotlovinaKrayina BolgariyaRoztashovuyetsya na vodojmiIskirVisota nad rivnem morya550 mDovzhina abo vidstan75 kmShirina20 kmPlosha1180 km Sofijska kotlovina u VikishovishiKoordinati 42 47 pn sh 23 16 sh d 42 783 pn sh 23 267 sh d 42 783 23 267 Zmist 1 Geografichne polozhennya mezhi teritoriya 2 Geologiya 3 Klimat i vodi 4 Korisni kopalini grunti flora i fauna 5 Poselennya 6 Transport 7 Topografichna karta 8 DzherelaGeografichne polozhennya mezhi teritoriya red Sofijska kotlovina roztashovana mizh girskimi dilyankami Balkanskih gir Chepin Maloyu goroyu Sofijskoyu goroyu i Murgashem pivnochi i pivnichnomu shodi gorami Viskyar Lyulin i Vitosha na pivdennomu zahodi Lozenskoyu goroyu chastina Ihtimanskih Serednih gir na pivdni i goroyu Vakarelskoyu i pagorbom Belicya chastini Ihtimanskih Serednih gir na pivdennomu shodi Na zahodi vododil mizh richkami Slivnickoyu i Gaberskoyu i Aldomirivskoyu visochinoyu vidokremlyuye yiyi vid kotlovini Burelskoyi a na shodi nizkij Negushevskij kryazh viddilyaye yiyi vid nevelikoyi Saranskoyi kotlovini V opisanih mezhah plosha dolini stanovit 1180 km 2 i ye najbilshoyu z usih pidbalkanskih kotlovin v Bolgariyi Yiyi dovzhina stanovit 75 km z pivnichnnogo zahodu na pivdennij shid a yiyi shirina kolivayetsya vid 5 do 20 km Serednya visota 550 m Dolina maye gorbiste pidnizhzhya i shiroku rivninnu chastinu Sofijske pole de pidnosyatsya nizki pagorbi Lozenec Reduta Baba ta inshi Pidnizhzhya kotlovini pidnimayetsya do 700 m visoti nad rivnem morya i krashe virazhene na zahodi vid richki Iskir nbsp Geologiya red Dno kotlovini skladeno verhnosenonskimi piroklastami ta pliocenovimi pishano glinistimi sedimentami vkritimi delyuvialnimi ta nanosnimi konusami Pole napovnene pliocenovimi piskami i glinami vkritimi tovstimi nanosami richok i v bagatoh miscyah zabolocheni Morfologichne formuvannya Sofijskoyi kotlovini pov yazane z rozvitkom Sofijskoyi grabenovoyi strukturi obmezhenoyi pivnichnimi i pivdennimi prosidannyami U plioceni ta chetvertinnomu periodi piddalasya diferencijovanim negativnim ruham koli potik richki Iskir buv perekritij i vsya suchasna Sofijska kotlovina bula peretvorena na velike ozero Ce dovodyat glina ta pishani grunti sho vkrivayut majzhe vsyu kotlovinu Ozero zniklo pislya togo yak richka prorvalasya cherez Stari Planini ta stvorila svoye ninishnye ruslo Vnaslidok trivalogo isnuvannya ozera na dni vzhe osushenoyi kotlovini nakopichilisya debeli sedimenti vid 200 do 800 m Pivnichna mezha Starih Planin pobudovana z paleozojskih slanciv triasovih i yurskih piskovikiv vapnyakiv i konglomerativ obezlisena ta erodovana Pivdenna mezha skladayetsya perevazhno z verhnokrejdovih piroklastitiv na zahodi vid Iskiru ta triasovih piskovikiv i konglomerativ na shid vid richki Klimat i vodi red Klimat u dolini pomirno kontinentalnij z chastimi temperaturnimi inversiyami to fenovimi vitrami Serednorichna temperatura povitrya 9 10 C pri serednij temperaturi sichnya blizko 2 C i v serednolipnevoyu blizko 20 C Serednorichna kilkist opadiv 550 560 mm Kotlovina vidvodnyuyetsya protikayuchyeyu z pivdnya na pivnich richkoyu Iskir ta yiyi pritokami Perlovska richka Vladajska z richkoyu Suhodolska Blato z richkoyu Slivnicka ta rikoyu Lesnovska z Yeleshniceyu i richkoyu Makocevskoyu Cherez malu kilkist opadiv i ploskij relyef richkovij potik nevelikij 30 60 mm Sofijska kotlovina bagata mineralnimi dzherelami Knyazhevo Gorishnya Banya Pancharevo Bankya Sofiya ta inshi Ci dzherela yak i toj fakt sho vsya teritoriya shilna do riznih sejsmichnih kolivan obumovlena rozlomnim harakterom kotlovini Ye takozh velika kilkist ozer to bolot Protyagom bagatoh rokiv vona buli dzherelom budivelnih materialiv pisok gravij dlya Sofiyi U minulomu zariblennyam chi prirodnim shlyahom tam buli zaselenni cinni vidi taki yak korop tovstolob sudak shuka Beregi ryasniyut ocheretom i rogozom Vnaslidok intensivnogo zarostannya ta zabolochennya bilsh dribnih ozer v rajoni Vrazhdebna ta Dolshnij Bogrov voni stali nedostupnimi dlya ribolovli Dno ozer ye