Сердюков Анатолій Едуардович Анатолій Едуардович Сердюков рос Сердюков Анатолий Эдуардович нар 8 січня 1962 Холмське Абі

Анатолій Едуардович Сердюков (рос. Сердюков Анатолий Эдуардович, нар. 8 січня 1962, Холмське, Абінський район, Краснодарський край, РРФСР) — російський державний діяч, економіст. З 15 лютого 2007 року по 6 листопада 2012 — міністр оборони РФ. Голова наглядової ради державної корпорації «Ростехнології».

Анатолій Едуардович Сердюков
рос. Сердюков Анатолий Эдуардович

Народився	8 січня 1962(1962-01-08) (61 рік) Холмське, Абінський район, Краснодарський край, РРФСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	політик, бізнесмен, економіст, керівник
Alma mater	юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь	доктор економічних наук^[d]
Знання мов	російська
Посада	Міністр оборони Російської Федерації
Військове звання	полковник^[d]
Партія	Єдина Росія
Конфесія	РПЦ
У шлюбі з	Васильєва Євгенія Миколаївна^d
Автограф
Нагороди	Іменна вогнепальна зброя
Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

1984 року закінчив Ленінградський інститут радянської торгівлі. У 1984—1985 роках проходив службу в армії СРСР, навчався на офіцерських курсах і був звільнений офіцером запасу.

1985—1991 — заступник завідувача секцією, завідувач секцією магазину № 3 Лєнмєбєльторга (Ленінград).

З 1993 року працював в АТ «Меблі-Маркет» Санкт-Петербург — заступником генерального директора (1993), директором з маркетингу (1993—1995), генеральним директором (1995—2000).

Корупційний скандал в Міноборони Росії Редагувати

Міноборони Росії й пов'язані з ним комерційні структури «Оборонсервіс» звинувачувались у багатомільйонних розкраданнх. Скандал став причиною відставки міністра Сердюкова 6 листопада 2012 [2] [ 8 січня 2013 у Wayback Machine.]

Нагороди Редагувати

Медаль «За заслуги» (ФССП, 22 листопада 2006 року).
Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 4 січня 2012)

Примітки Редагувати

Указ Президента України № 4/2012 від 4 січня 2012 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Джерела Редагувати

Сердюков Анатолий Эдуардович. Досье, бизнес-интересы, партнеры и родственники [ 30 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Биография на официальном веб-сайте Министерства обороны Российской Федерации^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} (рос.)
Испания подозревает Сердюкова? [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Гениальность Анатолия Сердюкова (рос.)
WikiLeaks о Сердюкове [ 24 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Указ Президента України № 4/2012 від 4 січня 2012 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)