www.wikidata.uk-ua.nina.az

Середземноморські рідколісся та ліси екорегіон на прибережних рівнинах сопках і горах обмежених Середземним морем та Атл

Середземноморські рідколісся та ліси

Середземноморські рідколісся та ліси — екорегіон на прибережних рівнинах, сопках і горах, обмежених Середземним морем та Атлантичним океаном у Північній Африці. Має середземноморський клімат та є у складі біому середземнорські ліси, рідколісся та чагарники.

Середземноморські рідколісся та ліси

Глінт Мардж, гори Джебель-Ахдар, Киренаїка, Лівія.
Біом Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники
Статус збереження критичний/під загрозою зникнення
Межі Середземноморські акацієво-арганієві сухі рідколісся, середземноморські хвойні та мішані ліси, середземноморські сухі рідколісся та степи, середземноморський ялицевий степ Високого Атласу, північносахарські степи та рідколісся, сахарські галофіти
Площа 356366
Країни Алжир, Лівія, Марокко, Туніс, Іспанія (Суверенні території Іспанії)
Охороняється 28,451 км² (8)

Мапа середземноморських рідколісь та лісів
Ескарп Аль-Бакур, Джебель-Ахдар, Лівія

Географія ред.

Середземноморські рідколісся та ліси займають площу 357 900 км² у Марокко, Алжирі, Тунісі, Суверенних територіях Іспанії та Лівії. Основна частина екорегіону простягається вздовж прибережних рівнин і сопок Магрибу, від Агадиру на атлантичному узбережжі Марокко на заході до Сфакса на березі затоки Габес, Туніс. Екорегіон простягається вглиб країни, охоплюючи нижні схили хребтів Середнього Атласу та Високого Атласу Марокко, з окремими анклавами вздовж Сахарського Атласу, Алжир.

Два прибережних анклави лежать далі на схід уздовж Середземного моря: один уздовж південно-східного туніського узбережжя затоки Габес, включаючи острів Джерба; а другий — у горах Джебель-Ахдар уздовж берега півострова Киренаїка на північному сході Лівії.

Середземноморські рідколісся та ліси з півдня обмежені більш сухими середземноморськими сухими лісами й степами, що займають плато й гірські хребти, що межують із Сахарою; а на півночі — морем Альборан, що є найзахіднішою частиною Середземного моря. Середземноморські акацієво-арганієві сухі рідколісся, що займають прибережну рівнину південного Марокко, та межують з середземноморськими рідколіссями та лісами.

Середземноморські ліси та рідколісся оточують екорегіон середземноморських хвойних та мішаних лісів, що існує у вигляді низки анклавів у прибережних горах Ер-Риф і внутрішніх районах Середнього та Високого Атласу Марокко, прибережного Телль-Атласу та східної частини Сахарського Атласу Алжиру, хребтів Крумерія[en] та Могод Тунісу. Середземноморський ялицевий степ Високого Атласу займає найвищі висоти Високого Атласу.

Флора ред.

Природна рослинність має склад: ліси, рідколісся та чагарники. П'ять основних рослинних спільнот:

