Слідчі дії

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Порядок проведення слідчих дій закріплено Кримінальним процесуальним кодексом України (глави 20, 21 Розділу ІІІ), Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні .

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчі дії проводяться слідчими органів досудового розслідування . У слідчих діях також беруть участь прокурор, слідчий суддя, підозрюваний, обвинувачений, захисник, потерпілий — у межах їх прав і повноважень, визначених КПК.

Слідчі дії фіксуються протоколом, фото-, відеозйомкою, та в інший спосіб.

Види слідчих дій

Існує декілька класифікацій слідчих дій — як вироблених наукою кримінального процесу (доктринальних), так і передбачених законом (легальних).

Залежно від джерел отриманої інформації слідчі дії поділяються на:

За особливостями процесуальної форми провадження слідчі дії можуть бути поділені на такі, які провадяться:

Слідчі дії за послідовністю проведення можуть бути поділені на:

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає дві широкі групи слідчих дій:

1) традиційні слідчі дії: огляд (стаття 237), включаючи огляд трупа (ст. 238), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239); допит, у тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, який раніше йменувався очною ставкою (статті 224—226); пред'явлення для впізнання (стаття 228—231), обшук (стаття 233—236), слідчий експеримент (стаття 240), освідування (стаття 241), отримання зразків для експертного дослідження (стаття 245), провадження  експертизи (стаття 241—244);

2) негласні слідчі (розшукові) дії: аудіо-, відеоконтроль особи, зняття  інформації з електронних інформаційних систем і т. д.

Негласні слідчі (розшукові) дії, як визначено в ст. 246 КПК України, — це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених законом.

Система негласних слідчих (розшукових) дій складається з двох блоків.

До першого блоку належать слідчі дії, які пов'язані з втручанням у приватне спілкування:

1) аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260);

2) арешт, огляд та виїмка кореспонденції (ст. 261—262);

3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263);

4) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264).

До другого блоку негласних (слідчих) належать інші негласні слідчі (розшукові) дії:

1) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267);

2) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268);

3) спостереження за особою, місцем або річчю (ст. 269);

4) аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270);

5) моніторинг банківських рахунків (ст. 269-1);

6) контроль за вчиненням злочину (ст. 271);

7) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272);

8) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

У той же час контроль за вчиненням злочину включає в себе ще одну підсистему негласних слідчих (розшукових), які до цього регулювались  як оперативно-розшукові заходи і комбінації. Так, відповідно до ст. 271 КПК України: "Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: 

1) контрольована поставка; 

2) контрольована та оперативна закупка; 

3) спеціальний слідчий експеримент; 

4) імітування обстановки злочину.

Гласні слідчі дії

Допит

• Допит свідка
• Допит потерпілого
• Допит підозрюваного
• Допит обвинуваченого.

Окремі види допиту проводяться з особливостями, передбаченими КПК:

Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому — понад вісім годин на день.

Пред'явлення для впізнання

• Пред'явлення особи для впізнання
• Пред'явлення речей для впізнання
• Пред'явлення трупа для впізнання

Обшук

• Обшук житла особи

  Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом.

• Обшук іншого володіння особи

  Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Огляд

• Огляд місцевості
• Огляд приміщення
• Огляд речей
• Огляд документів
• Огляд трупа
  • Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами, передбаченими для обшуку житла.

Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора.

Слідчий експеримент

Слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Освідування особи

На відміну від огляду місця події, об'єктом освідування є жива людина. Освідування проводиться для виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет у тому разі, якщо не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

• Освідування підозрюваного
• Освідування свідка
• Освідування потерпілого.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я.

Призначення експертизи

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Негласні слідчі (розшукові) дії

Негласні слідчі (розшукові) дії — це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, — слідчий суддя.

Втручання у приватне спілкування

Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:

• аудіо-, відеоконтроль особи;
• арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
• зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
• зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку.

Спостереження за особою, річчю або місцем

Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Аудіо-, відеоконтроль місця

Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб.

Контроль за вчиненням злочину

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1. контрольована поставка;
2. контрольована та оперативна закупка;
3. спеціальний слідчий експеримент;
4. імітування обстановки злочину.

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи)

Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання у звичайному (відкритому) порядку неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

Використання конфіденційного співробітництва

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК.

Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Див. також

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кримінальний процес
• Криміналістика
• Досудове розслідування
• Доказування
• Слідчий
• Прокурор
• Очна ставка

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15.01.2013. Процитовано 20.12.2012. 
2. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 12-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник. – К.: Правова єдність, 2016. – 810 с. ISBN 978-617-566-370-7. 
3. Малолітня особа — дитина до досягнення нею чотирнадцяти років
4. Неповнолітня особа — малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
5. Обвинувачення і захист
6. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (Стаття 258 КПК).
7. Виконання спеціального завдання є обставиною, що звільняє або пом'якшує кримінальну відповідальність у випадках, передбачених статтею 43 Кримінального кодексу України

Посилання

• В. Т. Hop. Акти слідчі // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Огляд у кримінальному процесі // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Освідування // Юридична енциклопедія
• Протокол слідчих дій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Скулиш Є. Негласні слідчі (розшукові) дії за кримінально-процесуальним законодавством України // Вісник Національної академії прокуратури України. — 2012. — № 2. — С. 15-23
• Скулиш Є. Д. Система негласних слідчих (розшукових) дій за Кримінальним процесуальним кодексом України // Науковий вісник Чернівецького університету. — 2012. — Випуск 618. Правознавство. — С. 108—114
• Фаринник В. Негласні слідчі (розшукові) дії // Юридичний вісник України. — 2012. — № 26
• Щодо негласних слідчих (розшукових) дій^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи після отримання повідомлення про злочин
• Планування окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів

