Віра Михайлівна Сотникова (нар. 19 липня 1960, Сталінград, Сталінградська область, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, телеведуча.
| Сотникова Віра Михайлівна | |
|---|---|
| рос. Вера Михайловна Сотникова | |
| Дата народження | 19 липня 1960 (63 роки) |
| Місце народження | Сталінград, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Професія | акторка, кіноакторка, ведуча, телеведуча, продюсерка, кінопродюсерка |
| IMDb | ID 0815478 |
| verasotnikova.ru | |
| Сотникова Віра Михайлівна у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народилася 19 липня 1960 року в місті Сталінграді (з 10 листопада 1961 року — Волгоград), у робітничій родині. Батько — Михайло Петрович Сотников, працював шихтовщиком на одному з волгоградських заводів (завантажував металевий лом у доменну піч). Мати — Маргарита Петрівна Сотникова, працювала телефоністкою.
1978 року Віра приїхала до Москви вступати на філологічний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, однак поступила на акторський факультет Школи-студії МХАТ (керівник курсу — Олег Миколайович Єфремов), який закінчила 1982 року.
1983 року Віра Сотникова почала зніматися в кіно.
З 1984 року і дотепер працює в різних театрах Москви.
2013 року вона була номінована на премію «Золотий орел» у категорії «Найкраща жіноча роль на телебаченні» за роль Людмили Зикіної в телесеріалі «Людмила».
Родина ред.
- Батько — Михайло Петрович Сотників (помер), працював шихтовщиком на одному з волгоградських заводів.
- Мати — Маргарита Петрівна Сотникова (24 листопада 1928 — 20 листопада 2017), жила у Волгограді, працювала телефоністкою.
- Старша сестра — Галина (померла).
- Племінниця — Рита.
- Внучата племінниця — Белла.
- Чоловік — Юрій Нікольський
- Син — Ян Нікольський
- Онук Максим (нар. 2009 р.)
- Син — Ян Нікольський
- Незареєстрований шлюб (1993—2000) — Володимир Борисович Кузьмін (нар. 31 травня 1955), радянський і російський музикант. Віра зняла як режисерка п'ять кліпів на пісні.
- Незареєстрований шлюб — Ренат Фаварисович Давлєтьяров (нар. 17 серпня 1961), російський продюсер, кінорежисер і сценарист, президент Гільдії продюсерів Росії.
Творчість ред.
Фільмографія ред.
- 1983 — Визнати винним — Ольга (Льока), перукарка, подруга Миколи Бойка
- 1984 — Мертві душі — донька Плюшкіна
- 1985 — Найчарівніша і найпривабливіша — Світлана, подруга Володі Смирнова (роль озвучила Наталія Гурзо)
- 1985 — Увага! Всім постам… — Люся, медсестра
- 1985 — Маріца — Ліза, сестра Тасілло Мадача
- 1985 — Незручна людина — Марина
- 1986 — Кур'єр — Наташа, коханка Федора Івановича, батька Івана Мірошникова
- 1986 — Державний кордон. Рік сорок перший — Ірина Голубєва, дружина лейтенанта Сушенцова
- 1987 — Державний кордон. За порогом перемоги — Ірина Голубєва, дружина лейтенанта Сушенцова
- 1987 — Кінець Вічності — Нойс Ламбент, кохана Ендрю Харлана
- 1989 — Право на минуле — Власта
- 1989 — Гу-га — Тамара Миколаївна, вчителька ботаніки, дружина майора Червоної армії
- 1990 — Битва трьох королів — Рубіна, наложниця турецького султана
- 1990 — Захочу — полюблю — Наталія Полянська
- 1990 — Полювання на сутенера — Ніна
- 1990 — Десять років без права листування — Фаїна, дружина Миколи «Татарина»
- 1991 — Історія Аляски — Джина
- 1992 — Байрон, або Балада про демона — Августа Лі, сестра Байрона
- 1993 — Роман імператора — Катерина Долгорукова, княжна
- 1993 — Сніданок з видом на Ельбрус — Лариса
