www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокур Іван Тарасович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокур 17 липня 1908 2 листопада 1994 український

Сокур Іван Тарасович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокур.

Сокур Іван Тарасович (17 липня 1908 — 2 листопада 1994) — український зоолог та еколог, доктор біологічних наук, професор, один з провідних зоологів України XX ст., фахівець в галузі фауністики, зоогеографії, екології та прикладної теріології, неперевершений знавець теріофауни України.

Сокур Іван Тарасович
Народився 17 липня 1908(1908-07-17)
с. Вікнина Терновської волості Гайсинського повіту Кам'янець-Подільської губернії (нині Гайворонський р-н Кіровоградської обл.), УРСР
Помер 2 листопада 1994(1994-11-02) (86 років)
Київ, Україна
Країна  Україна
Діяльність зоолог
Alma mater Харківський університет
Галузь зоологія,
теріологія,
екологія
Заклад Інститут зоології АН УРСР
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні Ігор Ємельянов, Віталій Гайченко, Сергій Тесленко, Світлана Золотухіна, Неоніла Філіпчук та ін. (до 20 захищених дисертацій)
Відомий завдяки: роботи із екології ссавців, історичні зміни фауни, гризуни-шкідники
Нагороди
Особ. сторінка пам'ятна сторінка на сайті Теріологічного товариства
Персональний профіль в Гугл-Акедемії

Біографія Редагувати

початки, аспірантура Редагувати

Іван Тарасович народився 17 липня 1908 р. в с. Вікнина Терновської волості Гайсинського повіту Подільської губернії (нині Гайворонський р-н Кіровоградської обл.). У 1937 р. закінчив Харківський університет і вступив до аспірантури Зоологічного інституту при університеті. Протягом трьох аспірантських років (1938—1940) Іван Тарасович вивчав екологію мишоподібних гризунів полезахисних лісових смуг південних районів України. Підсумком цих досліджень стала кандидатська дисертація «Влияние полезашитных лесополос на количество и поведение мышевидных грызунов окружаюшего поля» (1941). Після захисту кандидатської дисертації поїхав працювати на західну Україну, на Волинь, де обіймав посаду завідувача кафедри зоології і директора Учительського інституту в м. Луцьку. Німецько-радянська війна, учасником якої був Іван Тарасович, на деякий час перервала педагогічну і наукову діяльність ученого.

повоєнне життя Редагувати

Після війни Іван Тарасович опинився у Києві, де з 1946 р. працював старшим науковим співробітником в Інституті зоології АН УРСР, і у 1948—1954 рр. очолював Зоологічний музей АН, який в той час був при цьому інституті. Багато часу проводив в експедиційних виїздах, охопивши ними малодосліджені з огляду на теріофауну райони — Карпати, Закарпаття, Західне Полісся, Гірський Крим. У ці роки у «Доповідях АН УРСР» виходять його перші статті за матеріалами експедицій: «Нові матеріали до фауни ссавців Закарпатської області» (1949), «Нові дані про фауну дрібних ссавців західного Полісся УРСР» (1950), «До питання про зоогеографічну характеристику Радянських Карпат» (1951). Тоді ж у «Збірнику праць Зоологічного музею» він публікує свій перший огляд «Господарське значення ссавців Закарпатської області і шляхи їх використання» (1952), а також монографію «Звірі Радянських Карпат і їх господарське значення» (1952).

У подальшому, на основі результатів своїх численних експедицій Іваном Тарасовичем було підготовлено низку нових праць, у тому числі монографії: «Акліматизація і розведення хутрових звірів на Україні» (1953), «Мисливсько-промислові звірі західних областей України» (1954), «Історичні зміни та використання фауни ссавців України» (1961), «Шкідливі гризуни і боротьба з ними» (1963). У ці ж роки виходить з друку науково-популярне видання, яким багато колег і природознавців користуються дотепер — «Ссавці фауни України та їх господарське значення» (1960). Підсумковою працею зазначеного періоду вивчення фауни ссавців України стала докторська дисертація «Ссавці фауни України (історичні зміни, екологія, практичне значення і шляхи раціонального використання)» (Харків, 1961).