  • Ліси та рідколісся склерофільної сосни: ліси склерофільної сосни зустрічаються переважно у найсухіших внутрішніх районах, поблизу межі з середземноморськими сухими лісами і степом, де в середньому випадає від 300 до 600 мм опадів на рік. Переважним деревом є алеппська сосна (Pinus halepensis). Часто зустрічається у мішаних насадженнях з вічнозеленим дубом (Quercus rotundifolia) і ялівцями склерофільними (Juniperus phoenicea і Juniperus oxycedrus). У лісах і рідколіссях є підліски чагарників, а саме: Cistus, Genista та розмарин.
  • Ліси та рідколісся берберської туї: ці ліси та рідколісся зустрічаються у низовинах Північного Марокко з більш м'яким кліматом, західного узбережжя Алжиру та у прибережних горах на північному заході Тунісу, як правило, на вапнякових ґрунтах. Для них характерна берберська туя (Tetraclinis articulata). Підлісок переважно з чагарників.
  • Рідколісся коркового дуба: зустрічаються на низьких і середніх висотах з м'якою зимою і відносно великою кількістю опадів (600—800 мм), часто на ґрунтах, сформованих на кремністих породах. Ліси пробкового дуба (Quercus suber) зустрічаються на прибережних рівнинах між Касабланкою і горами Ер-Риф на півночі Марокко, а також у кількох районах далі вглиб хребта Риф і Середній Атлас, а також вздовж Телль-Атласу на півночі Алжиру та в гірських хребтах Крумері[en] та Могод на північному заході Тунісу. Дуб пробковий (Quercus suber) є переважаючим деревом, та має багату домішку вічнозелених невеликих дерев і великих чагарників, а саме: лавр (Laurus nobilis), суничне дерево (Arbutus unedo), верес (Erica arborea), падуб (Ilex aquifolium), Phillyreagust, Phillyrea latifolia, Viburnum tinus, Citysus villosus, мирт звичайний (Myrtus communis).
  • Ліси та рідколісся Quercus rotundifolia та Quercus coccifera: ліси, рідколісся та чагарники Quercus rotundifolia та Quercus coccifera є найпоширенішим рослинним співтовариством, що зустрічається від узбережжя до гір у різноманітних кліматичних умовах та ґрунтах. Ліси Quercus rotundifolia, які раніше знаходилися в низинних районах з глибокими і вологими ґрунтами, в основному були витіснені сільським господарством.
  • Ліси та маквіс диких маслин і ріжкового дерева: рідколісся з дикою оливою (Olea europaea europaea і Olea europaea maroccana) і ріжкового дерева (Ceratonia siliqua) колись покривали низовини з глибокими, сухішими ґрунтами, але ці території здебільшого були перетворені на сільські лани. Решта диких оливкових і ріжкових лісів були перетворені в результаті випалювання, випасу та збирання дров у чагарники маквісу. Дикі маслини також були витіснені культивованими сортами для виробництва оливкової олії, а ріжковий урожай збирають на корм.

Arbutus pavarii є ендеміком Джебель-Ахдара у Киренаїці.

Фауна ред.

Середземноморські ліси та рідколісся колись були домівкою для декількох видів великих ссавців. Зараз більшість з них мають обмежений ареал, а деякі з них вимерли, а саме: Барберійський олень (Cervus elaphus barbarus) обмежений частинами свого колишнього ареалу в Марокко, Алжирі та Тунісі. Місцеві хижі: смугаста гієна (Hyaena hyaena), руда лисиця (Vulpes vulpes), звичайний шакал (Canis aureus), каракал (Caracal caracal), звичайна генета (Genetta genetta) та єгипетський мангуст (Herpestes ichneumon). Невеликі ссавці: Atelerix algirus, Elephantulus rozeti, Atlantoxerus getulus, Dipodillus campestris. Північноафриканський вовк (Canis anthus lupaster), берберійський леопард (Panthera pardus pardus) та берберійський макак (Macaca sylvanus) перебувають під загрозою зникнення, і їх ареал зараз обмежений невеликими територіями. Атласький ведмідь (Ursus arctos crowtheri) та берберійський лев (Panthera leo leo) вимерли.

Екорегіон має 120 місцевих видів птахів, варто відзначити: Aquila chrysaetos, Elanus caeruleus, Circaetus gallicus, Hieraaetus pennatus та Falco naumanni. Підвид звичайного дятла Dendrocopos major numidus та сірого сорокопуда Lanius excubitor algeriensis є ендемічними.

Заповідні території ред.

Оцінка 2017 року показала, що 28 451 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями, а саме:

Примітки ред.

  1. ↑ Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534—545; Supplemental material 2 table S1b. [1] [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ . World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 27 листопада 2016. 
  3. C.Michael Hogan. 2011. Alboran Sea. eds. P.Saundry & C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Washington DC [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  4. Blondel, Jacques, James Aronson, Jean-Yves Bodiou, Gilles Boeuf (2010) The Mediterranean Region: Biological Diversity in Space and Time. OUP Oxford, Jan 28, 2010.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середземноморські рідколісся та ліси

