www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сикативи Сикати ви від лат siccativus висушують допоміжні сполуки які вводяться в олійні фарби для прискорення процесу в

Сикативи

Сикати́ви (від лат. siccativus — висушують) — допоміжні сполуки, які вводяться в олійні фарби для прискорення процесу висихання. Хімічно є каталізаторами оксидної полімеризації рослинних олій. Як сикативи можуть використовуватися солі кобальту, марганцю, цирконію, барію, свинцю, кальцію тощо.

Класифікація ред.

Сикативи за механізмом дії поділяються на два класи: первинні, або істинні сикативи, та допоміжні (промотори), які мають активуючий вплив на первинні сикативи. Промотори сприяють рівномірному висиханню покриття по товщині та підвищують стабільність істинних сикативів.

Істинні сикативи — це солі карбонових кислот перехідних металів, таких як кобальт, марганець, свинець, що існують у двох валентних станах.

До промоторів відносять солі кальцію, барію, цинку, цирконію. Механізм дії промоторів полягає в тому, що, будучи сильними основами, вони активіше вступають у взаємодію з карбоксильними групами алкідних олігоефірів, виключаючи взаємодію з ними солей металів, що входять до складу сикативів.

Склад ред.

Як сикативи зазвичай використовують розчинні в олії та органічних розчинниках сполуки деяких перехідних та неперехідних металів, головним чином солі монокарбонових кислот (мила) із загальною формулою (RCOO) xM, де М — Зі, Mn, V, Fe, Pb, Zn, Zr, Се та інші метали нижчого ступеня окислення. R — аліфатичений або аліциклічний замінник. Найпоширеніші мила 2-етилгексанової, 2-етилгептанової, нафтенових, синтетичних жирних (фракція С7-С9) кислот, вищих карбонових кислот ізобудови. Рідше застосовують мила насичених кислот рослинних олій, талової олії (талати), каніфолі (резинати).

Крім мил як сикативи можуть бути використані інші металомісні комплекси — хелати, металоцени, карбонільні комплекси, ацетилацетонат, похідні фенантроліну, а також деякі органічні сполуки, які містять метал, наприклад діарілхіноксаліни, діарілфеназіни.

У промисловості сикативи випускають переважно у вигляді розчинів у летючих органічних розчинниках (вайт-спірит, ізопропіловий спирт, легкі алкани), що обумовлено зручністю їхнього дозування та легкістю змішання з іншими компонентами лаків та фарб. Іноді сикативи випускають у вигляді паст і порошків.

В лакофарбові матеріали сикативи зазвичай вводять у вигляді дво- або трикомпонентних сумішей, що містять сіль перехідного (Со, Мn, V та ін.) і неперехідного (Pb, Са та ін.) металу. Кількість металу визначається його активністю, а підбір комбінацій металів — їх синергетичною дією. Найпоширеніші системи Co-Pb, Co-Zn, Mn-Pb, Mn-Zn, Co-Zr, Mn-Zr, Pb-Mn-Co, Co-Mn-Zn, Co-Mn-Pb.

Механізм дії ред.

Сикативи сприяють переносу (транспорту) О2 повітря в плівкоутворювач. При цьому О2 взаємодіє з метиленовими групами, що знаходяться в α-положенні до подвійних зв'язків ненасичених кислот, з утворенням гідропероксидів ROOH. У цьому процесі активними є солі перехідних (Со, Мn) і неперехідних (Pb, Са) металів (менш активні Ni і Сu). На стадії ініціювання радикальної полімеризації перехідні метали беруть участь у розпаді гідропероксидів з утворенням радикалів.

Крім каталітичної дії, сикативи покращують механічні та захисні властивості покриття, збільшують їх гідрофобність та корозійностійкість, є пластифікаторами та модифікаторами. Сикативи на основі Со у поєднанні з лужними милами забезпечують відторгнення водорозчинних лакофарбових матеріалів. Деякі сполуки — шіфові основи, аміни, азини, гідразин, NH3 та ін. — промотують дію сикативів.

Використання в малярстві ред.

При малюванні олійними фарбами сикативи є важливим складником фарб, що прискорює процес висихання. Висихання олійних фарб є процесом поступової оксидації (окислення), який за наявності чи відсутності сикативів триває століттями. Використання сикативів дозволяє скоротити час первинного висихання олійних фарб з 5-12 днів до одного=двох днів. За надмірного використання сикативів може початися процес передчасного старіння, що проявляється в утворенні на полотні нерівностей та тріщин. У малярстві найчастіше використовують як сикативи оксиди важких металів, таких як свинець, марганець, кобальт, цинк, а також солі металів від ненасичених жирних кислот. Пігменти з умістом важких металів, як, наприклад, свинцеві білила, також мають сикативні властивості.

На практиці використовуються суміші різних сикативів на основі металів. Олійні розчини сикативів, які часом називають сикативними екстрактами, після тривалого стояння каламутніють. Для зникнення каламутності ці розчини слід потримати якийсь час у відкритих посудинах.

Отримання ред.

У промисловості сикативи отримують двома способами. Найпоширеніший спосіб осадження, заснований на обмінній реакції, що протікає у водному розчині між сіллю металу (сульфат, нітрат, ацетат, карбонат) та лужним милом відповідної кислоти. Спосіб не вимагає нагрівання до високої температури та призводить до утворення сикативу високої якості. Інший спосіб виробництва — сплавлення оксидів, гідроксидів або солей (карбонатів, ацетатів) металу з кислотами при 320—360 ° С, іноді в присутності розчинника для видалення реакційної води. Сикативи отримують також завдяки безпосередньому розчиненню тонкоподрібнених металів в нагрітих кислотах або ж використовують електрохімічні методи.

Токсичність ред.

Важкі метали, що містяться в більшості сикативів (катіони свинцю, марганцю, кобальту, цинку тощо) є токсичними. Надмірний контакт з такими речовинами може чинити шкідливий вплив на організм людини.

Примітки ред.

  1. Brockhaus ABC Chemie, VEB F. A. Brockhaus Verlag Leipzig 1965, S. 1287.
  2. Otto-Albrecht Neumüller (Herausgeber): Römpps Chemie Lexikon, Frank'sche Verlagshandlung, Stuttgart, 1983, 8. Auflage, S. 3772−3773, ISBN 3-440-04513-7.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sikati vi vid lat siccativus visushuyut dopomizhni spoluki yaki vvodyatsya v olijni farbi dlya priskorennya procesu visihannya Himichno ye katalizatorami oksidnoyi polimerizaciyi roslinnih olij Yak sikativi mozhut vikoristovuvatisya soli kobaltu margancyu cirkoniyu bariyu svincyu kalciyu tosho Zmist 1 Klasifikaciya 2 Sklad 3 Mehanizm diyi 4 Vikoristannya v malyarstvi 5 Otrimannya 6 Toksichnist 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaKlasifikaciya red Sikativi za mehanizmom diyi podilyayutsya na dva klasi pervinni abo istinni sikativi ta dopomizhni promotori yaki mayut aktivuyuchij vpliv na pervinni sikativi Promotori spriyayut rivnomirnomu visihannyu pokrittya po tovshini ta pidvishuyut stabilnist istinnih sikativiv Istinni sikativi ce soli karbonovih kislot perehidnih metaliv takih yak kobalt marganec svinec sho isnuyut u dvoh valentnih stanah Do promotoriv vidnosyat soli kalciyu bariyu cinku cirkoniyu Mehanizm diyi promotoriv polyagaye v tomu sho buduchi silnimi osnovami voni aktivishe vstupayut u vzayemodiyu z karboksilnimi grupami alkidnih oligoefiriv viklyuchayuchi vzayemodiyu z nimi solej metaliv sho vhodyat do skladu sikativiv Sklad red Yak sikativi zazvichaj vikoristovuyut rozchinni v oliyi ta organichnih rozchinnikah spoluki deyakih perehidnih ta neperehidnih metaliv golovnim chinom soli monokarbonovih kislot mila iz zagalnoyu formuloyu RCOO xM de M Zi Mn V Fe Pb Zn Zr Se ta inshi metali nizhchogo stupenya okislennya R alifatichenij abo aliciklichnij zaminnik Najposhirenishi mila 2 etilgeksanovoyi 2 etilgeptanovoyi naftenovih sintetichnih zhirnih frakciya S7 S9 kislot vishih karbonovih kislot izobudovi Ridshe zastosovuyut mila nasichenih kislot roslinnih olij talovoyi oliyi talati kanifoli rezinati Krim mil yak sikativi mozhut buti vikoristani inshi metalomisni kompleksi helati metaloceni karbonilni kompleksi acetilacetonat pohidni fenantrolinu a takozh deyaki organichni spoluki yaki mistyat metal napriklad diarilhinoksalini diarilfenazini U promislovosti sikativi vipuskayut perevazhno u viglyadi rozchiniv u letyuchih organichnih rozchinnikah vajt spirit izopropilovij spirt legki alkani sho obumovleno zruchnistyu yihnogo dozuvannya ta legkistyu zmishannya z inshimi komponentami lakiv ta farb Inodi sikativi vipuskayut u viglyadi past i poroshkiv V lakofarbovi materiali sikativi zazvichaj vvodyat u viglyadi dvo abo trikomponentnih sumishej sho mistyat sil perehidnogo