дослідження у галузі експериментальної екології Редагувати

З 1965 по 1975 рр. Іван Тарасович — завідувач відділу експериментальної (згодом — популяційної) екології наземних хребетних Інституту зоології АН УРСР. У цей час він докладає багато зусиль до підготовки молодих науковців, виступаючи керівником дисертацій, і в 1971 р. йому присвоєно вчене звання професора.

Основним напрямком керованого Іваном Тарасовичем відділу було вивчення еколого-фізіологічних, біохімічних і екологічних особливостей популяцій членистоногих і ссавців. Значну увагу він приділяв вивченню екології мишоподібних гризунів агробіоценозів — шкідників сільського господарства, розробці наукових основ прогнозу їх чисельності і заходів боротьби з ними.

Добре відомий розроблений вченим метод боротьби зі шкідниками за допомогою аміачної води, який широко впроваджувався у різних регіонах України. Всі роки він їздив в експедиції, вважаючи їх ключовим елементом наукового дослідження. Докладно вів щоденники та фототеку, виїздив на поля для корекції прогнозів чисельності гризунів, ставив пастки, рахував нори, наносив усе це на карти.

У 1975—1989 рр. І. Т. Сокур обіймав посаду провідного наукового співробітника-консультанта відділу.

громадська діяльність та популяризація знань Редагувати

Енергія та ентузіазм Івана Тарасовича передавалися усім. До нього постійно приїздили на консультації теріологи з різних куточків України. За роки роботи в Інституті зоології він підготував 15 кандидатів наук, які наразі працюють у різних академічних інститутах та університетах, а деякі стали докторами наук.

Впродовж багатьох років він був активним членом товариства «Знання», читав лекції в найрізноманітніших закладах і куточках України — від степів до Полісся, від радгоспів до закритих військових частин. Його улюбленими темами були дарвінізм і походження людини, історичні зміни фауни і зоогеографія.

До останніх днів життя Іван Тарасович був професором-консультантом відділу популяційної екології Інституту зоології АН України. Займався питаннями, пов'язаними зі шкодочинністю гризунів, прогнозами спалахів їхньої чисельності, працював з аспірантами.

Про нього Редагувати

Бібліографія наукових праць Редагувати

Повна бібліографія І. Т. Сокура включає принаймні 100 праць. Тут подано бібліографічні описи близько 20 найбільш цитованих праць цього дослідника 1949—1988 років, у тім числі його кількох монографій.

  • Сокур І. Т. Про фауну птахів та ссавців Партизанських лісних полезахисних смуг Генічеського району // Праці зоол.-біол. ін-ту Харків. держ. ун-ту. — 1940. — Том 8-9.
  • Сокур I. Т. Нові матеріали до фауни ссавців Закарпатської області // Доп. АН УРСР . — 1949. — Вип. 5. — С. 83-91.
  • Сокур I. Т. Нові дані про фауну дрібних ссавців західного Полісся УРСР // Доп. АН УРСР . — 1950. — № 4.
  • Сокур І. Т. До питання про зоогеографічну характеристику Радянських Карпат // Доп. АН УРСР . — 1951. — Вип. 3. — С. 198—201.
  • Сокур I. Т. Господарське значення ссавців Закарпатської області і шляхи їх використання // Зб. Праць Зоол. музею АН УРСР. — 1952. — № 25. — С. 35-45.
  • Сокур І. Т. Звірі Радянських Карпат і їх господарське значення. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1952. — 68 с.
  • Сокур І. Т. Акліматизація і розведення хутрових звірів на Україні. — 1953.
  • Сокур І. Т. Мисливсько-промислові звірі західних областей України. — 1954.
  • Сокур I. Т. Нові матеріали до пізнання фауни дрібних ссавців України // Зб. праць Зоол. музею АН УРСР. — Київ, 1963. — № 32. — С. 29-42.
  • Сокур I. Т. Ссавці фауни України та їх господарське значення. — Київ: Держучпедвидав, 1960. — 211 с.
  • Сокур I. Т. Дослідження фауни ссавців України за роки Радянської влади // Зб. праць Зоол. музею Укр. АН. — Київ, 1960. — № 29. — С. 21-38.
  • Сокур И. Т. Млекопитающие фауны Украины (исторические изменения, экология, практическое значение и пути рационального использования) // Автореф. дис…. док. биол. наук. — Харьков: ХОТК3 Гос. ун-т им. А. М. Горького, 1961. — 17 с.
  • Сокур И. Т., Аверин Ю. В. Успенский Т. А. Зоогеографическая карта // Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР. — М., 1962. — С. 33-34.
  • Сокур I. Т. Нові матеріали до пізнання фауни дрібних ссавців України // Зб. праць Зоол. музею АН УРСР. — Київ, 1963. — № 32. — С. 29-42.
  • Сокур I. Т. Шкідливі гризуни і боротьба з ними. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1963. — 95 с.
  • Сокур И. Т., Филипчук Н. С. Морфофизиологические особенности географических популяций малого и крапчатого сусликов // Вестник зоол. — 1977. — № 5. — С. 8-11.
  • Сокур И. Т., Дворников М. В., Лобков В. А. и др. Наземные беличьи Украины (современное состояние, особенности экологии, рациональное использование и охрана) // Изученность териофауны Украины, ее рац. использование и охрана. — Киев: Наук. думка, 1988. — С. 51-63.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2012. 
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Серпень 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sokur Sokur Ivan Tarasovich 17 lipnya 1908 2 listopada 1994 ukrayinskij zoolog ta ekolog doktor biologichnih nauk profesor odin z providnih zoologiv Ukrayini XX st fahivec v galuzi faunistiki zoogeografiyi ekologiyi ta prikladnoyi teriologiyi neperevershenij znavec teriofauni Ukrayini Sokur Ivan TarasovichNarodivsya 17 lipnya 1908 1908 07 17 s Viknina Ternovskoyi volosti Gajsinskogo povitu Kam yanec Podilskoyi guberniyi nini Gajvoronskij r n Kirovogradskoyi obl URSRPomer 2 listopada 1994 1994 11 02 86 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina UkrayinaDiyalnist zoologAlma mater Harkivskij universitetGaluz zoologiya teriologiya ekologiyaZaklad Institut zoologiyi AN URSRVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor biologichnih naukVidomi uchni Igor Yemelyanov Vitalij Gajchenko Sergij Teslenko Svitlana Zolotuhina Neonila Filipchuk ta in do 20 zahishenih disertacij Vidomij zavdyaki roboti iz ekologiyi ssavciv istorichni zmini fauni grizuni shkidnikiNagorodiOsob storinka pam yatna storinka na sajti Teriologichnogo tovaristva Personalnij profil v Gugl Akedemiyi Zmist 1 Biografiya 1 1 pochatki aspirantura 1 2 povoyenne zhittya 1 3 doslidzhennya u galuzi eksperimentalnoyi ekologiyi 1 4 gromadska diyalnist ta populyarizaciya znan 2 Pro