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi ekoregion na priberezhnih rivninah sopkah i gorah obmezhenih Seredzemnim morem ta Atlantichnim okeanom u Pivnichnij Africi Maye seredzemnomorskij klimat ta ye u skladi biomu seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi Glint Mardzh gori Dzhebel Ahdar Kirenayika Liviya Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarnikiStatus zberezhennya kritichnij pid zagrozoyu zniknennyaMezhi Seredzemnomorski akaciyevo arganiyevi suhi ridkolissya seredzemnomorski hvojni ta mishani lisi seredzemnomorski suhi ridkolissya ta stepi seredzemnomorskij yalicevij step Visokogo Atlasu pivnichnosaharski stepi ta ridkolissya saharski galofitiPlosha 356366Krayini Alzhir Liviya Marokko Tunis Ispaniya Suverenni teritoriyi Ispaniyi Ohoronyayetsya 28 451 km 8 1 Mapa seredzemnomorskih ridkolis ta lisivEskarp Al Bakur Dzhebel Ahdar Liviya Zmist 1 Geografiya 2 Flora 3 Fauna 4 Zapovidni teritoriyi 5 PrimitkiGeografiya red Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi zajmayut ploshu 357 900 km u Marokko Alzhiri Tunisi Suverennih teritoriyah Ispaniyi ta Liviyi Osnovna chastina ekoregionu prostyagayetsya vzdovzh priberezhnih rivnin i sopok Magribu vid Agadiru na atlantichnomu uzberezhzhi Marokko na zahodi do Sfaksa na berezi zatoki Gabes Tunis Ekoregion prostyagayetsya vglib krayini ohoplyuyuchi nizhni shili hrebtiv Serednogo Atlasu ta Visokogo Atlasu Marokko z okremimi anklavami vzdovzh Saharskogo Atlasu Alzhir 2 Dva priberezhnih anklavi lezhat dali na shid uzdovzh Seredzemnogo morya odin uzdovzh pivdenno shidnogo tuniskogo uzberezhzhya zatoki Gabes vklyuchayuchi ostriv Dzherba a drugij u gorah Dzhebel Ahdar uzdovzh berega pivostrova Kirenayika na pivnichnomu shodi Liviyi 2 Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi z pivdnya obmezheni bilsh suhimi seredzemnomorskimi suhimi lisami j stepami sho zajmayut plato j girski hrebti sho mezhuyut iz Saharoyu a na pivnochi morem Alboran sho ye najzahidnishoyu chastinoyu Seredzemnogo morya 3 Seredzemnomorski akaciyevo arganiyevi suhi ridkolissya sho zajmayut priberezhnu rivninu pivdennogo Marokko ta mezhuyut z seredzemnomorskimi ridkolissyami ta lisami 2 Seredzemnomorski lisi ta ridkolissya otochuyut ekoregion seredzemnomorskih hvojnih ta mishanih lisiv sho isnuye u viglyadi nizki anklaviv u priberezhnih gorah Er Rif i vnutrishnih rajonah Serednogo ta Visokogo Atlasu Marokko priberezhnogo Tell Atlasu ta shidnoyi chastini Saharskogo Atlasu Alzhiru hrebtiv Krumeriya en ta Mogod Tunisu Seredzemnomorskij yalicevij step Visokogo Atlasu zajmaye najvishi visoti Visokogo Atlasu 2 Flora red Prirodna roslinnist maye sklad lisi ridkolissya ta chagarniki P yat osnovnih roslinnih spilnot Lisi ta ridkolissya sklerofilnoyi sosni lisi sklerofilnoyi sosni zustrichayutsya perevazhno u najsuhishih vnutrishnih rajonah poblizu mezhi z seredzemnomorskimi suhimi lisami i stepom de v serednomu vipadaye vid 300 do 600 mm opadiv na rik Perevazhnim derevom ye aleppska sosna Pinus halepensis Chasto zustrichayetsya u mishanih nasadzhennyah z vichnozelenim dubom Quercus rotundifolia i yalivcyami sklerofilnimi Juniperus phoenicea i Juniperus oxycedrus U lisah i ridkolissyah ye pidliski chagarnikiv a same Cistus Genista ta rozmarin 2 Lisi ta ridkolissya berberskoyi tuyi ci lisi ta ridkolissya zustrichayutsya u nizovinah Pivnichnogo Marokko z bilsh m yakim klimatom zahidnogo uzberezhzhya Alzhiru ta u priberezhnih gorah na pivnichnomu zahodi Tunisu yak pravilo na vapnyakovih gruntah Dlya nih harakterna berberska tuya Tetraclinis articulata Pidlisok perevazhno z chagarnikiv 2 Ridkolissya korkovogo duba zustrichayutsya na nizkih i serednih visotah z m yakoyu zimoyu i vidnosno velikoyu kilkistyu opadiv 600 800 mm chasto na gruntah sformovanih na kremnistih porodah Lisi probkovogo duba Quercus suber zustrichayutsya na priberezhnih rivninah mizh Kasablankoyu i gorami Er Rif na pivnochi Marokko a takozh u kilkoh rajonah dali vglib hrebta Rif i Serednij Atlas a takozh vzdovzh Tell Atlasu na pivnochi Alzhiru ta