kamenisto pishane pokrite tovstim sharom brudu nbsp Panorama Sofijskogo polya z Lomskogo shose Mozhna bachiti selo Petirch chastina Kostinbroda gori Vitosha Lyulin ta okolici kvartalu Lyulin Sofiyi Korisni kopalini grunti flora i fauna red U Sofijskij kotlovini ye rodovisha burogo vugillya Sofijskij vugilnij basejn yakij roztashovanij poblizu selish Balsha ta Kitina i mista Elin Pelin Rodovisha pliocenovogo periodu i roztashovani na riznih glibinah vid 100 do 350 500 metriv Vugillya nizkokalorijne blizko 1600 kkal kg robochogo paliva ta ne ekspluatuyetsya Chastinoyu Sofijskogo vugilnogo basejnu ye takozh rodovishe burogo vugillya na teritoriyi sela Hrabirsko Hrabirskij vugilna dilyanka vugillya yaka ekspluatuyetsya Grunti v kotlovini perevazhno chornozemno smolyani osoblivo v nizhnomu kotlovinnomu dni alyuvialno lukovi u dolini riki ta korichnevi lisovi na periferijnih vishih chastinah Na roslinnist i tvarinnij svit silno vplivaye lyudina cherez jogo diyalnist Veliku chastinu dolini zajmayut rilli poblizu naselenih punktiv gorodi ta fruktovi sadi a u vishih periferijnih chastinah pasovisha Poselennya red U pivdennij centralnij chastini dolini roztashovana stolicya Bolgariyi Sofiya na zahodi mista Slivnicya Kostinbrod Bozhurishte Bankya i Novij Iskir a na shodi mista Elin Pelin ta Buhovo Ye takozh desyatki sil deyaki z yakih mayut dosit velike naselennya bilshist yakogo pracyuye v stolici Transport red Sofijsku kotlovinu peretinaye kilka vazhlivih transportnih marshrutiv dorig Derzhavnoyi avtomobilnoyi merezhi ta zaliznichni liniyi U pivnichno shidnij pivdenno shidnij i pivdennij chastini dolini prohodyat pochatkovi dilyanki avtomagistralej Hemus Trakiya i Lyulin Z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid vid s Yeleshnicya do sela Vladaya protyagom 48 9 km prohodit dilyanka pershoklasnoyi dorogi 1 Vidin Sofiya KPP Kulata Z zahodu na shid vid s Vladaya do s Gorishnya Malina protyagom 55 4 km prohodit dilyanka dorogi pershogo klasu 6 Gyuyeshevo Sofiya Karlovo Burgas Z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid Dragomana do sela Novij Han protyagom 83 8 km prohodit dilyanka pershoklasnoyi dorogi 8 prikordonnij punkt Kalotina Sofiya Plovdiv KPP Kapitan Andreyevo Navkolo Sofiyi protyagom 61 8 km dorogu drugogo klasu 18 U pivnichnij chastini dolini v rajoni mista Novij Iskir protyagom 7 4 km dilyanka dorogi drugogo klasu 16 Rebirkovo Svoge Novij Iskir U pivnichnij chastini vid Voluyaka do Dragovishtici protyagom 12 5 km dilyanka dorogi drugogo klasu 81 Sofiya Montana Lom U shidnij chastini mizh selami Yeleshnicya i Novij Han protyagom 17 4 km dilyanka tretoklasnoyi dorogi 105 Yeleshnicya Elin Pelin Novij Han U pivdennij chastini vid sela Zlatusha do mista Bozhurishte protyagom 18 6 kilometriv dilyanka dorogi tretogo klasu 638 Breznik Bozhurishte U pivdennij chastini vid Sofiyi do mista Bankya protyagom 8 km dilyanka dorogi tretogo klasu 802 Sofiya Bankya Pernik Na pivnichnomu zahodi vid s Beladiye Han do s Gurgulyat protyagom 23 6 km dilyanka dorogi tretogo klasu 811 Beladiye Han Slivnicya Breznik Cherez Sofijsku kotlovinu prohodit chastina marshrutiv chotiroh vazhlivih zaliznichnih linij Z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid punkt propusku Kalotina Sofiya Plovdiv punkt propusku Kapitan Andreyevo U pivdennij chastini Sofiya Blagoyevgrad punkt propusku Kulata U shidnij chastini Sofiya Karlovo Burgas U pivnichnij chastini Sofiya Gorishnya Oryahovicya Ruse i Varna Topografichna karta red Arkush karti K 34 46 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Arkush karti K 34 47 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Arkush karti K 34 48 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Arkush karti K Pernik Masshtab 1 100 000 bolg Arkush karti K 34 60 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Dzherela red Nikolaj Michev 1980 Geografski rechnik na Blgariya Sofiya Nauka i izkustvo s 456 bolg Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sofijska kotlovina amp oldid 39352349