Любо́в Едуа́рдівна Со́боль (уроджена Феденьова; нар. 13 вересня 1987, Лобня, Московська область) — російська політична та громадська діячка, юристка «Фонду боротьби з корупцією», зокрема, в межах проєкту «РосПил» (2011—2018), член партії «Росія майбутнього», член Координаційної ради російської опозиції (2012—2013).
| Соболь Любов Едуардівна | |
|---|---|
| рос. Любовь Эдуардовна Соболь | |
| Ім'я при народженні | рос. Любовь Эдуардовна Феденёва |
| Народилася | 13 вересня 1987 (36 років) Лобня, Московська область, РРФСР, СРСР |
| Країна | Росія |
| Діяльність | політична активістка, юристка, адвокат, політична діячка, громадська діячка, телепродюсерка |
| Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd (2011) |
| Знання мов | російська, англійська і французька |
| Членство | Координаційна рада російської опозиціїd |
| Партія | Партія прогресуd і Росія майбутнього |
| У шлюбі з | Sergey Mokhovd |
| Зріст | 175 см |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 6767063 |
| Сайт | soboll.ru |
|
Життєпис Редагувати
Народилася 13 вересня 1987 року в Лобні. У 2004 році закінчила гімназійний клас загальноосвітньої школи зі срібною медаллю. 2004 року вступила до Інституту правознавства Московської державної юридичної академії. Паралельно з навчанням працювала в Пресненському районному суді Москви на посаді секретарки судового засідання і помічниці судді. У 2006 році вступила на юридичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова. Закінчила навчання 2011 року з червоним дипломом.
У 2011—2012 роках брала участь в різних формах цивільно-політичної діяльности: у цивільних форумах «Антиселігер» і «Остання осінь», в опозиційних мітингах, волонтерському русі в Астрахані і допомоги Кримську, багаторазово була спостерігачем на виборах різних рівнів. З березня 2011 року є юрискою проєкту «Роспил», створеного Олексієм Навальним в цілях боротьби з корупцією у сфері витрачання бюджетних коштів.
Журнал Forbes надав Любові Соболь сьоме місце в рейтингу головних героїв 2011 року, яких мало хто знає в обличчя.
2012 року ввійшла разом зі співробітниками «Фонду боротьби з корупцією» Георгієм Албуровим, Володимиром Ашурковим, а також політологом Федором Крашенинниковим і депутатом Єкатеринбурзької міської думи Леонідом Волковим до складу політичної партії «Народний альянс» (2014 року партія перейменована на «Партію прогресу», нині називається «Росією майбутнього»).
22 жовтня 2012 була обрана за загальногромадянським списком до Координаційної ради російської опозиції, отримавши 25 270 голосів виборців за загальногромадянським списком і зайнявши п'ятнадцяте місце, випередивши таких відомих політиків, як Борис Нємцов і Сергій Удальцов.
2014 року висувалася кандидаткою з 32 округу на вибори до Московської міської думи, але в останній день подачі підписів виборців зняла свою кандидатуру, оскільки не зібрала необхідну кількість.
У березні 2016 року оголосила про намір висуватися на виборах в Державну Думу восени 2016 року від мажоритарного округу в Центральному адміністративному окрузі Москви. 24 травня відкликала свою кандидатуру через неможливість знайти підтримку ПАРНАС і «Яблука», яка дозволила б їй не збирати підписи.
З 15 березня по 31 серпня 2017 року — ведуча ранкового шоу «Кактус» на YouTube-каналі «Навальний LIVE».
19 травня 2018 року увійшла до складу Центральної ради партії «Росія майбутнього» (до 2018 року — «Партія прогресу»).
28 серпня 2018 року покинула пост керівниці «РосПіла», ставши генеральним продюсером YouTube-каналу «Навальний LIVE», а керувати «РосПілом» призначений юрист ФБК Олександр Головач.
2019 року знову взяла участь в кампанії з висунення на виборах у Московську міську Думу. На думку штабу Навального[уточнити], влада проти Соболь використовувала тактику висування громадської діячки Нюти Федермессер, яка все ж знялася з виборів надалі. Збирачі зібрали понад 6000 підписів виборців за висунення Соболь в Московську міську Думу при необхідному мінімумі в 4500 підписів, 6 липня 2019 року Соболь здала у виборчком максимально можливе число підписів — 4940. Однак уже 13 липня Соболь оголосила голодний протест, бо розцінила недопущення до виборів політичним рішенням. 14 липня Любов Соболь поміж інших кандидатів в депутати стала учасницею акцій протестів, за що пізніше її було затримано. Також вона спільно з іншими кандидатами закликала виходити щодня на Трубну площу протягом тижня, а 20 липня вийти на мітинг на проспекті Сахарова.