- 1993 — Хочу до Америки — Нора
- 1993 — Аляска Кід — Джина
- 1993 — Гвинт — Віра Петрівна, співробітниця митниці, мати-одиначка
- 1997 — Королева Марго — Анрієтта Неверська (роль озвучила Ганна Каменкова)
- 1998 — Чорне море 213 — Белла
- 1998 — Полліанна — тітка Поллі
- 2000 — Любов.ru
- 2000 — Лицарський роман — Бригіта
- 2001 — П'ятий кут — Ліка
- 2002 — Олександр Пушкін — # 2003 — Театральний блюз — Жанна Андріївна Солнцева, відома актриса
- 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — Наташа
- 2004 — Слова і музика — Марго
- 2005 — Неділя в жіночій лазні — Галина Петрівна Медякова
- 2006 — Танго любові — Наталія Антонівна, мати Каті
- 2006 — Перший швидкий — епізод
- 2006 — Клініка — Лариса Павлівна, лікар
- 2007 — Довгоочікуване кохання — Вероніка, працівниця страхової компанії
- 2007 — Жінка бажає знати — співачка
- 2008 — Управа — Морозова Ольга Андріївна, голова районної Управи
- 2008 — Відкрийте, міліція! — Ганна Петрівна Зелінська, майор міліції
- 2010 — Мій улюблений роздовбай — Наталя Миколаївна, фотограф
- 2012 — Наречений — Елла Вікторівна, дружина Артура, завідувачка дитячого садка
- 2013 — Людмила — Людмила Георгіївна Зикіна, радянська та російська співачка, виконавиця російських народних пісень, романсів, естрадних пісень
- 2014 — Кращі вороги — Марго (Маргарита Віталіївна Сомова), фахівець з антикваріату
- 2014 — Я більше не боюся — Олександра Терентіївна, власниця ресторану
- 2015 — Вірю не вірю — Лідія Якимівна, мати Кості
Телеспектаклі ред.
- 1985 — Тев'є-молочник — Хава
Роботи в театрі ред.
Московський драматичний театр на Малій Бронній (1984—1988)
- «А все-таки вона крутиться» — Малахова (режисер Лев Дуров)
- «Детектив кам'яного століття» — Ящірка (реж. О. Лазарєв, автор А. Володін)
- «Татуйовані душі» — Ружа
- «Ксантиппа і цей, як його…» — Мілена (реж. Л. Дуров)
- «Поранений звір» — Тіло «В» (реж. С. Яшин, автор С. Коковкін)
- «Ви чиє, старичйо?» — Лідія Павлівна (реж. А. Лазарєв, автор А. Васильєв)
Театр "Школа драматичного мистецтва Анатолія Васильєва (1988—1991)
- «Доктор Живаго» — Лара (реж. М. Буткевич, автор Борис Пастернак)
- «Шість персонажів у пошуках автора» — Моліна (реж. А. Васильєв, автор Л.Піранделло)
- «Ідіот» — Настасья Пилипівна (реж. А. Васильєв, автор Федір Достоєвський)
- «Чевенгур» — Софія (реж. М. Буткевич, автор М. Платонов)
Театр імені Мосовєта (1991—1993)
- «Собачий вальс» — Єлизавета (реж. А. Житинкін, автор Л. Андрєєв)
МХАТ імені А. П. Чехова (1995—2004)
- «Гофман» — Юлія (реж. М. Скорик, автор А. Гофман)
- «Три сестри» — Маша (реж. О. Єфремов, автор А. Чехов)
- «Дядя Ваня» — Олена Андріївна (О. Єфремов, автор А. Чехов)
- «Антігона» — Ісмена (реж. Т. Чхеїдзе, автор Ж. Ануй)
Театр Луни (2000—2004)
- «Подорож дилетантів» — пані Тучкова (реж. А. Проханов)
Театр Романа Віктюка (2006)
- «Незбагненна жінка, що живе в нас» — Мауриция, Мадагаскар (реж. Р. Віктюк, автор Х. Левін)
- «Адам і Єва» — Єва (реж. А. Кирющенко, автор А. Міллер)
- «Чапаєв і порожнеча» — Анка (реж. П. Урсул, автор В. Пєлєвін)
- «Майстер і Маргарита» — Маргарита (реж. В. Беляковіч, автор М. Булгаков)
- «Сімейна ідилія» — Віка (реж. Д. Астрахан, автор О. Данілов)
- «Маленькі афери великого міста» — Дафна (реж. А. Кирющенко)
- «Сергій і Айседора» — Айседора Дункан (реж. Р. Віктюк)
- «П'ять вечорів» — Тамара (реж. О. Анохіна, за п'єсою А. Володіна)
Робота на телебаченні ред.
