Синхронна орбіта — така орбіта, на якій період обертання супутника дорівнює періоду осьового обертання центрального тіла.
Якщо синхронна орбіта колова і її площина збігається з площиною екватора центрального тіла, то таку орбіту називають стаціонарною. Супутник на стаціонарній орбіті здається нерухомим з точки зору спостерігачів, що знаходяться на центральному тілі. Відповідні орбіти Землі називають геосинхронною і геостаціонарною.
Приклади ред.
- Харон обертається навколо Плутона з періодом, рівним періоду обертання Плутона навколо своєї осі.
- Багато штучних супутників Землі знаходяться на геостаціонарній орбіті.
Обчислення висоти орбіти ред.
Радіус синхронної орбіти можна обчислити за формулою
де R — радіус орбіти, G — гравітаційна стала, Mc — маса центрального тіла, ω — кутова швидкість обертання центрального тіла.
Для практичних обчислень, однак, доцільніше виходити не з маси центрального тіла Mc, а з його стандартного гравітаційного параметра μ = GMc.'. Це пов'язано з тим, що значення μ відомо з набагато більшою точністю, ніж значення G або Mc. Формула тоді набуває вигляду
Висоту синхронної орбіти над екватором можна потім обчислити за формулою
де H — висота орбіти, r — екваторіальний радіус центрального тіла.