Синиця гострочуба source source Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukary

?

Синиця гострочуба

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Синицеві (Paridae)
Рід:	Американська синиця (Baeolophus)
Вид:	Синиця гострочуба

Біноміальна назва

Baeolophus bicolor
(Linnaeus, 1766)

Ареал виду

Синоніми

Parus bicolor Linnaeus, 1766

Посилання

Вікісховище:	Baeolophus bicolor
Віківиди:	Baeolophus bicolor
ITIS:	554138
МСОП:	22711983
NCBI:	88114
Fossilworks:	369294

Синиця гострочуба (Baeolophus bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в Північній Америці. Чорночуба синиця раніше вважалася підвидом гострочубої синиці, однак була визнана окремим видом.

Опис ред.

Довжина птаха становить 14-16 см, вага 17-26 г, розмах крил 20-26 см. Голова сіра з помітним чубом, верхня частина тіла оливково-сіра, нижня частина тіла світло-сіра або білувата, боки рудуваті. Очі великі, чорні. Дзьоб чорний, конічної форми. Лоб чорний, чуб світлий (у чорночубої синиці навпаки). Виду не притаманний статевий диморфізм. Тривалість життя гострочубих синиць становить приблизно 2,1 роки, хоча вони можуть прожити до 10 років.

Поширення і екологія ред.

Гострочубі синиці мешкають на сході США і на крайньому південному сході Канади. Вони живуть в широколистних і мішаних лісах.

Поведінка ред.

Гострочубі синиці живляться безхребетними, насінням, дрібними плодами, ягодами і горіхами. Влітку віддають перевагу гусінні. Роблять запаси їжі. Гніздяться в дуплах. В кладці 5-7 яєць білого або кремового кольору, поцяткованих коричневими або пурпуровими плямками. Пташенята довгий час живуть поряд з батьками. Часто вони допомагають доглядати за пташенятами, які народжуються наступного року.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.
. American Ornithological Society. 1 липня 2002. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
Elder, William H. (1985). . Wilson Bull 97: 517–524. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.
Laskey, Amelia. . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2018.
Medlin, Elizabeth C.; Risch, Thomas S. (2006). . The Condor (англ.) 108 (4): 963. ISSN 0010-5422. doi:10.1650/0010-5422(2006)108[963:aetoss]2.0.co;2. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 21 жовтня 2021.
. Nest Watch. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
Laskey, Amelia R. (July 1957). . Bird Banding 28 (3): 135–145. JSTOR 4510633. doi:10.2307/4510633. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.
Pravosudova, Elena V.; Grubb, Thomas C.; Parker, Patricia G.; Doherty, Paul F. (1999). Patch Size and Composition of Social Groups in Wintering Tufted Titmice. The Auk 116 (4): 1152–1155. JSTOR 4089699. doi:10.2307/4089699.
. Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.

Посилання ред.

Tufted titmouse species account [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] – Cornell Lab of Ornithology
Tufted titmouse – Baeolophus bicolor [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.] – USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.

[4] . American Ornithological Society. 1 липня 2002. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.

[5] Elder, William H. (1985). . Wilson Bull 97: 517–524. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.

[6] Laskey, Amelia. . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2018.

[7] Medlin, Elizabeth C.; Risch, Thomas S. (2006). . The Condor (англ.) 108 (4): 963. ISSN 0010-5422. doi:10.1650/0010-5422(2006)108[963:aetoss]2.0.co;2. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 21 жовтня 2021.

[8] . Nest Watch. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.

[9] Laskey, Amelia R. (July 1957). . Bird Banding 28 (3): 135–145. JSTOR 4510633. doi:10.2307/4510633. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.

[10] Pravosudova, Elena V.; Grubb, Thomas C.; Parker, Patricia G.; Doherty, Paul F. (1999). Patch Size and Composition of Social Groups in Wintering Tufted Titmice. The Auk 116 (4): 1152–1155. JSTOR 4089699. doi:10.2307/4089699.

[11] . Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.