So Mn V ta in i neperehidnogo Pb Sa ta in metalu Kilkist metalu viznachayetsya jogo aktivnistyu a pidbir kombinacij metaliv yih sinergetichnoyu diyeyu Najposhirenishi sistemi Co Pb Co Zn Mn Pb Mn Zn Co Zr Mn Zr Pb Mn Co Co Mn Zn Co Mn Pb Mehanizm diyi red Sikativi spriyayut perenosu transportu O2 povitrya v plivkoutvoryuvach Pri comu O2 vzayemodiye z metilenovimi grupami sho znahodyatsya v a polozhenni do podvijnih zv yazkiv nenasichenih kislot z utvorennyam gidroperoksidiv ROOH U comu procesi aktivnimi ye soli perehidnih So Mn i neperehidnih Pb Sa metaliv mensh aktivni Ni i Su Na stadiyi iniciyuvannya radikalnoyi polimerizaciyi perehidni metali berut uchast u rozpadi gidroperoksidiv z utvorennyam radikaliv Krim katalitichnoyi diyi sikativi pokrashuyut mehanichni ta zahisni vlastivosti pokrittya zbilshuyut yih gidrofobnist ta korozijnostijkist ye plastifikatorami ta modifikatorami Sikativi na osnovi So u poyednanni z luzhnimi milami zabezpechuyut vidtorgnennya vodorozchinnih lakofarbovih materialiv Deyaki spoluki shifovi osnovi amini azini gidrazin NH3 ta in promotuyut diyu sikativiv Vikoristannya v malyarstvi red Pri malyuvanni olijnimi farbami sikativi ye vazhlivim skladnikom farb sho priskoryuye proces visihannya Visihannya olijnih farb ye procesom postupovoyi oksidaciyi okislennya yakij za nayavnosti chi vidsutnosti sikativiv trivaye stolittyami Vikoristannya sikativiv dozvolyaye skorotiti chas pervinnogo visihannya olijnih farb z 5 12 dniv do odnogo dvoh dniv Za nadmirnogo vikoristannya sikativiv mozhe pochatisya proces peredchasnogo starinnya sho proyavlyayetsya v utvorenni na polotni nerivnostej ta trishin U malyarstvi najchastishe vikoristovuyut yak sikativi oksidi vazhkih metaliv takih yak svinec marganec kobalt cink a takozh soli metaliv vid nenasichenih zhirnih kislot Pigmenti z umistom vazhkih metaliv yak napriklad svincevi bilila takozh mayut sikativni vlastivosti Na praktici vikoristovuyutsya sumishi riznih sikativiv na osnovi metaliv Olijni rozchini sikativiv yaki chasom nazivayut sikativnimi ekstraktami pislya trivalogo stoyannya kalamutniyut Dlya zniknennya kalamutnosti ci rozchini slid potrimati yakijs chas u vidkritih posudinah 1 Otrimannya red U promislovosti sikativi otrimuyut dvoma sposobami Najposhirenishij sposib osadzhennya zasnovanij na obminnij reakciyi sho protikaye u vodnomu rozchini mizh sillyu metalu sulfat nitrat acetat karbonat ta luzhnim milom vidpovidnoyi kisloti Sposib ne vimagaye nagrivannya do visokoyi temperaturi ta prizvodit do utvorennya sikativu visokoyi yakosti Inshij sposib virobnictva splavlennya oksidiv gidroksidiv abo solej karbonativ acetativ metalu z kislotami pri 320 360 S inodi v prisutnosti rozchinnika dlya vidalennya reakcijnoyi vodi Sikativi otrimuyut takozh zavdyaki bezposerednomu rozchinennyu tonkopodribnenih metaliv v nagritih kislotah abo zh vikoristovuyut elektrohimichni metodi Toksichnist red Vazhki metali sho mistyatsya v bilshosti sikativiv kationi svincyu margancyu kobaltu cinku tosho ye toksichnimi Nadmirnij kontakt z takimi rechovinami mozhe chiniti shkidlivij vpliv na organizm lyudini 2 Primitki red Brockhaus ABC Chemie VEB F A Brockhaus Verlag Leipzig 1965 S 1287 Otto Albrecht Neumuller Herausgeber Rompps Chemie Lexikon Frank sche Verlagshandlung Stuttgart 1983 8 Auflage S 3772 3773 ISBN 3 440 04513 7 Literatura red Ulrich Poth Drying Oils and Related Products in Ullmann s Encyclopedia of Industrial Chemistry Wiley VCH Weinheim 2002 DOI 10 1002 14356007 a09 055 Vinner A V Materialy maslyanoj zhivopisi M Svarog i K 2000 480 s Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Posilannya red Sikativi Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 177 ISBN 978 966 7407 83 4 Sikativi stattya v URE Sikativ Slovnik inshomovnih sliv Sikativ Slovnik ukrayinskoyi movi Akademichnij tlumachnij slovnik 1970 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sikativi amp oldid 38210271