nogo 3 Bibliografiya naukovih prac 1 4 PrimitkiBiografiya Redaguvatipochatki aspirantura Redaguvati Ivan Tarasovich narodivsya 17 lipnya 1908 r v s Viknina Ternovskoyi volosti Gajsinskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Gajvoronskij r n Kirovogradskoyi obl U 1937 r zakinchiv Harkivskij universitet i vstupiv do aspiranturi Zoologichnogo institutu pri universiteti Protyagom troh aspirantskih rokiv 1938 1940 Ivan Tarasovich vivchav ekologiyu mishopodibnih grizuniv polezahisnih lisovih smug pivdennih rajoniv Ukrayini Pidsumkom cih doslidzhen stala kandidatska disertaciya Vliyanie polezashitnyh lesopolos na kolichestvo i povedenie myshevidnyh gryzunov okruzhayushego polya 1941 Pislya zahistu kandidatskoyi disertaciyi poyihav pracyuvati na zahidnu Ukrayinu na Volin de obijmav posadu zaviduvacha kafedri zoologiyi i direktora Uchitelskogo institutu v m Lucku Nimecko radyanska vijna uchasnikom yakoyi buv Ivan Tarasovich na deyakij chas perervala pedagogichnu i naukovu diyalnist uchenogo povoyenne zhittya Redaguvati Pislya vijni Ivan Tarasovich opinivsya u Kiyevi de z 1946 r pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom v Instituti zoologiyi AN URSR i u 1948 1954 rr ocholyuvav Zoologichnij muzej AN yakij v toj chas buv pri comu instituti Bagato chasu provodiv v ekspedicijnih viyizdah ohopivshi nimi malodoslidzheni z oglyadu na teriofaunu rajoni Karpati Zakarpattya Zahidne Polissya Girskij Krim U ci roki u Dopovidyah AN URSR vihodyat jogo pershi statti za materialami ekspedicij Novi materiali do fauni ssavciv Zakarpatskoyi oblasti 1949 Novi dani pro faunu dribnih ssavciv zahidnogo Polissya URSR 1950 Do pitannya pro zoogeografichnu harakteristiku Radyanskih Karpat 1951 Todi zh u Zbirniku prac Zoologichnogo muzeyu vin publikuye svij pershij oglyad Gospodarske znachennya ssavciv Zakarpatskoyi oblasti i shlyahi yih vikoristannya 1952 a takozh monografiyu Zviri Radyanskih Karpat i yih gospodarske znachennya 1952 U podalshomu na osnovi rezultativ svoyih chislennih ekspedicij Ivanom Tarasovichem bulo pidgotovleno nizku novih prac u tomu chisli monografiyi Aklimatizaciya i rozvedennya hutrovih zviriv na Ukrayini 1953 Mislivsko promislovi zviri zahidnih oblastej Ukrayini 1954 Istorichni zmini ta vikoristannya fauni ssavciv Ukrayini 1961 Shkidlivi grizuni i borotba z nimi 1963 U ci zh roki vihodit z druku naukovo populyarne vidannya yakim bagato koleg i prirodoznavciv koristuyutsya doteper Ssavci fauni Ukrayini ta yih gospodarske znachennya 1960 Pidsumkovoyu praceyu zaznachenogo periodu vivchennya fauni ssavciv Ukrayini stala doktorska disertaciya Ssavci fauni Ukrayini istorichni zmini ekologiya praktichne znachennya i shlyahi racionalnogo vikoristannya Harkiv 1961 doslidzhennya u galuzi eksperimentalnoyi ekologiyi Redaguvati Z 1965 po 1975 rr Ivan Tarasovich zaviduvach viddilu eksperimentalnoyi zgodom populyacijnoyi ekologiyi nazemnih hrebetnih Institutu zoologiyi AN URSR U cej chas vin dokladaye bagato zusil do pidgotovki molodih naukovciv vistupayuchi kerivnikom disertacij i v 1971 r jomu prisvoyeno vchene zvannya profesora Osnovnim napryamkom kerovanogo Ivanom Tarasovichem viddilu bulo vivchennya ekologo fiziologichnih biohimichnih i ekologichnih osoblivostej populyacij chlenistonogih i ssavciv Znachnu uvagu vin pridilyav vivchennyu ekologiyi mishopodibnih grizuniv agrobiocenoziv shkidnikiv silskogo gospodarstva rozrobci naukovih osnov prognozu yih chiselnosti i zahodiv borotbi z nimi Dobre vidomij rozroblenij vchenim metod borotbi zi shkidnikami za dopomogoyu amiachnoyi vodi yakij shiroko vprovadzhuvavsya u riznih regionah Ukrayini Vsi roki vin yizdiv v ekspediciyi vvazhayuchi yih klyuchovim elementom naukovogo doslidzhennya Dokladno viv shodenniki ta fototeku viyizdiv na polya dlya korekciyi prognoziv chiselnosti grizuniv staviv pastki rahuvav nori nanosiv use ce na karti U 1975 1989 rr I T Sokur