Смоленська єпархія РПЦ єпархія РПЦ на території міста Смоленська Велізького Демидівського Дорогобузького Духовщинського

Смоленська єпархія РПЦ — єпархія РПЦ на території міста Смоленська, Велізького, Демидівського, Дорогобузького, Духовщинського, Кардимовського, Краснинського, Руднянського, Смоленського і Ярцевського районів Смоленської області. Входить до складу Смоленської митрополії.

православна єпархія^d

Смоленська єпархія РПЦ

Основні дані
Церква	РПЦ
Заснована	1137
Юрисдикція	Смоленська область
Єпархіальний центр	Смоленськ
Кафедральний собор	Успенський собор (Смоленськ)
Парафій	186
Сайт	smoleparh.ru
Правлячий архієрей
митрополит Смоленський і Дорогобузький Ісидор Тупікін
Смоленська єпархія РПЦ у Вікісховищі
^d

Кафедральний собор — Успенський кафедральний собор в Смоленську.

Назви Редагувати

Смоленська (з 1137)
Смоленська і Брянська (з 1515 або 1539)
Смоленська і Дорогобузька (з 1589)
Смоленська та Чернігівська (з 1628)
Смоленська і Мстиславська (з 1657)
Смоленська і Дорогобузька (з 1661 або 1671)
Смоленська і Брянська (1942 — 1943)
Смоленська і Дорогобузька (1944 — 1965)
Смоленська і Вяземська (1965 — 1989)
Смоленська і Калінінградська (1989 — 2009)
Смоленська і Вяземська (2009 — 2015)
Смоленська і Рославльська (2015 — 2017)
Смоленська і Дорогобузька (з 4 травня 2017)

Історія Редагувати

Християнство стало поширюватися на Смоленщині невдовзі після хрещення Києва . Як повідомляє літопис, «в літо 6498 іде Володимир в Смоленську землю і тамо хрести всі ті землі». Першим містом князівства, що прийняло хрещення, став Смоленськ.

Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 Смоленськ став столицею самостійного князівства, діставшись у спадок синові Ярослава — В'ячеславу, потім онукові, Володимиру Мономаху.

Смоленщина перебувала у складі Переяслав-Хмельницької єпархії доти, доки онук Мономаха, князь Ростислав Мстиславич Побожний (1128—1158) не виклопотав для Смоленська самостійного єпископа. Угода між ним і першим єпископом увійшла в історію як «Статутні грамоти Ростислава». Смоленська єпископія отримала від князя значні доходи, земельні володіння. На Смоленській землі в XII — XIII століттях розгорталася діяльність багатьох видатних проповідників і церковних письменників. Яскравим ім'ям в їхній плеяді є ім'я святого преподобного Авраамія Смоленського .

У 1415 — 1419 і 1458 — 1514 роках перебувала в канонічній юрисдикції Києво-Литовських митрополитів.

З 26 січня 1539 року — архієпископія; з 1681 по 1728 роки — митрополія .

Архієрейський будинок в Смоленську

У добу більшовицької окупації популярність здобув процес «Смоленська справа» 1922, в результаті якого, за спробу зупинити вилучення церковних цінностей з Успенського собору Смоленська, що не піддався пограбуванню навіть з приходом Наполеона, залучено було 45 осіб, 25 з яких були ув'язнені, 5 — розстріляні. До 2008 було відомо 242 імені священнослужителів Смоленської єпархії, що постраждали від гонінь.

У 1941 — 1943 Смоленська єпархія включала в себе Смоленщину і Брянщину і входила до складу Білоруської православної церкви. Правлячим архієреєм був єпископ Смоленський і Брянський Стефан Севбо У 1943—1944 Смоленська єпархія очолювалася архієпископом Тверським Василем Ратміровим, що мав титул «Тверський і Смоленський».

З 1984 по 2008, в період управління митрополита Кирила Гундяєва (нині Патріарх Кирило) в Смоленській і Калінінградській єпархіях було побудовано 143 храмів, 65 відновлено.

Рішенням Священного Синоду від 31 березня 2009 на території Калінінградської області утворена єпархія РПЦ . Правлячий архієрей новоствореної єпархії отримав титул «Калінінградський і Балтійський», правлячий архієрей Смоленської єпархії іменується «Смоленський і В'яземський» .

У 2015 зі складу Смоленської єпархії виділена В'яземська єпархія; Смоленська і В'яземська єпархії включені до складу новоствореної Смоленської митрополії. У 2017 зі складу Смоленської єпархії виділена Рославльська єпархія, що також включена до складу Смоленської митрополії.