Документальні фільми ред.
Нагороди та номінації ред.
- 1992 — премія за найкращу жіночу роль другого плану на міжнародному кінофестивалі в Салоніках (фільм «Байрон»).
- 2010 — Подяка Президента Російської Федерації за заслуги в галузі культури і багаторічну плідну роботу
- 2010 — спецприз «Золотий лелека» актрисі і продюсеру за виставу «Адам і Єва» на фестивалі «Амурська осінь».
- 2014 — номінація на премію «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль на телебаченні» за 2013 рік — за роль Людмили Зикіної в телесеріалі «Людмила».
Примітки ред.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ČSFD — 2001.
- ↑ Віра Сотникова. Біографія [ 2017-11-27 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Віри Сотникової, 25 листопада 2012 р.
- Акторський факультет. Випускники 1981—1990 рр. [ 2017-11-17 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Школи-студії МХАТ
- Померла мати Віри Сотникової. // starhit.ru (24 листопада 2017 року)
- Віра Сотникова. Біографія // verasotnikova.narod.ru
- Рудольф Великолепный (19 липня 2017). Самые громкие романы Веры Сотниковой. Дни ру. Процитовано 8 грудня 2018.
- Віра Сотникова збирає «Клуб колишніх дружин» // «Комсомольская правда», 12 квітня 2006 р.
- Віру Сотникову «звільнили» з «Клуб колишніх дружин» // Правда.Ру, 21 жовтня 2008 р.
- Віра Сотникова в передачі «Клуб колишніх дружин» на телеканалі ТНТ. Кадри з телепрограми [ 2019-03-22 у Wayback Machine.] // sotnikovavera.ru
- Віра Сотникова розповіла про чудеса на проекті «Битва екстрасенсів» // Сайт «Вокруг ТВ», 22 липня 2017 р.
- Програма «Віра Сотникова: мої чоловіки» з телевізійного документального циклу «Нові російські сенсації» (випуск від 29 березня 2014 р.) ВІДЕО // НТВ
- Програма документального циклу «Приватна історія»: «Віра Сотникова» (випуск від 15 листопада 2014 р.) ВІДЕО // Телеканал «Москва 24»
- Розпорядження Президента Російської Федерації від 12 грудня 2010 року № 862-рп «Про заохочення»
Посилання ред.
- Сотникова Віра Михайлівна на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- // vera-sotnikova.ru (рос.)
- Неофіційний сайт Віри Сотникової // sotnikovavera.ru (рос.)
- Сотникова Віра Михайлівна. Біографія, фільмографія, фотографії актриси // ruskino.ru (рос.)
- Борис Тарасов (2 червня 2009). Вера Сотникова знает, как избавляться от негатива. «Вечерняя Москва», № 98 (25118). Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 22 березня 2019. (рос.)
- Марина Порк. Віра Сотникова: «Без любові — не можна!» // 7 днів, 5 березня 2012 р. (рос.)