obijmav posadu providnogo naukovogo spivrobitnika konsultanta viddilu gromadska diyalnist ta populyarizaciya znan Redaguvati Energiya ta entuziazm Ivana Tarasovicha peredavalisya usim Do nogo postijno priyizdili na konsultaciyi teriologi z riznih kutochkiv Ukrayini Za roki roboti v Instituti zoologiyi vin pidgotuvav 15 kandidativ nauk yaki narazi pracyuyut u riznih akademichnih institutah ta universitetah a deyaki stali doktorami nauk Vprodovzh bagatoh rokiv vin buv aktivnim chlenom tovaristva Znannya chitav lekciyi v najriznomanitnishih zakladah i kutochkah Ukrayini vid stepiv do Polissya vid radgospiv do zakritih vijskovih chastin Jogo ulyublenimi temami buli darvinizm i pohodzhennya lyudini istorichni zmini fauni i zoogeografiya Do ostannih dniv zhittya Ivan Tarasovich buv profesorom konsultantom viddilu populyacijnoyi ekologiyi Institutu zoologiyi AN Ukrayini Zajmavsya pitannyami pov yazanimi zi shkodochinnistyu grizuniv prognozami spalahiv yihnoyi chiselnosti pracyuvav z aspirantami Pro nogo RedaguvatiIvan Tarasovich Sokur 17 07 1908 02 11 1994 do 100 richchya vid dnya narodzhennya Mazurmovich B M Rozvitok zoologiyi na Ukrayini K 1972 S 54 55 Spogadi pro Ivana Tarasovicha Sokura do 100 richchya z dnya narodzhennya Bibliografiya naukovih prac 1 RedaguvatiPovna bibliografiya I T Sokura vklyuchaye prinajmni 100 prac Tut podano bibliografichni opisi blizko 20 najbilsh citovanih prac cogo doslidnika 1949 1988 rokiv u tim chisli jogo kilkoh monografij Sokur I T Pro faunu ptahiv ta ssavciv Partizanskih lisnih polezahisnih smug Genicheskogo rajonu Praci zool biol in tu Harkiv derzh un tu 1940 Tom 8 9 Sokur I T Novi materiali do fauni ssavciv Zakarpatskoyi oblasti Dop AN URSR 1949 Vip 5 S 83 91 Sokur I T Novi dani pro faunu dribnih ssavciv zahidnogo Polissya URSR Dop AN URSR 1950 4 Sokur I T Do pitannya pro zoogeografichnu harakteristiku Radyanskih Karpat Dop AN URSR 1951 Vip 3 S 198 201 Sokur I T Gospodarske znachennya ssavciv Zakarpatskoyi oblasti i shlyahi yih vikoristannya Zb Prac Zool muzeyu AN URSR 1952 25 S 35 45 Sokur I T Zviri Radyanskih Karpat i yih gospodarske znachennya Kiyiv Vid vo AN URSR 1952 68 s Sokur I T Aklimatizaciya i rozvedennya hutrovih zviriv na Ukrayini 1953 Sokur I T Mislivsko promislovi zviri zahidnih oblastej Ukrayini 1954 Sokur I T Novi materiali do piznannya fauni dribnih ssavciv Ukrayini Zb prac Zool muzeyu AN URSR Kiyiv 1963 32 S 29 42 Sokur I T Ssavci fauni Ukrayini ta yih gospodarske znachennya Kiyiv Derzhuchpedvidav 1960 211 s Sokur I T Doslidzhennya fauni ssavciv Ukrayini za roki Radyanskoyi vladi Zb prac Zool muzeyu Ukr AN Kiyiv 1960 29 S 21 38 Sokur I T Mlekopitayushie fauny Ukrainy istoricheskie izmeneniya ekologiya prakticheskoe znachenie i puti racionalnogo ispolzovaniya Avtoref dis dok biol nauk Harkov HOTK3 Gos un t im A M Gorkogo 1961 17 s Sokur I T Istorichni zmini ta vikoristannya fauni ssavciv Ukrayini Kiyiv Vid vo AN URSR 1961 84 s Sokur I T Averin Yu V Uspenskij T A Zoogeograficheskaya karta Atlas Ukrainskoj SSR i Moldavskoj SSR M 1962 S 33 34 Sokur I T Novi materiali do piznannya fauni dribnih ssavciv Ukrayini Zb prac Zool muzeyu AN URSR Kiyiv 1963 32 S 29 42 Sokur I T Shkidlivi grizuni i borotba z nimi Kiyiv Vid vo AN URSR 1963 95 s Sokur I T Filipchuk N S Morfofiziologicheskie osobennosti geograficheskih populyacij malogo i krapchatogo suslikov Vestnik zool 1977 5 S 8 11 Sokur I T Dvornikov M V Lobkov V A i dr Nazemnye belichi Ukrainy sovremennoe sostoyanie osobennosti ekologii racionalnoe ispolzovanie i ohrana Izuchennost teriofauny Ukrainy ee rac ispolzovanie i ohrana Kiev Nauk dumka 1988 S 51 63 Primitki Redaguvati Vporyadkuvav I Zagorodnyuk Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lipnya 2012 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Serpen 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sokur Ivan Tarasovich amp oldid 38270784