У 2021 році стала вести новинну програму "Що сталося?" - спочатку на YouTube-каналі "Навальний LIVE", пізніше - на своєму особистому YouTube-каналі.
Станом на вересень 2022 року особистий канал Соболь має 188 тисяч підписників і 11,4 млн переглядів.
25 січня 2022 року внесена Росфінмоніторингом до реєстру "терористів та екстремістів".
З лютого 2022 року є учасником Антивоєнного комітету Росії.
Особисте життя Редагувати
Любов Соболь носить прізвище першого чоловіка.
Другий чоловік - антрополог і спортсмен-пауерліфтер, видавець журналу "Археологія російської смерті" Сергій Мохов.
У 2014 році у них народилася дочка Мирослава.
У 2016 році на Мохова було скоєно напад, в організації якого Соболь звинуватила Євгена Пригожина, діяльність якого вона розслідувала у ФБК.
8 серпня 2021 року Соболь повідомила про розлучення з Моховим.
Соболь сповідує православ'я
Має спортивні розряди - кандидат у майстри спорту із самбо та дзюдо. Також раніше займалася танцями, лижним спортом і бігом. Займається йогою.
Знає французьку та англійську мови.
Примітки Редагувати
- https://svpressa.ru/persons/lyubov-sobol/
- Соболь Любовь Эдуардовна — Central Election Commission of Russia.
- https://www.thetimes.co.uk/article/kremlin-critic-s-husband-is-stabbed-with-syringe-3czvc90gp
- // Йополис Интервью с Любовью Соболь, 19.06.2014
- ↑ А. Мухин, А. Гафаров. Глава 6. Друзья Навального // [1] — М. : ООО «ТД Алгоритм», 2016. — С. 138. — ISBN 978-5-906842-08-4. з джерела 18 вересня 2017
- Координационный совет избран [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Інтерфакс 22.10.2012
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 17 липня 2019.
- Главные герои 2011 года, которых мало кто знает в лицо [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Forbes 22.12.2011
- Алексей Навальный не вступил в свою партию [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ № 238/П (5023), 17.12.2012
- . РБК. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 11 серпня 2019.
- (рос.). ТАСС. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- (рос.). ЦВК Росії. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 17 липня 2019.
- Владимир Дергачев, Андрей Винокуров. Оппозиция не поделила центр [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.] «Газета.Ru», 24.05.2016
- Александра Елагина. Люди онлайн [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] «The New Times» № 11 (440), 03.04.2017
- Любовь Соболь о выборах, Никите Белых, ФБК и Кактусе. Эхо Москвы. Процитовано 17 липня 2019. . Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 29 березня 2022.
- Партия Навального получила название «Россия будущего» [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости
- Любовь Соболь о перезапуске «Навальный LIVE» [ 5 березня 2019 у Wayback Machine.] // YouTube-канал Навальный LIVE
- . Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- Гункель, Елена (6 липня 2019). Не всем оппозиционерам хватило подписей для регистрации на выборах в Мосгордуму. Deutsche Welle. оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. (рос.)
- Первая победа: более 6000 подписей за Любовь Соболь. YouTube. Навальный LIVE. 6 липня 2019. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- Навального и Соболь внесли в реестр террористов и экстремиcтов. РБК (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
- Антивоенный комитет России. Антивоенный комитет России (ru-RU). Процитовано 9 березня 2023.
- . web.archive.org. 22 червня 2014. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 9 березня 2023.
- https://twitter.com/sobollubov/status/1360905796763140097?lang=en. Twitter (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
- Пригожин подал в суд на Соболь и «Царьград». Медиазона (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
- Соболь: на мужа могли напасть из-за расследований фонда Навального. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
- . web.archive.org. 8 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 9 березня 2023.
- Любовь Соболь сходила в церковь вопреки домашнему аресту. Радио Свобода (рос.). 21 березня 2021. Процитовано 9 березня 2023.
- Соболь: на мужа могли напасть из-за расследований фонда Навального.
- Panel on Fighting Authoritarianism at the 2020 Geneva Summit for Human Rights (uk-UA). Процитовано 9 березня 2023.