Сервій Фульвій Петін Нобіліор (*Servius Fulvius Paetinus Nobilior, д/н — після 254 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
| Сервій Фульвій Петін Нобіліор | |
|---|---|
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | після 254 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
| Військове звання | консул |
| Термін | 255 рік до н.е. |
| Попередник | Луцій Манлій Вульсон Лонг |
| Наступник | Гней Корнелій Сципіон Азіна |
| Рід | Фульвії |
| Батько | Марк Фульвій Петін Нобіліор |
| Мати | невідомо |
| Родичі | Марк Фульвій Нобіліор |
Життєпис ред.
Походив з роду Фульвіїв. Син Марка Фульвія Петіна Нобіліора. Про молоді роки мало відомостей. Ймовірно розпочав військову кар'єру за часів Першої пунічної війни. У 255 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Емілієм Павлом. Разом із флотом та військом вирушив до Африки, де після загибелі Регула були оточені карфагенянами. Разом з колегою рушив до Африки, де біля спочатку захопив острів Коссири (сучасна Пантелерія). Після цього консули розбили карфагенський флот у Гермейського мису, знищивши 114 кораблів.
Емілій разом з Емілієм зняв облогу з фортеці Клупеї, проте консули не змогли активно діяти проти ворога. Тому вирішили евакуювати війська. Втім на зворотному шляху до Сицилії не дослухалися порад капітанів й рушили до Камаріни, в результаті чого римський флот потрапив у сильний шторм. Загинула значна кількість кораблів та легіонерів. Але у 254 році до н. е. сенат надав Сервію Фульвію Петіну Нобіліору та його колезі тріумф. Подальша доля не відома.
Родина ред.
- Марк Фульвій Нобіліор, консул 189 року до н. е.
Джерела ред.
- Friedrich Münzer: Fulvius 97). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 269–270. (нім.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3