Скісок Скі сок господарський ніж який робили зазвичай з уламка коси 1 2 Міг мати й інші назви кі ска 3 4 коса р 5 різець

Скі́сок — господарський ніж, який робили зазвичай з уламка коси. Міг мати й інші назви: «кі́ска», «коса́р», «різець», «сікач», «чепель».

Скісок для колоття скіпи, Росія, кінець XIX ст.

Не плутати з скісником — технічною деталлю.

Колись вживався у хатньому господарстві для різноманітних робіт: колоття скіпи, скобління стола, очищання гілля від кори. На російській Півночі великі скіски застосовували для розчищання від чагарника невеличких земельних ділянок.

Скісок могли використовувати і як небезпечну бритву.

Інші значення Редагувати

Скіском також називали мітку на вусі у вівці: у вигляді або з навскоси прорізаного, або навскоси зрізаного вуха.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скісок

Примітки Редагувати

↑ Скісок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Скісок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 135.
Кіска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кіска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 246.
Косарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 290.
Нож. Русско-украинский словарь.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
. // Куликовский Г. Словарь областного олонецкого наречия в его бытовом и этнографическом применении / Издание отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. — Спб., 1898. — С. 41. Архів оригіналу за 27 лютого 2021.

[СУМ-1] Скісок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Словарь_Грінченка-2] Скісок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 135.

[3] Кіска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Кіска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 246.

[5] Косарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 290.

[6] Нож. Русско-украинский словарь.

[7] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[8] . // Куликовский Г. Словарь областного олонецкого наречия в его бытовом и этнографическом применении / Издание отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. — Спб., 1898. — С. 41. Архів оригіналу за 27 лютого 2021.