Сколівський повіт Округ Стрийський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїна Австрійська імперія А

**Сколівський повіт**
Округ	Стрийський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Сколе
Створений	1854
Площа	1268 км² (1910)
Населення	55 353 (1910)
Найбільші міста	Сколе

Сколівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польщі. Адміністративним центром повіту було місто Сколе.

Нині на території Сколівського повіту розташована адміністративна одиниця Львівської області — Сколівський район.

Австро-Угорщина Редагувати

Сколівський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. приєднаний до Стрийського повіту, однак при переписах продовжувала збиратись інформація у форматі колишнього повіту і зберігалась окрема судова адміністрація до 1911 р., коли повіт було відновлено.

На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 52 громади, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 1268 км², населення повіту складало 55 353 особи, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %.

У складі ЗУНР Редагувати

Повітовим комісаром був Степан Корженьовський, харчовий референт староства. Делегатом до УНРади був обраний о. Євстахій Качмарський, парох у Славсько (УНДП).

Повіт входив до Стрийської військової округи Станиславської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією Редагувати

Сколівський повіт

пол. Powiat skolski

Місто

Сколе

Найбільше місто

Сколе

Країна

Польська Республіка

Регіон

Станіславське воєводство

Гміни

50

Населення

- повне

48 050 (1921)

- густота

37,9

Площа

- повна

1 268 км²

Дата заснування

1911

Дата ліквідації

1 квітня 1932

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 49 сільських гмін і 45 фільварків) з 9 353 житловими будинками.

Загальна чисельність населення повіту становила 48 050 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 33 113 — греко-католики, 4 949 — римо-католики, 4 752 — юдеї, 236 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділу Редагувати

В 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського.

1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію приєднано до стрийського повіту.

Міста (Міські ґміни) Редагувати

містечко Сколе — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Редагувати

Кількість: 1920—1929 рр. — 49, 1929—1932 рр. — 50

Фільваркові господарства Редагувати

Хащованє
Феліцієнталь
Ґрабовєц Скольскі
Головєцко
Гребенув
Гутар
Ямєльніца
Єлєнковате
Кальне
Клімєц
Корчин Рустикальни
Корчин Шляхецкі
Коростув
Козьова
Крушельніца Рустикальна
Крушельніца Шляхецка
Лібохора
Лавочне
Опожец
Орава
Плавє
Побук
Подгородце
Погар
Рожанка Ніжна
Рожанка Вижна
Рикув
Сколє
Славско
Сможе Дольне
Сможе Мястечко
Сопот
Стинава Ніжна
Синовудзко Ніжне
Синовудзко Вижне
Тарнавка
Труханув
Тухля
Тухолька
Тисовєц
Тишовніца
Урич
Волосянка
Вижлув
Жупанє

Староста Редагувати

Кароль Магр

Джерела Редагувати

Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання Редагувати

Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Примітки Редагувати

Stryjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 436. (пол.)
Повна збірка законів Галичини і Володимирії з Освенцімським, Заторським і Краківським князівствами, 1911, ч. XXI, № 230
. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.

[1] Stryjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 436. (пол.)

[2] Повна збірка законів Галичини і Володимирії з Освенцімським, Заторським і Краківським князівствами, 1911, ч. XXI, № 230

[3] . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.