www.wikidata.uk-ua.nina.az

Різанина в Смірні Ізмі рська різани на або Вели ка Ізмі рська поже жа заключний епізод греко турецької війни 1919 1922 щ

Різанина в Смірні

Ізмі́рська різани́на, або Вели́ка Ізмі́рська поже́жа — заключний епізод греко-турецької війни 1919—1922, що стався у вересні 1922. 9 вересня турецькі війська під командуванням Мустафи Кемаля Ататюрка увійшли в Смірну (сучасний Ізмір), після чого почалася дикі звірства та різня християнського населення міста (греків і вірмен).

Різанина в Смірні
Пожежа в Смірні 14 вересня 1922
Дата 13—22 вересня 1922
Місце Смірна (нині Ізмір, Туреччина)
Учасники турецька армія
Загинуло 100—180 тисяч (оцінка)
 Медіафайли у Вікісховищі

13 вересня в Смірні почалася пожежа, що тривала кілька днів і зруйнувала християнську частину міста. У ході різанини та наступних подій загинуло близько 200 тис. осіб. Решта християн була змушена залишити Смірну. Після цього традиційно елліністичний вигляд міста змінився, він став майже повністю турецьким та мусульманським.

Різанина в літературі ред.

  • Події роману «Середня стать» Джеффрі Евгенідіса починаються під час різанини в Смірні.
  • Різанина в Смірні займає місце в заключному розділі роману «Синайський гобелен» Едварда Уітмора.
  • Ернест Гемінґвей, який був у 1922 кореспондентом американської газети в Європі, описав свої враження від різанини в оповіданні «В порту Смірни», що увійшов до збірки «У наш час».
  • У романі Еріка Емблера «Маска Димитріоса» докладно йдеться про події 1922.

Місто ред.

Смірна в кінці XIX — початку XX століття ред.

Смірна — одне зі стародавніх міст Середземноморського басейну. В Османській імперії Смірна була столицею особливого пашалика, а з 1864 року — провінції Айдин. До початку XX століття християни продовжували складати більшість населення міста, тому мусульмани називали його «Гяур Ізмір» («Невірна Смірна»).

1890 року населення Смірни становило 210 тис. осіб, з них 107 тис. — греки, 52 тис. — мусульман (без визначення народностей), 23 тис. євреїв, 12 тис. вірмен, 6,5 тис. італійців, 2,5 тис. французів, 2,2 тис. австрійців, 1,5 тис. англійців (переважно з Мальти) тощо. У місті було більше 40 мечетей, 13 православних, 4 католицьких, 3 протестантських і 3 вірменських церков, 6 синагог, кілька християнських монастирів, безліч училищ, заснованих християнами, з яких найбільшою популярністю користувалася «Євангельська школа» грецького вченого суспільства, яка мала бібліотеку і музей старожитностей.

Смірна ділилася на дві основні частини: франкське (верхнє) місто, що відрізнялось чистотою і впорядкованістю і турецьке (нижнє), зазвичай занедбане. Між ними розташовувався єврейський квартал. Кращою частиною Смірни вважалася її набережна (Marina), забудована багатими будинками європейської архітектури.

Дані про етнічний склад Смірни 1922 році до різанини доволі суперечливі. Греки, за різними даними, становили половину або трохи більше половини населення. Другою за чисельністю етнічною групою були турки. Крім того, в місті проживали вірменська і єврейська громади і тисячі підданих європейських держав.

Факти ред.

  • Одним з тих, що вижив під час цих подій, був майбутній мільярдер Аристотель Онассіс (йому тоді було 16 років).
  • На місці зруйнованих 1922 року кварталів нині розташовується Ізмірський міжнародний ярмарок.

Галерея ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

Класифікація та огляд джерел ред.

Первинні ред.

  • Телеграма Мустафи Кемаля
  • Свідоцтва генерального консула США в Смірні Джорджа Хортона і його книга «»
  • Свідоцтво французької журналістськи
  • Свідоцтво американського інженера Марка Прентісс
  • Свідоцтво глави страхової компанії Павла Грешковіча

Вторинні ред.

  • Статті в Нью-Йорк Таймс від 18 і 25 вересня 1922
  • Звіт Марджорі Овсепян Добкіна[en]
  • Книга Жиля Мілтона[en] «Paradise Lost: Smyrna 1922»

Третинні ред.

  • Думка шотландського історика Ніла Фергюсона
  • Думка істориків Лоу і Доккрілла
  • Думка турецьких істориків Фаліх Ріфки Атая і Кирли Біра Колуоглу
  • Думка колишнього губернатора штату Нью-Йорк Джорджа Патакі
  • Глава про пожежу в Смірні в біографії Ататюрка, написаному лордом Кінроссі (1965)
  • «Короткий нарис історії Туреччини» турецького історика Решата Касаба
  • Дослідження Стенфорда Шоу[en], присвячене турецькій війні за незалежність
  • Телевізійний фільм «Онассіс, найбагатша людина в світі» (1988)

Примітки ред.

