? Сивка бурокрила | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сивка бурокрила у шлюбному оперенні | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| Pluvialis fulva (J. F. Gmelin, 1789) | ||||||||||||
Ареал P. fulva Гніздування Шляхи міграції Місця зимування Випадкова поява | ||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||
| Charadrius fulvus Pluvialis dominica fulva | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Сивка бурокрила (Pluvialis fulva) — вид навколоводних птахів родини Сивкові (Charadriidae).
Поширення Редагувати
Вид поширений у тундрі Північної Азії (від півострова Ямал до Берингової протоки і Камчатки) та на заході Аляски. Зимує у Південно-Східній Азії, Австралії, на північному узбережжі Східної Африки (азійська популяція) та у Каліфорнії і на Гаваях (аляскінська популяція).
В Україні рідкісний залітний вид під час сезонних міграцій.
Опис Редагувати
Довжина тіла — 23-26 см, розмах крил — 60-67 см, вага — 160—200 г. У шлюбний період у самця верх чорний, з золотистими плямами; вуздечка, щоки, горло, шия спереду, воло, груди і черево чорні; лоб, смуги над очима, боки шиї і вола, підхвістя білі; на боках тулуба білі смуги, з домішкою чорного; низ крил буруватий; вздовж основи темно-коричневих махових пер проходить вузька світла смуга; хвіст зі світлими смугами; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні самець бурий, зі світлою строкатістю; груди і черево білуваті; дзьоб і ноги бурі. У дорослої самиці у шлюбному оперенні вуздечка, щоки, горло і воло сіруваті. Позашлюбне оперення самця та самиці подібні.
Спосіб життя Редагувати
Мешкають у зграях у приморських районах. Живляться комахами, хробаками, ракоподібними, іншими безхребетними і ягодами.
Розмноження Редагувати
Гніздиться в тундрі і лісотундрі. Бурокрила сивка будує гнізда на лишайниках Cladonia і Cetraria. Яйця за забарвленням копіюють лишайник. У кладці чотири яйця. Пташенята вилуплюються через 30 днів і відразу ж здатні самостійно живитись, хоч і залишаються під наглядом батьків. У разі, якщо до гнізда наближається хижак, бурокрила сивка починає відволікати його від гнізда, чергуючи біг показовими зупинками, щоб відстань до хижака залишалася невеликою.
Примітки Редагувати
- BirdLife International (2012). Pluvialis fulva. IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2012: e.T22693735A38568056. doi:10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22693735A38568056.en. Процитовано 27 серпня 2016.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Marshall, Tom (13 червня 2011). Plovers tracked across the Pacific. Phys.org. Процитовано 30 квітня 2016.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |