Шломо ібн Гвіроль (*бл. 1022 — бл. 1057) — єврейський поет та філософ часів Кордовського халіфату. Християни знали його під ім'ям Авіцеброн, араби — ібн Езра.
| Шломо ібн Гвіроль | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | שלמה בן יהודה אבן גבירול |
| Народився | бл. 1022 Малага |
| Помер | бл. 1057 Валенсія |
| Країна | Кордовський халіфат |
| Національність | єврей |
| Діяльність | поет, філософ |
| Галузь | філософія і Неоплатонізм |
| Знання мов | іврит, іспанська і арабська |
| Жанр | поезія |
| Magnum opus | Azharotd |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | Габріель |
|
Життєпис ред.
Народився у 1021 або 1022 році в м. Малага. Був сином впливового чиновника Габріеля, що мав вплив при дворі халфа Гішама II, та вимушений був залишити Кордову після вступу на трон Сулаймана ібн аль-Хакама. Ще дитиною втратив батьків. Шломо здобув освіту в Сарагосі, де вивчав талмуд, граматику, геометрію, астрономію і філософію. У 1039 році залишив Сарагосу. Соломон ібн Габіроль після 1045 року жив у Гранаді, потім у Валенсії. Далі вів життя мандрівного філософа.
Творчість ред.
Поет і філософ, він використовував давньогебрейську мову в своїх працях з філології та у віршах, що розповідали про вино, кохання, пошук мудрості, самоті розуму і песимізмі, викликаному людськими слабостями. Соломон був автором літургійних поем. Найвідомішими є «Я господар, і пісня є моїм рабом», де перефразовано 613 заповідей юдаїзму. У 1041 році написав вірш, що складався з 400 рядків, що відображав гебрейський алфавіт та акростих, який був відображенням граматики івриту.
Був прихильником неоплатонізму. З його слів відомо про 12 філософських праць. Ібн Габіроль видав кілька філософських творів арабською мовою, зокрема «Виправлення якостей душі» (1045 рік) і «Джерело життя» (відомий у латинському перекладі Домініка Гундіссаліна як «Fans vitae», бл. 1050 року). У першій праці він прагнув визначити етичні норми життя, у другому — розмірковував про Бога, мудрості і волі. «Джерело життя» мало значний вплив на творчість Вільгельма де Овернь, Олександра Гельського, Джона Дунса Скота. У 1047 році склав збірку прислів'їв «Вибір перлів».
Джерела ред.
- Raphael Loewe: Ibn Gabirol. Grove Weidenfeld, New York 1989, ISBN 0-8021-1133-5.
- Cano Pérez, María José. «Ibn Gabirol», dins Lirola Delgado, Jorge (ed.). Biblioteca de al-Andalus. De Ibn al-Dabbāg a Ibn Kurz. Almeria: Fundación Ibn Tufayl de Estudios Árabes, 2004, pp. 189—196. ISBN 84-934026-1-3 (vol. 3).
- Ruiz Gisbert, Rosa. «Salomón Ibn Gabirol». Isla de Arriarán: revista cultural y científica, 30 (2007), pp. 31–42. ISSN 1133-6293.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соломон ібн Габірол |
- https://www.uco.es/ucopress/ojs/index.php/mediterranea/article/view/14152/12856
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 189. — ISBN 978-2-221-06888-5