  1. Б.Соколов. ГРЕКО-ТУРЕЦКАЯ ВОЙНА
  2. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014. 
  3. Мусский І. А.100 великих диктаторів. М., Віче, 2002. ISBN 5-7838-0710-9 стр. 408
  4. AT FULLER, LITTLE-KNOWN HORRORS OF SMYRNA COME TO LIFE
  5. Author Marjorie Dobkin talks at Браун"-- U. about the burning of Smyrna
  6. Ізмірському погромів 1922 Г.
  7. Ирина Ковалева «Куда бы я ни пустился, Греция ранит меня…»: странствие Сефериса
  8. Эдвард Уитмор. Синайский гобелен
  9. . Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 4 липня 2014. 
  10. . Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 4 липня 2014. 
  11. . www.nysun.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 19 травня 2017. 
  12. Утраченная Эллада(рос.)

Література ред.

  • Джордж Хортон, «Біч Азії» («The Blight of Asia»), Bobs-Merrill, Нью-Йорк (1926)
  • Джордж Хортон, «Біч Азії» («The Blight of Asia»), Sterndale Classics and Taderon Press, Лондон (2003) ISBN 1-903656-15-X
  • Жиль Мілтон, «Paradise Lost: Smyrna 1922: The Destruction of Islam's City of Tolerance» Лондон: Sceptre; Hodder & Стоутон ТОВ ISBN 978-0-340-96234-3
  • Хіт Лоурі, «Turkish History: On Whose Sources Will it Be Based? A Case Study on the Burning of Izmir», журнал Османських досліджень, IX, 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izmi rska rizani na abo Veli ka Izmi rska pozhe zha zaklyuchnij epizod greko tureckoyi vijni 1919 1922 sho stavsya u veresni 1922 9 veresnya turecki vijska pid komanduvannyam Mustafi Kemalya Atatyurka uvijshli v Smirnu suchasnij Izmir pislya chogo pochalasya diki zvirstva ta riznya hristiyanskogo naselennya mista grekiv i virmen 1 2 3 4 5 6 Rizanina v SmirniPozhezha v Smirni 14 veresnya 1922Data 13 22 veresnya 1922Misce Smirna nini Izmir Turechchina Uchasniki turecka armiyaZaginulo 100 180 tisyach ocinka Mediafajli u Vikishovishi13 veresnya v Smirni pochalasya pozhezha sho trivala kilka dniv i zrujnuvala hristiyansku chastinu mista U hodi rizanini ta nastupnih podij zaginulo blizko 200 tis osib Reshta hristiyan bula zmushena zalishiti Smirnu Pislya cogo tradicijno ellinistichnij viglyad mista zminivsya vin stav majzhe povnistyu tureckim ta musulmanskim Zmist 1 Rizanina v literaturi 2 Misto 2 1 Smirna v kinci XIX pochatku XX stolittya 3 Fakti 4 Galereya 5 Div takozh 6 Dzherela 6 1 Klasifikaciya ta oglyad dzherel 6 1 1 Pervinni 6 1 2 Vtorinni 6 1 3 Tretinni 6 2 Primitki 6 3 LiteraturaRizanina v literaturi red Podiyi romanu Serednya stat Dzheffri Evgenidisa pochinayutsya pid chas rizanini v Smirni 7 Rizanina v Smirni zajmaye misce v zaklyuchnomu rozdili romanu Sinajskij gobelen Edvarda Uitmora 8 Ernest Gemingvej yakij buv u 1922 korespondentom amerikanskoyi gazeti v Yevropi opisav svoyi vrazhennya vid rizanini v opovidanni V portu Smirni 9 sho uvijshov do zbirki U nash chas U romani Erika Emblera Maska Dimitriosa dokladno jdetsya pro podiyi 1922 10 Misto red Smirna v kinci XIX pochatku XX stolittya red Smirna odne zi starodavnih mist Seredzemnomorskogo basejnu V Osmanskij imperiyi Smirna bula stoliceyu osoblivogo pashalika a z 1864 roku provinciyi Ajdin Do pochatku XX stolittya hristiyani prodovzhuvali skladati bilshist naselennya mista tomu musulmani nazivali jogo Gyaur Izmir Nevirna Smirna 1890 roku naselennya Smirni stanovilo 210 tis osib z nih 107 tis greki 52 tis musulman bez viznachennya narodnostej 23 tis yevreyiv 12 tis virmen 6 5 tis italijciv 2 5 tis francuziv 2 2 tis avstrijciv 1 5 tis anglijciv perevazhno z Malti tosho U misti bulo bilshe 40 mechetej 13 pravoslavnih 4 katolickih 3 protestantskih i 3 virmenskih cerkov 6 sinagog kilka hristiyanskih monastiriv bezlich uchilish zasnovanih hristiyanami z yakih najbilshoyu populyarnistyu koristuvalasya Yevangelska shkola greckogo vchenogo suspilstva yaka mala