Се́рвій Сульпі́цій Руф (лат. Servius Sulpicius Rufus; V—IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки; військовий трибун з консульською владою 388, 384 і 383 років до н. е.
| Сервій Сульпіцій Руф | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Servius Sulpicius Rufus |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | невідомо невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Посада | військовий трибун з консульською владою |
| Термін | 388, 384 і 383 роки до н. е. |
| Рід | Сульпіції |
| Батько | Квінт Сульпіцій Камерін Претекстат, консул 434 року до н. е. |
| Мати | невідомо |
| Родичі | брат — Квінт Сульпіцій Лонг, військовий трибун з консульською владою 390 року до н. е. |
Біографічні відомості ред.
Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Був сином Квінта Сульпіція Камеріна Претекстата, консула 434 року до н. е. і братом Квінта Сульпіція Лонга, військового трибуна з консульською владою 390 року до н. е.
Перша трибунська каденція ред.
388 року до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном, Квінтом Сервілієм Пріском Фіденатом, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом, Луцієм Аквілієм Корвом і Луцієм Юлієм Юлом. Під час цієї каденції римські війська розбили еквів. Під час війни в Етрурії проти Тарквінії нанесли супротивнику ряд поразок та захопили міста Кортуоза і Контенебра.
Друга трибунська каденція ред.
384 року до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Марком Фурієм Каміллом, Гаєм Папірієм Крассом, Публієм Валерієм Потітом Публіколою, Сервієм Корнелієм Малугіненом і Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном. Ця трибунська каденція стала відомою через через спроби Марка Манлія Капітоліна захопити одноосібно владу в Римі, через що відбувся судовий процес над ним і Марка Манлія скарали на смерть.
Третя трибунська каденція ред.
383 року до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Авлом Манлієм Капітоліном, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом і Марком Требонієм. Під час цієї каденції почались декілька повстань проти Риму, але військові дії не відбулись через голод та моровицю, які виникли в Римі.
Про подальшу долю Сервія Сульпіція відомостей не збереглося, можливо він того року помер під час моровиці.
Джерела ред.
- Тит Лівій Ab Urbe Condita VI, 4, 8 — 11; 21, 2 — 6. (лат.)
- Friedrich Münzer, Sulpicius 94). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 850—851. (нім.)