Література

• Берназ В. Д. Правова природа, поняття та загальна класифікація негласних слідчих (розшукових) дій / В. Д. Берназ // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. — 2013. — Вип. 5. — С. 226—231.
• Варава В. В. Концептуальні підходи та шляхи усунення конфлікту слідчої та оперативно-розшукової діяльності / В. В. Варава // Вісник Академії митної служби України. Серія: Право. — 2015. — С. 122—126.
• Галаган В. І. Процесуальний порядок і тактика одержання зразків для експертного дослідження у кримінальному судочинстві України: монографія / В. І. Галаган, О. В. Козак. — Донецьк: ТОВ " ВПП « Промінь», 2012. — 240 с.
• Гончаренко В. Експертизи у кримінальному судочинстві / В.  Гончаренко, І. Гора. -  К.: Юрінком Інтер, 2015.
• Глушков В. О. Процесуалізація оперативно-розшукової діяльності у контексті реформування кримінально-процесуального законодавства України / В. О. Глушков, А. О. Білічак // Актуальні проблеми держави і права. ‒ 2012. ‒ Вип. 65. ‒ С. 539‒549.
• Гусаров  С. М  Генезис запровадження негласних слідчих (розшукових) дій у законодавство та практичну діяльність правоохоронних органів України / С. М. Гусаров // Європейські перспективи. — 2013. — № 3. — С. 35-39.
• Єськов С. В. Втручання у приватне спілкування як елемент системи слідчих (розшукових) дій / С. В. Єськов // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. — 2013. — Вип. 2. — С. 264—274.
• Жувака С. О. Слідчий експеримент: проблеми застосування. / С. О. Жувака // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. — 2014. — № 9-2. — Т.2.  – С. 102—103.
• Карпіка  С. М. Види слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі / С. М. Карпіка // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. — 2014. — № 12. — Т.2.  – С. 161—163.
• Колесник В. А. Негласні слідчі (розшукові) дії: кримінально-процесуальні та криміналістичні аспекти підготовки і проведення: науково-практичний посібник / В. А. Колесник. — Київ: Прецедент, 2014. — 135 с.
• Корнієнко М. В. Доктринальні проблеми інституту негласних слідчих (розшукових) дій / М. В. Корнієнко, В. М. Тертишник // Верховенство права. — 2017. — № 1. — С. 95-101.
• Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. професорів В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. — К.: Юстініан,  2012. — 1224 с.
• Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів: науково-практичний посібник / Р. Г. Андреев, Є. М. Блажівський, М. І. Гошовський та ін. — К.: Алерта, 2012. — 736 с.
• Лук'янчиков Є. Д. Визначення та система негласних слідчих (розшукових) дій / Є. Д. Лук'янчиков, Б. Є. Лук'янчиков // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія: Право. — 2014. –   № 9-1.  –  С. 1 — 17.
• Лук'янчиков Є. Д. Зняття інформації з каналів зв'язку — засіб  формування судових доказів / Є. Д. Лук'янчиков, Б. Є. Лук'янчиков // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія: Право. — 2012. — № 1 (5). –  С. 1 — 10.
• Максимус Д. О. Використання сучасних інформаційних технологій працівниками органів внутрішніх справ при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій: навч. посіб. / Д. О. Максимус, О. О. Юхно. — Х.: НікаНова, 2013. — 102 с.
• Молдован А.В., Молдован В.В. Слідчі (розшукові) дії. Навчально-практичний посібник. — К. : Алерта, 2019. — 310 с. — ISBN 978-617-566-508-4.
• Негласні слідчі (розшукові) дії: курс лекцій / Никифорчук Д. Й., Ніколаюк С. І., Поливода В. В. та ін.; за заг. ред. проф. Д. Й. Никифорчука. — К. НАВС, 2012. — 176 с.
• Негласні слідчі (розшукові) дії та використання  результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні: навчально-практичний посібник / С. С. Кудінов, Р. М.  Шехавцов, О. М. Дроздов, С. О. Гриненко. — Х. :"Оберіг", 2013. — 344 с.
• Письменний Д. П. Слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні України / Д. П. Письменний // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». — 2013. — Вип. 3. — Т. 2. — С. 143—146.
• Переверза О. Я. Деякі проблеми процесуальної регламентації та тактики проведення обшуку в ситуації відсутності обшукуваної особи за Кримінально-процесуальним кодексом України  / О. Я. Переверза // Порівняльно-аналітичне право. — 2015. — № 3. — С. 216—219.
• Пиріг І. В. Теоретико-прикладні проблеми експертного забезпечення досудового розслідування: монографія / І. В. Пиріг — Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2015. — 432 с.
• Скулиш Є. Негласні слідчі (розшукові) дії за кримінально-процесуальним законодавством  України / Є. Скулиш // Вісник  Національної академії прокуратури України. — 2012. — № 2. — С. 17-18.
• Слідча тактика: навч. посіб. / Є. В. Пряхін ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Л. : ЛьвДУВС, 2011. — 115 с. — Бібліогр.: с. 113—115. — 100 прим. — ISBN 978-611-511-087-2
• Стратонов В. М. Окремі проблеми слідчих (розшукових) дій / В. М. Стратонов, О. В. Стратонова // Науковий вісник Львівської комерційної академії. Серія: Юридична. — 2015. — №. 1. — С. 174—186.
• Теорія доказів: підручник / К. В. Антонов, О. В. Сачко, В. М. Тертишник, В. Г. Уваров / За заг. ред. В. М. Тертишника. — Київ: Алерта, 2015. — 294 с.
• Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 13-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник. — К.: Правова єдність, 2017. — 824 с.
• Тертышник В. М. Непосредственное наблюдение: модель нового следственного действия / В. М. Тертишник // Именем Закона. — К., 1993. — № 8.
• Корнієнко М. В., Тертишник В. М. Доктринальні проблеми інституту негласних слідчих (розшукових) дій // Revista ştiinţifică internaţională "Supremaţia Dreptului". — 2016. — № 4. — С. 62 — 68. (link)
• Тіщенко В. В. Теоретичні та практичні проблеми забезпечення ефективності досудового провадження / В. В. Тіщенко, Ю. П. Аленін, О. П. Ващук, А. В. Мурзановська, А. В. Торбас, Ю. М. Немно, А. О. Панасюк, М. В. Шкрибайло, О. А. Земляна // Наукові праці НУ ОЮА. — 2014. — Т. XVII. — С. 106—157.
• Уваров В. Г. Застосування практики Європейського суду з прав людини та норм міжнародно-правових актів в удосконаленні кримінального судочинства України: монографія  / В. Г. Уваров; за заг. ред. доктора юрид. наук В. М. Тертишника. — Дніпропетровськ, 2012. — 268 с.
• Шумило М. Оперативно-розшукові заходи у структурі досудового розслідування в проекті КПК України  (проблеми унормування і правозастосування) / М. Шумило // Право України. — 2012. — № 3–4. — С. 452—462.
• Шумило М. Є. Реалізація конституційного принципу таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної ті іншої кореспонденції у досудових стадіях кримінального процесу України: монографія / М. Є. Шумило, В. С. Рудей. — Х.: СПДФО Бровін О. В., 2012. — 208 с.
• Юхно О. О. Окремі аспекти законодавства та практики застосування негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві / О. О. Юхно // Вісник ХНУВС . — 2013. — № 2(61). — С. 169—178.