v girskih hrebtah Krumeri en ta Mogod na pivnichnomu zahodi Tunisu 2 Dub probkovij Quercus suber ye perevazhayuchim derevom ta maye bagatu domishku vichnozelenih nevelikih derev i velikih chagarnikiv a same lavr Laurus nobilis sunichne derevo Arbutus unedo veres Erica arborea padub Ilex aquifolium Phillyreagust Phillyrea latifolia Viburnum tinus Citysus villosus mirt zvichajnij Myrtus communis 2 Lisi ta ridkolissya Quercus rotundifolia ta Quercus coccifera lisi ridkolissya ta chagarniki Quercus rotundifolia ta Quercus coccifera ye najposhirenishim roslinnim spivtovaristvom sho zustrichayetsya vid uzberezhzhya do gir u riznomanitnih klimatichnih umovah ta gruntah Lisi Quercus rotundifolia yaki ranishe znahodilisya v nizinnih rajonah z glibokimi i vologimi gruntami v osnovnomu buli vitisneni silskim gospodarstvom 2 Lisi ta makvis dikih maslin i rizhkovogo dereva ridkolissya z dikoyu olivoyu Olea europaea europaea i Olea europaea maroccana i rizhkovogo dereva Ceratonia siliqua kolis pokrivali nizovini z glibokimi suhishimi gruntami ale ci teritoriyi zdebilshogo buli peretvoreni na silski lani Reshta dikih olivkovih i rizhkovih lisiv buli peretvoreni v rezultati vipalyuvannya vipasu ta zbirannya drov u chagarniki makvisu Diki maslini takozh buli vitisneni kultivovanimi sortami dlya virobnictva olivkovoyi oliyi a rizhkovij urozhaj zbirayut na korm 2 Arbutus pavarii ye endemikom Dzhebel Ahdara u Kirenayici 4 Fauna red Seredzemnomorski lisi ta ridkolissya kolis buli domivkoyu dlya dekilkoh vidiv velikih ssavciv Zaraz bilshist z nih mayut obmezhenij areal a deyaki z nih vimerli a same Barberijskij olen Cervus elaphus barbarus obmezhenij chastinami svogo kolishnogo arealu v Marokko Alzhiri ta Tunisi Miscevi hizhi smugasta giyena Hyaena hyaena ruda lisicya Vulpes vulpes zvichajnij shakal Canis aureus karakal Caracal caracal zvichajna geneta Genetta genetta ta yegipetskij mangust Herpestes ichneumon Neveliki ssavci Atelerix algirus Elephantulus rozeti Atlantoxerus getulus Dipodillus campestris Pivnichnoafrikanskij vovk Canis anthus lupaster berberijskij leopard Panthera pardus pardus ta berberijskij makak Macaca sylvanus perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya i yih areal zaraz obmezhenij nevelikimi teritoriyami Atlaskij vedmid Ursus arctos crowtheri ta berberijskij lev Panthera leo leo vimerli 2 Ekoregion maye 120 miscevih vidiv ptahiv varto vidznachiti Aquila chrysaetos Elanus caeruleus Circaetus gallicus Hieraaetus pennatus ta Falco naumanni Pidvid zvichajnogo dyatla Dendrocopos major numidus ta sirogo sorokopuda Lanius excubitor algeriensis ye endemichnimi 2 Zapovidni teritoriyi red Ocinka 2017 roku pokazala sho 28 451 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 a same nacionalnij park Al Hosejma en Marokko nacionalnij park Tazekka en Marokko nacionalnij park Shrea Alzhir nacionalnij park El Kala Alzhir nacionalnij park Gurajya Alzhir nacionalnij park Tlemsen Alzhir nacionalnij park Bu Hedma Tunis nacionalnij park Shambi en Tunis Dzhebel Chitana en Tunis nacionalnij park Kap Negro en Tunis nacionalnij park Dzhebel Mgilla Tunis nacionalnij park Dzhebel Serzh en Tunis nacionalnij park Dzhebel Zagdud Tunis Primitki red a b Eric Dinerstein David Olson et al 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience Volume 67 Issue 6 June 2017 Pages 534 545 Supplemental material 2 table S1b 1 Arhivovano 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine a b v g d e zh i k l m n Northern Africa Morocco Algeria and Tunisia World Wildlife Fund Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 27 listopada 2016 C Michael Hogan 2011 Alboran Sea eds P Saundry amp C J Cleveland Encyclopedia of Earth National Council for Science and the Environment Washington DC Arhivovano 13 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Blondel Jacques James Aronson Jean Yves Bodiou Gilles Boeuf 2010 The Mediterranean Region Biological Diversity in Space and Time OUP Oxford Jan 28 2010 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi amp oldid 39987160