Славутський історичний музей — історичний музей у райцентрі Хмельницької області місті Славуті, значне зібрання матеріалів, предметів і матеріалів з історичного розвитку та культури, а також персоналій міста і району.
| Славутський історичний музей | |
|---|---|
| | |
| 50°17′33″ пн. ш. 26°51′56″ сх. д. / 50.29255972260277474° пн. ш. 26.86583026926478368° сх. д.Координати: 50°17′33″ пн. ш. 26°51′56″ сх. д. / 50.29255972260277474° пн. ш. 26.86583026926478368° сх. д. | |
| Тип | історичний |
| Країна | Україна |
| Розташування | м. Славута (Хмельницька область) |
| Адреса | 30000 вул. Ярослава Мудрого, 48 |
| Засновано | 1967 |
| Відкрито | 8 травня 1985 року |
| Фонд | 2 486 експонатів |
| Відвідувачі | 3 200 осіб (2007) |
| Славутський історичний музей (Україна) | |
Загальні дані та приміщення музею ред.
Славутський історичний музей музей міститься у спеціально зведеній будівлі в центрі міста, і розташований за адресою:
Музей відкрито 8 травня 1985 року (у переддень 40-вої річниці Дня Перемоги).
Заклад працює у побудованому за індивідуальним проектом (автор — хмельницький архітектор Н.В. Чекерда) двоповерховому приміщенні, площа експозиції якого становить 424 м². Оформлення експозиції здійснювали архітектор, Член-кореспондент Української Академії Архітектури А. Ф. Ігнащенко та член Спілки художників України О. С. Кириченко.
Приміщення музею прикрашають твори монументального мистецтва: вітраж «Орден Перемоги», мозаїчне полотно «Робітник», гобелен «Козак Мамай».
З історії музею ред.
У повоєнні роки перший музей у місті Славута був відкритий у 1967 році на вулиці Козацькій, 27, і мав статус народного. Основна експозиція музею відображала радянський партизанський рух на Славутчині в роки німецько-радянської війни.
1977 року в новозбудованому приміщенні міського лекторію на вулиці Миру, 104 відкрито Музей партизанської слави.
У 1985 році побудовано сучасне приміщення музею по вулиці імені газети «Правда» (тепер Ярослава Мудрого), буд. 48, де і відкрито Музей історії партійної і комсомольської організації Славутчини.
У 1996 році музей перейменовано, відтак заклад дістав свою сучасну назву — Славутський історичний музей.
У 2007 році музей відвідало 3 200 осіб, в тому числі 2 530 учнів. Для відвідувачів музею проведено 100 екскурсій, в тому числі 10 екскурсій по місту.
Експозиція та діяльність ред.
Експозиція Славутського історичного музею містить 2 486 експонатів і складається з розділів:
- Інтер'єр помешкання селянина 50-х років ХХ століття;
- З історії роду князів Сангушків;
- Події на Славутчині у 20—30-х роках ХХ століття;
- Підпільний рух та партизанська боротьба в краї у 1941—44 роках;
- Фашистський концтабір «Грослазарет Славута. Табір 301»;
- Орден Перемога;
- «Твої люди, Славутчино»;
- «Афганістан болить в душі моїй»;
- Хмельницька АЕС;
- Продукція підприємств міста.
На основі документів та спогадів учасників тих подій працівниками музею було оформлено стенд «Було це на Славутчині у 30-х роках ХХ століття», який містить три розділи: голодомор, депортація, репресії. Експозиція ґрунтується виключно на архівних матеріалах.
Працівники музею підготували до друку і видали книгу «Йшли в славутські ліси партизани»(автори: С.Ф. Ковальчук, Т.А. Жоган, К.: «Київська правда» 2006 р., 304 стор).
Колектив музейного закладу проводить велику пошукову роботу по встановленню імен в'язнів фашистського концтабору для радянських військовополонених, що знаходився у місті Славута у 1941—44 роки.
Працівниками музею влаштовуються виставки картин, книг, колекцій монет тощо, співробітники закладу виступають й публікують розповіді про історію краю та видатних земляків у місті, в місцевій періодичній пресі тощо.
Цікаві факти ред.
Нещодавно (кінець 2000-х років) працівникам музею вдалося документально встановити невідомий досі факт із біографії поетеси Лесі Українки про те, що в липні-серпні 1904 року вона перебувала на лікуванні у кумисолікувальному закладі, відкритому князем Р.В. Сангушком.
Виноски ред.
- Культура на Офіційний сайт міста Славути
- Музеї на www.goldenpages.net.ua[недоступне посилання з липня 2019]