biblioteku i muzej starozhitnostej Smirna dililasya na dvi osnovni chastini frankske verhnye misto sho vidriznyalos chistotoyu i vporyadkovanistyu i turecke nizhnye zazvichaj zanedbane Mizh nimi roztashovuvavsya yevrejskij kvartal Krashoyu chastinoyu Smirni vvazhalasya yiyi naberezhna Marina zabudovana bagatimi budinkami yevropejskoyi arhitekturi Dani pro etnichnij sklad Smirni 1922 roci do rizanini dovoli superechlivi Greki za riznimi danimi stanovili polovinu abo trohi bilshe polovini naselennya 11 Drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu buli turki Krim togo v misti prozhivali virmenska i yevrejska gromadi i tisyachi piddanih yevropejskih derzhav Fakti red Odnim z tih sho vizhiv pid chas cih podij buv majbutnij milyarder Aristotel Onassis jomu todi bulo 16 rokiv Na misci zrujnovanih 1922 roku kvartaliv nini roztashovuyetsya Izmirskij mizhnarodnij yarmarok 12 Galereya red nbsp 13 14 veresnya 1922 roku Ohopleni vognem budivli ta lyudi yaki namagayutsya vryatuvatisya nbsp Naberezhna Smirni na pochatku HH stolittya nbsp Tila vbitih v Smirni grekiv nbsp 1922 Palayucha Smirna nbsp Bizhenci zi SmirniDiv takozh red Greko turecka vijna 1919 1922 Genocid pontijskih grekiv Genocid virmen u Turechchini Pozhezha v Salonikah 1917 Vognyanij smerch Rizanina hristiyan v Siriyi 1860 Znishennya frakijskih bolgar 1913 rokuDzherela red Klasifikaciya ta oglyad dzherel red Pervinni red Telegrama Mustafi Kemalya Svidoctva generalnogo konsula SShA v Smirni Dzhordzha Hortona i jogo kniga Bich Aziyi Svidoctvo francuzkoyi zhurnalistski Svidoctvo amerikanskogo inzhenera Marka Prentiss Svidoctvo glavi strahovoyi kompaniyi Pavla GreshkovichaVtorinni red Statti v Nyu Jork Tajms vid 18 i 25 veresnya 1922 Zvit Mardzhori Ovsepyan Dobkina en Kniga Zhilya Miltona en Paradise Lost Smyrna 1922 Tretinni red Dumka shotlandskogo istorika Nila Fergyusona Dumka istorikiv Lou i Dokkrilla Dumka tureckih istorikiv Falih Rifki Ataya i Kirli Bira Koluoglu Dumka kolishnogo gubernatora shtatu Nyu Jork Dzhordzha Pataki Glava pro pozhezhu v Smirni v biografiyi Atatyurka napisanomu lordom Kinrossi 1965 Korotkij naris istoriyi Turechchini tureckogo istorika Reshata Kasaba Doslidzhennya Stenforda Shou en prisvyachene tureckij vijni za nezalezhnist Televizijnij film Onassis najbagatsha lyudina v sviti 1988 Primitki red B Sokolov GREKO TURECKAYa VOJNA STEWART LECTURE ON SMYRNA MASSACRE DEEPENS UNDERSTANDING OF SPILEOS SCOTT S BLOODLINES ART INSTALLATION AT ALMA Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Musskij I A 100 velikih diktatoriv M Viche 2002 ISBN 5 7838 0710 9 str 408 AT FULLER LITTLE KNOWN HORRORS OF SMYRNA COME TO LIFE Author Marjorie Dobkin talks at Braun U about the burning of Smyrna Izmirskomu pogromiv 1922 G Irina Kovaleva Kuda by ya ni pustilsya Greciya ranit menya stranstvie Seferisa Edvard Uitmor Sinajskij gobelen Ernest Heminguej V portu Smirny Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2014 Erik Ambler Maska Dimitriosa Arhiv originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2014 The Ruined City of Smyrna Giles Milton s Paradise Lost The New York Sun www nysun com Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 19 travnya 2017 Utrachennaya Ellada ros Literatura red Dzhordzh Horton Bich Aziyi The Blight of Asia Bobs Merrill Nyu Jork 1926 Dzhordzh Horton Bich Aziyi The Blight of Asia Sterndale Classics and Taderon Press London 2003 ISBN 1 903656 15 X Zhil Milton Paradise Lost Smyrna 1922 The Destruction of Islam s City of Tolerance London Sceptre Hodder amp Stouton TOV ISBN 978 0 340 96234 3 Hit Louri Turkish History On Whose Sources Will it Be Based A Case Study on the Burning of Izmir zhurnal Osmanskih doslidzhen IX 1988 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rizanina v Smirni amp oldid 40422380