Валенти́н Васи́льович Сізіков (23 червня 1918, Барнаул — 2005) — український живописець і педагог. Народний художник УРСР
| Сизиков Валентин Васильович | |
|---|---|
| Народження | 23 червня 1918 Барнаул, РСФРР |
| Смерть | 2005 |
| Навчання | Харківський художній інститут |
| Діяльність | художник |
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович і Прохоров Семен Маркович |
| Відомі учні | Литвинов Володимир Олексійович, Векленко Олег Анатолійович, Хаджинов Георгій Гнатович, Неклюєнко Микола Павлович, Литвинов Віктор Іванович, Дубинін Владлен Костянтинович, Пушкарьова Віола Олексіївна, Логвин Іван Дмитрович, Козулін Мусій Якович, Лихоліт Олексій Кирилович, Посполітак Микола Корнійович і Павлюк Аркадій Григорович |
| Працівник | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв |
| Нагороди | |
| |
Біографія Редагувати
Народився у с. Шуригіно Барнаульського р-ну Алтайского краю.
У 1940г. вступив до Харківського художнього інституту. Вчився у відомих українських художників-педагогів: заслуженого діяча мистецтв УРСР професора Семена Прохорова та професора Олексія Кокеля. Закінчив 1949 р.
1949—2005 — викладав у Харківському художньому інституті (асистент, з 1952 — старший преподаватель, з 1960 — доцент, з 1976 — професор кафедри малюнку).
Брав участь у виставках: республіканських (з 1949), всесоюзних (з 1951), зарубіжних (з 1955).
З 1953 р. по 1987 р. беззмінно очолював Харківську організацію Союза художників УРСР. Обирався: членом Президіума, секретарем правління СХ УРСР (1953—1987), головою Центральної ревкоміссії СХ СРСР (1957—1963), членом правління СХ СРСР (1963—1987), делегатом ІІ-VII з'їздів союзу художників УРСР, І-VI з'їздів союзу художників УРСР.
У 1960 р. було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1967р нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 1970 р. — медаллю «За доблесну працю», у 1974 р. присвоєно звання Народного художника України, у 1976 р. — звання професора, у 1978 р. нагороджений Почесною грамотою Президіум Верховної Ради УРСР. У 1998 нагороджений знаком «Відмінник освіти України»; стипендіат Президенту України, 2001 р. — Лауреат регіонального рейтингу «Харків'янин століття».
Помер у 2005 р.
Основні твори Редагувати
- «В. Маяковський серед молодь» (1949)
- «Харків'янки» (1960)
- «Харківське море» (1964)
- «Далі Полтавщини» (1972)
Портрети:
- токаря В. П. Дианя (1951)
- доярки Л. П. Луценко (1955)
- генерала Л. Свободи (1961)
- М. Скрипника (1965)
- поета Б. Котлярова (1981)
- механізатора В. Федорченка (1984)
- народного лікаря СРСР О. Довженка (1985)
- співачки Л. Стрельченко (1989)
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |